Вирок № 107245544, 10.11.2022, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду233 Справа № 233/918/22

Вирок

Іменем України

10 листопада 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022052380000151 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 вм.Костянтинівка Донецькоїобласті,громадянина України,має середнюспеціальну освіту, розлучений, має одну неповнолітню дитину, працездатний, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

29.03.2022 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_6 , знаходячись біля магазину «Бересток», що розташований на перетині вул. Вітебська та вул. Героїв Праці в м. Костянтинівка Донецької області, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_7 , яка йшла від зазначеного магазину з двома пакетами в руках. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме пакетом з майном, що належить ОСОБА_7 .

Негайно реалізуючи свій злочинний умисел, в умовах правового режиму воєнного стану, введеного на території України, ОСОБА_6 став переслідувати ОСОБА_7 та, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , підійшов ззаду до останньої та, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривку обома руками відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Tecno» вартістю 639,20 грн, в якому знаходилась сім-картка, яка матеріальної цінності не становить; саморобний в`язаний чохол для телефону, полімерний пакет, два рулони туалетного паперу, сухий дезодорант, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, а всього на загальну суму 639,20 грн, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_7 на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та пояснив, що він до лютого 2022 року, до початку воєнних дій, працював на комбікормовому заводі без оформлення, але дохід отримував стабільний. З початком воєнних дій виробництво зупинилось і він втратив єдине джерело доходу. Він проживає з матір`ю, якій 72 роки. Мати страждає на цукровий діабет, потребує постійного лікування. Під час загострення хвороби у неї віднялися ноги. 29.03.2022 року він пішов до аптеки, що купити матері ліків, але йому не хватило грошей, і він впав у відчай. Проходячи повз магазин «Бересток» по вул. Героїв праці він побачив незнайому жінку, яка несла в руках пакет. Він не знав, що в пакеті, але вирішив його вкрасти, розраховуючи на те, що вміст допоможе йому вирішити проблему з грошима та купити матері необхідні ліки. Тоді він підійшов до цієї жінки та вихопив в неї пакет, після чого швидко попрямував додому. Не пам`ятає, чи кричала йому щось ця жінка. Вдома він виявив у пакеті два рулони туалетного паперу, дезодорант та кнопковий мобільний телефон у в`язаному чохлі. Сім-картку з телефона він викинув. Згодом він зрозумів, що зробив велику помилку, щиро розкаявся, передав через родичів потерпілій гроші на відшкодування завданого збитку, щиро розкаявся.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доведена зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, про день та час судового розгляду була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, повідомила про те, що збитки обвинуваченим їй відшкодовані у повному обсязі, претензій до нього не має. Відповідно до розписки ОСОБА_7 отримала від родичів ОСОБА_6 на відшкодування завданого збитку в сумі 250 грн.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.03.2022 року місцем скоєння кримінального правопорушення є ділянка місцевості біля будинку АДРЕСА_2 . Присутня під час огляду потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що саме на доріжці на цій ділянці невідомий чоловік вирвав у неї з рук пакет з її особистими речами.

В ході пред`явлення особи для впізнання 29.03.2022 року свідок ОСОБА_8 серед чотирьох пред`явлених йому фотографій чоловіків упізнала ОСОБА_6 як чоловіка, якого він зустрів 29.03.2022 року о 12:40 год. біля крамниці «Бересток» по вул. Героїв Праці в м. Костянтинівка.

В ході пред`явлення особи для впізнання 29.03.2022 року потерпіла ОСОБА_7 серед чотирьох пред`явлених їй фотографій чоловіків упізнала ОСОБА_6 як чоловіка, який 29.03.2022 року о 12:30 год. відкрито шляхом ривку заволодів її особистими речами біля будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу огляду від 29.03.2022 року на ділянці місцевості біля будинку АДРЕСА_3 був оглянутий пакет, який добровільно надав на огляд ОСОБА_6 . В ході огляду в пакеті виявлено мобільний телефон торгівельної марки «Tecno» моделі Т454 в корпусі моноблок золотистого кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , без сім-карти та флеш-накопичувача; антиперспирант торгівельної марки «Rexona» конусоподібної форми блакитного кольору. Як пояснив присутній про огляді ОСОБА_6 , зазначений пакет з речами він відкрито викрав у невідомої жінки по вул. Героїв Праці в м. Костянтинівка.

Відповідно до протоколу огляду від 30.03.2022 року в приміщенні службового кабінету №14 СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області були оглянуті полімерний пакет з малюнком кави та овочів, в якому знаходяться мобільний телефон торгівельної марки «Tecno» моделі Т454 в корпусі моноблок золотистого кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 та антиперспирант торгівельної марки «Rexona». Присутня при огляді потерпіла ОСОБА_7 упізнала речі, що оглядаються, як свої власні, на підтвердження чого надала коробку з-під мобільного телефону, номери імеі на якій співпадають з номерами імеі, зазначеними на телефоні, що оглядається.

В ході проведення слідчого експерименту 30.03.2022 року підозрюваний ОСОБА_6 в присутності захисника на місці показав та розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а саме про те, що він 29.03.2022 року приблизно о 12:30 год. зустрівся зі своїм знайомим поблизу магазину, який розташований поблизу будинку №84 по вул. Героїв Праці в м. Костянтинівка. Поті він пішов по дорозі і побачив незнайому йому жінку, яка йшла одна з пакетом у правій руці. Тоді він підійшов ззаду до цієї жінки та двома руками висмикнув пакет у неї з руки, після чого побіг через сусідню вулицю додому. Прийшовши додому він в пакеті виявив два рулони туалетного паперу, дезодорант, в`язаний чохол для мобільного телефону та мобільний кнопковий телефон. Викрадені речі залишив собі.

Відповідно до висновку експертизи №5185-22 ід 25.10.2022 року ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Tecno» моделі Т454 в корпусі моноблок золотистого кольору станом на 29.03.2022 року складала 639,20 грн.

Суд оцінює зібрані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Всі досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки всі вони стосуються обставин скоєного кримінального правопорушення і мають значення для кримінального провадження; допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання, а також достовірними, оскільки вони не суперечать один одному, доповнюють один одного.

Визначаючи розмір заподіяної потерпілій матеріальної шкоди суд вважає за необхідне зменшити її розмір до 639,20 грн, що відповідає вартості викраденого мобільного телефону відповідно до висновку експертизи, враховуючи при цьому, що будь-яких доказів наявності на рахунку її номеру мобільного телефону грошових коштів суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених в судовому засіданні, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 4 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяних потерпілі збитків, скоєнні злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин (втрата роботи у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, необхідність утримувати хвору матір похилого віку).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на медичних обліках за місцем мешкання не перебуває, працездатний, офіційно не працевлаштований, має стійкі соціальні зв`язки проживає з матір`ю, має дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в теперішній час проживає з колишньою дружиною в евакуації за кордоном, але на утримання якого він раніше постійно надавав допомогу.

Відповідно до наданої старшим ДОП СП ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 характеристики від 29.03.2022 року ОСОБА_6 сусідами характеризується з негативного боку, однак належного обґрунтування цьому не наведено; відомості про те, що ОСОБА_6 був помічений у вживанні наркотичних речовин, будь-якими належними доказами не підтверджується, в зв`язку з чим суд не бере цю характеристику до уваги.

При призначенні покарання необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Стосовно можливості та наявності повноважень суду щодо обрання того чи іншого виду покарання, в тому числі і в межах санкції закону про кримінальну відповідальність, суд керується висновками Верховного Суду, зазначеними у постанові від 01.02.2018 року по справі №634/609/15-к.

Зокрема в цій постанові Верховним Судом сформульовано правовий висновок щодо реалізації в судовій практиці поняття судової дискреції (судового розсуду), яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості та достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судової дискреції (судового розсуду) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує, що матеріальна шкода, завдана кримінальним правопорушенням, усунена обвинуваченим в повному обсязі, моральна шкода не завдана, що підтверджує потерпіла у своїй заяві, що істотно знижує суспільну небезпеку кримінального правопорушення; кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинене з мотивів прагнення допомогти хворій матері, а тому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують його покарання, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України та призначити покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, і вважає, що таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, з урахуванням характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_6 , його критичного ставлення до скоєного, що свідчить про намір стати на шлях виправлення та перевиховання, та дає підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а також враховуючи думку потерпілої ОСОБА_7 , яка не має до нього будь-яких претензій та просить суворо його не карати, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого положень ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням обов`язків, передбачених у ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

У кримінальному провадженні проведено судову експертизу. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження в сумі 1510,16 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_6 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення, починаючи з 30 березня 2022 року по 10 листопада 2022 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити з-під варти негайно.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1510 (одну тисячу п`ятсот десять) грн. 16 коп. процесуальних витрат.

Речові докази: мобільний телефон «Tecno» моделі Т454, антиперспирант «Rexona», повернуті під розписку потерпілій ОСОБА_7 , - вважати повернутими за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

.

Суддя ОСОБА_1