Рішення № 107269116, 11.11.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/5965/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09 повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПC у Волинській області проведено фактичну перевірку місця зберігання пального, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки акт від 29.10.2021 №03/9217/09-01/ НОМЕР_1 , у якому встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

На підставі акту фактичної перевірки від 29.10.2021 №03/9217/09-01/3168609607 ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального у розмірі 500 000,00 грн.

Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу та прийнятим на підставі акта перевірки рішенням про застосування фінансових санкцій, при цьому зазначає, що однією з основних умов для проведення фактичної перевірки є наявність підстав для її проведення. В наказі №2962 від 19.10.2021 Про проведення фактичної перевірки, підставою для проведення перевірки зазначено пп.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України, тобто вказано лише посилання на відповідну норму ПК України, що регулює питання призначення перевірки, разом з тим відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки. Зокрема, не зазначено та не доведено до відома позивача інформацію, яку контролюючий орган отримував у встановленому законодавством порядку, про можливі порушення вимог податкового чи іншого законодавства позивачем, про які йде мова у вказаному підпункті ПК України та є підставою для призначення і проведення перевірки, не вказано коли та ким така інформація була надана.

Зазначає, що передбачена у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстава для проведення фактичної перевірки пов`язана виключно з фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства під час здійснення розрахункових (касових) операцій, наявності ліцензій/патентів в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів. Однак, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Таким чином, контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без жодної визначеної законом умови, за відсутні законодавчо мотивованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій.

Також, вказує на те, що всупереч вимогам статті 81 ПК України направлення на проведення перевірки посадовими особами відповідача не пред`являлось та не надсилалось. Також посилається, що з-поміж інших обставин доказами того, що проведена фактична перевірка суперечить вимогам ПК України, є відсутність у акті перевірки, складеному за результатами її проведення, дати та реєстраційного номера.

Зазначена обставина є самостійної, окремою, умовою визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення.

Крім того, звертає увагу суду на ту обставину, що в акті перевірки ГУ ДПС у Волинській області було встановлено лише факт придбання позивачем в період з 06.04.2020 по 26.08.2021 дизпалива загальним об`ємом 105227,32 літрів на адресу місця зберігання пального яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Проте, дані висновки ґрунтуються виключно на незрозумілих припущеннях, оскільки жодного підтвердження того, що за адресою розташування місця розміщення бочки для пального було виявлене пальне під час перевірки податковим органом не надано.

Відтак, зважаючи на положення Закону №481/95-ВР, дизпаливо, про яке йдеться в акті перевірки, не було у підприємця на зберіганні, оскільки зазначене дизпаливо перебувало у паливних баках транспортних засобів, які займалися перевезенням вантажів, що не є зберіганням палива у розумінні вимог чинного законодавства.

Так, у п.14 ст.14 ПК визначено поняття акцизного складу, при цьому вказує, що не є акцизним складом: г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої. Не є акцизним складом пересувним: паливний бак транспортного засобу. Фактично твердження ГУ ДПС у Волинській області про зберігання в цей період позивачем дизпалива є лише припущеннями відповідача, яке вважає, що не підтверджено відповідними доказами. Водночас, зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимог Закону №481/95-ВР.

З огляду на викладене підприємець вважає, що відповідач протиправно застосував фінансові санкції в сумі 500000 грн згідно зі спірним рішенням про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09 протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.10.2022 №375/03-20-05 адміністративний позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а застосовані згідно такого рішення штрафні санкції відповідають санкції передбаченій за допущене позивачем порушення.

Одночасно, у відзиві на позовну заяву, представник відповідачів просить проводити розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суд наголошує, що за змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.

Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

25.10.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив у якій позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, види діяльності згідно КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

28.09.2021 ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) серії АС №03080414202100155 терміном дії з 17.10.2021 до 17.10.2026 з адресою місця зберігання: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається що з 19.10.2021 по 28.10.2021 працівниками ГУ ДПС у Волинській області, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 19.10.2021 №2962 та направлень на перевірку від 19.10.2021 №3090, 3091 та від 22.10.2021 №3177 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотриманням вимог чинного законодавства, що регулює ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки №03/9217/09-01/3168609607 від 29.10.2021, яким зафіксоване порушення позивачем статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодовою, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, у зв`язку із зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального.

На підставі акта перевірки від 29.10.2021 №03/9217/09-01/3168609607 ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09, за яким до підприємця застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на суму 500000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), зокрема, чи прийняте рішення на підставі повноважень, у порядку та в спосіб, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України, відповідно до підпункту 80.2.5 п.80.2 якої, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст.81 ПК України.

Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, у наказі про проведення фактичної перевірки обов`язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.

Досліджуючи наказ ГУ ДПС у Волинській області №2962 від 19.10.2021 Про проведення фактичної перевірки, судом встановлено, що такий видано на підставі пп.20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, пп.52-2 п.52 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів, для проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем зберігання пального за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПКУ), Законів України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №408 Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обюіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального. Перевірку провести протягом 10 діб, починаючи з 19 жовтня 2021 року. Період діяльності, що перевіряється, визначений статтею 102 ПК України.

Дослідивши зміст наказу про проведення перевірки та направлень на перевірку, судом встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для призначення та проведення перевірки, з огляду на наступне.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №803/988/17 від 05.11.2018.

Отже, в даному випадку, підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки позивача, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка не передбачає наявності у контролюючого органу інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, суд вважає правомірним проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Щодо складу правопорушення, яке покладене в основу прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09, суд зазначає наступне.

Згідно висновку акту перевірки від 29.10.2021 №03/9217/09-01/3168609607, позивачем допущено порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодовою, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального, у зв`язку із зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального.

Як визначено у статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Приписами абзацу 8 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Так, під час перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що згідно з реєстром акцизних накладних Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за період з 06.04.2020 по 26.08.2021 ФОП ОСОБА_1 придбала пальне загальним обсягом 105227,32 літрів, яке постачалося на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, а саме: АДРЕСА_1 .

При цьому, 28.09.2021 ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) серії АС №03080414202100155 терміном дії з 17.10.2021 до 17.10.2026 з адресою місця зберігання: АДРЕСА_1 .

Вказана обставина дала підстави перевіряючим сформувати висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 допущено порушення у вигляді зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання.

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що за адресою: АДРЕСА_1 , перевіркою не виявлено пального, яке б зберігалось ФОП ОСОБА_1 на час проведення перевірки, а лише встановлено можливість зберігання.

Фактична перевірка відповідачем проводилася в жовтні 2021 року, у той час коли порушення нібито мало місце у період з 06.04.2020 по 26.08.2021. Тобто, перевірка не виявила безпосереднього факту зберігання пального у період з 19.10.2021 по 28.10.2021, зробивши такий висновок виключно на підставі документів.

Крім того, станом на момент проведення фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 була діюча ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) серії АС №03080414202100155 терміном дії з 17.10.2021 до 17.10.2026.

Саме по собі, не підтверджене іншими доказами, зазначення в товаросупровідних документах відомостей про відпуск пального на зберігання об`єктивно не підтверджує факт такого зберігання.

Отже, перевіркою сформовано висновок про зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального за відсутності встановленого факту наявності такого пального, тобто предмету зберігання.

На думку суду, досліджені відомості реєстру акцизних накладних про придбане позивачем пальне, як єдина фактична підстава висновку перевірки про виявлення факту зберігання пального без ліцензії, за фактичної відсутності будь-якого пального та його зберігання позивачем, виключає сам факт допущення ним відповідного правопорушення у зв`язку із відсутністю події такого порушення та як наслідок, виключає можливість притягнення його до відповідальності.

Таким чином, матеріалами фактичної перевірки не підтверджується факт зберігання у спірний період пального позивачем, оскільки за результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області лише констатувало факт отримання позивачем пального в певний період часу.

Однак, факт отримання позивачем пального не є доказом його зберігання протягом певного часу.

Відповідач не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у межах спірних правовідносинах з урахуванням видів його господарської діяльності і наявних у нього транспортних засобів та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із фізичним зберіганням пального.

Суд наголошує, що під час перевірки заміри залишку пального в паливних баках, а також їх реальний об`єм представники ГУ ДПС у Волинській області не здійснювали.

Отже, відповідач належними та допустимими доказами не довів факту зберігання ФОП ОСОБА_1 пального, про яке йдеться в акті перевірки.

З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки акта фактичної перевірки базуються лише на припущеннях, які не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно застосував до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію, встановлену ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09, яке з огляду на його безпідставність підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід присудити судовий збір в сумі 7500 гривень 00 копійок.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 26 листопада 2021 року №000204-09.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Ю.Ю. Сорока