Ухвала суду № 107237932, 08.11.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

08.11.2022 Справа № 914/2798/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство",м.Дрогобич

до відповідача: ОСОБА_1 (посадова особа) с.Доброгостів

про стягнення регресної вимоги

Ціна позову 1027962,99грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", м.Дрогобич до ОСОБА_1 (посадова особа) с.Доброгостів про стягнення регресної вимоги в розмірі 1027962,99грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України (частина перша статті 128 ГК України).

Позовна заява в частині судової юрисдикції обгрунтована п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Згідно із ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №638/15118/16 ц від 11.12.19р. визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства.

У частині другій статті 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;- іншими винними діями посадової особи.

Компетенція власника та/або учасника, акціонера окремо визначена у ст. 54 ГПК України та дозволяє власнику (учаснику, акціонеру) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Відповідно до ст. 62,63 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: зокрема державне підприємство, що діє на основі державної власності. Згідно із ст. 73. ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Враховуючи вищевикладене даний спір згідно із ст. ст. 4, 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарського суду, позов зокрема заявлено не власником (учасником, акціонером) юридичної особи та до фізичної особи. Даний спір є приватноправовим і зокрема за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, та віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У відповідності до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. З огляду на викладене, судовий збір, сплачений при зверненні до суду, підлягає поверненню у разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 20, ст. 175, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі №914/2798/22 за позовом Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", м.Дрогобич до ОСОБА_1 (посадова особа) с.Доброостів про стягнення регресної вимоги, відмовити.

Позовну заяву та додані до неї документи на 150 арк. повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.