Рішення № 107237008, 31.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1389/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 00218615)

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520)

про стягнення 3 184 999,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 554 975,34 грн. пені, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат

Представники:

Від позивача: Варган А.О., довіреність, адвокат

Від відповідача: Добровольський А.Т., довіреність, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №3105-01 від 31.05.2022 про стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" заборгованості на загальну суму 3 699 147,65 грн., з яких:

- 3 184 999,98 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 184 991,78 грн. пеня за період з 15.02.2022 по 31.05.2022;

- 27 748,77 грн. 3% річних за період з 15.02.2022 по 31.05.2022;

- 301 407,12 грн. інфляційні втрати за період з лютий по квітень 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2003433 від 29.07.2020 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковою накладною №41115 від 19.08.2021 та товарно-транспортною накладною №41115 від 19.08.2021 на суму 3 184 999,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.202 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1389/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 18.07.2022 о 10:30 год.

До суду 07.07.2022 надійшов відзив відповідача на позовну заяву яким просить суд прийняти судове рішення у справі №904/1389/22 з урахуванням відзиву та у разі задоволення позову, звільнити Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" від відповідальності у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач зазначає, що згідно з п. 2 специфікації визначений порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару за фактом поставки за умови прийнятності якості протягом 30-ти календарних днів із дати поставки товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару, що підтверджено актом прийому-передачі, підписаного сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п. 3.5 договору. Таким чином, з урахуванням строків підписання акту прийому-передачі поставленої та отриманої продукції строк оплати за договором настав 14.01.2022 (з урахуванням 30 календарних днів, зазначених в п. 2 Специфікації). Відповідно до п. 10.3.1 договору початок нарахування пені за прострочення оплати, рахунків нараховується, починаючі з 11-го календарного дня такого прострочення, тобто з 24.01.2022 (строк оплати 14.01.2022 + 10 к/д = 24.01.2022). Таким чином, відповідач стверджує, що розрахунок позивача є необґрунтованим.

Також відповідач вважає необхідним зазначити, що 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) видала загальний офіційний лист на підставі ст. ст. 14, 141 ЗУ № 671/97-ВР від 02.12.1997 "Про торгово-промислові палати в Україні" та Статуту ТПП України. Цим листом було засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який у подальшому було неодноразово продовжено. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ТПП ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану. Лист було створено враховуючи те, що не всі підприємства, в ході війни можуть звернутися до ТПП за отриманням сертифікату.

Таким чином, відповідач вважає, що військова агресія рф проти України має причинно-слідчий зв`язок з несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань товариства перед ПАТ "Дніпрополімермаш", що, в свою чергу, дає можливість відповідачу просити суд про звільнення від стягнення пені за договором під час ухвалення судового рішення. Однак, в разі задоволення судом позовних вимог, відповідач просить суд звільнити його від відповідальності у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На електрону пошту суду 15.07.2022 надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання призначене на 18.07.2022 о 10:30 год.

До суду 15.07.2022 позивачем подав до суду заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням зростання пені, 3% річних та інфляційних втрат, станом на 15.07.2022, позивач користуючись наданим йому процесуальним правом вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 4 107 157,52 грн., з яких:

- 3 184 999,98 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 376 091,78 грн. пеня за період з 15.02.2022 по 15.07.2022;

- 39 528,90 грн. 3% річних за період з 15.02.2022 по 15.07.2022;

- 506 536,86 грн. інфляційні втрати за період з лютий по червень 2022 року.

Ухвалою суду від 18.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.08.2022 о 11:30 год.

До суду 27.07.2022 надійшла відповідь позивача на відзив якою просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що розраховуючи пеню він виходив з того, що закінчення строку виконання зобов`язання є останній день визначеного в договорі строку. Першим же днем прострочки є наступний після останнього дня виконання зобов`язання день. Саме тому, розрахунок пені було здійснено позивачем з першого дня прострочення, а не з 11-го дня.

Також позивач зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" розуміє ситуацію, в якій опинився відповідач, у зв`язку із військовою агресією РФ, оскільки ПрАТ "МК "Азовсталь" та ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", які на сьогоднішній день не працюють, були також основними покупцями позивача. З моменту введення Указом Президента України від 24.02.2022 на всій території України військового стану, враховуючи існування нагальної необхідності об`єднання усіх спільних зусиль задля захисту нашої країни від ворожої агресії, на ПрАТ "Дніпрополімермаш" вживаються всі можливі заходи для забезпечення працездатності та збереження робочих місць. Президент України та Кабінету Міністрів на сьогоднішній день одним із першочергових завдань, які потребують розв`язання, заявляють питання розвитку економіки України в умовах війни та повернення до роботи бізнесу в нашій державі. Зокрема, відновлення роботи важкої промисловості, металургії та машинобудування. Безумовно, у ці часи, позивач зазнає суттєвих матеріальних, логістичних та інших ускладнень, як і будь-які інші підприємства, які намагаються не припинити свою роботу у воєнний час. Але фінансові ресурси перебувають у скрутному становищі і з кожним новим днем боротьби лише виснажуються. З боку керівництва підприємства позивача вживаються всі можливі заходи задля найбільш ефективної та раціональної фінансово-господарської діяльності. На сьогоднішній день, згідно акту звірки взаємних розрахунків прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за різними договорами складає 9 075 271,98 грн. І вказані грошові кошти є вкрай необхідні підприємству позивача для поповнення обігових коштів, своєчасної виплати заробітної плати працівникам, сплати всіх податків, зборів і інших обов`язкових платежів.

До суду 25.08.2022 позивачем подав до суду заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням зростання пені, 3% річних та інфляційних втрат, станом на 25.08.2022, позивач користуючись наданим йому процесуальним правом вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 4 322 614, 85 грн., з яких:

- 3 184 999,98 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 554 975,34 грн. пеня за період з 15.02.2022 по 25.08.2022;

- 50 261,92 грн. 3% річних за період з 15.02.2022 по 25.08.2022;

- 532 377,61 грн. інфляційні втрати за період з лютий по липень 2022 року.

До суду 25.08.2022 надійшли заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив в яких зазначає, що Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" є фактично містоутворюючмм підприємством у м. Нікополі, на якому працюють 5.5 тис, працівників. У цей складний час АТ НЗФ наповнює податками левову частку міського бюджету. Своєчасно сплачує заробітну плату працівникам при тому, що має збитки від господарської діяльності у зв`язку з відсутністю попиту продукції на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон. Відповідно до фінансових результатів господарської діяльності за червень 2022 року відповідач має збиток 585,102 млн. грн., що підтверджується Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за червень 2022 року (код рядка 2355).

Крім того, відповідач зазначає, що загальновідомими обставинами є те, що, починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ з окупованого міста Енергодар Запорізької області, яке знаходиться на відстані 7 кілометрів по Каховському водосховищу від міста Нікополь. 18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію АТ НЗФ, що призвело до руйнування його виробничих потужностей, це підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2022 щодо скоєння військами російської федерації проти АТ НЗФ кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України (кримінальне провадження №12022041340000774 від 19.07.2022); Актом про пожежу від 18.07.2022, складеного співробітниками Нікопольського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області; листом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 19.07.2022 № 1614; повідомленням начальника 7ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 19.07.2022 за №2006. 19.07.2022 - до теперішнього часу обстріли ворожими військами міста Нікополь та Нікопольського району продовжуються. 20.07.2022 була виведена з ладу залізнична колія, що підтверджується інформацією голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка. Згідно з переліком Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169) Нікопольський район (Нікопольська міська територіальна громада) визнана такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Крім того, відповідач зазначає, що 15.08.2022 російські збройні сили вдруге обстріляли промислові потужності відповідача, що також призвело до пошкодження та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель. Даний факт підтверджується Витягом з ЄРДР від 15.08.2022, Повідомленням ДСНС від 15.08.2022 тощо.

Відповідач зазначає, що за таких подій, які зараз відбуваються у місті Нікополі значною мірою впливають на фінансові можливості АТ НЗФ, проте підприємство намагається працювати в таких умовах, сплачувати податки до Державного та місцевого бюджет, та заробітну платню працівникам товариства. Проте, навіть з боку державного бюджету перед АТ НЗФ існує заборгованість щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 63 781 542 грн. (довідка від 09.08.2022). Також, слід брати до уваги той факт, що щодобово в період робочого часу робітники заводу знаходяться у бомбосховищах (до декількох годин) доки не припиняє лунати сирена під час обстрілів. Тож, військова агресія російської федерації проти України має причинно-наслідковий зв`язок із несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, що, в свою чергу, дає можливість АТ НЗФ на підставі ст. 617 Цивільного кодексу України просити суд про звільнення від господарсько-правової відповідальності у вигляді господарської санкції пені та штрафних нарахувань за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в будь-якому розмірі, що буде вирішений судом до стягнення.

У підготовчому засіданні 29.08.2022 оголошувалася перерва до 12.09.2022 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 10.10.2022 о 11:00 год.

Судове засідання 10.10.2022 о 11:00 год. не відбулось у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу та задля безпеки учасників процесу у Господарському суді Дніпропетровської області запроваджено дистанційний режим роботи. Рекомендовано суддям утриматись від розгляду справ у відкритих судових засіданнях (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1331655/).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022 призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 31.10.2022 о 14:00 год.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15 серпня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови Господарського суду Дніпропетровської області № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з метою недопущення випадків загрози житло, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, встановлено в Господарському суді Дніпропетровської області особливий режим роботи суду.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 31.10.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" (далі - позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №2003433, в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 08.12.2020, (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до договору (далі-товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатки) до договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2020 року, яка є погодженою сторонами. У разі розбіжностей між Інкотермс та договором договір має переважну силу.

Згідно з умовами специфікації (додатка) до договору, постачальник власними силами або за власний рахунок проводить завантаження товару на автомобільний або залізничний транспорт перевізника товар належної якості (для транспортування на адресу покупця) в погодженій сторонами кількості, відповідної якості та за ціною, що передбачена умовами договору (п. 3.2 договору).

Загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до договору та не може перевищувати ліміт в еквіваленті 14 мільйонів доларів США на дату підписання кожної специфікації (додатку до договору) (п.4.1 договору).

Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до договору (п. 4.2 договору).

У відповідності з п. 4.6 договору порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік із дати його укладення, але не раніше повного виконання зобов`язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін за тими ж умовами, підписавши відповідну додаткову угоду до договору (п.12.1 договору).

У Додатковій угоді №2/2105371 від 18.10.2021 сторони погодили, що термін дії договору закінчується 31.12.2022, але в не раніше повного виконання зобов`язань сторонами.

Сторонами підписано Специфікацію №2/2100884 від 18.02.2021 про поставку товару на суму 7 590 5999,70 грн.

Згідно з п. 2 Специфікації покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів із дати поставки товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару, що підтверджується актом прийому-передачі, підписаного сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п. 3.5 договору.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надано видаткову накладну №41115 від 19.08.2021 на суму 3 184 999,98 грн. та товарно-транспортну накладну №41115 від 19.08.2021.

Позивачем виставлено на оплату рахунок №1270825060 від 19.08.2021 на суму 3 184 999,98 грн.

Сторонами 14.01.2022 підписано акт приймання-передавання товарів по якості і кількості згідно договору поставки №2003433 від 29.07.2020, специфікації №2/2100884 від 18.02.2021 на суму 3 184 999,98 грн.

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" листом №50-6995/8295/4017 від 24.01.2022 проінформувало позивача, що оплата у розмірі 3 184 999,98 грн. за поставлену установку барабана головного підйому, відповідно до Специфікації №2/2100884 від 8.02.2021 до договору №2003433 від 29.07.2020, буде здійснена у строк до 14.02.2022.

Позивач 23.05.2022 звернувся до відповідача із претензією №05-30, у якій просив погасити заборгованість у розмірі 3 184 999,98 грн. та сплатити штрафні санкції у розмірі 498 091,78 грн. протягом 3 календарних днів з дня отримання даної претензії.

Позивач зазначає, що відповідачем заборгованість за поставлений товар у розмірі 3 184 999,98 грн. не погашено, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок поставки товару, строк та порядок оплати за товар, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати.

Відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями про договір поставки. Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору, строк оплати товару є таким, що настав 14.02.2022.

Доказів оплати товару відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 3 184 999,98 грн. є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем, тому вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 3 184 999,98 грн. підлягає задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 554 975,34 грн. за період з 15.02.2022 по 25.08.2022, 3% річних у сумі 50 261,92 грн. за період з 15.02.2022 по 25.08.2022, інфляційні втрати у сумі 532 377,61 грн. за період з лютого по липень 2022 року.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.3.1 договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі та Специфікації до нього, більше ніж на 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11 календарного дня такого прострочення, крім випадків, коли постачальник: порушив строки надання документів, зазначених у п.3.5 договору, та несе відповідальність, передбачену п.10.4 договору; у випадках, передбачених п. 9.2 договору. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України.

Позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 554 975,34 грн. за період з 15.02.2022 по 25.08.2022. В той же час, пунктом 10.3.1 договору передбачено, що пеня нараховується починаючи з 11 календарного дня прострочення. Позивач, посилаючись на ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нараховує пеню з першого дня прострочення.

У договорі сторони за власним волевиявленням визначили, що пеня нараховується з починаючи з 11 календарного дня прострочення. Таким чином, за перерахунком суду у правильні періоди розмір пені становить 537 523,28 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3% річних за період з 15.02.2022 по 25.08.2022 у сумі 50 261,92 грн. та інфляційні втрати за період з лютий по липень 2022 року у сумі 532 377,61 грн. Перевіркою розрахунку 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, у зв`язку з чим вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача просив зменшити штрафні санкції на 90%. Відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, та військову агресію, внаслідок якої підприємство втратило значну частину замовлень, а також відповідач просить врахувати ситуацію, яка наразі склалася у м. Нікополі та на самому заводі, а саме руйнування території внаслідок обстрілів.

На підтвердження скрутного фінансового становища відповідач надає копію звіту про фінансові результати (звіт сукупний дохід) за квітень та червень 2022 року, копію довідки про обсяги виробництва та реалізації продукції від 28.07.2022, копію довідки про заборгованість з державного бюджету з роздруківкою з кабінету платника податків, а також у підтвердження форс-мажорних обставин відповідач надає листи контрагентів.

Позивач проти зменшення штрафних санкцій заперечує, зазначає, що наразі також перебуває у скрутному матеріальному становищі та має кредиторську заборгованість, за яку йому також нараховують штрафні санкції.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 1 120 162,81 грн.) складає майже складає 35% суми основного боргу. Господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Крім цього суд враховує невеликий період прострочки та те, що строк оплати настав вже в період введення воєнного стану. Також суд бере до уваги матеріальне становище відповідача, складну ситуацію, яка наразі склалася у м. Нікополі та руйнування на території заводу відповідача, а також значення діяльності відповідача для економіки України.

На підставі викладеного, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 85% від розміру, який підлягають до стягнення. Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 75 218,36 грн.

Щодо форс-мажорних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Листом від 28.02.2022 Торгово-Промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 28.02.2022 "Про ведення воєнного стану".

У п. 8.4 договору передбачено обов`язок письмово, не пізніше 3 календарних днів з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин. Відповідач не надав доказів того, що звертався до позивача у триденний строк із повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які саме впливали б на можливість виконання зобов`язань за договором.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором. Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 184 999,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 75 218,36 грн. пені, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки та відсотків річних покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 64 577,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 3 184 999,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 554 975,34 грн. пені, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 00218615) 3 184 999,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 75 218,36 грн. пені, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат та витрати по сплату судового збору у сумі 64 577,44 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 10.11.2022.

Суддя Е.М. Бондарєв