Рішення № 107264424, 08.11.2022, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2022 року м.Тернопіль Справа №921/341/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Свергун О.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», м.Київ

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , с.Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 54104,34грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», м.Київ звернулося 28.07.2022 (згідно з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті поштового відправлення №7900068743300) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , с.Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області (з урахуванням заяви №1208/70.1.1 від 08.08.2022 (вх.№5848 від 15.08.2022) про зміну позовних вимог), про стягнення 31094,00грн суми неповернутого кредиту, 0,02грн нарахованих відсотків, 1294,25грн пені (нарахованої з 03.12.2021 до 02.05.2022 на суму простроченої заборгованості по комісії та по тілу кредиту), 21495,23грн комісії та 220,84грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, що виникли з договору №ID6590118 від 26.06.2019, укладеного шляхом підписання заяви про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»). У зв`язку з простроченням чергових платежів згідно графіку погашення кредиту, Банк звернувся до підприємця з вимогою №6461/70.1.1 від 28.04.2022 про дострокове повернення суми кредиту, а також про сплату прострочених відсотків, пені та комісії, яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення. Наведені обставини послугували підставою для звернення з цим позовом.

Заперечення відповідачів.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався.

Водночас, у судовому засіданні 20.09.2022 відповідач визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу за кредитом. Також зазначив, що всі платежі ним сплачувалися вчасно, а прострочка в оплаті в подальшому була зумовлена введенням карантину в Україні, що спричинило погіршення фінансового становища підприємця. В подальшому ним вчинено реєстраційні дії щодо припинення статусу суб`єкта підприємницької діяльності, про що відповідач у листах інформував Банк та просив розстрочити повернення кредитних коштів на більший термін. Окрім того, відповідачем в судовому засіданні підтверджено адресу його місця реєстрації та фактичного проживання, яким є: АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії суду у справі.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022 позов розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» залишено без руху з підстав, визначених п.2 ч.3 ст.162, ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки станом на дату подання позову ОСОБА_1 припинив свій статус суб`єкта підприємницької діяльності, тому судом в порядку, визначеному ст.176 ГПК України, отримано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, яку згодом в судовому засіданні підтверджено відповідачем.

Ухвалою суду від 22.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 20.09.2022, яке відкладалося на 11.10.2022, а згодом на 08.11.2022.

Відкриваючи провадження у цій справі судом враховано, що:

- ОСОБА_1 на момент укладення договору №ID6590118 від 26.06.2019 був суб`єктом підприємницької діяльності і кредитні кошти отримував для розвитку бізнесу; утім але на дату подання позову втратив статус підприємця;

- відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;

- статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті);

- відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, господарські суди наділені законом повноваженнями щодо розгляду спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.

Відповідачем не заявлено заперечень з приводу розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд даної справи здійснено в розумний строк із врахуванням дії воєнного стану, який продовжено на 90 діб з 23.08.2022 згідно з Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2500-IX від 15.08.2022, рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022, а також розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 №10-р «Про особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану».

Представник позивача в судове засідання жодного разу не з`явився, а згідно заявленого у позовній заяві клопотання (п.4 прохальної частини), розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали суду від 11.10.2022 на повідомлену ним електронну пошту, а також під розписку. Додаткові документи, на які посилався відповідач в судовому засіданні 20.09.2022 ним не подано, про причини їх неподання суду не повідомлено.

Ураховуючи, що сторонами висловлено власну позицію щодо спірних правовідносин; сторонами не заявлено про можливість надання додаткових доказів та не повідомлено про інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, з огляду на подання всіх доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Фактичні обставини справи.

14.06.2019 Фізичною особою-підприємцем Коропатніцьким Любомиром Володимировичем як Позичальником було подано Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» анкету-заяву про надання кредиту фізичній особі-підприємцю на умовах продукту «Кредитна лінія ФОП» з метою збільшення потужностей виробництва, покупки форматно розкрійного станка, збільшення площі виробництва, оформлення інтернет магазину та впровадження серійного виробництва.

26.06.2019 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» як Банком та Фізичною особою-підприємцем Коропатніцьким Любомиром Володимировичем як Позичальником укладено заяву-договір №ID6590118 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»).

Згідно з п.1.1 заяви-договору сторони погодили, що за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

За умовами п.1.2 договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Таскомбанк», з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.

Розділом 2 заяви-договору сторонами погоджено наступні умови надання кредиту:

- розмір кредиту: 80000,00грн (п.2.1);

- валюта кредиту: гривня (п.2.2);

- розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001% річних (пп.2.3.1 п.2.3);

- розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (пп.2.3.2 п.2.3);

- тип процентної ставки: фіксована (п.2.4);

- терміни і порядок погашення кредиту: згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку №1 до цього договору (п.2.50);

- термін повернення кредиту: 26.06.2022 (п.2.6).

Згідно з п.3.1 заяви-договору Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п.2.6 цього договору.

Пунктом 3.3 заяви-договору сторони передбачили, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, в який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

У пункті 4.2 заяви-договору сторони погодили, що цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 ЦК України, в зв`язку з чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому; особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов; у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір має право відмовитись від його укладення; вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України.

Відповідно до п.4.3 заяви-договору підписання договору є підтвердження наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору.

Згідно з п.4.4. заяви-договору строк його дії встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк».

Додатком №1 до договору сторони погодили Графік погашення кредиту, яким передбачено здійснення Позичальником погашення сум основної заборгованості, комісії з управління кредитом та процентів у фіксованому розмірі кожного 26-го числа місяця, починаючи з 26.07.2019 до 26.06.2022, включно. В подальшому Графік погашення кредиту сторонами не змінювався.

Як вбачається із змісту позовної заяви та долучених до справи доказів, договір між сторонами підписано електронними підписами на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис», що підтверджується результатами перевірки кваліфікованого електронного підпису.

Також в матеріалах справи наявний Витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» по продукту: Кредит на розвиток бізнесу (далі - Правила).

Пунктом 18.2 Правил визначено наступні умови надання кредиту по продукту «Кредит на розвиток бізнесу».

Згідно з пп.18.2.1.1 Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту Кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород Банку за надання Кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному Сайті Банку та є невід`ємною частиною цих Правил (далі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС24|БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі - договір).

За умовами пп.18.2.1.2 Правил повернення Кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення Кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами Договору. Остаточний строк погашення заборгованості за Кредитом є дата повернення Кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов`язання, має право змінити умови користування Кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення Кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг "ТАС24|БІЗНЕС", sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за Кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, строком повернення Кредиту є дата останнього платежу.

Відповідно до пп.18.2.1.3 Правил за користування Кредитом Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління Кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному Сайті Банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління Кредитом є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Згідно з пп.18.2.1.5 Правил у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.18.2.1.2, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до пп.18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3, 18.2.2.2.4 Правил Клієнт зобов`язується, зокрема: оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління Кредитом згідно з Ціновими параметрами до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку; повернути Кредит у строки і в сумах, як встановлено в п.18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити Банку комісії 18.2.2.3.5, 18.2.2.2.6.

За умовами пп.18.2.2.3.2 Правил при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту, Банк на свій розсуд має право, зокрема, змінити умови видачі та надання Кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління Кредитом, виконання інших зобов`язань за Кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму Кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування Кредитом, повністю виконати інші зобов`язання за Кредитом.

Згідно з пп.18.2.23.8 Правил Банк, не залежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених пп.18.2.2.2.5 цього договору або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

За змістом п.18.2.4.1 Правил за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пп.18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 цього договору Клієнт сплачує проценти та комісію за управління кредитом у розмірі, який зазначено в Цінових параметрах.

Відповідно до пп.18.2.4.2, 18.2.4.3 Правил відповідно до ст.212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пп.18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3 цього договору клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, які зазначені у заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Згідно з пп.18.2.4.7, 18.2.4.8 Правил розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Розрахунок щомісячної комісії за управління ерудитом проводиться Банком щомісяця відповідно до графіку погашення кредиту.

За умовами пп.18.2.5.1 Правил у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів та комісії за користування Кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення Кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пп.18.2.5.2 Правил визначено, що нарахування неустойки та/або штрафу, який визначений в Цінових параметрах, за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом. У випадку порушення цільового використання Кредиту Клієнт сплачує Банку штраф у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) від суми Кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку порушення зобов`язань, вказаних у п.п.18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 цього розділу Правил, Клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру Кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

Згідно з пп.18.2.6 Правил договір, а саме - обслуговування Кредиту Клієнта, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача з приводу того, що підписуючи заяву-договір відповідач ознайомився, розумів і погодився не з цією, а з іншою редакцією Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» по продукту: Кредит на розвиток бізнесу.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку відповідача позивачем на виконання умов вищевказаного договору 26.06.2019 було перераховано на банківський рахунок відповідача кошти в сумі 80000,00грн.

З банківських виписок по рахунку відповідача та здійсненого позивачем розрахунку вбачається, що після отримання кредитних коштів відповідачем допущено порушення строків внесення платежів, обумовлених сторонами у графіку погашення кредиту, внаслідок чого заборгованість банком декілька разів переносилася на прострочку (27.10.2020 в сумі 2223,00грн, 25.07.2021 2223,00грн, 30.06.2021 2223,00грн, 25.07.2022 2223,00грн, 27.08.2021 2223,00грн, 28.09.2021 2223,00грн, 27.10.2021 2223,00грн, 29.11.2021 2223,00грн, 29.12.2021 2223,00грн, 27.01.2022 2223,00грн, 01.03.2022 2223,00грн, 27.04.2022 4446,00грн).

Також, матеріали справи свідчать, що відповідачем кредитні кошти сплачувалися. Так, 26.07.2019 було сплачено 2320,32грн, 27.08.2019 2125,68грн, 26.09.2019 2223,00грн, 28.10.2019 2223,00грн, 26.11.2019 4057,95грн, 26.12.2019 388,05грн, 27.01.2020 631,00грн, 27.01.2020 3815,00грн, 26.02.2020 2223,00грн, 26.03.2020 2223,00грн, 26.03.2020 2223,00грн, 27.04.2020 2223,00грн, 27.04.2020 2223,00грн, 26.06.2020 2222,99грн, 26.08.2020 2222,99грн, 28.09.2020 0,02грн, 27.10.2020 2223,00грн, 26.11.2020 2223,00грн, 28.12.2020 2308,00грн, 26.01.2021 2138,00грн, 26.02.2021 2223,00грн, 26.03.2021 2223,00грн, 26.04.2021 2223,00грн; всього погашено 48906грн тіла кредиту.

Згідно з даними виписки та розрахунку позивача за період користування кредитом нараховано: 0,12грн відсотків, з яких відповідачем сплачено 0,10грн; 58904,00грн комісії, з яких відповідачем сплачено 37408,77грн (27.07.2019 1592,00грн, 27,08.2019 1592,00грн, 26.09.2019 1592,00грн, 28.10.019 1592,00грн, 26.11.2020 1592,00грн, 26.12.2019 1592,00грн, 27.01.2020 1592,00грн, 26.02.2020 1592,00грн, 26.03.2020 1592,00грн, 27.04.2020 1592,00грн, 27.05.2020 1592,00грн, 26.06.2020 1592,00грн, 28.07.2020 1592,00грн, 26.08.2020 1592,00грн, 28.09.2020 1592,00грн, 27.10.2020 1592,00грн, 26.11.2020 1592,00грн, 28.12.2020 1592,00грн, 26.01.2021 1592,00грн, 26.02.2021 1592,00грн, 26.03.2021 1592,00грн, 26.04.2021 1592,00грн, 26.05.2021 157,36грн, 14.07.2012 401,00грн, 12.10.2021 947,00грн, 17.12.2021 879,41грн). Залишок становить 21495,23грн.

29.04.2022 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення-вимогу №6461/70.1.1 від 27.04.2022, в якій, посилаючись на тривале невиконання договірних зобов`язань за кредитним договором, вимагав достроково повернути суму кредиту та погасити допущену заборгованість, а саме: 4418,00грн основного боргу, 26676,00грн простроченого боргу, 0,02грн прострочених процентів, 3310,63грн пені, 16719,23грн комісії. Також, у вказаному повідомленні банк звернув увагу відповідача, що крім вищевказаної заборгованості йому необхідно здійснити погашення заборгованості за процентами, пенею та штрафними санкціями, що будуть нараховані по день повного погашення заборгованості по кредитному договору. Дані суми з повернення кредиту та нарахованих процентів, а також штрафних санкцій (пеня, штраф) повинні бути здійснені протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.

Відповідач на дану вимогу відповіді не надав, заборгованість у визначені банком строки не сплатив, що стало підставою для подання позивачем даного позову до суду про стягнення 54104,34грн заборгованості, з яких 31094,00грн тіла кредиту, 0,02грн відсотків, 21495,23грн комісії, 1294,25грн пені та 220,84грн штрафу.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд встановив, що 26.06.2019 року відповідачем підписано заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), чим уклав із Банком кредитний договір №ID6590118 від 26.06.2019 року.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Документи, розміщені на сайті банку, - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком і його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Пунктом 12 частини першої ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Положеннями ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.ст.6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, підписавши заяву-договір №ID6590118 від 26.06.2019, відповідач погодився із Правилами обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", розміщеними на сайті банку - http://www.tascombank.com.ua, що разом із зазначеною заявою складають кредитний договір, та взяв на себе зобов`язання його виконувати.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1054 Цивільного кодексу України одним із обов`язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 Цивільного кодексу України).

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що Фізична особа-підприємець Коропатніцький Л.В. 26.06.2019 скористалась правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинила правочин, підписавши Заяву-договір №ID6590118 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Кошти за договором відповідачем було отримано у передбачений кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в п.1.2 кредитного договору та заяві від 14.06.2019, що підтверджується відповідною випискою.

Одночасно, факт виконання позивачем своїх договірних зобов`язань щодо надання кредиту не заперечується відповідачем у даній справі.

Проте, в порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач обов`язок щодо погашення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом належно не виконав, у зв`язку з чим станом на 03.05.2022 року його заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) становить 31094,00грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 0,02 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 21495,23 грн., що підтверджено наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості позичальника ФОП Коропатніцького Л.В. за кредитним договором №ID6590118 від 26.06.2019 року, який не заперечується відповідачем.

Суд звертає увагу, що відповідачем протягом значного періоду часу сплачувалися Банку платежі, передбачені Кредитним договором, в тому числі комісійна винагорода, що свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин.

При цьому, судом враховується, що відповідно до п.18.2.23.8 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", позивач має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород у випадку порушення умов договору. У даному випадку Банк звернувся 29.04.2022 до Позичальника з відповідною вимогою №6461/70.1.1 від 28.04.2022, яку відповідачем проігноровано та залишено без задоволення.

В заяві-договорі від 26.06.2019 сторонами узгоджено, що розмір процентної ставки за користування кредитом становить 0,0001% річних, розмір комісійної винагороди 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (пп.2.3.1, 2.3.2 договору); тип процентної ставки - фіксована (п.2.4 договору).

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Основу доктрини «заборони суперечливої поведінки» становить принцип добросовісності. Так, у статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17.

З аналізу вищеописаних правових норм та матеріалів даної справи, зважаючи на наявність простроченої заборгованості відповідача перед Банком по поверненню кредитних коштів, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення відповідача заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. простроченої) в сумі 31094,00грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені) 0,02 грн.; заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) 21495,23 грн., як документально підтвердженої та не спростованої відповідачем у справі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема, щодо сплати чергового платежу за кредитним договором, процентів, комісії, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Позичальник доказів належного виконання зобов`язань за договором суду не надав. Факт відсутності заборгованості в рамках заяви-договору від 26.06.2019 не спростував. Навпаки розмір неповернутого кредиту в сумі 31094,00грн підтвердив у судовому засіданні 20.09.2022.

Поряд з цим, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної сплати тіла кредиту, відсотків та комісії, позивачем заявлено до стягнення 1294,25грн пені, нарахованої за період з 03.12.2021 по 02.05.2022, а також 220,84грн штрафу.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.3.3 заяви-договору сторони погодили, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п.18.2.1.5 Правил, у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.18.2.1.2, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно з п.18.2.5.2 Правил, нарахування неустойки та/або штрафу, який визначений в цінових параметрах, за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом. У випадку порушення цільового використання кредиту клієнт сплачує банку штраф у розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку порушення зобов`язань, вказаних у п.18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

Перевіривши розрахунок пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту та на суму простроченої заборгованості по комісії за період з 03.12.2021 по 02.05.2022 та розрахунок штрафу, нарахованого за період з 03.12.2021 по 02.05.2022 у розмірі 220,84 грн за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором, суд вважає його вірним.

Водночас, беручи до уваги доводи позову, суд не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування пені, з огляду на положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, визначені сторонами строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, який продовжено до 31.12.2022 (постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року №928 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236») суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту, процентів та комісії.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 1294,25грн, нарахованої за період з 03.12.2021 по 02.05.2022 слід відмовити, оскільки період нарахування пені збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 220,84грн, то суд відзначає таке.

Такий вид відповідальності позичальника як штраф, передбачений п.18.2.5.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", в якому зазначено, що у випадку порушення зобов`язань, вказаних у п.18.2.2.2.7 та п.18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

Відповідно до п.18.2.2.2.7 Правил клієнт зобов`язується надавати банку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, декларацію платника єдиного податку, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб`єктів/об`єктів господарювання, а також іншу інформацію на вимогу банку, в т. ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання.

Згідно з п.18.2.2.2.9 Правил, клієнт зобов`язується, забезпечити умови для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення.

Водночас, проаналізувавши вищезазначене та дослідивши матеріали справи суд зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафу є необґрунтованою, оскільки згідно Правил штраф застосовується до позичальника лише у випадках, вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9, на підтвердження яких позивач жодних доказів не надав.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу позивачем також не обґрунтовано й нормами закону та/або положеннями кредитного договору, за якими для відповідача встановлена відповідальність у вигляді штрафу за порушення саме грошових зобов`язань за кредитним договором. Крім того, відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, тобто штраф не може бути нарахований за відповідний період як пеня, що в даному випадку мало місце.

З урахуванням наведеного, в позові в частині стягнення 220,84грн штрафу суд відмовляє.

Висновки господарського суду.

З урахуванням положень ст.547 Цивільного кодексу України неустойка, в даному випадку штраф, є договірною санкцією, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 220,84грн є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У спірних правовідносинах судом встановлено прострочення позичальником повернення грошових коштів за кредитним договором у встановлений строк. Відповідачем не надано доказів повернення суми використаного кредиту, навпаки визнано позовні вимоги, що дає підстави вважати доведеними позивачем належним чином порушення його прав зі сторони відповідача.

Щодо інших доводів, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04), де вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» підлягають до задоволення частково, в загальному розмірі 52589,25грн.

Судові витрати.

Зважаючи на подані докази на підтвердження понесених судових витрат та враховуючи, що жоден із учасників справи не зробив заяви про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2411,52грн.

Керуючись ст.ст.4, 11, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 197, 216, 219, 220, 222, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 21.12.2013 Збаразьким РС УДМС України в Тернопільській області; реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, ідентифікаційний код 09806443) 31094 (тридцять одну тисячу дев`яносто чотири)грн 00коп. заборгованості по тілу кредиту, 0(нуль)грн 02коп. заборгованості по відсотках, 21495(двадцять одну тисячу чотириста дев`яносто п`ять)грн 23коп. заборгованості по комісії та 2411(дві тисячі чотириста одинадцять)грн 52коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 11.11.2022.

Суддя Н.О. Андрусик