Рішення № 107233204, 09.11.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа №348/1473/22

09 листопада 2022 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Солодовнікова Р.С.

при секретарі судового засідання: Нагорняк Г.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

за відсутності сторін.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про змінуспособу стягненняаліментів тазбільшення розміруаліментів наутримання неповнолітніхдітей.

В обґрунтування позивач посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який розірвано. В шлюбі в них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу неповнолітній син проживав з нею і знаходився на її утриманні.

Згідно рішення Надвірнянського районного суду від 12.01.2016 року її позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти присуджені в сумі 800,00 грн. є занадто малими для забезпечення нормального фізичного та духовного розвитку дитини. З часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів сталася значна зміна цін на основні життєво-необхідні товари та продукти. Відповідач не цікавиться потребами дитини, її станом здоров`я, його потребами. Вона на даний час проживає в будинку своїх батьків, підприємницькою діяльністю не займається, не має постійного місця роботи. Її тимчасові заробітки є мізерними, зароблених нею коштів не достатньо для матеріального забезпечення дитини.

Натомість відповідач вже тривалий час постійно працює в приватній фірмі водієм по перевезенню пасажирів за межі України, має високий стабільний щомісячний заробіток. Вважає, що матеріальне становище відповідача порівняно з 2016 роком покращилося. За таких обставин вважає за доцільне змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, та стягувати аліменти у частці від доходу відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стислий виклад позицій сторін:

В судовезасідання позивачката їїпредставник нез`явилися,однак відпредставника позивачапоступила заява,в якійпросить справуслухати вїх відсутності,позовні вимогипідтримують повністюз підстав,зазначених впозовній заяві.Просили постановитирішення,яким змінитиспосіб стягненняаліментів,визначений судовимрішенням Надвірнянськогорайонного судувід 12.01.2016року втвердій грошовійсумі,на розміраліментів участці відзаробітку (доходу)батька дитини.Стягувати звідповідача накористь позивачааліменти наутримання неповнолітньоїдитини врозмірі 1/4 частки відйого доходущомісяця,але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитини відповідноговіку.Також стягнутиз відповідачана користь позивача сплачені позивачем судові витрати на правову допомогу. Також представник позивача додав акт виконаних робіт, не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномувідповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення провиклик досуду наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни,з опублікуваннямякого особавважається повідомленоюпро дату,час імісце розглядусправи.Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало.

Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі, який розірвано, що стверджується копією рішення Надвірнянського районного суду від 29.02.2016 року. Рішення набрало законної сили. (а.с. 6).

В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року присуджено стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн. щомісячно, до досягнення дитинною повноліття. Рішення набрало законної сили (а.с.7).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання та довідки Івано-Франківської міської ради від 17.08.2022 року за № 109/128-14/36в позивач ОСОБА_1 разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю не займається, сама виховує дитину, чоловік матеріальної допомоги на утримання сина не надає. (а.с. 8-9).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першою ст.12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом ч.2 ст.27 Конвенції ООН Про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Частиною 1 ст.192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З позовних вимог випливає, що позивач просить змінити спосіб присудження аліментів, зокрема з твердої грошової суму на частку від заробітку (доходу) батька та збільшити розмір аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норми, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

За наведеного встановлено, що спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Щодо позовної вимоги про збільшення розміру аліментів суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно достатті 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надані належні і допустимі докази на підтвердження обставин, що надають право на збільшення розміру аліментів, встановлені ст..192 СК, зокрема зміни матеріального або сімейного стану відповідача.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які вказують на необхідність збільшення розміру аліментів.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, а позивач наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) батька.

Тому з врахуванням матеріального становища позивача, задовільний стан здоров`я відповідача, те, що він є працездатним, працює по тимчасових заробітках, відсутність у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, задовільний стан здоров`я дитини, а також право одержувача аліментів на зміну способу стягнення аліментів, відповідно до ст.182 СК України, суд вважає необхідним визначити розмір аліментів на утримання дітей у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, так як такий на переконання суду, відповідає вимогам закону, є справедливим, відповідає інтересам та потребам дитини, з врахуванням рівного обов`язку обох батьків приймати участь у вихованні та утриманні дитини.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19, стягнення аліментів відповідно до нового способу починається з дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Тому судовий збір за задоволення вимоги про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору .

Так, згідно ч.2 ст.137ЦПК України зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат:розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердженняобсягу наданихадвокатом послугта виконанихробіт стороноюпозивача наданодоговір пронадання правовоїдопомоги який укладеноміж позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Гурашем М.В. № 84 від 25.08.2022 (а.с. 10-11).

З попереднього розрахунку суми судових витрат позивач ОСОБА_1 планує понести витрати за складання процесуальних документів та представлення інтересів в суді в розмір 2500,00 грн. (а.с. 13).

Згідно квитанцій №62810118 від 25.08.2022 року за складання процесуальних документів та представлення інтересів в суді позивачем було сплачено 3000,00 грн. адвокату Гураш М.В. (а.с. 12).

Згідно акту виконаних робіт від 09.11.2022 року укладеного про надання послуг на правничу допомогу між позивачем ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 останнім було надано послуги згідно договору про надання правничої допомоги на суму 3000,00 грн. (а.с.27).

З огляду на зміст викладених норм чинного законодавства України, виконуючи положення ч. 3ст. 141 ЦПК Українита враховуючи оцінені судом докази щодо понесення стороною позивача витрат пов`язаних з розглядом справи і встановлені судом обставини стосовно дійсного понесення судових витрат, суд прийшов до висновку, що сума судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн відповідає заявленим в попередньому (орієнтовному) розрахунку, співмірною із складністю справи, часом витраченим адвокатом і обсягом наданих ним послуг.

Тому за розгляд справи судом з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню - 3000,00 грн. сплачених витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 192, 196 СК України, ст.ст. 3, 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», та керуючись ст.ст. 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 прозміну способустягнення аліментівта збільшеннярозміру аліментівна утриманнянеповнолітніх дітей задовольнити частково.

Змінити визначений судовим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2016 року спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрованого АДРЕСА_2 накористь ОСОБА_1 аліментина утриманнянеповнолітньої дитини: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в в розмірі 1/4 частки з всіх видів його заробітку щомісячно, але не менша 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з дня набрання рішенням законної сили..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрованого АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 - 3000,00 ( три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрованого АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 992(дев`ятсотдев`яностодві)гривні 40копійок судовогозбору (отримувачкоштів:ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106,Код отримувача(ЄДРПОУ) 37993783,Банк отримувача(ГУДКСУ)Казначейство України(ЕАП),Номер рахункуUA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення суду складений 09.11.2022.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя Р.С.Солодовніков