Вирок № 107310450, 15.11.2022, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/901/21

Провадження №1-кп/547/6/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченої ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 ,

провівши відкрите судове засідання в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області у кримінальному провадженні № 12021170510000368, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16.09.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Семенівка Семенівського району Полтавської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, інвалід ІІІ групи, працюючої завідуючою відділення КУ «Центр надання соціальних послуг», неодруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2021 року близько 14:40 годин ОСОБА_4 , рухаючись на велосипеді жіночого типу марки «ARDIS» по тротуарній доріжці по вул. Незалежності в смт Семенівка Полтавської області біля Семенівської селищної ради, діючи з протиправною кримінальною недбалістю, так як не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинна була і могла їх передбачити, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , в результаті чого останній впав на тротуарну доріжку з покриттям у вигляді бруківки та в результаті чого отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 207 від 26.10.2021 року ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому основи шийки правого стегна з наявністю елементів забиття, характерні для їх утворення внаслідок падіння на тверде покриття та кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я.

Таким чином,своїми необережнимидіями,які виразилисьв необережномусередньої тяжкостітілесному ушкодженні, ОСОБА_4 ,вчинила кримінальнеправопорушення,передбачене ст.128КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 128 КК України визнала частково, зазначила, що дійсно здійснила наїзд велосипедом на потерпілого ОСОБА_6 , однак не впевнена, що тілесні ушкодження у вигляді перелому основи шийки правого стегна, потерпілий отримав саме внаслідок падіння після зіткнення з велосипедом під її керуванням.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченої ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, зазначив, що зібрані під час досудового розслідування докази є недопустимими, оскільки були зібрані слідчим, підтвердження повноважень якого відсутні в матеріалах кримінального провадження. Долучена прокурором постанова про створення групи слідчої групи від 16.09.2021 та постанова про доручення про проведення досудового розслідування від 16.09.2021 після відновлення судового слідства не може бути взята до уваги, оскільки є лише процесуальним документом слідчого та не є доказом в розумінні статті 84 КПК України, тому не може бути приєднана до матеріалів справи, як доказ у разі відновлення судового слідства відповідно до ч. 5 ст. 364 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі із застосуванням статті 75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні просили визнати винною ОСОБА_4 , підтримали думку прокурора щодо міри покарання та просили задоволити цивільний позов у повному обсязі.

Крім показань потерпілого та обвинуваченої, вина обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджується й іншими об`єктивними даними, що містяться у протоколах слідчих дій, висновках експертів, тощо:

-згідно протоколу СПД № 1 ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 31.08.2021 о 17 год. 01 хв. від ОСОБА_6 було прийнято заяву про нанесення тілесних ушкоджень (а.с. 83);

-згідно рапорту старшого ДОП СПД № 1 ВП № 1 КРУП, майора поліції ОСОБА_8 від 15.09.2021 року перевіркою по заяві ОСОБА_6 встановлено, що тілесні ушкодження вчинила невідома жінка шляхом наїзду велосипедом. Відповідно до довідки виданої КП "Семенівська лікарня" ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великого вертлюга правого стегна (а.с. 113);

-згідно повідомлення Відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, тобто:необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с. 78-79);

-відповідно до протоколу огляду місця події та фототаблиць до вказаного протоколу від 16.09.2021 слідчим СВ ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 на підставі ЄРДР № 12021170510000368 встановлено, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості по АДРЕСА_2 . Оглядом встановлено, що безпосереднім місцем події є участок тротуарної доріжки навпроти адміністративної будівлі Семенівської селищної ради по вулиці Незалежності, 44а. Тротуарна доріжка виготовлена з бруківки, має ширину 5 метрів в обидві сторони. Навпроти входу в адмінбудівлю ширина близько 10 метрів. По обидві сторони тротуарної доріжки знаходяться клумби. Також при огляді встановлено, що на одній із електроопор знаходиться камера зовнішнього відео спостереження, яка направлена на вхід до адмінбудівлі та прилеглу територію. Будь яких слідів, речових доказів на місці не виявлено (а.с. 114-115, 116);

-згідно висновку експерта Обласного бюро СМЕ ДОЗ ПОДА Хорольське районне судово-медичне відділення № 207, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , встановлено, що тілесні ушкодження у вигляді перелому основи шийки правого стегна: наявністю елементів забиття характерні, для їх утворення внаслідок падіння на тверде покриття. Дане тілесне ушкодження могло утворитися при вказаних обставинах і вказаний строк, яке вказано в описовій частині постанови і на які вказує під експертний та кваліфікується як тілесні ушкодження середньої ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я (пуант 2.2.1 "Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень" Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України")(а.с. 75-77, 121-122);

-згідно протоколу огляду та фототаблиць до нього від 27.10.2021 слідчим СВ ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 на підставі ЄРДР № 12021170510000368 встановлено, що огляд проводився за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15, смт Семенівка Кременчуцького району Полтавської області біля КП "Центр надання соціальних послуг". Предметом огляду є велосипед, який добровільно надала для огляду ОСОБА_10 . Оглядом встановлено, що велосипед жіночого типу фіолетового кольору марки ARDIS "Либідь". Велосипед має коричневого кольору щитки, багажник коричневого кольору. Сидіння велосипеду обтягнуте жіночою світло-сірою шапкою. Велосипед повністю в робочому стані. Маються незначні пошкодження у вигляді царапин та подряпин на лакокрасочному покритті. Під час огляду, ОСОБА_10 пояснила, що це її велосипед і що дійсно вона давала його ОСОБА_4 31.08.2021 року, щоб остання з`їздила по своїх справах. Після огляду велосипед повернуто власнику під розписку про збереження (а.с. 125-126, 127);

-згідно протоколу огляду оптичного диску CD-R з відеозаписом від 17 вересня 2021 року при перегляді відеозапису встановлено, що зображення з камери відеоспостереження в здебільшого зображує частину навпроти будівлі по АДРЕСА_2 , частину тротуару та частину фасаду вказаної будівлі. Встановлено, що у верхньому правому кутку знаходиться службовий надпис "31-08-2021 ВТ", а також зазначено час відлік якого починається з 14:57:02. В нижньому правому кутку знаходиться надпис: "Camera 01.

На самому відео у верхньому правому кутку під службовим надписом видно чоловіка, який стоїть на правій частині тротуару, одягнений у темні штани, темну футболку та світлий кашкет. Решту частини огляду камери вліво від місця, на якому стоїть чоловік, обмежує листя дерева, що росте поряд. На відео видно. Як чоловік стоїть та дивиться на телефон, який тримає у руках. Після цього чоловік підіймає голову та не дивлячись по сторонам починає рухатися вперед та вліво і робить 4 кроки. На четвертому кроці в поле зору камери із-за листя, що обмежує огляд, ззаду відносно чоловіка на велосипеді виїздить жінка, одягнена в світлі кофту та брюки. На момент виїзду жінка дивиться вниз опустивши голову. Відразу після появи в полі зору камери, жінка на велосипеді здійснює наїзд на чоловіка ззаду зліва, після чого від зіткнення різко зупиняється, жінка на велосипеді та чоловік б`ються головами і падають на бруківку, що покриває тротуар. Після падіння, жінка з велосипедом підводиться, а чоловік залишається лежати на бруківці. Решту 11 хвилин відео до прибуття на місце карети швидкої допомоги чоловік лежить на бруківці на місці падіння, а жінка, яка їхала велосипедом ходить поряд.

-згідно довідки КП "Семенівська лікарня" від 14.09.2021 за № 17690, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 звертався за медичною допомогою до КП "Семенівська лікарня" 31.08.2021 о 15 год. 25 хв. діагноз: забій правого стегна. Закритий перелом правого стегна. Від стаціонарного лікування відмовився. 02.09.2021 доставлений в КП "Семенівська лікарня" бригадою ЕМД та МК, з 02.09.2021 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КП "Семенівська лікарня". Діагноз: закритий перелом великого вертлюга правого стегна (а.с. 124);

-згідно довідки КП "Семенівська лікарня" від 27.09.2021 за № 1735, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КП "Семенівська лікарня" з 02.09.2021 по 20.09.2021 (а.с. 123);

-згідно виписки Семенівської ЦРЛ № 1325 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_6 діагноз хворого: перелом великого вертлюга правого стегна (а.с. 70-71);

-згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0475923, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом другої групи по причині загального захворювання. Інвалідність встановлена безтерміново (а.с. 73).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначив, що знаходився на відстані приблизно 20 метрів від даної події. Не бачив як це сталося, але почув грохот та вже потім побачив, що на асфальті лежить обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 . Він запитав що сталося, потерпілому запропонував води. Жінки, що стояли поруч сказали, що чоловік п`яний, тому він хотів покласти його на лавку, щоб не валявся на бетоні, але останній не хотів цього. Ніяких ударів він йому не заподіював. Хотів викликати швидку, але ОСОБА_4 сказала, що вона вже сама викликала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимим доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Судом не встановлено під час досудового слідства істотного порушення прав та свобод обвинуваченої у зв`язку з не включенням до реєстру матеріалів досудового розслідування постанови про створення слідчої групи, оскільки відповідно до опису матеріалів кримінального провадження, з яким обвинувачена ознайомилася при відкритті кримінального провадження, оскільки така постанова в матеріалах справи була наявна на аркуші справи 5 (а.с. 172).

Відповідно доч.ч.1,2,3ст.110 КПКУкраїни процесуальнимирішеннями євсі рішенняорганів досудовогорозслідування,прокурора,слідчого судді,суду. Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченимстаттями 369,371-374цього Кодексу. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови

Отже, на підтвердження факту отримання доказів у порядку передбаченому КПК України, судом було відновлено судове слідство відповідно до ч. 5 ст. 364 КПК України, прийнято та долучено до матеріалів кримінального провадження надані прокурором постанову про призначення слідчої групи від 16.09.2021, доручення про проведення досудового розслідування від 16.09.2021 та витяг з ЄРДР від 16.09.2021 у данному кримінальному провадженні.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні необережного середньоїтяжкості тілесногоушкодження, передбаченого ст. 128 КК України.

Санкція ст. 128 КК Українипередбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно дост. 12 КК Українидане правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.

У відповідності до вимог ст.50ККУкраїни при призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню нею інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.65ККУкраїни при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до п. 1 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від24.10.2003,за№7«Просудовупрактику призначеннясудамикримінальногопокарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65ККУкраїни стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Крім того, суд враховує, що відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2ст. 50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує обставини та ступінь тяжкості злочину, який є нетяжким злочином, особу винної, яка на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КП «Семенівська лікарня» не перебуває, але перебуває на диспансерному обліку у лікаря-невропатолога, була депутатом 5-ти скликань. На даний час працює в комунальній установі "Центр надання соціальних послуг" завідуючою відділенням. Серед жителів, селища, працівників комунального закладу характеризується позитивно. Приймає участь у громадському житті селища, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Під час останнього слова в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 попросила вибачення у потерпілого ОСОБА_6 .

Обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, що відповідно дост. 66 КК Українипом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 зазначено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Під час розгляду кримінального провадження дані пом`якшуючи обставини не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до Постанови ККС ВС від 22.03.2018 року у справі № 759/7784/15-к, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачена ОСОБА_4 відшкодувала збитки потерпілому.

Визнання обвинуваченою своєї вини лише у виді зіткнення на велосипеді з потерпілим та надання правдивих показань з цього приводу не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину (Постанова ВС від 07.04.2021 у справі №263/15605/17, провадження № 51-4234км20).

Обставин, що відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, визначеному санкцією ст. 128 КК України.

Водночас суд вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_4 ст. 75 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Суд також покладає на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченої.

Крім того, 19.04.2022 через канцелярію суду представником потерпілого ОСОБА_7 подано цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення з неї 5597,65 грн матеріальної шкоди та моральної шкоди у сумі 100000,00 грн, завданої кримінальним правопорушенням.

В обгрунтування цивільного позову зазначено, що потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду в розмірі 5597,65 грн, яка підтверджена фіскальними та товарними чеками, та яка до цього часу обвинуваченою не відшкодована.

Винними діями ОСОБА_4 завдала також моральної шкоди ОСОБА_6 , яка виразилась у фізичних та душевних стражданнях у зв`язку з нанесенням останньому фізичного та душевного болю, а саме після нанесення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 з`явилось почуття страху перебувати на вулиці, він не може самостійно вийти в магазин та за власними справами. Дане почуття страху причиняє потерпілому душевні страждання.

Також внаслідок необережних дій ОСОБА_4 порушився устрій життя ОСОБА_6 , він втратив душевний спокій, майже не спілкується з рідними, так як перебуває до цього часу в глибокій депресії, обвинувачена не відшкодувала до цього часу матеріальні збитки, не попросила вибачення за необережні протиправні дії.

Потерпілий в період з 02.09.2021 по 20.09.2021 перебував на стаціонарному лікуванні, порушився режим відпочинку, він втратив душевний спокій; потерпілий поніс значні матеріальні збитки, змушений до його часу витрачати грошові кошти на купівлю ліків, проходження медичного обстеження, останній до цього часу відчуває постійний біль в області стегна, не може самостійно рухатися, пересувається на милицях.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 , суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченої встановлено протиправну поведінку ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.

Разом з тим, потерпілий має довести належними та допустимими доказами розмір завданої шкоди.

Вивчивши цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає, що вимога про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 5597,65 гривень не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю належних доказів, які б підтверджували суму завданої матеріальної шкоди за цивільним позовом у вигляді купівлі ліків та інших засобів, призначених лікарем у зв`язку із спричиненими тілесними ушкодженнями.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами 1,2,4,5ст.95ЦПК України передбачено,що письмовими доказамиє документи(крімелектронних документів),які містятьдані прообставини,що маютьзначення дляправильного вирішенняспору.Письмові доказиподаються воригіналі абов належнимчином засвідченійкопії,якщо іншене передбаченоцим Кодексом.Якщо длявирішення спорумає значеннялише частинадокумента,подається засвідченийвитяг знього.Копії документіввважаються засвідчениминалежним чином,якщо їхзасвідчено впорядку,встановленому чиннимзаконодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Долучені потерпілим до матеріалів справи фіскальні чеки суд не приймає до уваги, скільки вони не відповідають вимогам до доказів, встановлених ЦПК України.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн потерпілому ОСОБА_6 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, передбачає, що моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд приймає до уваги тривалість моральних та фізичних страждань і переживань потерпілого.

Як встановлено судом та підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 207 від 26.10.2021, потерпілому ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 було завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я.

Суд також враховує, що внаслідок спричинення тілесного ушкодження в житті потерпілого сталися негативні зміни у вигляді психологічного пригнічення, пов`язаного із неприємними спогадами про подію кримінального правопорушення та подальше лікування. При цьому, суд зауважує, що обвинувачена потерпілому шкоду не відшкодувала.

Отже, при визначенні розміру грошового відшкодування за завдані потерпілому моральні страждання суд, враховує характер вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, бере до уваги глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, порушення його нормальних життєвих зав`язків, ступінь вини обвинуваченої, враховує вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог потерпілого про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, позивач зазнав моральних страждань, а тому на підставі ст.1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченої і характер її дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.337,373,374,392 КПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК Українита призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставіст.ст. 75,76ККУкраїни ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 - річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 від 19.04.2022, задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 5597,65 грн., - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 10 000,00 грн.

Речовий доказ, а саме один оптичний диск DVD-R, упакований у сейф-пакет № 0081138, який приєднаний та зберігається при матеріалах кримінального провадження №12021170510000368, - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12021170510000368.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Копію повного тексту вироку після проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1