Ухвала суду № 107265110, 10.11.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1432/22

Провадження №1-кс/157/640/22

УХВАЛА

Іменем України

10 листопада 2022 року слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2022 року за №12022030530000532, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Дробишеве Лиманського району Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, не працевлаштованого, одруженого, раніше судимого вироком Краснолиманського міського суду Донецької області 09.06.2017 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці та звільненого 13.04.2021 умовно-достроково з місць позбавлення волі з невідбутим терміном покарання 11 місяців 13 днів,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідча СВ Камінь-Каширського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 08.11.2022 року в період часу з 09.00 по 11.45 годину (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, продовженого до 21.11.2022 Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2500-ІХ від 15.08.2022, знаходячись в приміщенні харчоблоку КП «Любешівська багатопрофільна лікарня» розташованої за адресою смт. Любешів вул. Незалежності, 3, Камінь-Каширського району Волинської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючись корисливим мотивом та з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав належний ОСОБА_7 велосипед іноземного виробництва марки «Кіttler», чорного кольору, вартістю 5 000 гривень, чим завдав останньому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у скоєному повністю підтверджується іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про скоєння крадіжки від 08.11.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.11.2022; протоколом обшуку від 08.11.2022; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом пред`явлення речей для впізнання від 09.11.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.11.2022; відеозаписами з камер відеоспостереження та іншими доказами в сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_5 одружений, на утриманні нікого не має, проживає разом з дружиною, офіційно не працевлаштований, у зв`язку із чим немає будь-яких доходів для задоволення своїх матеріальних потреб, раніше судимий.

Вказане свідчать про вперте небажання ОСОБА_5 не дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність, передбачених ст. 177 КПК України, ризиків, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення корисливого та насильницького характеру, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на потерпілого та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків.

У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів підтримали, просили клопотання задовольнити, посилались на викладені в ньому обставини. Прокурор просила врахувати, що підозрюваний з 30.06.2021 перебуває у розшуці Краснолиманського райвідділу поліції Донецької області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник посилався на те, що підозрюваний характеризується посередньо, перебуває у шлюбі, має стійкі соціальні зв`язки, не має наміру переховуватися, не буде вчиняти інших злочинів.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри підтверджується наявністю вагомих доказів, зокрема:

протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення;

протоколом допиту потерпілого, згідно з яким ОСОБА_7 показав, що біля 5 років тому за 5000 грн. купив собі велосипеда марки «Kittler» чорного кольору, з ободами коліс жовтого кольору, тросами передач білого кольору, дисковими гальмами. 08.11.2022 біля 09 години приїхав вказаним велосипедом на роботу та поставив його у приміщенні харчоблоку КП «Любешівська багатопрофільна лікарня», розташованої за адресою смт. Любешів вул. Незалежності, 3, Камінь-Каширського району Волинської області. Біля 11.45 години, коли вийшов у коридор зі свого кабінету, виявив відсутність велосипеду, після чого, з`ясувавши, що колеги не брали велосипед, зателефонував на лінію «102» та повідомив про дану подію;

протоколом обшуку від 08.11.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено велосипед марки «Kittler» з рамою чорного кольору, ободами коліс жовтого кольору, тросами передач білого кольору, дисковими гальмами;

протоколом допиту свідка, згідно з яким ОСОБА_8 показав, що 08.11.2022 року біля 11.00 години знаходився в магазині «Смак», що по вул. Незалежності в смт. Любешів, який розташований навпроти Любешівської ЦРЛ, де купував продукти харчування. Повертаючись до свого автомобіля побачив, як із виїзних воріт території вказаного медичного закладу виїхав велосипедист, який був одягнутий в куртку синього кольору та сині джинсові штани, на велосипеді, диски коліс якого пофарбовані у жовтий колір. Вказаний велосипедист був явно у нетверезому стані, оскільки рухався змінюючи напрямок руху;

протоколом допиту свідка, згідно з яким ОСОБА_10 показав, що 08.11.2022 року, коли знаходився на території автостанції смт. Любешів, до нього підійшов незнайомий чоловік, який запитав, чи не зможе він його завезти в с. Невір. Спочатку він погодився, однак, після того, як вказаний чоловік сказав, що він з велосипедом, відмовив йому та запропонував завезти його ОСОБА_12 . Коли приїхав ОСОБА_13 , він разом з останнім помістили велосипеда в салон автомобіля. Велосипед був спортивний з передачами, чорного кольору;

протоколом допиту свідка, згідно з яким ОСОБА_9 показав, що 08.11.2022 року біля 10.27 години до нього зателефонував знайомий ОСОБА_10 та запитав, чи не завезе він чоловіка з велосипедом в с. Невір, на що він погодився. Приїхавши на територію автостанції, разом із ОСОБА_10 помістила велосипеда в салон його автомобіля, куди на пасажирське сидіння сів незнайомий йому чоловік, з яким вони поїхали в с. Невір. По дорозі вказаний чоловік повідомив, що його звати ОСОБА_14 . Приїхавши у вказаний населений пункт до одного з будинків, він вийняв велосипеда із салону автомобіля, після чого ОСОБА_14 заплатив йому 1000 грн;

протоколом допиту свідка, згідно з яким ОСОБА_11 показала, що її дочка ОСОБА_15 , яка проживала окремо від неї в будинку по АДРЕСА_2 , 25 вересня 2022 року вийшла заміж за ОСОБА_5 , після чого вони з чоловіком стали проживати у вказаному будинку. 08.11.2022 року вона зателефонувала до дочки ОСОБА_15 , яка повідомила, що знаходиться в лікарні смт. Любешів разом з чоловіком ОСОБА_5 , який збирається їхати додому в с. Невір Камінь-Каширського району. Раніше не бачил, щоб ОСОБА_14 їздив велосипедом та у власності її дочки з чоловіком велосипеда не було;

консультативним висновком спеціаліста від 09.11.2022, згідно з яким ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння;

свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_5 та ОСОБА_15 07.10.2022 року зареєстрували шлюб у Ковельському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

протоколом пред`явлення речей до впізнання від 09.11.2022. згідно з яким під час пред`явлення для впізнання потерпілий ОСОБА_7 впізнав викрадений у нього 08.11.2022 велосипед.

Відомості про зазначений злочин внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 за № 12022030530000532 від 08 листопада 2022 року з коротким викладом обставин про те, що 08.11.2022 близько 10 години невідома особа з приміщення харчового блоку КП «Любешівська багатопрофільна лікарня», що по вул. Незалежності, 3, таємно викрала велосипед марки «Kittler» чорного кольору, належний ОСОБА_7 , і тим самим спричинила останньому матеріальну шкоду.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 08.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий 08 листопада 2022 року о 20 год. 39 хв. в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КК України.

09 листопада 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується посередньо, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі, не працевлаштований, офіційного доходу не має, перебуває у розшуці відповідно до вимоги УІАП ГУНП у Волинській області з 26.07.2021 та знову підозрюється у вчиненні в умовах воєнного стану нового тяжкого злочину, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та не бажання стати на шлях виправлення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З врахуванням зазначених обставин у сукупності з вагомістю доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри, і суворістю передбаченого покарання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність високого ступеня ризику щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим клопотання слідчого належить задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обсягу проведення необхідних слідчих дій, на строк 60 днів.

Більш м`які запобіжні заходи, зокрема, у вигляді домашнього арешту, з урахуванням вищезазначених обставин, не зможуть дієво запобігти зазначеним ризикам.

Згідно із ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Згідно з протоколом затримання від 08 листопада 2022 року ОСОБА_5 фактично було затримано 08 листопада 2022 року о 20 год. 39 хв. Отже, строк тримання під вартою належить обчислювати з цієї дати.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість злочину, що ставиться йому у вину, ступінь вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124050 грн., та в разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193-194, 196-197, 205, 369 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 січня 2023 року включно.

Визначити розмір застави 50 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 124050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок № UA278201720355279002000002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_5 негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення вказаної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання.

У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків, покладених на нього судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та його захиснику, прокурору, слідчій.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1