Рішення № 107307189, 09.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14444/21-ц

Категорія 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сірій А.В.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - відповідач, ТОВ «ФК «Аланд»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича Горая Олега Станіславовича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Горай О.С.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., що зареєстрований в реєстрі за № 37043, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 25.12.2014 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») було підписано кредитний договір № 001-01603-251214. 20.04.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») було укладено договір про відступлення права вимоги № 395/к за кредитним договором від 25.12.2014 року № 001-01603-251214. 11.08.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «Аланд» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.12.2014 року № 001-01603-251214. Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис від 08.09.2020 року за № 37043, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість за кредитним договором № 001-01603-251214 від 25.12.2014 року, укладеним між нею та ПАТ «Дельта Банк», за період часу з 11.08.2020 року до 17.08.2020 року у розмірі 8 413,81 грн., яка складається з: 7 535,90 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 877,91 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме: нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості; нотаріус не пересвідчився у направленні боржнику та одержанні останнім письмової вимоги про усунення порушень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 31.08.2021 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Клименко Р.В.).

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 17.01.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 09.06.2022 року.

В судове засідання 09.06.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а у позовній заяві позивач просила розглядати справу за її відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не надав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши та об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 25.12.2014 року між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) було укладено договір № 001-01603-251214 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого Банк надає Клієнту кредит шляхом відкриття Клієнту відновлювальної лінії у загальному розмірі 30 000 грн. та на день укладення договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку у розмірі 7 981,09 грн., а Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, за ставками, які визначені в Тарифах (а. с. 4 - 6).

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис від 08.09.2020 року за № 37043, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість за договором № 001-01603-251214 від 25.12.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», за період часу з 11.08.2020 року до 17.08.2020 року у розмірі 8 413,81 грн., яка складається з: 7 535,90 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 877,91 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а. с. 7 - 8).

04.11.2020 року ТОВ «ФК «Аланд» звернулося до приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Горая О.С. № 37043 від 08.09.2020 року (а. с. 9).

Постановою Приватного виконавця Клименка Р.В. від 05.11.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 63506159 з примусового виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Горая О.С. № 37043 від 08.09.2020 року (а. с. 11 - 12).

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, яку доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Таким чином, з 26.11.2014 року по 22.02.2017 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Проте, як встановлено судом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого договору, а наданий нотаріусу договір № 001-01603-251214 від 25.12.2014 року на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки вчинений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, а отже не є тим договором, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.

Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.

При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику вимоги стягувача про усунення порушень за договором № 001-01603-251214 від 25.12.2014 року на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки та одержання її боржником, що є порушенням процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 08.09.2020 року, вчиненого Приватним нотаріусом Гораєм О.С., та зареєстрованого в реєстрі за № 37043 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8 413,81 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2052865775.1 від 16.03.2021 року. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, що зареєстрований в реєстрі за № 37043, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, код ЄДРПОУ 42642578.

Третя особа-1: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Третя особа-2: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.06.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко