Рішення № 107250320, 08.11.2022, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5196/22

Провадження № 2/466/1874/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 листопада 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Репета К. М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в:

26 липня 2022 року Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Відповідача ОСОБА_3 на свою користь суму заборгованості за договором позики у розмірі 7500 доларів США, що еквівалентна 219375 гривень та 3% річних від простроченої суми за період з 01.09.2019 по 12.07.2022 в розмірі 644,79 доларів США, що еквівалентно 18860, 10 грн. (а.с.1-4).

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Позивач зазначив, що 26 липня 2015 року між ним та Відповідачем укладено договір позики, за яким він передав, а Відповідач отримав в борг грошові кошти у розмірі 7500 доларів США. Відповідач зобов`язався повернути вказану суму до 01 серпня 2019 року.

На підтвердження укладення договору позики відповідач підписав відповідну розписку від 26.07.2015 року.

Однак після визначеної дати Відповідач грошові кошти не повернув.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву подано не було.

Процесуальні дії у справі.

02 серпня 2022 року Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.14).

04 листопада 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому засіданні уповноважений представник позивача адвокат Чабан А.В. (а.с.17) надала пояснення, що аналогічні викладеному в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання при належному повідомленні про час та місце розгляду справи через розміщене на сайті суду оголошення від 26.10.2022 повторно не з`явився, заяв та клопотання суду не подавав.

У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Даний позов виник із приводу договору позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

26 липня 2022 року між Позивачем ОСОБА_2 , як Позикодавцем, та Відповідачем ОСОБА_3 , як Позичальником укладено договір позики, за яким Позивач передав Відповідачеві грошові кошти у розмірі 7500 доларів США, що еквівалентна 219375 гривень. А Відповідач в свою чергу зобов`язався повернути Позивачеві суму позики до 01 серпня 2019 року.

На підтвердження укладення договору позики та його умов Позичальник ОСОБА_3 підписав розписку від 26.07.2015, яка посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми у розмірі 7500 доларів США в присутності гр. ОСОБА_4 (а.с.8).

Суду не спростовано твердження позивача, що у вищевказаний строк Позичальник на порушення договірних зобов`язань позику не повернув. На прохання Позикодавця про добровільну сплату заборгованості ніяким чином не прореагував.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначену родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене, надавши правову оцінку доводам та доказам сторін, суд дійшов висновку, що позов є підставним, вимоги Позивача ґрунтуються на вимогах закону, докази на які позивач посилається є належними та допустимими, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі наданої позики підлягають задоволенню.

Щодо стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми за період з 01.09.2019 року по 12.07.2022 року суд зазначає наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 3 відсотків річних від простроченої суми, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.09.2019 по 23.02.2022 включно в розмірі 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) 41 доларів США, що еквівалентно 16245,74 (шістнадцять тисяч двісті сорок п`ять гривень 74 копійки).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем понесені судові витрати у вигляді та розмірі сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2382 гривні 35 коп. (а.с.5).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США, що еквівалентно 219375 (двісті дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень, та 3 % річних від простроченої суми за період з 01.09.2019 по 23.02.2022 включно в розмірі 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) 41 доларів США, що еквівалентно 16245,74 (шістнадцять тисяч двісті сорок п`ять гривень 74 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 2356,20 грн. (дві тисячі триста п`ятдесят шість гривень 20 копійок).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2022 року.

Суддя П. Т. Едер