Ухвала суду № 107258500, 08.11.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/4885/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.11.2022 року м. Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.,

при секретарі судового засідання Кухар - Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адресапроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 )до Департаментуміської мобільностіта вуличноїінфраструктури Львівськоїміської ради(адреса:79008,м.Львів,пл.Ринок,1,код ЄДРПОУ: 44448833), головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шинкаренка Олександра Григоровича (службова адреса: 79008, м. Львів, вул. Зелена, 8, РНОКПП: невідомий) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шинкаренка Олександра Григоровича, в якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №740044167 від 24 серпня 2022 року до повідомлення серії ЛВ №00115019 від 8 серпня 2022 року 12 год. 4 хв., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП.

В обґрунтуванняпозову покликаєтьсяна те,що постановоюголовного спеціаліста інспектораз паркуваннясектору контролюмайданчиків дляплатного паркуваннявідділу інспекторівз паркуванняуправління безпекидепартаменту міськоїмобільності тавуличної інфраструктуриЛьвівської міськоїради ШинкаренкоОлександр Григоровичпро накладенняадміністративного стягненнясерії РАП№740044167від 24серпня 2022року, ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.152-1КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі300грн.Позивач вважаєпостанову незаконноюта необґрунтованою,складену завідсутності належнихдоказів,без з`ясуваннявсіх обставинсправи,оскільки позивачє особоюз інвалідністюІІ групи,та вправібезкоштовно користуватисьмайданчиками дляплатного паркування.Позивач стверджує,що 8серпня 2022року 12год.4хв.ним використовувавсямайданчик дляплатного паркуваннятранспортних засобів,однак менше5хвилин,відтак нимне моглобути вчинено адміністративнеправопорушення,яке полягаєнеоплаті вартостіпослуг зкористування майданчикомдля платногопаркування,адже абзацом4пункту 26Правил паркуваннятранспортних засобів допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено, тому просить оскаржувану постанову скасувати.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито спрощене позовне провадження.

18.10.2022 року від представника відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. Відзив вмотивований тим, що безоплатне паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю може здійснюватись виключно в межах місць для стоянки, що визначені операторами майданчиків для платного паркування та позначені відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Представник відповідача зазначає, що право на безоплатне паркування на позивача не поширюється, оскільки транспортний засіб марки «NISSAN LEAF», державний номерний знак НОМЕР_2 був розташований поза спеціально відведеними місцями для осіб з інвалідністю, а тому користування майданчиком для платного паркування по вул. Пекарській, у м. Львові повинно здійснюватись на загальних підставах, тобто із проведення оплати за таке користування. Представник відповідача стверджує, що постанова про адміністративне правопорушення серії РАП №740044167 від 24 серпня 2022 року складена за наявності достатніх підстав, просить позов залишити без задоволення.

Позивач в судове засідання не з`явився, у адміністративному позові просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, вимоги адміністративного позову підтримав повністю, просив такий задовольнити.

Представник відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

За умовами ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою головного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шинкаренка Олександра Григоровича про накладення адміністративного стягнення серії РАП №740044167 від 24 серпня 2022 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.

З оскаржуваної постанови головного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шинкаренка Олександра Григоровича про накладення адміністративного стягнення серії РАП №740044167 від 24 серпня 2022 року вбачається, що 8 серпня 2022 року 12 год. 4 хв. водієм транспортного засобу марки «NISSAN LEAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: В2009 вул. Пекарська м. Львів, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Згідно з ч.1 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України,завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.5ст.121 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Відповідно дост. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.280КУпАП України,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1ст.247 КУпАП,провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП Українипередбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст.268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям283і284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Частиною 1 статті 152-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Абзацом 2 пункту 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 передбачено, що користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Відповідно до п.30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановоюКМУ від03.12.2009№1342: «Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування».

Частиною 6 та 7ст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об`єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

У той же час, відповідно до п.6 Положення про паркування транспортних засобів у м. Львові, затверджених ухвалою Львівської міської ради №1072 від 29.12.2011, з наступними змінами та доповненнями, правом безкоштовного паркування на майданчиках для платного паркування користуються особи, зазначені у ч.6 ст.30 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, загального захворювання.

Приписами ст. 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, головним спеціалістои - інспекторои з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шинкаренком Олександром Григоровичем при винесені постанови серії РАП №740044167 від 24 серпня 2022 року, не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.1ст. 152-2 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченіст. 268 КпАП України.

Відповідно дост. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідност.90 КАС України,суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 152-1 КУпАП, а відтак суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Вимогами ч. 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа - закриттю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 позивач є інвалідом 2 групи, тому звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.2,6,77,241,242 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шинкаренка Олександра Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №740044167 від 24 серпня 2022 року до повідомлення серії ЛВ №00115019 від 8 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП - скасувати.

На підставі п. 3 ч. 3 ст.286Кодексу адміністративногосудочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у користь держави 496,20 грн. судового збору .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Мисько Х.М.