Рішення № 107265735, 02.11.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10506/22

Провадження № 2/344/2950/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2022 позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив стягнути заборгованість по заробітній платі, компенсацію за затримку виплати заробітної плати, моральну шкоду та витрати на правничу допомогу .

В обґрунтування позову вказує на те, що ОСОБА_1 працює в ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» на посаді начальника сектору охорони та безпеки. Відповідач виплачував позивачу заробітну плату не в повному обсязі. Загальна заборгованість по заробітній платі за період з липня 2020 року до червня 2022 року становить 153242,64 грн. У зв`язку із невиплатою заробітної плати з відповідача також слід стягнути 24184, 72 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, моральну шкоду в сумі 6000 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.08.2022 справу передано судді Кіндратишин Л.Р.

Ухвалою суду від 02.09.2022 позов залишено без руху до усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині ухвали.

12.09.2022 позивачем усунуто недоліки позовної заяви та позивач відмовився від вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

13.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача 03.10.2022 подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без участі позивача та його участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Відсутність заперечень відносно проведення заочного розгляду.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 02.11.2022 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складення і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3ст.12 ЦПК України).

Згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписамист.43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як вбачається із копії трудової книжки позивач ОСОБА_1 працює в ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» на посаді начальника сектору охорони та безпеки охоронця сектору з охорони та безпеки з 01.07.2019 року (а.с.20-23).

Згідно ч. 1ст. 94 КЗпПзаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпПвизначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Стаття 43 Конституції Українигарантує кожному, право заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Але, відповідачем вказані норми права були порушені, позивачу заробітна плата не виплачувалась.

Причини невиплати заробітної плати позивачу представник відповідача суду не пояснив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно довідки від 25.07.2022 за №18 заборгованість відповідача перед позивачем по всіх видах виплат станом на 01.07.2022 становить 153 242 грн. 64 коп. (а.с.19).

Згідно ст.116КЗпПпри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Причини невиплати позивачу при звільненні всіх сум, що належать йому, зокрема заборгованої заробітної плати, представник відповідача суду не пояснив.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з липня 2020 року по червень 2022 року в сумі 153242 грн. 64 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За змістом ч. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Позивач провів розрахунок компенсації за затримку виплати заробітної плати в сумі 24 184 грн. 72 коп на підставі довідки наданої відповідачем від 25.07.2022. Іншої належної довідки для розрахунку компенсації відповідач суду не надав, розрахунків позивача не спростував.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації за затримку виплати заробітної плати в сумі 24 184 грн. 72 коп. підлягає до задоволення.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є о обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 8000 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. 1, 2статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Позивачем долученодо матеріалівсправи договір про надання правої (правничої) допомоги від 23.08.2022, акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової (правничої) допомоги, згідно якого усна консультація становить1000 грн., вивчення та правовий аналіз матеріалів справи та судової практики3 000 грн., складання позовної заяви4000 грн. (а.с.19), та квитанцію до прибуткового касового ордера №109 від 24.08.2022 про сплату позивачем адвокату Візінському В.В. 8000 грн. за правову допомогу (а.с. 13-16, 24).

Враховуючи визначені ч.4-6ст. 137 ЦПК Україникритерії, суд вважає за доцільне стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., оскільки саме такий розмір витрат на правничу допомогу, на думку суду, відповідає вищезазначеним критеріям.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченомуст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 43 Конституції України, ст.ст.94,115,116 Кодексу законів про працю України, керуючись ст. ст.12,13,81,82,259,263,268,273,274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути із державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» в користь ОСОБА_1 , 153 242, 64 грн. (сто п`ятдесят три тисячі двісті сорок дві гривні 64 копійки) нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з липня 2020 року по червень 2022 року, та 24 184, 72 грн. (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят чотири гривні сімдесят дві копійки) компенсації за затримку виплати заробітної плати.

Стягнути із державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», в користь ОСОБА_1 3 000 ( три тисячі ) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України із зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету22030106) - 992 гривень 40 коп. судового збору.

Рішення суду у частині стягнення заробітної плати за один місяць, про стягнення із державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», в користь ОСОБА_1 , у сумі 10153 грн. (десять тисяч сто п`ятдесят три гривні) допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», код ЄДРПОУ: 07552205, адреса: вул. Хриплинська, буд. № 11, м. Івано-Франківськ.

Повне рішення складено 07.11.2022.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН