Ухвала суду № 107307931, 15.11.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1512/22

2/212/3484/22

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

15 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехта Р.В., розглянувши матеріли позовної заяви Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2022 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом відповідно до якого просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послугу з централізованого опалення у розмірі 30331,57 гривень, суму збитків від інфляції у розмірі - 7003,20 гривень та 3% річних у розмірі - 2657,53 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

31 серпня 2022 року ухвалою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолов В.М. цивільну справу №214/1512/22 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. В обґрунтування чого в ухвалі зазначено, щозгідно з матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 .

14 листопада 2022 року вищезазначена цивільна справа надійшла до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає направленню до іншого суду за підсудністю, виходячи з наступного.

Конституцією Українизакріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), аст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції і підсудності.

Підсудність розгляду цивільних справ визначається відповідно до положень глави2розділуІ ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦПК Україниусі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 2630 ЦПК).

Відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннямистатті 181 Цивільного кодексу Українидо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третійстатті 30 ЦПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьоїстатті 30 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) дійшла, зокрема, таких висновків:

- нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення;

- майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав;

- виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У п. 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 вказано, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

У зв`язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном (п. 7.23. вищевказаної постанови).

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. З урахуванням наведеного позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВС від 04.03.2020 по справі №757/91/19-ц.

Представник позивача пред`явила позов до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ч.1 ст.30 ЦПК України за місцезнаходженням майна, однак, судом помилково направлено вказану справу до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за місцем знаходження відповідача ОСОБА_1 .

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені устаттях 27 - 29 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем пред`явила вимогу про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 даний спір виникає із приводу нерухомого майна і до нього застосовуються правила виключної підсудності.

Таким чином, за правилами виключної підсудності, передбаченимист. 30 ЦПК України, розгляд даної позовної заяви територіально не підсудний Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією з складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України). Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення ухвали суду від 31 серпня 2022 учасникам справи.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Статтею 354 ЦПК України визначено п`ятнадцятиденний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Зі змісту ухвали суду від 31 серпня 2022 року вбачається, що ухвалу про направлення справи за підсудністю було постановлено без участі сторін.

Відповідно до ч. 5ст. 272 ЦПК Україниучасникам справи, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення.

Згідно із ч. 2ст. 354 ЦПК Україниучасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження про вручення позивачу поштового відправлення, а також відсутні будь-які відомості щодо належного надсилання копії ухвали позивачу.

Таким чином, не оспорюючи підсудність справи, суддя позбавлений можливості прийняти дану справу до свого провадження, оскільки матеріали цивільної справи не містять доказів отримання учасниками справи копії ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.08.2022 року, тому сторони не обізнані із цим судовим рішенням та не знають про факт його постановлення, що обмежує їх у праві апеляційного оскарження. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (п. 8, ч. 3ст. 2 ЦПК України).

За таких обставин приходжу до висновку, що цивільна справа передчасно направлена до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно із п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу за підсудністю до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 2,27, 28,31,187,260, 272,353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №214/1512/22 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення передати на розгляд до Саксаганського районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у зв`язку з помилковим направленням до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та за територіальною підсудністю.

Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя Р. В. Дехта