Рішення № 107237856, 09.11.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р. м. Київ

Справа № 911/357/22

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «ЕЛІТ СТРОЙ» до ОСОБА_1 про стягнення 7108,91грн, без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2022 у даній справі позов задоволено повністю (а.с. 60-63). Відповідно до рішення суду стягнуто з фізичної особи-підприємця Герасименка Олега Анатолійовича (далі ФОП Герасименко О.А.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «ЕЛІТ СТРОЙ» (далі ТОВ «ІБК «Еліт Строй») 6546,12грн основного боргу, 562,79грн 3% річних, а також 2481грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

18.08.2022 до Господарського суду Київської області від ТОВ «ІБК «Еліт Строй» надійшла заява від 15.08.2022 №33 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат. У поданій заяві позивач просить відшкодувати судові витрати у розмірі 12000грн, понесені на оплату професійної правничої допомоги, за рахунок відповідача (а.с.67-70).

Ухвалою від 18.08.2022 судом прийнято до розгляду заяву ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, а також встановлено відповідачу строк для реалізації права на подання заперечень або заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій позивачу 5 днів з дня отримання ухвали (а.с.83-84).

Як вбачається з довідки від 23.08.2022, копія відповідної ухвали у паперовій формі сторонам не направлена у зв`язку із відсутністю фінансування (а.с.85); відомостей про реєстрацію офіційної електронної адреси відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі суд не має. Поряд з цим, вищевказана ухвала суду направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 18.08.2022, зареєстрована 18.08.2022 за №105783096 та оприлюднена 19.08.2022.

Станом на дату прийняття додаткового рішення до суду від відповідача у розумний строк після опублікування відповідної ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень не надходили заперечення щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що визначено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, а також додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У першій заяві по суті позовній заяві позивач повідомив, що сума витрат на професійну допомогу становить 12 000грн. При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що витрати на професійну допомогу підтверджуються наступними документами: договором про надання правової допомоги 10.01.2022, протоколом узгодження наданих послуг №1 від 10.01.2022.

Вищевказані докази, на які посилався у позові позивач, ним до поданої позовної заяви не додані із зазначенням, що такі докази будуть надані суду в поряду ч.8 ст.129 ГПК України.

Після прийняття рішення у встановлений строк позивачем подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000грн, до якої додані наступні докази:

- договір про надання правової допомоги від 10.01.2022, який укладено позивачем та адвокатом Тираном О.В., з додатком №1 протоколом узгодження послуг №1 (а.с.71-74);

- акт приймання передачі наданих послуг №1 від 01.02.2022 (а.с 75);

- квитанція №0.0.2640325972.1 від 14.08.2022 про перерахування позивачем Тирану О.В. 12 000грн (а.с 76).

Однак, відповідні докази не можуть бути взяті судом у підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України з наступних підстав.

Так, як визначено ч.ч.1,2 ст.73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і електронними доказами.

Згідно ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. При цьому, ч.4 відповідної статті установлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В силу ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Також, ч.1 ст.221 ГПК України визначено, що, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Поряд з цим, ч.8 ст.252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження судові дебати не проводяться, отже, такі докази, щоз поважних причин не можуть бути подані до прийняття рішення, стороною можуть бути подані у строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України.

Окрім того, як визначено ч.9 ст.80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Як вбачається з матеріалів справи, копії договору про надання правової допомоги від 10.01.2022, який укладено позивачем та адвокатом Тираном О.В., з додатком №1 протоколом узгодження послуг №1, та акт приймання передачі наданих послуг №1 від 01.02.2022 позивачем до позовної заяви не додавались, хоча такі докази існували на момент звернення до суду з позовом та до прийняття рішення у справі. При цьому, позивач не вказував, що існують певні поважні причини не подання відповідних доказів, на частину яких (за виключенням вищевказаного акту) він посилався у поданій позовній заяві, до прийняття рішення у справі. Копії відповідних доказів разом з позовом або до прийняття рішення у справі відповідачу не надсилались, що вбачається з опису вкладення у поштове відправлення за №0830105964121 (а.с.49).

Відповідні докази, що надані суду лише із заявою про ухвалення додаткового рішення, а також квитанція №0.0.2640325972.1 від 14.08.2022 про перерахування позивачем 12 000грн адвокату Тирану О.В., яка фактично могла бути подана лише після прийняття рішення, не направлені позивачем відповідачу також і разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. Так, з опису вкладення у поштове відправлення за №0830201130681 (а.с.80), адресоване відповідачу, вбачається, що такій особі направлена лише відповідна заява на 4арк, що також підтверджується даними про вагу відповідного відправлення, зазначену у поштовій накладній 0,037кг (а.с.79). При цьому, вага відправлення №0830201130690, у якому вищевказана заява з додатками надійшла до суду, складає 68г (а.с.82, зворот). Також суд звертає увагу, що відправником відповідного відправлення є ТОВ «Армукрземпроект», що не є учасником справи та доказів доручення позивачем відповідній особі направлення відповідачу поштового відправлення не надано.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18 звернув увагу, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до ч.ч.5,6 ст.126 ГПК України.

Отже, оскільки докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не направлені (надані) відповідачу, такі докази не можуть бути прийняті судом до уваги в силу ч.9 ст.80 ГПК України, враховуючи відсутність підстав вважати, що такі докази має відповідач.

Враховуючи викладене та з урахуванням того, що ч.8 ст.129 ГПК України передбачено встановлення розміру судових витрат на підставі наданих сторонами доказів, які у даному випадку не можуть бути взяті до уваги судом, відсутні підставі для покладення на відповідача відповідних витрат, понесення яких не доведено позивачем у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 234-235, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «ЕЛІТ СТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Герасименка Олега Анатолійовича 12000грн в рахунок відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова