Рішення № 107284746, 11.11.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2022 року Справа № 280/5312/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997)

до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647)

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (далі позивач) до Запорізької митниці (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000077/1 від 05.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності безпідставними.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

05.09.2022 позивачем до митного оформлення товару «HEDP 90% (1-Hydroxy ethylidene-1,1,- diphosphonic acid / HEDP 90% (1-Гідроксіетіліден-1,1- діфосфонова кислота» було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію (далі - МД), який присвоєно № UA112080/2022/009397.

До митного оформлення вказаного товару декларантом до митниці разом з вищезазначеною ЕМД було надіслано скановані копії документів, що зазначені в гр. 44 ЕМД.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, за результатом аналізу надісланих до митного оформлення документів, посадовою особою митниці на адресу декларанта направлено електронне повідомлення та зазначено про наступне:

«…У відповідності до ст. 337 Митний кодекс України (далі-МКУ) при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.

1.Зазначений договір транспортного експедирування від 15.06.2022 № GLF-0212/22 в графі 44 МД до митного оформлення не надавався;

2. Згідно п. 5 контракту від 30.06.20222 № 20418/ІМ продавець надає підписаний прайс-лист. Вказаний документ для здійснення митного оформлення не надавався.

3. У гр. 70 наданих платіжних доручень від 12.05.2022 № 15 та від 01.07.2022 № 21 наявне посилання на реквізити проформи, яке не відповідає даним зазначених у графі 44 МД (зазначено № 80022205012 від 09.05.2022).

4. В гр. 5 СМИ від 12.08.2022 № 17/08 вказано наявність декларації типу ТІ, яка для здійснення митного оформлення не подавалась.

Також, декларанта додатково було повідомлено, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

При цьому, до митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України надано довідку про транспортні витрати від 17.08.2022 № 352/01-22, рахунки від 26.07.2022 № 005591 та від 09.08.2022 № 006086. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури для здійснення митного оформлення не надавались.

Відповідно до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМСУ від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.

Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ. використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення та запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, враховуючи норми ч. 6 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.».

Декларантом 05.09.2022 засобами електронного зв`язку було надіслано повідомлення від05.09.2022 б/н, де зазначено:«... Від надання додаткових документів, крім зазначених вище, устрок визначений ст. 53 МК України відмовляюсь,оскільки їх не існує. Прошу завершення митногооформлення декларації № UA/112080/2022/009397 від 05.09.2022»,проставлено дату, підписдекларанта.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарівмитницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 05.09.2022 № UA112080/2022/000077/1 із застосуванням другорядного методу № 2а (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) у відповідності з вимогами ст. 59 МКУ.

У митному оформленні ЕМД від 05.09.2022 № UA112080/2022/009397 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2022/000407, відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням положень ч. 6 ст. 54, ст. 256 МКУ та Порядку № 631.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно зі ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст. 59, 60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).».

Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна у Митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей, яка зазначена у рішенні про коригування митної вартості товару від 05.09.2022 № UA112080/2022/000077/1.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд зазначає, що задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положень контракту від 30.06.2022 № 20418/ІМ та відповідних інвойсів. Також вартість товару відображена у митних деклараціях країни відправлення, що долучались при поданні первинних митних декларацій.

Щодо зауваження відповідача, що зазначений договір транспортного експедирування від 15.06.2022 № GLF-0212/22 в графі 44 МД до митного оформлення не надавався, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що менеджер позивача припустився помилки, в графі 44 МД зазначив № GLF-0212/22 замість № GLF-0213/22. Але до митної декларації UА112080/2022/009397 надав саме договір № GLF-0213/22.

Cуд зазначає, що стаття 53 Митного кодексу України визначає документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Саме подаються, а не про які зазначається в митний декларації. Договір № GLF-0213/22 був поданий митниці.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначене зауваження не стосується відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. І не має впливу на правильність визначення митної вартості.

До того ж, вказаний договір не вплинув на корегування митної вартості. Митниця прийняла наявну у неї інформацію щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів та додала до неї вартість перевезення, яка визначена на підставі договору № GLF-0213/22.

Щодо доводів відповідача про те, що декларантом не надано до митного оформлення підписаний прайс-лист, суд зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Так, прайс-лист не визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відсутність документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.

Трете зауваження (щодо реквізитів проформи) також не стосується відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Менеджер позивача припустився помилки, в графі 44 МД зазначив проформи №S0022205012 замість № SС022205012. Але до митної декларації UА112080/2022/009397 надав саме проформу № SС022205012. Менеджер позивача того ж дня повідомила митницю про друкарські помилки.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Саме подаються, а не про які зазначається в митний декларації. Проформа № SС022205012 була подана митниці.

До того ж, вказана описка в митний декларації щодо номеру проформи не має впливу на правильність визначення митної вартості

Четверте зауваження (щодо декларації типу Т1) також не стосується відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларація типу Т1 не визначена частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документа, який підтверджує митну вартість товарів. Відсутність документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.

До того ж у позивача вказаний документ відсутній, він фізично не міг його подати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Крім того, суд вважає необґрунтованим використання митним органом митної декларації від 17.08.2022 № UA902020/2022/206508, від 18.08.20222 № UA902020/2022/206544, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що товари по цим деклараціям є максимально схожими, а ні лише збігається приблизно час експорту.

Суд зазначає, що в цій декларації зовсім інший товар. Відрізняється назвою і якістю. Так, митниця порівняла товарі різної очистки, а саме HEDP 90% з ОЕДФК 98%.

Надані митницею декларації № UA902020/2022/206508 та №UA902020/2022/206544 свідчать, що за ними оформлювався товар, який виготовлений та придбаний ще у 2021 році. Це означає, що товар більш ніж півроку десь зберігався (в порту або на митному складі), і тільки у липні 2022 року оформлений. Отже, його ціна включає вартість зберігання, яку відповідач не вирахував з вартості.

Також позивачем надавався до позову лист постачальника в якому повідомляється, що ціни на цей товар у 2021 році були вищими через дії уряду Китаю. Ця обставина знаходиться поза межами впливу позивача, і подані до митниці документи не можна вважати недостовірними саме через це.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями2,77,139,241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000077/1 від 05.09.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-а, код ЄДРПОУ 34155997) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 11.11.2022.

Суддя О.В. Конишева