Рішення № 107308697, 09.11.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1985/21

Номер провадження 2-а/350/2/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівської Руслани Василівни, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

з участю сторін справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Семка В.Б.,

суд -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель Надівської Р.В., в якому просить ухвалити рішення, яким визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову №618/0/92-21-ДК/0390/По/08/01/-21 від 12.11.2021 (далі - постанова).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення вимог ст.53-1 КУпАП. ОСОБА_1 вважає дії державного інспектора протиправними, а зазначену постанову незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з такого. Оскаржуваною постановою йому інкримінується встановлення стрічко пильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини, а користування земельною ділянкою не інкримінується та відповідно не надано таких доказів. Позивач звертає увагу, що державним інспектором у документах, на основі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності, у тому числі і протоколі, вказується про встановлення об`єктів нерухомості у множині та не зазначається яких саме об`єктів. Зі змісту акту обстеження земельної ділянки від 18.10.2021 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 18.10.2021 вбачається, що він не був присутній під час перевірки та відповідно не міг встановити будь-яких предметів, а тим більше будувати об`єкти нерухомості. Крім того, державним інспектором надано йому у якості доказу супровідний лист Перегінської селищної ради та додатки до нього: «викопіювання із проекту формування території с.Ясень» і «матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування». У супровідному листі наявний підпис не голови Перегінської селищної ради, а іншої особи. На супровідному листі відсутня печатка. Список додатків у супровідному листі не відповідає наявним (фактичним) додаткам. Крім того, всі документи схожі на копії, оскільки всі підписи осіб чорного кольору. Документи містять всі явні ознаки копіювання (не чіткі, по краях наявні темні плями), а документ - «матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування» взагалі без жодного підпису чи напису. Вказані факти вказують на сумніви надсилання таких документів саме Перегінською селищною радою та підписання посадовими особами, які зазначені в цих документах. Якщо це копії документів, то вони повинні відповідати вимогам до оформлення копій документів - з 1 вересня 2021 року набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Засвідчення копій повинно здійснюватися відповідно до вимог зазначеного нормативно-правового акту, зокрема, на документі повинно бути зазначено «Згідно з оригіналом», печатка, дата, посада, підпис тощо.

Разом з цим, згідно складених державним інспектором актів за участю ОСОБА_2 18.10.2021 встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, шляхом встановлення стрічко пильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини, без правовстановлюючих документів. Також згідно змісту цих актів зазначено, що відповідальність за дане адміністративне правопорушення, передбачена ст.53-1 КУпАП. Такими чином, державним інспектором 18.10.2021 було виявлено його як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення. Жодних нових обставин та доказів після 18.10.2021 державним інспектором не було встановлено, однак протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 01.11.2021, що є порушенням вимог ст.254 КУпАП. Отже вважає, що протокол про адміністративне правопорушення державним інспектором складено незаконно та останній не мав права його складати, чим перевищив свої повноваження. Крім того, зазначений протокол не відповідає вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначені його пояснення (натомість зазначено, що він не надавав пояснень), не зазначено час, дату та/або період (при триваючому правопорушенні) вчинення правопорушення, в протоколі зазначено про те, що він відмовився від отримання екземпляру протоколу, що не відповідає дійсності, оскільки він відмовлявся лише від підписів.

Крім цього його адвокатом електронною поштою та нарочно надано письмове клопотання державному інспектору, яке останній 12.11.2021 до початку розгляду справи отримав, однак його не розглянув, що не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.278 КУпАП. Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вказані вимоги державний інспектор проігнорував, що підтверджується відсутністю даних згідно змісту протоколу, де є графа щодо особи та відомостей про неї.

Також у протоколі та оскаржуваній постанові вказані різні посади державного інспектора, які також не відповідають посаді, вказаній у посвідченні державного інспектора, а у резолютивній частині постанови неправильно зазначено ім`я особи, яку притягнули до адміністративної відповідальності зокрема зазначено « ОСОБА_3 », а повинно бути « ОСОБА_3 », у зв`язку з чим позивач вважає, що стягнення накладено на іншу особу.

Згідно змісту протоколу, до нього повинно було додано Розрахунок розміру шкоди згідно методики, однак такий документ не був наданий 01.11.2021, а лише 12.11.2021, що вказує на неправдиву інформацію в протоколі (розрахунок складений 12.11.2021). Шкода, розрахована з урахуванням площі 0,1297га., однак, якщо йому інкримінується встановлення об`єктів нерухомості та станка, то наявний один об`єкт та станок не розташовані на вказаній площі, а значно меншій.

19.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, посилаючись на норми чинного законодавства України, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Семко В.Б. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію адвоката, просив позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, подала до суду заяву у якій просила розгляд справи провести у її відсутності, а також зазначила, що у задоволенні позову слід відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не прибула, подала до суду заяву у якій просила розгляд справи провести без участі уповноваженого представника, з урахуванням поданого відзиву.

Суд, надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові та оцінюючи зміст обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, а також дослідивши наявні докази в матеріалах адміністративної справи, дійшов висновку, що позов слід задоволити частково, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом установлено, що 17.09.2022 селищний голова Перегінської селищної ради звернулась до в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області із листом №1675/02-26 (а.с.15, 31), у якому від імені Перегінської селищної ради просила вжити заходів державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки під час використання земельної ділянки у с.Ясень, урочище «Запотік» сім`єю ОСОБА_1 , кадастровий номер суміжної земельної ділянки 2624886701:01:007:0041.

З метою реагування на вищезазначений лист, в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області було видано наказ від 08.10.2021 №618 «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земель законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» (а.с.12, 30), відповідно до якого було наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки під час використання земельної ділянки, суміжної до земельної ділянки з кадастровим номером 2624886701:01:007:0041, що розташована в с.Ясень, Перегінської селищної ТГ Калуського району. Виконання такого наказу доручено державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Івано-Франківської області, головному спеціалісту відділу державного контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівській Р.В. (далі державний інспектор).

На виконання вищезазначеного наказу державним інспектором було проведено обстеження відповідної земельної ділянки, за результатами якого було складено акт обстеження земельної ділянки від 18.10.2021 № 618/0/92-21-ДК/774/АО/10/01/-21 (а.с.11, 34) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.10.2021 року № 618/0/92-21-ДК/564/АП//09/01/-21 (а.с.13, 33).

Актом обстеження земельної ділянки установлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки, загальна площа якої становить 0,1297 га в урочищі «Запотік» у с.Ясень Калуського району, суміжною до якої є земельна ділянка з кадастровим номером 2624886701:01:007:0041, що розташована у с.Ясень Перегінської селищної ТГ Калуського району, шляхом встановлення ним стрічко пильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини, без правовстановлюючих документів.

На підставі проведення обстеження земельної ділянки у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, було зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 ст.125, ст.126, п. «б» ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачено ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Статтею 53-1 КУпАП встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у самовільному зайнятті земельної ділянки, суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку, однак бажає її захопити.

Поняття самовільного зайняття земельної ділянки міститься у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV та визначається як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки, як: - з об`єктивної сторони - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки; - відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування; - відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; - такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена жодним нормативно-правовим актом України;- з суб`єктивної сторони - такі дії є винними.

Отже, використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняттям вказаної земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 22 листопада 2010 року у справі №3-27г10, Верховного Суду 13 березня 2018 року №397/1142/17(2-а/397/48/17) (провадження №К/9901/327/18).

Крім того, відповідно до статті 125, статті 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державного акта), та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

19.10.2021 державним інспектором надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства від 18.10.2021 № 618/0/92-21ДК/0394/04/01/-21, що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого листа № 7750306906245 (а.с.14, 35). Цим повідомленням запропоновано ОСОБА_1 прибути на 15 год. 00 хв. 01.11.2021 до відділу державного контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за адресою: вул.Пушкіна, 12, м. Долина, Івано-Франківська область, для надання пояснень у зв`язку із порушенням вимог земельного законодавства: самовільного зайняття земельної ділянки, комунальної форми власності, що знаходиться за адресою: урочище «Запотік», с.Ясень, Перегінської селищної ТГ Калуського району, шляхом встановлення стрічко пильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини.

01.11.2021 державним інспектором в присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №618/0/92-21-ДК/0412/П/07/01/-21 (а.с.10, 39), з якого вбачається, що 18.10.2021 встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1297 га, яка суміжна до земельної ділянки з кадастровим номером 2624886701:01:007:0041, що розташована у с.Ясень Перегінської селищної ТГ Калуського району, шляхом встановлення ним стрічко пильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини, без правовстановлюючих документів. Копію протоколу отримано адвокатом Семком В.Б. 01.11.2021 про що проставлена відмітка з підписом.

Водночас, 01.11.2021 державним інспектором в присутності ОСОБА_1 складено припис № 618/0/92-21-ДК/0424/Пр/03/01/21 (а.с.38), яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення чинного земельного законодавства в 30-денний термін та до 01.12.2021 про виконання припису повідомити відділ державного контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул.Пушкіна,. 12 м. Долина, Івано-Франківська область, 77503).

03.11.2021 державним інспектором направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства та розгляду справи про адміністративне правопорушення від 01.11.2021 № 618/0/92-21-ДК/0411/04/01/-21 (а.с.14, 40), що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого листа № 7750306914795 (а.с.41). Зазначеним повідомленням запропоновано ОСОБА_1 прибути на 11 год. 00 хв. 12.11.2021 до відділу державного контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за адресою: вул.Грушевського, 18, (каб. № 36), м. Долина, Івано-Франківська область для надання пояснень у зв`язку із порушенням вимог земельного законодавства шляхом самовільного зайняття земельної ділянки, комунальної форми власності, шляхом встановлення стрічко пильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини.

12.11.2021 державним інспектором було винесено постанову №618/0/92-21-ДК/0390/По/08/01/-21 від 12.11.2021 (а.с.9, 43), якою позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп.

Повідомленням про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу від 12.11.2021 № 618/0/92-21-ДК/0315ШК/11/01/-21 (а.с. 42) поставлено вимогу ОСОБА_1 сплатити заподіяну ним шкоду у розмірі 302 грн. 22 коп.

Розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 42) підтверджено, що адвокат Семком В.Б. 12.11.2021 отримав зазначений розрахунок та вищезазначене повідомлення.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено час, дату та/або період (при триваючому правопорушенні) вчинення правопорушення, а також не зазначені його усні пояснення. Окрім цього, позивач вважає, що в протоколі зазначено про те, що він відмовився від отримання екземпляру протоколу, що не відповідає дійсності, оскільки він відмовлявся лише від підписів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Даючи оцінку вищевикладеним доводам позивача суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано дату вчинення адміністративного правопорушення, оскільки зазначено, що 18.10.2021 державним інспектором встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1297 га.

Водночас, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що ОСОБА_1 не надав пояснень. Така відмова ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч.3 ст.256 КУпАП засвідчена особистим підписом державного інспектора. Суд вважає, що ОСОБА_1 , маючи можливість власноручно у письмовому вигляді зафіксувати свої пояснення у відповідній графі протоколу не зробив цього свідомо, як і не виклав мотивів його відмови від підписання протоколу. При цьому, у державного інспектора відсутній обов`язок зі слів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності власноручно викладати її пояснення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було вручено протокол про адміністративне правопорушення є невагомими, оскільки з такого протоколу вбачається, що його копію отримав представник ОСОБА_1 адвокат Семко В.Б.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає порушень державним інспектором ст.256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У позовній заяві ОСОБА_1 також звернув увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено без дотримання строків, передбачених ст.254 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З дослідженого в судовому засіданні копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він складений 01.11.2021, хоча адміністративне правопорушення було виявлено 18.10.2021 при обстеженні відповідної земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із доводами позивача про те, що протокол складений не у строк, передбачений ч.2 ст.254 КУпАП, однак з огляду на те, що державним інспектором вживалися заходи на виконання вимог ст.256 КУпАП, зокрема для виклику ОСОБА_1 з метою складання протоколу та отримання пояснень по суті правопорушення, а для цього необхідний час, недотримання такого строку не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім цього, саме постанова є предметом спору а не протокол.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.10.2021 він не був присутній під час перевірки земельної ділянки; наданий йому державним інспектором супровідний лист Перегінської селищної ради містить підпис не голови Перегінської селищної ради, а іншої особи, на ньому відсутня печатка, список додатків у супровідному листі не відповідає наявним (фактичним) додаткам; зазначені документи схожі на копії, оскільки всі підписи осіб чорного кольору.

Вказані обставини судом не беруться до уваги, як підстави для скасування оспорюваної постанови, оскільки позивач не надав суду доказів, які підтверджували зазначене ним, а крім цього суд вважає, що такі обставини не доводять незаконність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення або оскаржуваної постанови.

З вищезазначених підстав не беруться судом до уваги і доводи ОСОБА_1 про те, що у оскаржуваній постанові ім`я особи, яку притягнули до адміністративної відповідальності зокрема зазначено « ОСОБА_3 », а повинно бути « ОСОБА_3 », оскільки у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив своє розуміння того, що і протокол, і постанова стосуються саме його.

Доводи ОСОБА_1 про зазначення у протоколі та оскаржуваній постанові різних посад державного інспектора, що на його думку є підставою для скасування оскаржуваного документа, судом також не беруться до уваги, оскільки викладені у протоколі та постанові формулювання посади державного інспектора не суперечать посаді, яка зазначена у службовому посвідченні та наказі від 08.10.2021 №618 «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земель законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Твердження позивача про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення повинно бути додано розрахунок розміру шкоди згідно методики, також не заслуговують на увагу, оскільки такий розрахунок може бути складений не раніше ніж після встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та доведеності спричинення такою особою відповідної шкоди.

В основу спростування оскаржуваної постанови позивач посилається на ту обставину, що йому інкримінується встановлення стрічкопильного станка, об`єктів нерухомого майна та складування деревини, а користування земельною ділянкою не інкримінується та відповідно не надано таких доказів, що державним інспектором у документах, на основі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності, у тому числі і протоколі, вказується про встановлення об`єктів нерухомості у множині та не зазначається яких саме об`єктів (фактично знаходиться один об`єкт нерухомості).

Такі доводи позивача суперечать матеріалам справи, в тому числі складеному відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого державним інспектором винесено оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у самовільному зайнятті земельної ділянки, на якій встановлені зазначені державним інспектором споруди.

Спосіб встановлення таких споруд (об`єктів), їх кількість та факт користування такими об`єктами позивачем у даному випадку не мають значення, зважаючи на те, позивач не має будь-яких правовстановлюючих документів на відповідну земельну ділянку. При цьому, позивач по суті не заперечує, що як мінімум один із перелічених вище об`єктів встановлений на відповідній земельній ділянці.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позивач фактично використовує земельну ділянку без жодного правовстановлюючого документа, таке використання є самовільним відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» та передбачає настання адміністративної відповідальності згідно з ст.53-1 КУпАП.

Однак, стаття 53-1 КУпАП є банкетною та порядок її виконання визначається іншими нормативно-правовими актами, зокрема ст.144 Земельного кодексу України, яка є спеціальною по відношенню до всіх інших нормативних актів.

Відповідно до ч.1 ст.144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, даний порядок не був дотриманий державним інспектором, оскільки державний інспектор 01.11.2021 склала припис № 618/0/92-21-ДК/0424/Пр/03/01/21, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення чинного земельного законодавства в 30-денний термін та до 01.12.2021 про виконання припису повідомити відділ державного контролю за використанням та охороною земель № 2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Проте вже 12.11.2021 державним інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , тобто оскаржувана постанова була винесена всупереч ч.1 ст.144 Земельного кодексу України.

Окрім цього, адвокат Семко В.Б. у судовому засіданні зазначив, що під час розгляду справи державним інспектором не було розглянуто клопотання про виклик та допит свідків, яке вона отримала до початку розгляду справи.

Суд звертає увагу, що порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається ст.287 та ст.279 КУпАП, відповідно до яких, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Дослідивши відеозапис, який міститься на багатофункціональному цифровому відеодиску «Verbatim DVD-R» доводи представника позивача про те, що під час розгляду справи не було розглянуто клопотання про виклик та допит свідків знайшли своє підтвердження.

Також з переглянутого відеозапису вбачається, що адвокат Семко В.Б. наголошує державному інспектору, що ОСОБА_1 не роз`яснено його прав та обов`язків, чого не спростовано відповідачем, заперечуючи проти позову.

Зважаючи на наведене, суд вважає що оскаржувана постанова відповідача у спірних правовідносинах не відповідає критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 КАС України, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Зважаючи на вказану норму, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_1 шляхом скасування спірної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом.

Новий розгляд справи сприятиме відновленню порушених прав позивача під час попереднього розгляду справи. З іншого боку відповідач матиме можливість усунути недоліки своїй попередніх дій, які викладені у рішенні суду.

Що стосується вимоги позивача ОСОБА_1 про закриття адміністративної справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, то в цій частині суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з таких підстав.

Обов`язок доказування вини позивача у вчиненні правопорушення лежить на відповідачу, а докази надані останнім, не є достатніми для суду, щоб встановити всі обставини справи. Отже, твердження сторін, так і надані ними докази містять суперечності, які усунути не можливо у судовому засіданні, у зв`язку з чим справу слід направити на новий розгляд до органу, який ухвалював оскаржувану постанову.

Щодо вимог позивача про визнання дії державного інспектора протиправними, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Наведений перелік є вичерпним, у зв`язку з чим визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними чи протиправними не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому позов ОСОБА_1 у частині вимог про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.2 ст.6КАС України та ст.17Закону України«Про виконаннярішень ізастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Керуючись ст.ст.241, 246, 250-251, 255 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Надівської Руслани Василівни, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.11.2021 №618/0/92-21-ДК/0390/По/08/01/-21 скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.11.2022.

Суддя А.М. Бейко