Ухвала суду № 107237764, 10.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.11.2022Справа № 910/12070/22Суддя Господарського суду міста Києва Шкурдова Л.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" про забезпечення позову до відкриття провадження по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи"

до відповідача 1: Львівської міської ради

до відповідача 2: Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання протиправними дій та стягнення солідарно шкоди, -

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

08.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" про забезпечення позову до подачі позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення господарського позову до його пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» шляхом заборони Акціонерному товариству «Українська залізниця», Львівській міській раді та/або уповноваженим органам, особам, які діють від їх імені та/або на виконання рішень останніх, до набрання рішення суду законної сили, здійснювати демонтаж та/або вчиняти дії, що спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» та розміщені за адресами: м. Львів вул. Пластова - Богданівська біля залізничного переїзду (3 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Любінська (парна і непарна сторони на залізничному мості) (2 конструкції розміром 6м.хЗм.) розміщені згідно Договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона (1 конструкція розміром 12м.х3м.) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона (І конструкція розміром 6м.х3м ) у зоні залізничного переїзду розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона - (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/ДН-1 -14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Стрийська (парна сторона) в районі залізничного мосту (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Дж. Вашингтона перед залізничним переїздом (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Єрошенка - біля залізничного мосту (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Варшавська - Єрошенка - на залізничному мості (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розмішена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Зелена - вул. Зубрівська біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Сихівська парна сторона біля залізничного моста (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Шевченка (станція Клепарів) - (3 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р., (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Шевченка, 158 - (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розміщена згідно договору №48ТУ - 12БМЕС-18/10 від 27.02.2018; м. Львів вул. Винниця (вул. Омеляна Ковча) (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №Л/ДН-1 -14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Левандівська парна та непарна сторона - (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №ЛТ-14230п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Левандівська шляхопровід парна сторона - (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/ДН -1-14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Городоцька,128 на фасаді будинку (4 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору № 48ТУ - 12БМЕС-18/10 від 27.02.2018; м. Львів, вул. Хмельницького, 176 парна та непарна сторона, біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014.

У заяві про забезпечення позову заявником вказано, що останній має намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправними дій Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо демонтажу конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», розміщених у м. Львові на території Акціонерного товариства «Українська залізниця», та стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» шкоди завданої протиправними діями посадових осіб Львівської міської ради та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо демонтажу рекламних конструкцій.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» є власником конструкцій зовнішньої реклами, розташованих на території та об`єктах залізничного транспорту, відповідно до укладених з ДТГО "Львівська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" договорів про надання рекламних послуг. Як вказує заявник, Регіональною філією "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі звернення Львівського міського голови було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» про необхідність демонтажу конструкцій та передання останніх на потреби облаштування захисних споруд міста. Зі змісту заяви вбачається, що незважаючи на заперечення власниками представниками Львівської міської ради та Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було здійснено демонтаж 20 конструкцій зовнішньої реклами, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», а під ризиком демонтажу залишилось 29 конструкцій зовнішньої реклами. Отже, з огляду на наведене вище, з метою недопущення отримання неефективного судового захисту у разі постановлення судом рішення у справі про задоволення вимог про визнання дій відповідачів протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» і звернулось із заявою про забезпечення позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Тобто, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.10.2020 по справі №907/477/20.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає глава 10 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22, від 13.09.2022 по справі №908/3213/21).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Наразі, судом враховано, що у заяві вказано про намір позивача звернутись до суду із позовом про визнання протиправними дій Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо демонтажу конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» розміщених у м. Львові на території Акціонерного товариства «Українська залізниця» та стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» шкоди завданої протиправними діями посадових осіб Львівської міської ради та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо демонтажу рекламних конструкцій. Отже, позивачем буде заявлено позовні вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

Тобто, у разі задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо демонтажу рекламних конструкцій, судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» було укладено договори №Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014, №47ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018, №48ТУ-12БМЕС-18/10 від 27.02.2018, №Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014, №Л/Т-14230п/НЮ від 06.01.2014; №Л/МЧ Львів-14235п/НЮ від 06.01.2014, №ПК/ВокЛьвів-18/25д-ПКЮ від 23.01.2018 договорів про надання рекламних послуг. Зі змісту вказаних правочинів вбачається, що розповсюджувач розміщає рекламні конструкції, які є власністю рекламодавця на об`єктах залізничного транспорту, а рекламодавець здійснює оплату згідно виставлених рахунків.

У додатках до догорів, перелік яких наведено вище, вбачається, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснюється розміщення більш як сорока рекламних конструкцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», в тому числі, рекламних конструкцій за наступними адресами: м. Львів вул. Пластова - Богданівська біля залізничного переїзду (3 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Любінська (парна і непарна сторони на залізничному мості) (2 конструкції розміром 6м.хЗм.) розміщені згідно Договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона (1 конструкція розміром 12м.х3м.) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона (І конструкція розміром 6м.х3м ) у зоні залізничного переїзду розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона - (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/ДН-1 -14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Стрийська (парна сторона) в районі залізничного мосту (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Дж. Вашингтона перед залізничним переїздом (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Єрошенка - біля залізничного мосту (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Варшавська - Єрошенка - на залізничному мості (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розмішена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Зелена - вул. Зубрівська біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Сихівська парна сторона біля залізничного моста (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Шевченка (станція Клепарів) - (3 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р., (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Шевченка, 158 - (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розміщена згідно договору №48ТУ - 12БМЕС-18/10 від 27.02.2018; м. Львів вул. Винниця (вул. Омеляна Ковча) (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №Л/ДН-1 -14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Левандівська парна та непарна сторона - (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №ЛТ-14230п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Левандівська шляхопровід парна сторона - (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/ДН -1-14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Городоцька,128 на фасаді будинку (4 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору № 48ТУ - 12БМЕС-18/10 від 27.02.2018; м. Львів, вул. Хмельницького, 176 парна та непарна сторона, біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014.

До заяви про забезпечення позову заявником додано лист №2305-вих-23342 від 28.02.2022 Львівського міського голови, згідно змісту якого у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України необхідно невідкладно демонтувати незаконно встановлені на територіях, що належать Львівській залізниці, без жодних дозволів, рекламні конструкції та передати їх на потреби облаштування захисних споруд міста.

Листом №НГ-10/1737 від 01.04.2022 Регіональною філією "Львівська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця», з огляду на те, що рекламні конструкції, розміщені в межах приміського вокзалу та головного вокзалу станції Львів, обмежують видимість території, було запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» самостійно провести демонтаж цих рекламних конструкцій у термін до 04.04.2022.

07.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» звернулось до Львівського міського голови, Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Акціонерного товариства «Українська залізниця» з листами №04/04/22/3 від 04.04.2022, №04/04/22/2 від 04.04.2022 та №04/04/22/1 від 04.04.2022, в яких вказано, що рекламні конструкції заявника ніяким чином не обмежують видимості територій громадського вокзалу та були встановлені за погодженням з підрозділами Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі договорів про надання рекламних послуг, а отже, не можуть бути примусово демонтовані навіть в умовах воєнного стану.

Одночасно, судом враховано долучені заявником до заяви про забезпечення позову витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в яких зазначено про реєстрацію у травні 2022 на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» кримінальних проваджень №12022142380000423, №12022142360000456 та №12022141390000285 за фактом демонтажу рекламних конструкцій у загальній кількості 20 одиниць представниками Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» за домовленістю з посадовими особами Львівської міської ради.

Наразі, судом також враховано, що метою застосування заходів забезпечення, які визначені позивачем, фактично є упередження подальшого порушення майнових прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» на рекламні конструкції, які на теперішній час, як вказує заявник, ще не демонтовано.

Одночасно, судом враховано, що 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

У статті 8 вказаного нормативно правового акту вказано, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Згідно змісту ст.1 вказаного Закону України примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості; вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті (у ч.1 ст.4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану").

У статті 5 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану (далі - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану).

Наразі, зі змісту долученого до заяви про забезпечення позову листування між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи", Львівською міською радою та Акціонерним товариством "Українська залізниця" не вбачається існування будь-якого рішення щодо примусового відчуження або вилучення майна у порядку Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а отже, у суду відсутні підстави вважати, що застосування обраного заявником способу забезпечення позову може призвести до перешкоджання заходам правового режиму воєнного стану.

Отже, за висновками суду, задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" про забезпечення позову направлене на упередження подальших порушень прав заявника, як власника рекламних конструкцій, тобто, і отримання у разі задоволення позову ефективного судового захисту, як дійсного відтворення правозахисної функцій держави.

З приводу пропозицій щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч.1 ст.141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні. Крім того, суд зазначає, що відповідачі чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст.141 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.2, 136, 137, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" про забезпечення позову - задовольнити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Українська залізниця», Львівській міській раді та/або уповноваженим органам, особам, які діють від їх імені та/або на виконання рішень останніх, до набрання рішення суду законної сили, здійснювати демонтаж та/або вчиняти дії, що спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», та розміщені за адресами: м. Львів вул. Пластова - Богданівська біля залізничного переїзду (3 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Любінська (парна і непарна сторони на залізничному мості) (2 конструкції розміром 6м.хЗм.) розміщені згідно Договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона (1 конструкція розміром 12м.х3м.) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона (І конструкція розміром 6м.х3м ) у зоні залізничного переїзду розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Луганська непарна сторона - (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/ДН-1 -14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Стрийська (парна сторона) в районі залізничного мосту (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Дж. Вашингтона перед залізничним переїздом (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Єрошенка - біля залізничного мосту (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Варшавська - Єрошенка - на залізничному мості (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розмішена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Зелена - вул. Зубрівська біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Сихівська парна сторона біля залізничного моста (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Шевченка (станція Клепарів) - (3 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р., (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Шевченка, 158 - (1 конструкція розміром 6м.х3м.) розміщена згідно договору №48ТУ - 12БМЕС-18/10 від 27.02.2018; м. Львів вул. Винниця (вул. Омеляна Ковча) (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №Л/ДН-1 -14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Левандівська парна та непарна сторона - (2 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору №ЛТ-14230п/НЮ від 06.01.2014; м. Львів вул. Левандівська шляхопровід парна сторона - (1 конструкція розміром 6м.х3м) розміщена згідно договору №Л/ДН -1-14201 п/НЮ від 01.01.2014; м. Львів вул. Городоцька,128 на фасаді будинку (4 конструкції розміром 6м.х3м) розміщені згідно договору № 48ТУ - 12БМЕС-18/10 від 27.02.2018; м. Львів, вул. Хмельницького, 176 парна та непарна сторона, біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6м.х3м.) розміщені згідно договору №Л/П - 14227п/НЮ від 06.01.2014, до набрання рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські перспективи" про визнання протиправними дій Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо демонтажу конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», розміщених у м. Львові на території Акціонерного товариства «Українська залізниця», та стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» шкоди завданої протиправними діями посадових осіб Львівської міської ради та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо демонтажу рекламних конструкцій.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» (79053, Львівська обл., місто Львів, вул.Володимира Великого, будинок 16, ЄДРПОУ 32408207).

Боржник 1: Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (03150, місто Київ, вул.Єжи Гедройця, будинок 5, ЄДРПОУ 40075815).

Боржник 2: Львівська міська рада (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896).

3. Ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, набирає законної сили 10.11.2022 та може бути пред`явлена до виконання до 11.11.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя Людмила ШКУРДОВА