Ухвала суду № 107260873, 11.11.2022, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/459/22

провадження № 1-кс/388/302/2022

УХВАЛА

11.11.2022м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2021 за № 12021120000000305, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Максимівка Сахлавчанського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , який відповідно до положень ст. 89 КК України є таким, що не має судимостей,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у якому прокурор просив продовжити у відношенні останнього строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України та наразі існують ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказав на те, що обвинувачений будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди покинув місце пригоди, раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 та був позбавлений права керування транспортними засобами на 10 років, притягався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 187 КК України. Посилався на неможливість запобігання зазначеним ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_6 залишив вирішення питання про запобіжний захід на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що наразі відсутній заявлений прокурором ризик впливу на свідків та потерпілого, оскільки останні були допитані судом. Просив суд застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання підтримавши позицію висловлену його захисником.

Заслухавши учасників судового провадження, які брали участь у судовому засіданні, надавши оцінку доводам прокурора, викладеним у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновків про таке.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , який утримується у ДУ «Кропивницькому слідчий ізолятор», діє запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був застосований ухвалою слідчого судді, залишеною без змін судом апеляційної інстанції та продовжувався ухвалами суду.

Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, зокрема є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК України, які з урахуванням положень ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами відповідно, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема, за ч. 2 ст. 286 КК України на строк від 3 до 8 років.

Враховуючи зазначене та особистість ОСОБА_3 суд відзначає, що їх сукупність у даному випадку у повній мірі підтверджує наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки останній: не має міцних соціальних зв`язків, що обумовлено тим, що він не одружений, не має осіб на утриманні та має зареєстроване місце проживання на території, яка наразі є тимчасово окупованою, що у сукупності з тяжкістю інкримінованого злочину та відповідно з мірою можливого покарання вказує на наявність ризику переховування від суду. Крім того слід відзначити, що ОСОБА_3 з урахуванням даних, що його характеризують, є особою схильною до вчинення порушень, що можуть тягнути за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність, оскільки останній раніше був причетний до вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та проти власності із застосуванням насильства, а також до вчиняв адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 130 КУпАП, що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою, та свідчать про те, що належна поведінка обвинуваченого під час розгляду справи у суді не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Отже, на даний час наявні достатні підстави вважати, що стосовно ОСОБА_3 не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші, більш м`які запобіжні заходи (домашній арешт, особисте зобов`язання, порука, застава), на думку суду не забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження його дії.

За сукупності наведених обставин та даних, суд дійшов висновку про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.

Поряд з цим судом відзначається, що у зв`язку з наявністю обставини, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України - спричинення загибелі людини, - суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 331, 369 КПК України,

постановив:

клопотання прокурора про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто з 11.11.2022 по 09.01.2023 включно, без визначення розміру застави.

Строк дії даної ухвали щодо запобіжного заходу - по 09.01.2023 включно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на дану ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання у частині запобіжного заходу.

Повний текст ухвали суду проголошено 11.11.2022 о 15 год. 40 хв.

Суддя ОСОБА_1