Рішення № 107237890, 02.11.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/1048/22

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1048/22

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

с. Гора Бориспільського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта»,

с. Мартусівка Бориспільського району Київської області

про стягнення 42 500,00 грн. та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Щіголь М.В., адвокат, довіреність № 01-22/7-41 від 04.01.2022;

від відповідача: Гаврин Д.В., адвокат, довіреність б/н від 07.06.2022.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (надалі-відповідач) про стягнення 42 500,00 грн. штрафу та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором № 80.1-14/1-31 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014 та ненаданням довідок про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2022 відкрито провадження у справі № 911/1048/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; розгляд справи призначений в підготовчому засіданні на 31.08.2022; зобов`язано відповідача, у визначений судом строк, надати відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві б/н від 05.08.2022 (вх. № суду 9951/22 від 08.08.2022) на позовну заяву вказував на хібні твердження позивача про ненадіслання відповідачем довідок про чистий дохід за травень - жовтень 2021 року та стверджував, що на виконання вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору 80.1-14/1-31 разом з поштовими повідомленнями, 06.07.2021, 06.08.2021, 06.09.2021, 04.10.2021, 05.11.2021 були надіслані на адресу позивача довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів за сукупний період з 01.06.2021 по 31.10.2021.

15.08.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь (вх. № 955/22) на відзив, в якій останній повідомляв суд про те, що надані суду листи за своїм змістом не є довідками про чистий дохід від діяльності в орендованому майні, оскільки відповідач має надати позивачу саме довідки про чистий дохід за підписом керівника та головного бухгалтера за кожний місяць та окремо за кожним договором із зазначенням конкретної суми доходу, а з періодичних звітів взагалі незрозуміло, на виконання саме якого договору відповідачем такий був наданий.

22.08.2022 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява № 35-2211-188 від 19.08.2022 (вх. № 10884/22) про зміну предмету позову, в якій останній просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 152 600,00 грн., нарахований щодо неналежного виконання відповідачем умов договору, в частині надання довідок про чистий дохід за період травень 2021 - січень 2022 та зобов`язання виконати зобов`язання встановлені договором та надати довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за травень 2021 - січень 2022.

30.08.2022 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява № 35-2211-198 від 29.08.2022 (вх. № 11532/22) про виправлення описки в заяві № 35-2211-188 від 19.08.2022, в частині зазначення номеру спірного договору та періоду (рік), за який позивач просить витребувати довідки.

30.08.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 26.08.2022 (вх. № 11337/22) на відповідь, в яких відповідач звертав увагу суду на те, що умовами Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 не затверджено сторонами форми довідки про чистий дохід товариста від продажу товару в орендованому приміщені. В свою чергу, довідки про чистий дохід були сформовані товариством згідно з даними періодичних звітів з касових апаратів за відповідні періоди, які за своєю суттю є звітними первинними документами, оскільки містять відомості про господарські операції. Щодо заяви позивача № 35-2211-188 від 19.08.2022 (вх. № 10884/22) про зміну предмету позову, відповідач стверджував про те, що 02.12.2021, 10.01.2020 та 07.02.2022 останнім, разом з поштовими повідомленнями, були надіслані на адресу позивача довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2022 прийнято заяву ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 35-22/1-18 від 19.08.2022 (вх. № суду 10884/22) про зміну предмету позову та заяву № 35-22/1-198 від 29.08.2022 (вх. № суду 11352/22) про виправлення описки в заяві про зміну предмету позову, закрито підготовче провадження у справі № 911/1048/22, справу призначено до розгляду по суті на 28.09.2022.

В судовому засіданні 28.09.2022 судом оголошено перерву до 02.11.2022.

18.12.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. № 1418/22) про виправлення описки в заяві про зміну предмету позову, вказуючи, що вірним періодом нарахування штрафу у п. 17 та п. 18 таблиці «Розрахунок суми штрафу» є: 01.12.2021 - 31.07.2022.

Присутній в судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, та просив суд задовольнити їх вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наведених підстав; відповідач заперечував проти позову, вважаючи вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задовленню з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 1578 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відповідно до наказу Фонду державного майна України "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" від 05.08.2019 № 786.

Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі термінала «D», загальною площею 105,2 кв.м. (далі - майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (термінальний комплекс «D», загальною площею 107 850,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об`єктів державної власності - 20572069.1435.HЛТНІД1884), що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоутримувач).

Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2014 року 102 960,00 грн. Орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця (п.п. 3.1, 3.1.1 договору оренди).

У відповідності до п. 3.3 договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Згідно з п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

27.12.2018 було укладено договір про внесення змін до Договору оренди № 1578 згідно якого пункт 3.1 договору оренди викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць, розрахунку - жовтень 2018 року - 155 433,00 грн., з врахуванням проіндексованої конкурсної надбавки - 207 152,98 грн.». Згідно цього ж договору про внесення змін змінилися поштові та платіжні реквізити сторін.

Також між орендодавцем та орендарем було укладено Додатковий договір від 16.01.2021 до Договору оренди № 1578 згідно пункту 1 якого нарахування орендної плати за користування майном здійснюється у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати, на періоди з 12.03.2020 по 17.03.2020 включно та починаючи з 15.06.2020.

У відповідності до пункту 2 Додаткового договору від 16.01.2021 враховуючи інформацію від Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України, в зв`язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, зупиненням діяльності міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення «Бориспіль», обмеженням доступу до термінального комплексу (пасажирський термінал) "D", неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску "Бориспіль" та неможливістю користування орендованим майном через обставини, які знаходяться поза волею Орендаря - на період часу, починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого майно не могло використовуватись орендарем за цільовим призначенням згідно договору через обставини, за які орендар та орендодавець не відповідають зупинено виконання сторонами умов договору, передбачених пунктами 3.6, 5.3, 8.4 договору. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) умови п. 2 додаткового договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.03.2020 по 14.06.2020 включно.

05.04.2021 між орендодавцем та орендарем було укладено додатковий договір до Договору оренди № 1578 пунктом 2 якого обумовлено, що оскільки пасажирський термінал «D» здано одночасно кільком підприємствам, організаціям, то умови п. 5.10 договору щодо компенсації витрат на утримання орендованого майна в неподільній частині (а саме: підтримання в належному стані територій, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їздних шляхів, забезпечення приміщень загального користування) та згідно з п. 11 Методики, відповідні витрати підлягають компенсуванню орендарем пропорційно розміру займаної орендарем площі до загальної площі нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком орендарям.

У відповідності з п. 7.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014 згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частина приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 105,2 кв. м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D".

Пунктом 10.1 цього договору закріплено, що він укладений строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно.

Пунктом 5.18 договору оренди встановлено, що орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

09.09.2014 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» укладено Договір № 80.1-14/1-31 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування витрат).

Умовами п.п. 1.1, 1.1.1 цього договору передбачено, що у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщень № 3.2.60 на третьому поверсі термінала «D», загальною площею 105,2 кв.м для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з постачання теплової енергії; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; прибирання та вивезення твердих побутових відходів. Крім того балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування.

Узгоджено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18 % - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов Договору оренди № 1578 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно Договору оренди № 1578 від 11.06.2014.

Пункт 2.2.2 договору про відшкодування витрат передбачає, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим договором орендар зобов`язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

У відповідності до пункту 6.1 договору про відшкодування витрат він набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024.

24.10.2014 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 80.1./14/1-31 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, відповідно до якою сторони погодили, що орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду майна. Сума компенсації земельного податку розраховується пропорційно площі орендованого майна.

21.01.2016 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, згідно якої сторони погодили зміни умов договору.

12.02.2018 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014, сторони дійшли згоди доповнити Договір № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 пунктом 4.7 наступного змісту: «у разі застсування пені/штрафу, сторона, яка допустила порушення зобовязання за договором, повинна сплатити суму пені/штрафу за окремо виставленими рахунками-фактурами, у кожному випадку, протягом 10 банківських днів з дати їх отримання. Рахунки-фактури направляються стороні, яка допустила порушення зобов`язання за договором, факсимільним зв`язком, оригінал із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням). Датою отримання рахунків-фактур стороною, яка допустила порушення зобов`язань за договором, вважається дата їх направлення іншою стороною факсимільним зв`язком».

19.02.2019 між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київріанта» укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 про відшкодування витрат, згідно якої сторони погодили зміни умов договору.

Суд, звертаючи увагу на встановлені вище обставини зазначає, що позовні вимоги до відповідача ґрунтуються саме на неналежному виконанні договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг тимчасовому користувачу, а тому суд у даній справі встановлює обставини, які стосуються саме цього договору, тоді як позовні вимоги не ґрунтуються на неналежному виконанні договору оренди, а отже, правовідносини за останнім судом не досліджуються.

Позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав з огляду на порушення відповідачем умов Договору про відшкодування витрат від 09.09.2014. Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відзначає, що в порушення умов договору відповідач не надав позивачу довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні.

Позивач зазначає, що в період: травень 2021 - січень 2022 на адресу Державного підприємства Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надходили листи: довідка від 06.06.2021 № 77/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, довідка від 06.07.2021 № 76/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, довідка від 06.08.2021 № 87/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, довідка від 06.09.2021 № 94/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.08.2021 по 31.08.2021, довідка від 04.10.2021 № 106/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.09.2021 по 30.09.2021, довідка від 05.11.2021 № 122/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.10.2021 по 31.10.2021, довідка від 02.12.2021 № 146/21 з примірниками періодичних звітів за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, довідка від 10.01.2022 № 3/22 з примірниками періодичних звітів за період з 01.12.2021 по 31.12.2021, довідка від 07.02.2022 № 19/22 з примірниками періодичних звітів за період з 01.01.2022 по 31.01.2022. Відповідні довідки підписані головним бухгалтером.

Поряд з тим позивач зазначив, що зміст і форма довідок і періодичних звітів за період травень 2021-січень 2022, наданих відповідачем позивачу з посиланням на договір, не відповідають нормам чинного законодавства України і погодженим сторонами умовам п. 2.2.2. договору, а саме:

- довідки не містять інформації про розмір чистого доходу (конкретної суми доходу), отриманого відповідачем від продажу товарів в орендованому майні, а отже вважаються не наданими;

- чеки періодичних звітів скорочених, виданих касовими апаратами, не містять даних, визначених п. 19 «Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», що є порушенням положень п. 5 «Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002;

- чеки періодичних звітів скорочених, виданих касовими апаратами, із зазначенням даних, визначених п. 19 «Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», за період травень 2021 - січень 2022 року, відповідачем позивачу не надані.

Позивач зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями. Відповідно до 1 абз. преамбули закону, його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За доводами позивача надані відповідачем довідки та чеки періодичних звітів не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 (зі змінами та доповненнями), якою затверджено "Вимоги реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" і "Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", якими передбачено, що усі розрахункові документи та звіти, що створюються програмним реєстратором в електронній та/або паперовій формі у фіскальному режимі роботи, повинні мати усі обов`язкові реквізити, визначені відповідними нормативно-правовими актами. Програмний реєстратор повинен створювати та/або забезпечувати можливість друкувати розрахунковий документ виключно в установленій законодавством формі.

Чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити: назву і адресу господарської одиниці, індивідуальний номер платника, перед яким великі літери "ПН". У разі коли суб`єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, замість літер "ПН" - літери "ІД", фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН", заводський номер реєстратора, логотип виробника (п. 14 вимог).

Чек періодичного скороченого звіту за певний період повинен додатково містити такі дані: період, за який формується звіт, із зазначенням номерів і дати першого і останнього Z-звіту, суми та ставки ПДВ за кожною ставкою окремо, якщо такі суми не дорівнюють нулю, загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), загальний підсумок розрахункових операцій за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), дату і час друкування чека (п. 19 вимог).

Отже за твердженням позивача, в порушення умов п. 2.2.2 договору, відповідач не надав позивачу довідок про чистий дохід та періодичних місячних звітів, виданих касовим апаратом, за травень 2021 - січень 2022 року, у зв`язку з чим позивач не мав можливості розрахувати вартість наданих послуг, передбачених п. 5 таблиці № 1 п. 1.1.1 п. 1 договору, внаслідок чого відповідач не сплачував вартість наданих позивачем послуг.

Відтак керуючись умовами п. 4.3 договору, позивачем, враховуючи заяву про зміну предмету позову, було виставлено відповідачу рахунки-фактури та нараховано штраф за порушення строків, встановлених п. 2.2.2 договору.

Позивач зазначив, що станом на момент подання позову до суду відповідачем не виконані зобов`язання передбачені п. 2.2.2 договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу 152 600,00 грн. штрафу за порушення строків надання довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності на орендованій площі, за період з травня 2021 по січень 2022 року.

Відповідач заперечуючи проти позову вказував на хібні твердження позивача про ненадіслання відповідачем довідок про чистий дохід за травень 2021 - січень 2022 та стверджував, що на виконання вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-31 разом з поштовими повідомленнями, були надіслані на адресу позивача довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів за сукупний період з 01.05.2021 по 31.01.2022. Також, відповідач звертав увагу на те, що умовами Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 не передбачено затвердженої сторонами форми довідки про чистий дохід товариста від продажу товару в орендованому приміщені. В свою чергу, довідки про чистий дохід були сформовані товариством згідно з даними періодичних звітів з касових апаратів за відповідні періоди, які за своєю суттю є звітними первинними документами, оскільки містять відомості про господарські операції.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 11, 509, 526, 525 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. ст. 530, 629, 901, 903 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Щодо посилань відповідача на те, що Договором № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 не передбачено затвердженої форми довідки про чистий дохід, а останнім надано позивачу довідки про чистий дохід товариства за кожний місяць спірного періоду разом зі звітами касових апаратів, суд зазначає наступне.

Враховуючи умови п. 2.2.2 договору, відповідач зобов`язаний був щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Разом з цим, дослідивши надані звіти за період травень 2021 - січень 2022, суд не має змоги констатувати те, що документи, що були направлені позивачу є довідками про чистий дохід підприємства, що отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, як зазначає відповідач у відзиві, оскльіик з таких неможливо встановити ні причетність довідок до договору (якщо вони подані на виконання договору про відшкодування витрат), ні звітних періодів, за які було подано ту чи іншу окрему довідку, ані, власне, характеру відомостей, що наявні в кожній довідці.

Суд не бере до уваги ту обставину, що разом з вищевказаними довідками орендар направляв на адресу балансоутримувача примірники періодичних звітів з касових апаратів з огляду на те, що договорами укладеними між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем не передбачається надання періодичних касових звітів, навіть якщо вони є первинними звітними документами про дохід орендаря.

З поданих разом з позовною заявою позивачем копій довідок, які були надані відповідачем, зокрема, від 06.06.2021 № 77/21, від 06.07.2021 № 76/21, від 06.08.2021 № 87/21, від 06.09.2021 № 94/21, від 04.10.2021 № 106/21, від 05.11.2021 № 122/21, від 02.12.2021 № 146/21, від 10.01.2022 № 3/22, від 07.02.2022 № 19/22, неможливо встановити розмір чистого доходу у певний період за Договором № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014, оскільки він (чистий дохід) там не вказаний, натомість, міститься перелік періодичних касових звітів в додатках без зазначення якого саме договору, який звіт стосується і на яку суму. Кожна з вище перелічених довідок стосується Договорів №№ 80.1-14/1-31, 80.1-14/1-32, 80.1-14/1-33, 80.1-14/1-34 від 09.09.2014. Водночас, наявний список додатків (окремих касових звітів за визначені в довідках періоди) та загалом надані довідки не містять посилань до якого договору відноситься той чи інший касовий звіт.

Періодичні звіти можуть свідчити про певну діяльність підприємства орендаря чи про його дохід за звітний період, проте, договором чітко встановлено, що нарахування плати за послуги здійснюється за формулою, що включає чистий дохід орендаря, який підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць, а не будь яким іншим бухгалтерським документом. А тому, для нарахування плати за забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, вивезення відходів, підтримання у належному стані прилеглої до орендованого майна території позивач не може посилатися на інші, за винятком довідок про чистий дохід, документів.

До того ж судом враховано, що надані позивачу довідки за підписом директора та головного бухгалтера відповідача за попередні періоди містили інформацію із зазначенням розміру чистого доходу.

Відповідач належними та допустимими доказами заявлених до нього вимог не спростував, доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань суду не надав.

Відтак, у зв`язку із невиконанням орендарем умов договору суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині виконання відповідачем підпункту 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та зобов`язати останнього виконати зобов`язання встановлені договором - надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданого в оренду на підставі Договору № 1579 від 11.06.2014 за травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року.

З огляду на наведене, позивач на підставі пункту 4.3 Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 100,00 грн. без врахування ПДВ за кожний день прострочення, який за розрахунком позивача за період з 08.06.2021 по 31.07.2022 складає 152 600,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Отже, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

За положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Отже тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем негрошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем зобов`язання з надання довідок про чистий дохід за договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді штрафу здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Таким чином, на підставі вказаних норм права, враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку з виконання зобов`язання, передбаченого п. 2.2.2. договору, судом здійснено перерахунок штрафу за ненадання довідок про чистий дохід та встановлено, що з відповідача на користь позивача за вірним розрахунком суду підлягає до стягнення штраф у розмірі 125 200,00 грн.

Отже, оскільки арифметично вірний розмір штрафу, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням умов договору, законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 125 200,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, підлягає частковому задоволенню.

Разом з цим, в судовому засідаданні 02.11.2022 відповідачем заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Отже, заслухавши усне клопотання відповідача про зменшення штрафу, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми штрафу, оскільки строк подання довідок про чистий дохід на підставі умов Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014 настав до введення з 24.02.2022 на триторії України воєнного стану.

У зв`язку із задоволенням позову частково, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 72, літера А, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 00452417) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 125 200 (сто двадцять п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп. штрафу та 4 516 (чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн. 59 коп. судового збору.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 72, літера А, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 00452417) виконати зобов`язання, встановлені п. п. 2.2.2. п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-31 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданому в оренду на підставі Договору № 1578 від 11.06.2014, за травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року.

Видати наказ.

4. В інші частині в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 10.11.2022.

Суддя О.О. Христенко