Рішення № 107238725, 08.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Справа № 160/14598/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій остання просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсійного забезпечення за віком за списком №2 ОСОБА_1 Відділом обслуговування громадян №8 ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 22.08.2022 року;

- зобов`язати ГУ Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2022 про проведення перерахунку пенсії з застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.2000 року по 31.12.2004 рік, який складає 1.19702 та коефіцієнта страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1.35%

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до відповідача з приводу перерахунку пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. З отриманої відповіді позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії із застосуванням при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%. Коефіцієнт страхового стажу, що був застосований для обчислення розміру пенсії у свою чергу призвів до звуження змісту та обсягу існуючого права на застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, що у свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

01.11.2022 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.08.2022 за вих. № 25398-18492/П-01/8-0400/22 повідомлено позивача, що необхідно провести перевірку достовірності довідки про заробітну плату № 126 від 27.07.2021, виданої ПАТ Дніпровський коксохімічний завод за період роботи з 21.02.1996 по 30.06.2000, у зв`язку з доцільністю включення сум заробітної плати для розрахунку пенсії. Також було повідомлено, щодо застосування коефіцієнта стажу 1,35 % відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-V1II Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

При цьому зазначено, що переглянути індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 27.07.2021 № 126, буде можливо після надання відповідного акту перевірки зазначеної довідки.

Таким чином, на думку відповідача, підстав для проведення перерахунку пенсії з застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.2000 по 31.12.2004 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області немає.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену з 20.10.2021 із урахуванням коефіцієнту стажу 1 %.

Не погоджуючись із призначенням пенсії, виходячи із застосування коефіцієнту страхового стажу 1%, позивач звернулась із заявою від 25.07.2022 до пенсійного органу, у відповідь на яку, листом пенсійний орган повідомив про відсутність правових підстав для застосування коефіцієнту страхового стажу 1,35%. Також, пенсійним органом було зазначено, що переглянути індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 27.07.2021 № 126, буде можливо після надання відповідного акту перевірки зазначеної довідки.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернулась із даною позовною заявою до суду.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Так, за визначенням ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Отже, розмір коефіцієнту страхового стажу, станом на час призначення позивачу пенсії (20.10.2021), обраховувався виходячи з показників суми місяців страхового стажу, а також величини оцінки 1 року страхового стажу (1 %) за формулою наведеною у статті.

Отже, відповідно до наданих відповідачем письмових пояснень, суд дійшов висновку, що пенсійний орган діяв добросовісно, провівши призначення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Міркування позивача про звуження його права та рівня соціальної захищеності і про необхідність використання відповідачем величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% є нормативно необґрунтованими і суперечать наведеним вище законодавчим положенням, які неконституційними не визнавались, тому відхиляються судом.

Суд враховує, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пп. 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статті 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 265/4497/17.

Отже, підстав для висновку про допущення відповідачем порушення вимог Закону №1058 при застосуванні величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% і права позивача на перерахунок її пенсії, яке б підлягало захисту у даному випадку, у суду не має.

Щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.2000 року по 31.12.2004 рік, який складає 1.19702, суд зазначає про таке.

Як вже зазначено вище, відповідач за наслідками розгляду заяви позивача зазначив про можливість перегляду індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача та здійснення перерахунок пенсії, з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 27.07.2021 № 126, після надання відповідного акту перевірки зазначеної довідки.

Тобто, пенсійний орган по-перше, не заперечує право позивача на перерахунок пенсії, з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 27.07.2021 № 126, а по-друге, не відмовляє у перерахунку пенсії.

Отже спору щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу, з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 27.07.2021 № 126, у цій справі ще не існувало.

Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Аналогічна позиція викладена Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, у зразковій справі №560/2120/20, вказавши, що вимоги здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено понесені витрати позивачу не повертаються.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко