Рішення № 107238053, 03.11.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1946/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій

за участю представників:

від позивача Сузанська Л.М.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі до фізичної особи-підприємця Єршова Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 55436,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ДТЕК Одеські електромережі звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Єршова Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 55436,52 грн., у т.ч.: 42151,84 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію, 3777,50 грн. пені, 2889,42 грн. 3% річних, 6617,76 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.п. 1 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 312 від 14.03.2018 р., а саме самовільне підключення електроустановок до мереж АТ ДТЕК Одеські електромережі з порушенням схеми обліку, що призвело до необлікованого використання відповідачем електроенергії.

Зокрема, як зазначає позивач, з 11.09.2020 року АТ Одесаобленерго (ідентифікаційний код 00131713) змінило найменування на Акціонерне товариство ДТЕК Одеські електромережі (ідентифікаційний код 00131713), а відтак Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства Одесаобленерго.

Наразі позивач зауважує, що 13.08.2019 р. персоналом AT ДТЕК Одеські електромережі при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії за адресою: м. Одеса, вул. Буніна (на розі Олександрівського проспекту) було виявлено порушення Правил, а саме згідно до змісту акту: ПРРЕЕ пп.1 п.5.5.5, самовільне підключення електроустановки, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі AT Одесаобленерго без укладання договору та без розрахункового приладу обліку. Позивач зазначає, що на зазначений об`єкт уповноважених представників компанії допустив орендатор Бабаджанян Гайк та надав доступ до приміщення-торговий павільйон ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, під час проведення перевірки було виявлено порушення п. 1.2.1, 2.1.3, 2.3.3, підпункту 1 пункту 5.5.5, 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018 р. №312 (ПРРЕЕ), який передбачає користування електричною енергією виключно на підставі укладеного договору.

Акт про порушення № 8009809 від 13.08.2019 р. підписав представник споживача Бабаджанян Гайк, взявши при цьому один екземпляр акту про порушення для передачі ФОП Єршову С.С. та на підтвердження того, що саме ФОП Єршов С.С. є споживачем за цією адресою представником споживача було надано копії документів, а саме копію паспорту ОСОБА_1 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єршова С.С. Наразі позивач зазначає, що в акті 8009809 у розділі Схема електроживлення споживача графічно визначено місце (точка) самовільного підключення до відповідних мереж, що передбачено п.8.2.5 ПРРЕЕ. При цьому позивач вказує, що з огляду на те, що Правила роздрібного ринку електричної енергії не передбачають необхідності закріплення повноважень представника споживача в окремому документі, акт №8009809 складено у відповідності до вимог ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент складання Акту №8009809) та є дійсним. Крім того, за ствердженнями позивача, саме акт є достатнім, належним та допустимим доказом наявності у відповідача порушення ПРРЕЕ, оскільки акт підписаний з урахуванням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Також позивач вказує, що згідно акту про порушення № 8009809 засідання Комісії з розгляду акту про порушення мало відбутися 04.09.2019 р. за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б.

04.09.2019 р. комісія з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії розглянула акт про порушення № 8009809 від 13.08.2019 р. та прийняла рішення провести розрахунок обсягу недоврахованої електроенергії за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення по допустимому тривалому струму мідного дроту перетином 1,5 кв.мм. Так, позивач вказує, що розрахунок здійснено за 365 днів (12 місяців), Р було визначено наступним чином: Р = (18*0,022*0,9=3,56 кВт), в свою чергу добове споживання складає 42,72 кВт (W/доб.с.п. = Р с.п. * t кнк.с.л 3,56*12 год). Відтак, за розрахунком позивача, за вказаний період відповідачем було спожито 15592 кВт, тобто сума до сплати з врахуванням ПДВ склала 42151,84 грн.

Як зазначає позивач, рішення комісії було оформлено протоколом № 52, на підставі чого було підготовлено рахунок-фактуру № 8009809 з терміном оплати суми боргу протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку. При цьому позивач додає, що копію протоколу № 52 від 04.09.2019 р., розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, рахунок-фактуру № 8009809 було направлено відповідачу рекомендованим листом за вих. № 9101/29/03-4735 від 13.09.2019 р., про що свідчить повернуте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, оскільки виставлена позивачем рахунок-фактура № 8009809 на оплату нарахувань за необліковану електроенергію в сумі 42151,84 грн. не сплачена відповідачем у період з 12.11.2019 р. по 23.12.2022 р., позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 2889,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 6617,76 грн., а також пеня в розмірі 3777,50 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1946/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.09.2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2022 р. розгляд справи № 916/1946/22 відкладено на 27.09.2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2022 р. розгляд справи № 916/1946/22 відкладено на 17.10.2022 р.

Розгляд справи у судовому засіданні 17.10.2022 р. о 12 год. 30 хв. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2022 р. розгляд справи № 916/1946/22 призначено в засіданні суду на 03 листопада 2022 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Так, господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01.01.2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ Одесаобленерго на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. Про видачу АТ Одесаобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Водночас, крім функцій оператора системи розподілу, АТ Одесаобленерго також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку, адміністратора комерційного обліку згідно абз. 3 п. 5, п.11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., тобто, АТ Одесаобленерго адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно зі ст. 45 Закону України Про ринок електричної енергії розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров`я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.

З 11.09.2020 року АТ Одесаобленерго (код ЄДРПОУ 00131713) змінило найменування на Акціонерне товариство ДТЕК Одеські електромережі (код 00131713), а відтак останнє Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства Одесаобленерго.

Так, господарським судом в процесі вирішення даного спору встановлено, що АТ ДТЕК Одеські електромережі на підставі отриманої ліцензії має право на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії. З урахуванням отримання ліцензії позивач має право на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії, тобто позивач виступає оператором системи розподілу.

В ч. 13 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії зазначено, що ОСР (в даному випадку АТ ДТЕК Одеські Електромережі) є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Положеннями ч. 1 та ч. 4 ст. 26 Закону України Про електроенергетику передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать матеріали справи, 13.08.2019 р. при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії за адресою: м. Одеса, вул. Буніна (на розі Олександрівського проспекту) уповноваженими особами AT Одесаобленерго було виявлено порушення ФОП Єршовим С.С. положень ПРРЕЕ пп.1 п.5.5.5, а саме: самовільне підключення електроустановки, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі AT Одесаобленерго без укладання договору та без розрахункового приладу обліку, про що відповідальними працівниками позивача складено акт про порушення № 8009809 від 13.08.2019 р.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, що була чинною на дату складання акту про порушення) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Як вбачається зі змісту акту № 8009809 від 13.08.2019 р., доступ до приміщення-торговий павільйон Coffе milk надав орендатор Бабаджанян Гайк, ним було підписано акт від імені споживача, про що свідчить його підпис, також він прийняв один примірник для передачі ФОП Єршову С.С.

Наразі суд зазначає, що представники енергопостачальної організації під час проведення перевірки не наділені повноваженнями щодо перевірки тих чи інших документів особи, яка здійснює їх допуск до об`єкту на якому проводиться така перевірка, акт підписано Бабаджанян Г., який мав доступ до приміщень відповідача, допустив представників позивача на об`єкт для перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. по справі №914/2510/16 та постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. по справі №916/1385/17.

Обставини, викладені в акті про порушення, підтверджуються матеріалами фото фіксації, які додані до акту. Про наявність фотоматеріалів зазначено в самому акті про порушення.

Також в акті про порушення № 8009809 було зазначено, що засідання Комісії з розгляду акту про порушення буде 04.09.2019 р. за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б.

Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент складання акту про порушення) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Так, 04.09.2019 р. під час засідання комісії АТ Одесаобленерго було розглянуто акт № 8009809 від 13.08.2019 р. про порушення Правил, про що складено протокол № 52, та комісією виявлено порушення ПРРЕЕ самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі AT Одесаобленерго без укладання договору та без розрахункового приладу обліку. З огляду на зазначене, комісією прийнято рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 р. № 312 (зі змінами), у відповідності до пункту 8.4.2.6, 8.4.7-8.4.10 положення п. 8.4 ПРРЕЕ за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення по допустимому тривалому струму мідного дроту перетином 1,5 кв.мм, за результатами якого обсяг недооблікованої електричної енергії складає 15592 кВт.год. на суму 42151,84 грн. (в т.ч. ПДВ).

На вказану суму позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 8009809 з терміном оплати протягом 30 днів від дня отримання рахунку. Так, вказаний рахунок було направлено відповідачу супровідним листом вих. № 101/29/03-4735 від 13.09.2019 р. разом із прийнятим рішенням комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ Одесаобленерго, та розрахунком. Дане поштове відправлення було вручено відповідачу, про що свідчить повернуте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Між тим, за ствердженнями позивача, станом на момент подання позовної заяви відповідач борг по акту порушення у розмірі 42151,84 грн. не сплатив, що і стало підставою АТ ДТЕК Одеські електромережі для звернення до суду із позовною заявою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

В силу ч. 1 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п. 2); крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної без приладів обліку (п. 4).

Учасником ринку у розумінні п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону є також і споживач.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії ці правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, що була чинною на дату складання акту про порушення) визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (пункт 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до п. 8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).

Згідно п. 8.4.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:

вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год);

кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Дi, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил,

Згідно з підпунктом 4 п. 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Згідно з п. 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою , де Р.с.п. потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази

у разі підключення до трьох фаз

де І- сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А; з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А. У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (Pс.п.., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі). За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos?У косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosц приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Як вказано в акті, самовільне підключення самовільне підключення було виконано (кабелем (2х1,5)мм2, мідь), про що зазначено в додатку № 1 до акту про порушення №8009809 від 13.08.2019р. Заміри перерізу кабелю здійснювались штангенциркулем, дата та номер повірки якого зазначені у п. 3 акту №8009809 від 13.08.2019 р.

Відтак, розрахунок здійснено позивачем за 365 днів (12 місяців), Р було визначено наступним чином: Р = (18*0,022*0,9=3,56 кВт), в свою чергу добове споживання складає 42,72 кВт (W/доб.с.п. = Р с.п. * t кнк.с.л 3,56*12 год). Відтак, за розрахунком позивача, за вказаний період відповідачем було спожито 15592 кВт.

В матеріалах справи наявний розрахунок нарахування недоврахованої електроенергії, згідно якого обсяг необлікованої електричної енергії склав 15592 кВт на суму 42151,84 грн. з врахуванням ПДВ.

Наразі слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку рішення або дій позивача щодо проведення перерахунку та вартості недоврахованої електроенергії у спірних правовідносинах, при цьому будь-яких заперечень з приводу вірності представленого розрахунку відповідачем в ході розгляду справи в суді не заявлялось.

Згідно п. 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на зазначене господарський суд Одеської області доходить висновку, що вимога Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі до фізичної особи-підприємця Єршова Сергія Сергійовича щодо сплати заборгованості за недовраховану електричну енергію є правомірною та підлягає задоволенню з боку відповідача. При цьому, як встановлено судом, відповідач у встановлений рахунок-фактуру № 8009809 не оплатив, при цьому в матеріалах справи відсутні докази непогодження відповідачем з рішенням або діями позивача щодо проведення перерахунку та вартості необлікованої електроенергії у спірних правовідносинах, а також вірність розрахунку матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, у спірних правовідносинах мало місце порушення ПРРЕЕ, факт чого відповідачем не спростовано, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за недораховану електричну енергію в розмірі 42151,84 грн. є обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Так, оскільки виставлений позивачем рахунок-фактуру № 8009809 на оплату нарахувань за необліковану електроенергію в сумі 42151,84 грн. не сплачено відповідачем до теперішнього часу, що не спростовано останнім, в свою чергу відповідач є таким, що прострочив виконання існуючого зобов`язання по сплаті заборгованості за недораховану електричну енергію в розмірі 42151,84 грн., починаючи з 12.11.2019 р., з огляду на сплив 30-денного строку на оплату, з моменту повернення рахунку позивачу без вручення.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Так, аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі N 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 р. у справі N 910/10156/17 погодилась з цим висновком.

Враховуючи вищенаведене та порушення ФОП Єршовим С.С. строку сплати нарахувань за необліковану електроенергію в сумі 42151,84 грн., що є грошовим зобов`язанням, яке виникло внаслідок необлікованого використання відповідачем електроенергії, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, судом наразі встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних за обраний позивачем період прострочення з 12.11.2019 р. по 23.02.2022 р. на суму 2889,42 грн. є вірним і обґрунтованим. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2889,42 грн. є обґрунтованими.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату оперативно-господарської санкції в сумі 6617,76 грн. та встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань було здійснено позивачем за невірним алгоритмом у зв`язку з нарахуванням по кожному місяцю прострочення окремо із застосуванням відповідного щомісячного індексу інфляції, тоді як розрахунок інфляційних втрат здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за весь період прострочення платежу. При цьому господарський суд зауважує, що інфляційні втрати нараховуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, починаючи з моменту виникнення прострочки. Так, судом виявлено, що розмір інфляційних втрат з урахуванням встановленого судом сукупного індексу інфляції за весь період прострочення з 12.11.2019 р. (момент виникнення прострочки) по січень 2022 р. (дата визначеного позивачем кінцевого періоду) складає 7120,30 грн. ((42151,84 грн. (сума боргу) х 1,16892018 (індекс інфляції) 42151,84 грн.). В свою чергу оскільки заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем остаточно в розмірі 6617,76 грн.

Стосовно нарахування пені у розмірі 3777,50 грн. господарський суд зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Наразі слід зазначити, що положеннями законодавства України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику та Правилами роздрібного ринку електричної енергії не передбачено конкретний вид штрафних санкцій та їх розмір у випадку прострочення виконання споживачем електроенергії грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань).

Як вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 904/4156/18, за змістом наведених вище положень законодавства, зокрема ст. 231 ГК України, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на вищевикладене господарський суд доходить висновку, що загальні норми господарського законодавства не можуть слугувати єдиною підставою для стягнення із відповідача пені. При цьому судом не встановлено наявність договірних відносин між АТ „Одесаобленерго (тепер АТ ДТЕК Одеські електромережі) та фізичною особою-підприємцем Єршовим Сергієм Сергійовичем. Таким чином, з огляду на відсутність будь-яких письмових домовленостей між сторонами про умови щодо розміру та бази нарахування пені, а також з огляду на відсутність у спеціальних законодавчих нормах конкретного розміру пені за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії споживачем електроенергії, у суду відсутні підстави для застосування такої міри відповідальності як нарахування пені.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3777,50 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що позовні АТ ДТЕК Одеські електромережі частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2311,94 грн. (51659,02 грн. задоволено х 2481,00 грн. /55436,52 грн. заявлено).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі до фізичної особи-підприємця Єршова Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 55436,52 грн. задовольнити частково.

2.СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця Єршова Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28Б; код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за недораховану електричну енергію в розмірі 42151/сорок дві тисячі сто п`ятдесят одна/ грн.. 84 коп., 3% річних в сумі 2889/дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять/грн.. 42 коп.; інфляційні втрати в розмірі 6617/шість тисяч шістсот сімнадцять/грн. 76 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2311/дві тисячі триста одинадцять/грн. 94 коп.

3.В задоволенні решти частини позовних вимог Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі до фізичної особи-підприємця Єршова Сергія Сергійовича відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 08 листопада 2022 р.

Суддя В.С. Петров