Рішення № 107238999, 09.11.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року Справа№200/2597/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області в особі відділу реєстрації місця проживання (ідентифікаційний код 44272449, 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Маяковського, буд.24а) про визнання протиправним та скасування рішення відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахметського району Донецької області від 02.02.2022 №81/1/2 про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою - АДРЕСА_2 ; зобов`язання зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - АДРЕСА_1 . В обґрунтування зазначено, що 20.12.2019 позивач набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 де фактично проживає з дитиною. Зазначає, що рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 прийнято без врахування інтересів дитини з посилання на норми, що не стосуються правовідносин.

16 лютого 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом з цим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває. Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приписами частини 5статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 . В свідоцтві про народження здійснено запис про батька - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

18.05.2013 набрало чинності рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07.05.2013 справа №225/1521/13-ц про розірвання шлюбу, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

18 листопада 2013 року рішенням Дзержинського міського суду Донецької області (провадження №2/225/1737/2013) стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання та утримання сина ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 набула у власність квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , проте за вказаною адресою фактично не проживають.

За адресою: АДРЕСА_1 на даний час проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про що свідчить акт від 04.02.2022.

02 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області із заявою №81/1/2 про зняття з реєстрації місце проживання ОСОБА_1 та із заявою №82/112/2 про зняття з реєстрації місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 у зв`язку із вибуттям на нову адресу.

За результатом розгляду заяв, 02.02.2022 Торецькою міською військово-цивільною адміністрації Бахмутського району Донецької області здійснено запис про відмову у знятті з реєстрації з посиланням на п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 та п.11 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Вважаючи протиправними відмови щодо здійснення зняття з місця реєстрації ОСОБА_1 та її дитини ОСОБА_2 позивач звернулася до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні врегульовані в Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

За приписами ч.2 ст. 4 цього Закону порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 13 статті 18 цього Закону визначено, що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

Орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:

1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;

2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;

3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.

Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб щодо внесення інформації до реєстру територіальної громади про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування рішень органів реєстрації, зміну інформації в реєстрі територіальної громади можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку (ст. 29 цього Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначали Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі - Правила реєстрації місця проживання № 207).

Згідно пункту 11 Правил реєстрації місця проживання № 207, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала необхідних документів або інформації;

у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Судом встановлено, що у заявах про зняття з реєстрації місця проживання позивача та її малолітньої дитини відділом реєстрації здійснено записи про відмову з посиланням на вимоги п.11 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207.

Разом з цим, суд зауважує, що в пункті 11 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлені вимоги щодо зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у разі їх усиновлення.

У спірних правовідносинах факт усиновлення відсутній, отже, посилаючись на п.11 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» відповідач діяв безпідставно та необґрунтовано.

Посилання на п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 є узагальненим, оскільки не зазначено, які саме вимоги не виконані позивачем при поданні заяв щодо зняття з реєстрації місця проживання її та малолітньої дитини.

Твердження позивача про те, що фактично підставою для відмови у здійсненні відповідних дій відповідачем є відсутність письмової згоди батька, суд оцінює критично, оскільки воно ґрунтується лише на припущеннях та не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2. ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу викладеного, суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що відмови відповідача є необґрунтованими та безпідставними, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом порушеного права буде визнання таких відмов протиправними та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично, позовні вимоги задоволені, оскільки відмова у здійсненні зняття з реєстрації місця проживання визнана протиправною, а вимога щодо зобов`язання вчинити є похідною. Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 02.02.2022 викладену у заяві ОСОБА_1 від 02.02.2022 №81/1/2 про зняття з реєстрації місце проживання.

Визнати протиправною та скасувати відмову відділу реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 02.02.2022 викладену у заяві ОСОБА_1 від 02.02.2022 №82/112/2про зняття з реєстрації місце проживання малолітньої дитини.

Зобов`язати відділ реєстрації місця проживання Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (ідентифікаційний код 44272449, 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Маяковського, буд.24а) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 02.02.2022 №81/1/2 та від 02.02.2022 №82/112/2 з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (ідентифікаційний код 44272449, 85200, Донецька область, м.Торецьк, вул.Маяковського, буд.24а) судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош