Ухвала суду № 107293093, 14.11.2022, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1023/22

Провадження №2/155/448/22

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 листопада 2022 року місто Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., розглянувши позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , ФГ «Козака» про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», місто Володимир-Волинський,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до ОСОБА_1 , ФГ «Козака» з вказаним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство, однак при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ЦПК України встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року (далі Стандарт), ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Отже, документом, який підтверджує вартість майна є звіт про оцінку майна.

Таким чином, ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою суб`єкта оціночної діяльності).

Слід зазначити, що Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (далі Стандарт), містить загальні вимоги до складання звіту про оцінку.

Згідно з п. 56 Стандарту, звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна має відповідати загальним вимогам, викладеним у Стандартах та повинен містити, зокрема, дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства. Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання (п. 59 Стандарту).

Згідно з вимогами пункту 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за №2 від 09 січня 2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №396/7717 від 23 травня 2003 року, термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки становить один рік з дати оцінки. Зазначений термін (строк) у відповідності з Порядком встановлюється незалежно від того, чи зазначений він оцінювачем у самому звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, чи ні.

Звіт, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (п. 67 Стандарту).

Прокурор на виконання ухвали суду про залишення без руху від 31 жовтня 2022 року для усунення недоліків позовної заяви долучив Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовані у відповідності до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, який затверджений Наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року №658. Згідно з поданих довідок оціночна вартість об`єкта оцінки (земельних ділянок) становить 41054,35 гривні. При цьому, долучена довідка не містить інформації, на яку дату проведено таку оцінку. В той же час, як вбачається із долучених прокурором Договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 10 серпня 2021 року, зокрема п. 2.4 Договору, відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27 липня 2021 року, оціночна вартість земельної ділянки становить 45327,24 гривень.

Суд звертає увагу, що наказ Фонду ДМУ від 17 травня 2018 року №658 регламентує порядок ведення бази звітів для цілей оподаткування. Для пред`явлення в суді такий звіт використовуватись не може. Строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті (п. 2 Розділ IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затв. наказом ФДМУ №658 від 17 травня 2018 року). Оцінка земельних ділянок, на яку покликається прокурор, була проведена 27 липня 2021 року, тобто шестимісячний строк дії звіту на момент подання позову (26 жовтня 2022 року) в суд закінчився.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що долучені прокурором Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості не є належним документом, який підтверджує вартість майна, що підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння в судовому порядку.

При прийнятті рішення про повернення позовної заяви суд також бере до уваги, що прокурором не наведено поважної причини неможливості провести експертну грошову оцінку земельних ділянок станом на момент подання позову в суд та враховує істотну зміну курсу валют, форс-мажорні обставини (введення воєнного стану у державі), що безумовно впливають на ринкову вартість і в цілому на кон`юнктуру ринку нерухомості.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, прокурор до позовної заяви не долучив документів, які б її підтверджували ціну позову.

Суд акцентує увагу прокурора на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року). Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Керуючись ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заявузаступника керівникаЛуцької окружноїпрокуратури вінтересах державив особіВолинської обласноївійськової адміністраціїдо ОСОБА_1 ,ФГ «Козака»про витребуваннямайна зчужого незаконноговолодіння,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:ДП «Володимир-Волинськелісомисливське господарство»,місто Володимир-Волинський вважатинеподаною та повернути прокурору.

Роз`яснити прокурору, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.