Рішення № 1072847, 25.10.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.2007 Справа №15/92

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „РОС ”, м. Мукачево

до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Старе Давидково Мукачівського району

про стягнення 7637,75 грн., в тому числі 5757,75 грн. основного боргу по сплаті орендної плати згідно з договором оренди від 02.01.07 та 1880,00 грн. пені,

Суддя -Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача -Матрофайло Н.М., представник по довіреності від 24.10.07;

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „РОС” заявлено позов до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7637,75 грн., в тому числі 5757,75 грн. основного боргу по сплаті орендної плати згідно з договором оренди від 02.01.07 та 1880,00 грн. пені.

Представник позивача просить задовольнити позов з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на його обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті спору не подав, витребуваних ухвалою суду від 11.10.07 (вищезгадана ухвала надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка отримана ним особисто 13.10.07), явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між сторонами, а саме товариством з обмеженою відповідальністю „РОС ” (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди від 02.01.07 нежитлового приміщення площею 13,6 кв.м. по АДРЕСА_1 для використання під офіс.

Термін оренди вказаного приміщення сторони встановили до 30 грудня 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

П. 5.1. договору передбачено, що орендна плата встановлена в розмірі 1146,35 в місяць і повинна здійснюватися не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідачем не було здійснено оплату за користування орендованим приміщенням за п'ять місяців і його заборгованість станом на 01 серпня 2007 року склала 5757,75 грн.

За згодою сторін договір оренди достроково розірвано.

01.08.07 сторони уклали додаткову угоду про розірвання договору оренди б/н від 02.01.07, за якою вищевказаний договір розірвано та визнано відповідачем заборгованість в сумі 5757,75 грн.

Письмові попередження від 24.07.07, від 01.08.07, від 10.09.07 та претензію від 24.09.07 з вимогами погасити заборгованість по орендній платі відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Позивач умови договору оренди виконав належним чином.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2. вищезазначеним договору орендар зобов'язався своєчасно сплачувати щомісячну орендну плату в повному обсязі і в строк передбачений даним договором.

Враховуючи вищезазначене, в частині стягнення основного боргу позов підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені належить задоволити частково з огляду на наступне.

У відповідності до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.69 (з наступними змінами та доповненнями) за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін. Сторони за договором оренди від 02.01.07 (п.8.2. договору), у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, погодили пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення. Однак, згідно ст. 3 вищевказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивачем невірно здійснено розрахунок пені, судом скореговано розмір пені з врахуванням його обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ згідно з Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.1 Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2(іден. номер НОМЕР_1, свідоцтво серія НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „РОС ”, пл. Миру, 29/17, м. Мукачево (р/р 2600942254001 в Мукачівській філії ЗГРУ КБ ”Приватбанк”, МФО 312378, код ЄДРПОУ 32081997) суму 6131 /шість тисяч сто тридцять одну/ грн. 80 коп., в тому числі 5757 /п'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять / грн. 75 коп. заборгованості орендної плати та 374 /триста сімдесят чотири/ грн. 05 коп. пені, а також суму 102 /Сто дві/ грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 118 /Сто вісімнадцять/ грн. у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

2. Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Н.М. Ващиліна