Рішення № 107242651, 07.11.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6524/22

Провадження № 2/161/2799/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Чигринюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

26.05.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначив, що 04.11.2020 року на підставі Договору дарування квартири, ним було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1 (далі квартира). Після цього, як йому стало відомо, за попередніми власниками квартири існує заборгованість по комунальних платежах, зокрема, перед ДКП «Луцьктепло». У відповідь на його письмове звернення було роз`яснено, що вказана заборгованість облікується не на власнику відповідного майна, а за особовим рахунком самого майна, однак на буль-яку правову норму в обгрунтування такого твердження відповідач не послався. Так, станом на 04.11.2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який закріплений за належною квартирою, загальний розмір розрахункової заборгованості становить 97871,09 грн. Вважає, що переведення заборгованості за надані ДКП «Луцьктепло» послуги з теплопостачання від попередніх власників на його ім`я по особовому рахунку № НОМЕР_1 , є неправомірне та порушує його права та законні інтереси. Враховуючи наведене, просить суд зобов`язати ДКП «Луцьктепло» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який закріплений за квартирою АДРЕСА_1 , заборгованість попередніх власників за послуги з теплопостачання в розмірі 97871,09 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.07.2022 року у позивача ОСОБА_1 було витребувано належним чином засвідчену копію Договору дарування квартири від 04.11.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк М.В. та зареєстрованого за № 1131, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

19.08.2022 року позивачем було подано до суду копію витребуваного судом доказу.

Позивач в судове засідання не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити у його відсутності та постановити судове рішення.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшла заява з проханням розгляд справи здійснювати без його участі, у задоволенні позову відмовити (а.с. 41-42).

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору Договору дарування квартири від 04.11.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Іванюк М.В. та зареєстрованого за № 1131, набув у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 . Про дану обставину також свідчить відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 231021628 від 04.11.2022 року (а.с. 30-34).

За вищевказаною адресою нерухомого майна у ДКП «Луцьктепло» оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до листа ДКП «Луцьктепло» № 186/14 від 13.01.2022 року, наданого представнику позивача у відповідь на адвокатський запит, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , закріпленого за квартирою АДРЕСА_1 станом на 04.11.2020 року існує заборгованість по теплопостачанню (послуги з надання теплопостачання та гарячої води) в загальному розмірі 97871,09 грн. (а.с. 8-9).

Згідно відповіді ДКП «Луцьктепло» № 1008/08 від 22.03.2021 року, у відповідь на лист-претензію ОСОБА_1 , відповідач повідомив, що нарахування заборгованості та її облік є внутрішньогосподарською операцією, а тому така обліковується не за власником житлового приміщення, а за відповідною адресою його місцезнаходження.

Вищевказаним листом ДКП «Луцьктепло» фактично відмовило позивачу укласти з ним окремий договір на оплату комунальних послуг та здійснення нарахування платежів без спірної заборгованості, яка облікувалася по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на дату набуття останнім права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та платаза спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Проте, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 01.09.2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20), на який посилався ОСОБА_2 у позовній заяві; від 15.10.2020 року у справі № 522/19127/18 (провадження № 61-20547св19).

При цьому у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20) зроблено висновок про те, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не обумовлено в договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто наголосити, що факт стягнення з попередніх власників АДРЕСА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання на підставі судового рішення (цивільна справа № 161/8122/19) жодним чином не свідчить про відсутність порушеного права позивача, оскільки спірна заборгованість була стягнутою граничним терміном по 31.03.2019 року (тобто станом на 01.04.2022 року), а квартира була набута у власність новим власником лише 04.11.2020 року.

Натомість, попри стягнення заборгованості, яка була предметом розгляду цивільної справи № 161/8122/19, розмір заборгованості, який облікується по особовому рахунку № НОМЕР_1 , на даний час продовжує існувати та станом на 04.11.2020 року становить 97871,09 грн.

У свою чергу, договір дарування квартири від 04.11.2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 став власником спірної квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями ст. 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

З урахуванням фактичних обставин цієї справи, вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ДКП «Луцьтепло» виключити з обліку по його особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири за період до 04.11.2020 року є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем.

Аналогічний правовий висновок щодо способу судового захисту у подібних вимогах викладено Верховним Судом у постанові від 01.09.2020 року по справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20), у постановівід 26.01.2022 року по справі № 201/11406/20 (провадження № 61-18079св21), а також у постанові від 14.09.2022 року по справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572св22).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до ДКП «Луцьктепло» про захист прав споживачів є підставними та підлягають до задоволення у повному обсязі.

У свою чергу, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в порядку вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», суд, у відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 992,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про захист прав споживачів задовольнити.

Зобов`язати Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» виключити з обліку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість попередніх власників квартири, загальний розмір якої станом на 04.11.2020 року становив 97871,09 грн.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Державне комунальне підприємство «Луцьктепло», адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ: 30391925.

Повний текст рішення складений 10 листопада 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська