Рішення № 107238723, 10.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Справа № 160/13745/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 046150009743 від 14.03.2022 р., винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 04.04.2022 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.04.2022 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046150009743 від 14.03.2022 року відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з ненаданням атестата про припинення пенсії в Російській Федерації. Вказує, що має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком. Вказує, що фактично пенсію в Російській Федерації не отримує з вересня 2021 року, та зареєстрована в Україні в м.Кривий Ріг. Також вказано, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, листування з Російською Федерацією зупинено, що підтверджується офіційним повідомленням АТ «Укрпошта», що, в свою чергу, унеможливлює отримання документального підтвердження припинення виплати пенсії на невизначений час. Отже, відповідне рішення про відмову в призначенні пенсії вважає протиправним, з огляду на наявність необхідного стажу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем-1 31.10.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 77841/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що листом від 21.04.2022 року № 0400-010221-8/42377 позивачу повідомлено про рішення від 14.03.2022 року № 046150009743. Вказане рішення прийнято у зв`язку з тим, що позивачка не надала атестат про припинення пенсії в російській федерації. Стаття 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначає, що при переселенні пенсіонера в межах держав учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Враховуючи викладене, діюче законодавство України не допускає отримання пенсії в декількох державах. Також вказано, що жодних доказів на підтвердження обставин не отримання пенсії з вересня 2021 року позивачем не надано, а також звернуто увагу на те, що за призначенням пенсії в Україні позивач звернулась лише у квітні 2022 року.

Відповідачем-2 28.09.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 69826/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що рішенням від 14.03.2022 року № 046150009743 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що заявниця не надала атестат про припинення пенсії в російській федерації. Вказано, що виплата пенсії на території України залежить від факту припинення пенсії на території Російської Федерації. Отже, наразі підстави для призначення пенсії позивачу відсутні.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 1229-1600519-2018 від 08.05.2018 року.

04.04.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Також 04.04.2022 року ОСОБА_1 було подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії з 04.04.2022 року, в якій вказано що до того заявниця отримувала пенсію в Росії, а через обставини, що склалися, я не можу отримувати пенсію в Росії та не отримую її вже шість місяців.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046150009743 від 14.03.2022 року про відмову у призначенні пенсії було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком. Вказане рішення прийнято у зв`язку з ненаданням атестату про припинення пенсії в Російській Федерації.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Російська Федерація (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Відповідно до статті 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Статтею 8 Угоди встановлено, що органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно із пунктом 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній.

Водночас, пунктом 4.12 Порядку № 22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

З урахуванням вище наведеного слідує, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов`язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці покладено обов`язок надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.

Також листом Міністерства соціальної політики України № 6463/0/2-22/54 від 30.06.2022 року, адресованим Пенсійному фонду України, погоджено позицію, викладену в листі Пенсійного фонду України від 20.06.2022 року № 2800-030102-5/24004 щодо прийняття рішень про призначення пенсії згідно із законодавством України особам, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду Російської Федерації, за умови надання належним чином сформованих пенсійних справ, отриманих в органах Пенсійного фонду Російської Федерації, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації.

Суд звертає увагу на те, що чинним міжнародним договором - Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року - встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання особи, при цьому, при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, для встановлення права особи на пенсію органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, зобов`язані співпрацювати між собою.

Суд зазначає, що позиція відповідачів суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного Фонду за попереднім місцем її проживання (реєстрації) (територіального органу Пенсійного Фонду Російської Федерації) згідно з пункту 4.12 Порядку № 22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію, а ненадання заявником документу, який не передбачений Порядком № 22-1, не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV.

З огляду на вище викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що її право на призначення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання атестату про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації. Поряд з тим, суд вказує, що позивачем у поданому позові не зазначається про зміну місця проживання з місця попереднього проживання Російської Федерації на місце проживання на території України.

Також докази припинення виплати пенсії територіальним органом Пенсійного Фонду Російської Федерації позивачем до суду не надано.

На підставі викладеного у сукупності, беручи до уваги, що конституційне право особи на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046150009743 від 14.03.2022 року про відмову у призначенні пенсії, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV з підстав ненадання атестату про припинення пенсії в Російській Федерації є таким, що порушує її право на соціальних захист, не відповідає приписам чинного законодавства та принципу верховенства права, тому таке рішення слід скасувати як протиправне.

Вирішуючи позовні вимоги зобов`язального характеру, суд виходить з того, що відмова у призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно Закону №1058-IV, мотивована виключно тим, що позивач не надала атестат про припинення пенсії в Російській Федерації; належних та допустимих доказів на підтвердження факту припинення виплати позивачу пенсії в Російській Федерації матеріали справи не містять. При цьому, відповідно до пункту 4.12 Порядку №22-1 саме на орган, що призначає пенсію при розгляді заяви про призначення пенсії покладено обов`язок витребування пенсійної справи з органу пенсійного фонду за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Відтак, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області при розгляді заяви позивача від 04.04.2022 року не було вчинено усіх необхідних дій для належного розгляду такої заяви, в тому числі, передбачених пунктом 4.12 Порядку № 22-1, тому позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню частково шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (до якого позивач зверталася із заявою про призначення пенсії) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно Закону № 1058-ІV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ухвалою суду від 12.09.2022 року відстрочено позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 992,40 грн. - до ухвалення судового рішення у справі № 160/13745/22.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн., який підлягав оплаті, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл.Народна, буд.4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88008, ІК в ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046150009743 від 14.03.2022 року про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл.Народна, буд.4, м.Ужгород, Закарпатська область, 88008, ІК в ЄДРПОУ 20453063) на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 454,00 грн. за реквізитами: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 454,00 грн. за реквізитами: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 листопада 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков