Рішення № 107239016, 09.11.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року Справа№200/3233/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150010989 від 31.01.2022 про відмову у призначенні пенсії віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди проходження строкової військової служби з 30.04.1987 по 04.05.1989 ( у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці) призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення пенсійного віку, тобто з 02.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вважає, рішення відповідача протиправними, оскільки він надав усі необхідні відповідачу документи, що підтверджують її право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує на те що, як законодавство колишнього СРСР до 01 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали і передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в Іркутській області колишнього СРСР. Також вважає, що оскільки позивач звернулась до відповідача в межах строку передбаченого ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та набув право на призначення пенсії за віком з 02.10.2021 з дня досягнення пенсійного віку.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до суду надав відзив, де зазначає, що до стажу позивача не враховано період військової служби з 30.04.1987 року, оскільки у довідці від 18.11.2021 за № 21/2/10873 не зазначена дата припинення служби. Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві винесло рішення № 057150010989 від 31.01.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Щодо вимог позивачки зарахувати до загального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди проходження строкової військової служби з 30.04.1987 по 04.05.1989 ( у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці), зазначає, що період коли ОСОБА_1 припинила військову службу в довідці не вказано. Тому зазначений в даній довідці період не зарахованих до страхового стажу позивачки Законодавством України не передбачено зарахування періодів проходження військової служби в пільговому обчислення до загального страхового стажу.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, правом надання відзиву не скористався.

Ухвалою від 26.05.2022 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі №200/3233/22.

Ухвалою від 25.08.2022 залучено до участі у справі № 200/3233/22 як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

25.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась через веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви були надані наступні скановані документи: паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків, трудова книжника, диплом, атестат, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, архівна довідка про проходження військової служби, довідки про стаж, свідоцтво про народження дитини.

Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювалась відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

31.01.2022 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №057150010989, у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу 28 років. Зазначено, що відповідно до наданих документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, диплом, довідка про підтвердження періодів роботи та служби, свідоцтво про народження дитини) загальний страховий стаж склав 26 років 2 місяці 14 днів. Не враховано до стажу період військової служби з 30.04.1987 року, оскільки у довідці від 18.11.2021 року за № 21/2/10873 не зазначена дата припинення служби.

Відповідно до копії трудової книжки від 16.04.1980 ОСОБА_1 з 30.04.1987 по 04.05.1989 проходила військову службу (запис №11).

Згідно копії довідки №21/2/10873 від 18.11.2021 виданої філіалом центрального архіву Російської Федерації Блошкіна А.Д. з 30.04.1987 проходила військову службу в пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяця в м.Ангарськ Іркутської області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема , з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років.

Суд встановив, що позивач досягнув 60 річного віку 01.10.2021.

Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком після набуття ним встановленого законом 60 річного віку, його загальний страхований стаж повинен був становити більше 28 календарних років, що підтвердив відповідач 2 рішенням про відмову в призначенні пенсії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Між сторонами виник спір щодо зарахування до загального страхового стажу позивача: періоду військової служби з 30.04.1987 по 04.05.1989 на пільгових умовах один місяць служби за півтора.

Абзацами 1, 3 частини четвертої ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно із частиною першою статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» від 14.07.1956 пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 №986 (зі змінами, внесеними постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1988 №445) з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення «Про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей» (далі Положення №986), відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії».

При цьому, пп. «д» пункту 55 Положення №986 передбачено, що окремі періоди служби від час обчислення вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються відповідно до пунктів 4 та 16) зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці у період з 1 листопада 1980 р., зокрема, у Іркутській області колишнього СРСР.

При цьому, підпункту «д» пункту 55 Положення №986 кореспондуються положення Додатку 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за №1294/26071, яким встановлено періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяця: в Іркутській області - у Катаганському районі - із 07 серпня 1969 року, а на решті території області - з 01 січня 1985 року.

Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Із наданої суду копії трудової книжки позивача від 16.04.1980 ОСОБА_1 , встановлено, що позивач в період з 30.04.1987 по 04.05.1989 проходив службу у Збройних силах СРСР (запис №11).

Зазначеному положенню ст. 48 КЗпП України кореспондується пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), за змістом якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно копії довідки №21/2/10873 від 18.11.2021 виданої філіалом центрального архіву Російської Федерації Блошкіна А.Д. з 30.04.1987 проходила військову службу в пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяця в м. Ангарськ Іркутської області.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у спірний період перебував у м.Ангарськ Іркутської області як військовослужбовець Збройних Сил СРСР, а не цивільна особа, тому, має право на пільги, встановлені для категорії військовослужбовців.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).

Відповідно до абзацу 9 пункту 1 Порядку №393 до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов.

Таким чином, як законодавство припиненого СРСР до 01 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали і передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в Іркутській області, зокрема один місяць служби за півтора.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач проходив військову службу, яка була його професійною діяльністю, а відтак має право на пільги, встановлені для такої категорії осіб.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 16 червня 2020 року по справі №727/1441/17.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не зарахуванні до загального страхового стажу позивача періоду його військової служби з 30.04.1987 по 04.05.1989 у пільговому розрахунку один місяць служби за півтора.

Як уже зазначалось судом, загальний страховий стаж для призначення пенсії станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії повинен був становити не менше 28 років. При цьому обчислений відповідачем стаж складав 26 років 2 місяці та 14 днів.

У зв`язку з цим, враховуючи протиправне незарахування відповідачем періоду проходження військової служби у пільговому розрахунку один місяць служби за півтора, суд дійшов висновку, що загальний страховий стаж позивача станом на дату його звернення до відповідача 25.01.2022 складав понад 28 років, що слугувало підставою для призначення йому пенсії за віком з дня звернення.

З системного аналізу фактичних обставин справи та наведених вище норм права, суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії за віком, як особа, яка мала станом на цю дату понад 28 років страхового стажу та звернулась до Пенсійного органу в передбачений чинним законодавством спосіб.

Отже, належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача у даній справі є визнання протиправною відмови відповідача - 2 у призначенні пенсії за віком на підставі заяви про призначення пенсії від 25.01.2022.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки позивач звернувся до відповідача в межах строку передбачений ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та набув право на призначення пенсії за віком з 02.10.2021 року з дня досягнення пенсійного віку.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем повністю доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.

Виходячи з цього суд дійшов висновку, що права, свободи та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду будуть в повній мірі відновлені у спосіб зобов`язання відповідача - 2 повторно розглянути заяву позивача від 25.01.2022 про призначення пенсії та додані до неї документи та прийняти рішення про призначення йому пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу позивача періоди: проходження військової служби в м. Ангарськ Іркутської області з 30.04.1987 по 04.05.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу.

Суд водночас зауважує, що вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до п. 4.2 Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності органом, що мав розглянути питання про призначення позивачу пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв`язку з чим саме цей орган, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, має відповідати за вказаними позовними вимогами.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - 2.

Щодо строків розгляду адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22 травня 2022 року Верховною Радою прийнято Закон України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 22.05.2022 № 2263-ІХ, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 строком на 90 діб.

Враховуючи викладене, станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Донецький окружний адміністративний суд розташований в м.Слов`янськ Донецької області. У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м.Слов`янськ, які здійснюються державою-агресором та створюють суттєву загрозу життю та здоров`ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров`я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.

З огляду на викладене, судове рішення ухвалено за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - частково задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів: проходження військової служби в м. Ангарськ Іркутської області з 30.04.1987 по 04.05.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 057150010989 від 31.01.2022 про відмову у призначенні пенсії віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 25.01.2022, зарахувавши до її страхового стажу періоди: проходження військової служби в м.Ангарськ Іркутської області з 30.04.1987 по 04.05.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Повне судове рішення складено 09.11.2022.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька