Рішення № 107323771, 04.11.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1382/22

провадження № 2/136/340/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності по спадкуванню за законом на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати за позивачем право власності по спадкуванню за законом на житловий будинок - "А" загальною площею 90,9 м2, житловою площею 50,4 м2 веранду - "а"; ганок; погріб - "Б"; ворота - "№1"; хвіртку - "№2", що розташовані по АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , а після смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку та господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіт не склала, а позивач будучи її сином та єдиним спадкоємцем за законом, подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Однак, за відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 , позивач позбавлений можливості оформити її спадщину.

Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву і витребувано спадкову справу.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник подав заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі.

У судове засідання позивач не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть, а згідно зі свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2 була його матір`ю. Як вбачається з довідки, виданої Липовецькою міською радою №403 від 03.02.2010, житловий будинок по АДРЕСА_1 , дійсно належав ОСОБА_2 . Згідно іншої довідки від Липовецької міської ради №402 від 03.02.2010 ОСОБА_2 проживала разом з позивачем у згаданому будинку до дня своєї смерті. З матеріалів спадкової справи померлої ОСОБА_2 вбачається, що за життя вона не складала заповіт, але позивач, будучи її сином прийняв спадщину, подавши нотаріусу відповідну заяву, а інші спадкоємці ОСОБА_2 такі заяви не подавали. За відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно, належне ОСОБА_2 , позивач не може оформити її спадщину.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.

За змістом ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом було встановлено, що мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку та господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що підтверджено відомостями з довідки, виданої Липовецькою міською радою №403 від 03.02.2010. За життя ОСОБА_2 заповіт не склала, а позивач будучи її сином та спадкоємцем за законом, попри подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини у 2010 році, все ж прийняв її шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, оскільки згідно довідки від Липовецької міської ради №402 від 03.02.2010 позивач проживав у згаданому будинку з ОСОБА_2 до дня її смерті. Відомості про прийняття спадщини іншими спадкоємцями ОСОБА_2 відсутні. Через відмову нотаріуса, за відсутності правовстановлюючого документу на майно, позивач не може оформити спадщину.

Разом з тим, згідно з п. 23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 за №7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування. Крім того, представник відповідача визнав позов під час судового розгляду. Суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем право власності по спадкуванню за законом на житловий будинок - "А" загальною площею 90,9 м2, житловою площею 50,4 м2 веранду - "а"; ганок; погріб - "Б"; ворота - "№1"; хвіртку - "№2", що розташовані по АДРЕСА_1 , ґрунтується на нормах законодавства та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права власності по спадкуванню за законом на спадкове майно - задовольнити.

Визнання за ОСОБА_1 право власності по спадкуванню за законом на житловий будинок - "А" загальною площею 90,9 м2, житловою площею 50,4 м2 веранду - "а"; ганок; погріб - "Б"; ворота - "№1"; хвіртку - "№2", що розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО