Рішення № 107264572, 10.11.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2022 р. Справа № 924/648/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцька А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Шуфляк Андрія Володимировича, м. Хмельницький

до обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Олімпійський-2", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Сердюк В.С.

від відповідача - Поліщук С.О.

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість яка виникла через неналежне виконання договору підряду, укладеного в 2020 році в розмірі 169 283, 75 грн. Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він, виконавши обумовлені договором роботи, виконав свої зобов`язання належним чином. Відповідач же, не здійснивши в визначені договором строки оплати, допустив порушення умов договору, у зв`язку з чим виник борг.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає, вказує на його необґрунтованість. Також, він подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів з заявою про поновлення строків на їх подання, у задоволенні якого, згідно протоколу судового засідання, судом відмовлено.

Матеріалами справи встановлено.

В 2020 році (число та місяць відсутні) відповідач (замовник) та позивач (підрядник) уклади договір підряду згідно якого підрядник в порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку власними силами виконати роботи зі стяжки підлоги на об`єкті „Будівництво багатоповерхового житлового будинку в м. Хмельницькому по вул. Старокостянтинівське шосе, 20/8 в м. Хмельницькому", а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором.

За п. 2.3.4. договору замовник зобов`язаний після надання підрядником остаточного акту виконаних робіт, протягом трьох робочих днів прийняти виконані роботи та підписати остаточний акт виконаних робіт та оплатити його протягом 5 ти робочих днів з моменту підписання акту, або в той же термін надати підряднику письмову мотивовану відмову. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником відповідно до виконаних обсягів робіт на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (окремого обсягу робіт). Замовник, згідно п. 2.3.4. договору здійснює перевірку виконаних робіт протягом 3 робочих днів, наступних за днем отримання акту. У разі відсутності заперечень замовник підписує такі акти та здійснює оплату за ними протягом 5 робочих днів, наступних за днем підписання актів (п. 4.2.).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 8.1.).

Договір на першій сторінці тексту підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. Всі інші сторінки тексту договору підписані позивачем та у графі „замовник" скріплені печатками відповідача (без підпису).

Довідка про вартість виконаних робіт на суму 169 283, 75 грн. за січень 2021 року не засвідчена сторонами (не містить підписів та печаток).

Акт приймання виконаних робіт за січень 2021 року, де: замовник - ОК „ЖК Олімпійський - 2", підрядник - ФОП Шуфляк А.В., об`єкт робіт - будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Старокостянтинівське шосе, 20/8 у м. Хмельницький, містить підпис гр. Гуменюк А.Я. навпроти напису „з об`ємами згідний".

Підсумкова відомість ресурсів (січень 2021 року) також жодним чином не засвідчена -графи „Склав", „Перевірив" не містять печаток та підписів.

У претензії від 23.08.22, адресованій відповідачу, позивач просить сплатити борг протягом 7 днів з моменту отримання претензії. Докази направлення претензії: опис кореспонденції з штампом пошти, де адресат - відповідач, відправник - позивач, кореспонденція - претензія; фіскальний чек від 23.08.22; поштова накладна № 2901802941840 від 23.08.22, де відправник - позивач, одержувач - відповідач.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані докази, давши їм оцінку у сукупності при аналізі норм діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Для вирішення даної справи суду слід встановити, чи виникли між сторонами договірні відносини на підставі договору підряду, невиконання яких є підставою звернення з позовом, та чи здійснювались фактичні підрядні роботи, заборгованість за які є предметом спору.

Вищевказані обставини мають бути підтверджені належними, достовірними, а також допустимими доказами, якими в силу ст. 73 ГПКУ є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.ст. 76, 77, 78 ГПК).

На підтвердження вказаних у позові обставин, позивач подав договір підряду (без числа і місяця його укладення), який засвідчений підписами обох сторін та скріплений печаткою відповідача лише на першій сторінці договору. Решта сторінок договору, у тому числі остання засвідчені лише підписом позивача. Зі сторони відповідача договір у графах „замовник" містить лише відбиток печатки. Тобто, відповідачем договір (крім першої сторінки) не підписаний.

За ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 180 ГК України визначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 638 ЦКУ визначено - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Частиною першою статті 181 ГК України (в редакції на кінець 2020 року) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вказані законодавчі положення, укладення договору, який за погодженням сторін має мати письмову форму, відбувається шляхом викладення умов даного договору у формі єдиного письмового документу, і факт погодження таких умов засвідчується підписом сторін на даному документі / договорі.

Заявляючи даний позов, позивач вказує на порушення умов саме договору підряду, текст якого подано до справи. Тобто, позивач в обґрунтування позовних вимог вказує обставини порушення відповідачем умов саме письмового договору (текст якого і надає). При цьому, згідно умов даного договору (п. 8.1.) він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Тобто, для визнання договору укладеним (виникнення зобов`язань) сторони передбачили, що він має бути як підписаний обома сторонами, так і скріплений печатками останніх. Отже, для констатації того, що зазначений позивачем договір укладено, необхідна сукупність двох засвідчувальних дій - як підписання договору, так і скріплення печаткою. Відсутність же однієї з таких дій свідчить про неукладеність (такий, що не відбувся) договору, а отже, і відсутність будь-яких договірних зобов`язань за таким договором. Тому, відсутність підпису відповідача в договорі 2020 року, свідчать про те, що даний договір не укладено. Потрібно вказати, що наявність підпису відповідача лише на першій сторінці договору свідчить про відсутність доказів погодження відповідачем решти умов договору (які викладені на 2 - 4 сторінках). Слід зазначити, що враховуючи п. 8.1. договору та вищевказані законодавчі норми, такий же висновок щодо не укладеності договору можна зробити і на підставі відсутності скріплення печаткою підпису самого позивача (договір зі сторони позивача лише підписаний, однак, не містить печатки).

Крім того, позивач подав:

- довідку про вартість виконаних робіт, яка взагалі не підписана жодною зі сторін (та не містить відбитків печаток сторін);

- акт прийому виконаних робіт, який у графах „М.П. Замовник" та „М.П. Генпідрядник/М.П. Субпідрядник" також не містить жодних підписів. І, лише наявний підпис навпроти прізвища Гуменюк А.Я. та напису „з об`ємами згідний". Проте, доказів того, що вищевказана особа є повноважним представником відповідача на прийняття робіт у справі немає. Тобто, докази належного засвідчення акту виконаних робіт зі сторони замовника та підрядника також відсутні;

- підсумкова відомість робіт також не засвідчена сторонами.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, ознакою первинного документа є те, що він має містити відомості про господарську операцію (в даному випадку виконання робіт і їх прийняття). При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості виконаних робіт.

Дійсно, довідка про вартість виконаних робіт, підсумкова відомість ресурсів та передусім, акт прийому виконаних робіт, враховуючи зміст останніх мають ознаки первинних документів, які відображають господарську операцію, в даному випадку виконання робіт. Проте, належними доказами наведені матеріали можуть бути лише в тому випадку, коли вони оформлені належним чином та дають змогу ідентифікувати відомості, зазначені у Законі „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Положеннями ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, вищевказані матеріали (акт виконаних робіт, довідка про вартість робіт та підсумкова відомість робіт) з точки зору належності, достовірності та допустимості не є доказами, оскільки за відсутності одного з обов`язкових реквізитів (підписів сторін, у тому числі самого позивача) не підтверджують вчинення господарської операції - виконання та прийняття робіт. При цьому, підпис на акті прийому робіт Гуменюка А.Я., за відсутності інших матеріалів, не є відомістю належного первинного документа, оскільки не дає змоги ідентифікувати дану особу, як таку, що брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача (справа не містить доказів того, що дана особа є працівником відповідача чи діє за його дорученням).

Отже, надані у справу матеріали в цілому не підтверджують а ні факту виконання робіт позивачем, а ні вартості таких робіт, а також не підтверджують виникнення договірних відносин підряду взагалі (не підтверджують укладення договору). Тобто, відсутні будь-які докази для аналізу змісту спірних правовідносин.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає, оскільки вказані у ньому обставини документально не підтверджені.

Судові витрати за ст. 129 ГПКУ покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 11.11.22

Віддрук/направлено 3 прим:

1 - до справи

2 - представнику Сердюк В.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )

3 - відповідачу (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 20 /8) рек. з пов.