Рішення № 107307193, 19.10.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34979/21-ц

Категорія 42

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» (далі - відповідач ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни (далі - третя особа-1, Приватний виконавець Сидорук Л.В.), Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни (далі - третя особа-2, Приватний нотаріус Головкіна Я.В.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., що зареєстрований в реєстрі за № 27608, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 362,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у червні 2021 року вона дізналася про існування постанови Приватного виконавця Сидорук Л.В. від 01.06.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доході боржника та стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ» заборгованості у розмірі 5 5662,50 грн. 21.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві із заявою № 21114 про використання ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ» даних без її на те згоди. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис від 15.03.2021 року за № 27608, яким запропоновано стягнути з неї на користь ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ» заборгованість за кредитним договором № 171919191208 від 08.12.2019 року, укладеним між нею та відповідачем, за період часу з 11.01.2020 року до 04.02.2021 року у розмірі 5 662,50 грн., яка складається з: 2 500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1 275,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 887,50 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенями. Позивач зазначає, що у вказаному виконавчому написі зазначені адреси, за якими вона ніколи не була зареєстрована та не проживала. Крім того, у грудні 2019 року було заблоковано картку позивача з мобільним оператором Київстар ( НОМЕР_1 ). Звернувшись на наступний день до оператора мобільного зв`язку Київстар, позивач дізналася про те, що було зроблено дублікат номера. Оператор анулював дублікат та зробив позивачу нову картку. Позивач вважає, що вказаними діями невідомі особи отримали доступ до її електронної пошти, номеру телефона та здійснили від її імені реєстрацію на онлайн-сервісі кредитування, який належить ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ». 25.05.2021 року ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ» звернулося до Приватного виконавця Сидорук Л.В. із заявою № б/н від 26.03.2021 року про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., що зареєстрований в реєстрі за № 27608. Постановою Приватного виконавця Сидорук Л.В. від 25.05.2021 року відкрито виконавче провадження № 65561415 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. 01.06.2021 року Приватним виконавцем Сидорук Л.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доході боржника у виконавчому провадженні № 65561415. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме: нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченої угоди, виписки з рахунку боржника та нотаріус не пересвідчився у наявності безспірної заборгованості.

Крім того, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 27608, що здійснюється у межах виконавчого провадження № 65561415.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 02.12.2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.09.2021 року в контрольному провадженні ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2021 року скасовано.

20.07.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 27608, що здійснюється у межах виконавчого провадження № 65561415.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року за заявою представника позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 27608, що здійснюється у межах виконавчого провадження № 65561415.

30.11.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Приватного виконавця Сидорук Л.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

02.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява, в якій остання просить провести судове засідання, призначене на 02.12.2021 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 12.04.2022 року.

08.12.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2022 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 19.10.2022 року.

13.04.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання 12.04.2022 року в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «Easy Con».

13.04.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.

В судове засідання 19.10.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис від 15.03.2021 року за № 27608, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ» заборгованість за кредитним договором № 171919191208 від 08.12.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ», за період часу з 11.01.2020 року до 04.02.2021 року у розмірі 5 662,50 грн., яка складається з: 2 500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1 275,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 887,50 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенями (том 1, а. с. 19).

25.05.2021 року ТОВ «ФК «ГОРИЗОНТ» звернулося до Приватного виконавця Сидорук Л.В. із заявою вих. № б/н від 26.03.2021 року про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., що зареєстрований в реєстрі за № 27608 (а. с. 18).

Постановою Приватного виконавця Сидорук Л.В. від 25.05.2021 року відкрито виконавче провадження № 65561415 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., що зареєстрований в реєстрі за № 27608 (том 1, а. с. 17).

01.06.2021 року Приватним виконавцем Сидорук Л.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доході боржника у виконавчому провадженні № 65561415 (том 1, а. с. 13).

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Проте, як встановлено судом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого договору, а наданий нотаріусу договір № 171919191208 про надання онлайн кредиту вчинений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, а отже не є тим договором, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.

Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 27608 щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5 662,50 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1 362,20 грн., а саме судовий збір за подання позовної у розмірі 908,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2171863627.1 від 22.06.2021 року та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2171954150.1 від 22.06.2021 року, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати, пов`язані з розглядом справи, становлять 5 000,00 грн. та складаються з: 5 000,00 грн. - підготовка представником позивача позовної заяви з додатками.

Вказаний розрахунок відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви та клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 08.12.2021 року: копію договору про надання правової допомоги № 05-06 від 11.06.2021 року, укладеного між адвокатом Піддубною О.М. та Зосим Т.В.; копію ордера на надання правової допомоги серії АР № 1045060 від 23.06.2021 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002571; попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 22.06.2021 року; копію рахунку-фактури № 0506-1 від 22.06.2021 року на суму 5 000,00 грн.; копію дубліката квитанції № 0.0.2171876228.1, згідно якої ОСОБА_1 сплатила Піддубній О.М. 5 000,00 грн. та копію акту приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони підтвердили, що адвокат якісно та у повному обсязі надав юридичні послуги згідно договору у справі № 757/34979/21. Вартість послуг адвоката становить 5 000,00 грн.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано.

Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 15.03.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, що зареєстрований в реєстрі за № 27608, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» заборгованості у розмірі 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн.. 50 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» на користь ОСОБА_1 1 362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн.. 00 коп. у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ», 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44, оф. 104, код ЄДРПОУ 39013897.

Третя особа-1: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, 49083, м. Дніпро, вул.. Хмельницького Богдана, буд. 4, оф. 400.

Третя особа-2: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, 08702, Київська обл.., м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, оф. 1.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 31.10.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко