Рішення № 107264376, 01.11.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р.м. РівнеСправа № 918/434/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Управління майновим комплексом"

Рівненської міської ради

до відповідача: Виконавчого комітету Корецької міської ради

про: стягнення заборгованості за договором оренди комунальної власності

від 12.05.2021 року №87-О в сумі 86 433 грн 29 коп.

за зустрічним позовом: Виконавчого комітету Корецької міської ради

до відповідача: Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради

про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 року №87-О

В засіданні приймали участь:

від позивача: Боліщук Ігор Юрійович (в залі суду) - паспорт НОМЕР_1 від 27.12.2003 року;

від відповідача: Данилюк Сергій Володимирович (в залі суду) - паспорт серія НОМЕР_2 від 13.06.2005 року.

Описова частина:

В липні 2022 року Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Виконавчого комітету Корецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 86 433 грн 29 коп.

Ухвалою суду від 05 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 918/434/22 за позовною заявою Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради до відповідача Виконавчого комітету Корецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 86 433 грн 29 коп. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19 липня 2022 року.

19 липня 2022 року через відділ канцелярії представником відповідача подано клопотання в якому останній просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із не закінченням строку на подання відзиву на позовну заяву.

Також, 19 липня 2022 року через відділ канцелярії представником відповідача подано заяву, в якій останній просить суд перейди із розгляду справи в спрощеному позовному провадженні на загальне позовне провадження, свою заяву мотивує тією обставиною, що дана справа має значний суспільний інтерес і потребує дослідження значного обсягу доказів.

Ухвалою суду від 19 липня 2022 року відмовлено відповідачу в переході із розгляду справи в спрощеному позовному провадженні на загальне позовне провадження, як недоведеному та необґрунтованому.

Ухвалою суду від 19 липня 2022 року розгляд справи відкладено на 30 серпня 2022 року.

29 серпня 2022 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Виконавчого комітету Корецької міської ради до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 року №87-О.

Ухвалою суду від 01 вересня 2022 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 918/434/22, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 918/434/22. Перейдено у справі 918/434/22 із спрощеного до загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 918/434/22 призначено 13 вересня 2022 року.

30 серпня 2022 року через відділ канцелярії представником позивача подано письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 19 липня 2022 року, зокрема надано письмові пояснення щодо дотримання процедури сплати судового збору.

Зокрема, судом досліджено, що Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради було сформовано позовну заяву та подано позов до Господарського суду Рівненської області, відповідно судом було порушено провадження у справі №918/928/21. В подальшому в межах вказаної справи судом було залишено позов без розгляду. Відповідно, позивач в межах вказаної справи міг скористатися правом та повернути суму сплаченого судового збору, або ж використати зазначену суму судового збору для подання іншого позову.

Як встановлено судом, Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради скористалося своїм правом, та використало платіжне доручення №4997 від 11.10.2021 року на суму 5 649 грн 36 коп., як сплачений судовий збір в даній справі №918/434/22.

13 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від виконавчого комітету Корецької міської ради, надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

13 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від виконавчого комітету Корецької міської ради, надійшло заперечення, щодо поданих позивачем письмових пояснень, щодо оплати судового збору.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року відкладено підготовче засідання на 27 вересня 2022 року.

13 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Виконавчого комітету Корецької міської ради, надійшло заперечення, щодо поданих позивачем письмових пояснень, щодо оплати судового збору.

27 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав відзив на зустрічний позов, в якому Комунальне підприємство просить суд повністю відмовити у зустрічній позовній заяві Виконавчого комітету Корецької міської ради та задовольнити повністю первісну позовну заяву у даній справі.

27 вересня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Виконавчого комітету Корецької міської ради, надійшло клопотання про витребування доказів.

Клопотання про витребування доказів, було задоволено ухвалою суду від 27.09.2022 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2022 року.

Однак, у визначений судом час для проведення судового засідання 11 жовтня 2022 року, у Рівненській області було оголошено повітряну тривогу, судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2022 року розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2022 року.

17 жовтня 2022 року через відділ канцелярії позивачем подано клопотання, в додатках до якого долучено документи на виконання вимог ухвали суду від 27 вересня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/434/22, призначено справу до судового розгляду по суті на 01 листопада 2022 року.

У судовому засіданні 01 листопада 2022 року позивач підтримав первісний позов та заперечив на задоволенні зустрічної позовної заяви, у свою чергу відповідач заперечив проти первісного позову, просив суд задоволити зустрічну позовну заяву та відмовити в задоволенні первісного позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Мотивувальна частина:

08 квітня 2021 року позивачем за первісним позовом оголошено аукціон № UA-РS-2021-04-08-000005-1 про передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад Рівненського району - нежитлове приміщення позначене на поверховому плані № 22, 23 загальною площею 59,7 кв.м., розміщене на 1-му поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Корець, площа Київська, 5.

12 травня 2021 року між Виконавчим комітетом Корецької міської ради та позивачем за первісним позовом за результатами аукціону № UA-РS-2021-04-08-000005-1 було укладено Договір оренди комунальної власності від 12 травня 2021 року № 87-О (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору № 87-О Виконавчому комітету Корецької міської ради передано в оренду нежитлові приміщення площею 59,7 кв. м., які знаходяться на першому поверсі у будівлі за адресою: м. Корець, площа Київська, 5.

Як свідчать матеріали справи 12 травня 2021 року між сторонами за Договором складено акт приймання передачі в оренду нерухомого майна, за яким сторони засвідчили (об`єкт повністю відповідає дійсності інформації про Об`єкт оренди: оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об`єкт оренди), а також розкрита на сайті Фонду державного майна України у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна, щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні (пункт 3.2. акту).

Судом встановлено, на підставі рішень Рівненської міської ради та Рівненської районної ради, комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради передано у комунальну власність територіальної громади м. Рівне та з правопаступництвом змінило назву на комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

Згідно пунктів 3.5., 3.6 Договорів, в день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату на кількість місяців, зазначену у пункті 10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору.

Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.

Пунктом 4.5 Договору визначено, з метою виконання зобов`язань Орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю до або в день підписання цього договору, Орендар сплачує на рахунок Орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов. Депозит за умовами договору складає 24 002,40 грн. (двадцять чотири тисячі дві гривні 40 коп.).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що протягом 10 робочих днів з дня укладення цього договору Орендар зобов`язаний компенсувати Балансоутримувачу витрати, пов`язані з проведенням незалежної оцінки Майна, в сумі, зазначеній у пункті 6.3 Умов (у разі донесення Балансоутримувачем таких втрат). Балансоутримувач має право зарахувати частину орендної плати, що підлягає сплаті па користь Балансоутримувача, в рахунок його витрат, пов`язаних із проведенням незалежної оцінки Майна.

Згідно пункту 3.1 зазначених Договорів оренди, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 У мов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендар сплачує орендну плату Балансоотримувачу у співвідношенні, визначеному пунктом 16 Умов щомісяця: до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не здійснено жодних оплат з моменту укладання договору та отримання в оренду нерухомого майна згідно акту приймання-передачі.

Згідно розрахунку наданого позивачем, який підтверджується матеріалами справи, заборгованості за зазначеним договором оренди комунальної власності становить 80 158, 55 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов`язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочнном є дія особи, спрямована па набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату па певний строк (ст. 759 ЦК України).

Пункт 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначає, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні викопувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При ці,

цьому. до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільною законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Матеріалами справи стверджено, відповідач порушив умови зазначено вище договору, Позивач скористався своїм правом та надіслав Відповідачу лист від 23 вересня 2021 року № 251 про дострокове припинення договору, за яким зазначений договір припинив свою дію 01 жовтня 202 1року, а 08 жовтня 2021 року об`єкт оренди передано у власність Відповідача.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України , У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплю ти неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу неустойку передбачену ст. 785 ЦК України за 8 днів у розмірі 6 274 грн 74 коп.

Судом здійснено перерахунок визначеної позивачем пені та встановлено, що остання відповідає положенням Закону, здійснена арифметично вірно, а тому позов в частині стягнення неустойки за 8 днів прострочення повернення майна в розмірі 6 274 грн 74 коп. є обґрунтованим.

Враховуючи усе зазначене вище, вбачається, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість позову, зокрема факт укладання договору оренди, передання в оренду нерухомого майна, в свою чергу відповідачем не спростовано ні факту не оплати, не надано суду жодних доказів щодо здійснення оплати заборгованості, або ж свого розрахунку, щодо безпідставності нарахованих позивачем сум.

Відтак, суд первісний позов задовільняє в повному обсязі, та стягує з Виконавчого комітету Корецької міської ради заборгованість за договором оренди майна комунальної власності від 12 травня 2021 року № 87-О в розмірі 86 433, 29 грн (вісімдесят шість тисяч чотириста тридцять три грн. 29 коп.) з яких 80 158, 55 грн. заборгованість з оренди та 6 274, 74 грн. заборгованість з пені на користь Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

Також, приймаючи рішення за первісним позовом, судом враховані твердження відповідача, щодо неможливості користування спірним майном, через відсутність будь яких комунікацій, а відтак у відповідача відсутній обов`язок здійснювати оплату за договором.

Суд наголошує на тому, що матеріали справи містять оголошення щодо передачі в оренду спірного нерухомого майна, з якого вбачається, зокрема розділ технічний стан об`єкту оренди: забезпечено комунікаціями електромережі, водопроводу, каналізації, вентиляції, опалення центральне.

Також, як було встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем було складено акт приймання передачі нерухомого майна від 12 травня 2021 року на виконання умов договору № 87-О, згідно пункту 3.2. якого, сторони підтвердили. що оприлюднена інформація в оголошенні повністю відповідає інформації про об`єкт.

Крім того, в процесі розгляду справи, позивачем було надано договір на постачання електроенергії, а також рахунки за електроенергію.

Суд наголошує, Виконавчий комітет Корецької міської ради, володів усією інформацію про об`єкт оренди, останній прийняв вказаний об`єкт в оренду згідно акту приймання-передачі без будь яких зауважень.

Виконавчий комітет Корецької міської ради не надав суду жодних доказів на підтвердження неналежності або ж непридатності до користування об`єкту оренди, тому суд вбачає, такі твердження є надуманими та безпідставними.

Крім того, як зазначалося вище, в межах даної справи, відповідачем було подано зустрічну позовну заяву в якій останній просить суд визнати недійсним електронний аукціон № UA-РS-2021-04-08-000005-1 та визнати недійсним Договір оренди комунальної власності від 12 травня 2021 року № 87-О.

Як підстава позову, виконавчий комітет Корецької міської ради вказує на те, що Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради було порушено вимоги ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", і відповідно позивач за первісним позовом не мав права передавати в оренду за договором спірне нерухоме майно, а тому на переконання відповідача за первісним позовом слід визнати недійсним електронний аукціон та договір який було укладено на виконання аукціону.

Щодо зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "в" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності.

Водночас, відповідно до п. "г" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", балансоутримувачі є орендодавцями щодо, окрім іншого, нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Встановлення сумарної максимальної площі у розмірі 400 кв. м. на одного балансоутримувача (не зважаючи на кількість приміщень або їх ізольованість) на одне підприємство, установу, організацію (лист Фонду державного майна від 22.06.2020 № 10-16-12208 та від 25.06.2020 № 10-16-12642).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", уповноважений орган управління - орган, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Статтею 4 Закону визначено, що суб`єкти орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або визначений ним орган державної влади.

Відтак, чинним законодавством розмежовано повноваження уповноваженого органу управління та балансоутримувача при передачі в оренду об`єктів комунальної власності.

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено чіткий перелік нерухомого майна, орендодавцем якого є саме балансоутримувач.

Як свідчать матеріали справи Рішенням Рівненської районної ради від 08.09.2020 № 1094 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" врегульовано орендні відносини щодо комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Рівненського району, згідно пункту 2 якого встановлено відсутність обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м., орендодавцями якого є балансоутримувачі такого майна.

Однак, Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2022 року у справі № 918/523/21 залишено без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 02 листопада 2021 року у справі № 918/523/21, яким визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення Рівненської районної ради від 08 вересня 2020 року № 1094 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" в частині відсутності обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м., орендодавцями якого є балансоутримувачі такого майна.

Судом встановлено, рішення у справі № 918/523/21 набрало законної сили 28 лютого 2022 року з моменту винесення постанови апеляційною інстанцією.

Суд зазначає, навіть з урахуванням того, що рішення райради визнано незаконним в частині збільшення розміру площі, яку може передавати в оренду балансоутримувач, факт отримання в оренду майна згідно договору Виконавчим комітетом Корецької міської ради та користування майном, відповідачем не спростовано.

Разом з тим, навіть якщо врахувати, що наслідком визнання незаконним рішення Рівненської районної ради від 08 вересня 2020 року № 1094 могло стати визнання недійсними ряду договорів, в тому числі і оспорюваного в межах даної справи, в даному випадку слід звернути увагу на ту обставину, що між сторонами виникли орендні правовідносини і наслідком недійсності правочину є застосування реституції.

За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (частина друга статті 216 ЦК України).

Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); (2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього кодексу).

Тотожні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 року №923/196/20.

Відповідно, застосувати реституцію в даному випадку не є можливим, оскільки відповідач користувався майном у спірний період.

Отже, покликання відповідача на вказані рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки не встановлюють обставин які мають значення в межах розгляду даної справи.

Як зазначалося вище, листом від 23 вересня 2021 року № 251 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про дострокове припинення спірного договору від 12 травня 2021 року № 87-О.

Відтак, вбачається, що в період дії договору оренди від 12 травня 2021 року відповідач за первісним позовом отримав у користування об`єкт оренди згідно спірного договору та здійснював користування згідно умов договору, що останній не заперечив належними та допустимими доказами.

Також, судом враховані наступні норми права.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна", регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону, порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду), визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону, об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об`єкта згідно із статтею 18 цього Закону.

Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.

Адміністратор ЕТС визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, а також здійснює контроль за ЇЇ реалізацією.

Згідно п. 9 ч.1 ст. 1 Закону, оператор електронного майданчика - юридична особа, яка має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з адміністратором ЕТС.

Згідно п. 4 Порядку, доступ до електронної торгової системи здійснюється виключно через сервіси, що надаються операторами електронних майданчиків, відповідно до цього Порядку.

Згідно п. 7 Порядку, потенційний орендар та орендодавець отримують доступ до електронної торгової системи через сервіси, які надаються оператором електронного майданчика. Для участі в електронному аукціоні оператор електронного майданчика забезпечує учасника унікальним гіперпосиланням, за яким надається тимчасовий прямий доступ до інтерфейсу модуля електронного аукціону в електронній торговій системі.

Згідно п. 48 Порядку, оператор електронного майданчика забезпечує функціонування електронного майданчика, цілісність даних, що передаються до електронної торгової системи або приймаються від електронної торгової системи, коректне та своєчасне відображення в електронній торговій системі даних та можливість вчинення-орендодавцем, потенційними орендарями, учасниками дій в електронній торговій системі через сервіси які надаються оператором електронного майданчика відповідно до цього Порядку.

Оператор електронного майданчика розміщує на веб-сайті електронного майданчика інструкції з детальною інформацією про користування ним, описом умов механізму завантаження документів для подання заяв на оренду та електронному аукціоні та забезпечує антивірусну та технічну перевірку матеріалів перед їх передачею до електронної торгової системи та/або збереженням.

Згідно п. 62 Порядку, електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.

Оголосити електронний аукціон має право виключно орендодавець шляхом оприлюднення відповідного оголошення в електронній торговій системі.

Згідно п. 70 Порядку, у ході електронного аукціону учасникам надається можливість подавати свої цінові пропозиції відповідно до цього Порядку. Учасник може протягом одного раунду електронного аукціону один раз підвищити свою закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

З урахуванням зазначених вище норм права, суд констатує, відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних доказів порушення проведення процедури аукціону Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради, недотримання будь яких із наведених норм.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою етапі 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

З урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України) оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Статтею 638 Цивільного кодексу України, частинами 2 та 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.

Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Судом встановлено, відповідачем за первісним позовом недоведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного договору оренди недійсним, а також того, що в момент вчинення правочину сторонами не додержано встановлених статтею 203 ЦК України вимог, так само як і не доведено недійсності електронного аукціону №UA-PS-2021-04-08-000005-1.

Крім того, судом враховано наступне.

Позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Подаючи зустрічний позов Виконавчий комітет Корецької міської ради, вказував на недотримання положень закону при оголошенні аукціону а в подальшому укладенні договору оренди.

При цьому, як свідчать матеріали справи, Виконавчий комітет Корецької міської ради, подав заявку на участь у такому аукціоні, в подальшому підписав договір оренди майна та згідно акту приймання-передачі прийняв у користування нерухоме майно (оренду).

Зазначені обставини свідчать про той факт, що відповідач за первісним позовом користувався наданими чинним законодавством правами, щодо можливості взяти участь в аукціоні а в подальшому укласти договір та отримати в оренду нерухоме майно.

Разом з тим, подаючи даний позов Виконавчий комітет Корецької міської ради не обґрунтував у чому ж полягають порушення законодавства при передачі в оренду спірного майна, а також не вказав на порушення своїх прав (яким чином, коли і ким були порушенні законні права відповідача за первісним позовом) за захистом яких останній звернувся до суду.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи наведене у сукупності, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов не є обґрунтованим, оскільки відповідачем за первісним позовом Виконавчим комітетом Корецької міської ради належними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів Комунальним підприємством "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову Виконавчого комітету Корецької міської ради щодо визнання недійсним електронного аукціону № UA-РS-2021-04-08-000005-1 та визнання недійсним Договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 року № 87-О.

Щодо розподілу судових витрат суд вказує на наступне.

Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оскільки судом первісний позов задоволено в повному обсязі, на Виконавчий комітет Корецької міської ради слід покласти судові витрати, по сплаті судового збору, в розмірі 2 481 грн 00 коп. (мінімальна ставка судового збору).

Також, враховуючи те, що судом відмовлено в задовленні зустрічного позову, відтак судові витрати залишаються за Виконавчим комітетом Корецької міської ради.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Корецької міської ради (34700 Рівненська область, м. Корець, вул. Київська. 69 ідентифікаційний код юридичної особи 05390939) на користь Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради (33001 Рівненська область, м, Рівне, вул. Соборна, 195 ідентифікаційний код 35597574) на р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК". ЄДРПОУ 35597574) 86 433, 29 грн (вісімдесят шість тисяч чотириста тридцять три грн. 29 коп.) заборгованості за договором оренди майна комунальної власності від 12.05.2021р. № 87-О та 2 481 грн. 00 кой. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову Виконавчого комітету Корецької міської ради до відповідача Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12. травня 2021 року №87-О - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2022 року.

Суддя Вадим Торчинюк