Ухвала суду № 107269273, 11.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 листопада 2022 р.Справа №160/17970/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Казанцевим Станіславом В`ячеславовичем, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки): № Ф-2198-51 від 13.08.2019 зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,07 грн; № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019 зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,07 грн; № Ф-2198-51/62У від 08.09.2022 зі сплати єдиного внеску в сумі 35588,74 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести відомості до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо скасування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), якими визначено заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску в сумі 35588,74 грн.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,07 грн на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019 у виконавчому провадженні № 70112195.

Заяву обґрунтовано тим, що у Першому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 70112195 з примусового виконання оскаржуваної вимоги, у якому 19.10.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Позивач працевлаштований, має дохід, тому згодом з його заробітної плати будуть утримуватись кошти на користь відповідача. У зв`язку з цим він змушений обмежувати свої витрати. Примусове стягнення неузгоджених сум недоїмки зі сплати єдиного внеску може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення у справі.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до позовної заяви документи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З матеріалів справи встановлено, що постановою державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ковпака С.С. від 19.10.2022 відкрито виконавче провадження № 70112195 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 23785,07 грн.

Зазначеною постановою зобов`язано боржника ОСОБА_1 протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно, та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 2378,50 грн.

Також 19.10.2022 постановою державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26483,58 грн.

Приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон України №1404-VІІІ) встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною третьою цієї статті визначено заходи щодо примусового виконання рішень, які має право вживати виконавець.

У заяві про забезпечення доказів не зазначено та з наявних матеріалів справи не встановлено вжиття державним виконавцем стосовно боржника такого заходу щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019 як звернення стягнення на дохід боржника. До заяви не додано доказів на підтвердження працевлаштування ОСОБА_1 та отримання ним заробітної плати. Як вказав позивач, існує імовірність у майбутньому утримання коштів з його заробітної плати.

Крім того, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого у подальшому продовжувався. Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема: фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, у провадженні якого перебуває справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Спір у межах даної справи виник з приводу правомірності, у тому числі, вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019.

З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, суд вважає, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, оскільки не свідчать про наявність умов, передбачених в ч. 2 ст. 150 КАС України.

Суд зазначає, що факт протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019 потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх доказів у справі.

Позивачем у заяві про забезпечення позову не зазначено доказів та не наведено належного обґрунтування, що невжиття заходів забезпечення позову у визначений у заяві спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Судом не встановлено і позивачем не доведено обставин наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2198-51/62У від 13.08.2019, та порушення прав, свобод або інтересів позивача постановами державного виконавця.

Крім того, в даному випадку, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову не призведе до ускладнення або унеможливлення його виконання, або ефективного захисту або поновлення прав або інтересів позивача.

Сама лише незгода заявника з оскаржуваною вимогою, а також звернення до суду з позовом про визнання такої вимоги протиправною та її скасування, не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Рянська