Ухвала суду № 107212736, 07.11.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/864/22

Провадження № 1-кп/535/135/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021221230000526 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшов затверджений обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12021221230000526 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.

Захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, обґрунтовуючи його тим, що при складенні обвинувального акту прокурором не виконані вимоги закону. Так, захисник вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. ст. 109, 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору. Посилався на порушення презумпції невинуватості, відсутність формулювання обвинувачення, неконкретності обвинувачення як порушення права на захист, необґрунтованого визначення потерпілої особи, відсутності в обвинувальному акті фактичних даних та посилання на докази, не зазначення в обвинувальному акті обставин, що пом`якшують покарання, невідповідності обвинувального акту статусу офіційного документа, та інших недоліків обвинувального акта та реєстрів матеріалів досудового розслідування.

Прокурор вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогамКПК України, зазначивши, що підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити заявлене клопотання.

Дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, судом встановлено наступне.

Дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогамст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленомуКПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Так, відповідно до ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст.291 КПК Україниобвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, і формулювання обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України, є неконкретними і взаємносуперечливими.

За змістом ч.2ст.9 КПК Українипрокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК Українипередбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Так, обвинуваченому ОСОБА_5 , серед іншого, ставиться за провину заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах ( ч.5 ст. 191 КК України). Отже, дії винної особи у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах можуть бути кваліфіковані за ч.5 ст. 191 КК України відповідно лише за наявності у неї прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети.

Проте в обвинувальному акті не вказано: які саме умисні дії вчиняв ОСОБА_5 , пов`язані з фактичним заволодіння чужим майном; не зазначено коли саме, у який спосіб та з якого саме моменту чуже майно почало перебувати у володінні ОСОБА_5 , тобто взагалі не зазначено, яким чином і з якого моменту ОСОБА_5 ніби-то обернув відповідне майно на свою користь, що за змістом диспозиції ч. 5 ст. 191 КК України є істотною ознакою розкрадання як такого; не доведено ані корисливого мотиву, ані корисливої мети.

Все вищенаведене має істотне значення для формулювання обвинувачення, адже без з`ясування вказаних вище обставин неможливо встановити сукупність дій винного, які направлені на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, однак в обвинувальному акті вказане не зазначене.

Такі суперечності, на думку суду, позбавляють суд можливості роз?яснити обвинуваченому суть обвинувачення у відповідності до вимог ст.348 КПК України.

Отже, відсутність належного викладення формулювання конкретного обвинувачення в обвинувальному акті, може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого.

Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред?явленого обвинувачення та роз?яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.

Аналіз змісту зазначених вимог закону у сукупності свідчить про те, що конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначенийКПК Українипорядок судового розгляду. Разом з тим, обвинувальний акт повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно заст.91 КПК України, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Проте, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч.1ст.337 КПК Українипроводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаютьсяст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Адже відповідно до ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Таким чином, в порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 взагалі відсутня його обов`язкова складова, передбачена п.5 ч.2ст.291 КПК України- формулювання обвинувачення, в обвинувальному акті викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого.

Тобто, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не конкретизовано формулювання фактичних обставин з врахуванням всіх виявлених під час досудового розслідування обставин в повному обсязі з дотриманням вимогКПК України, не детально з`ясована та описана подія кримінального правопорушення, що свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення та порушує право обвинуваченого на захист.

Крім того, відповідно до п.1 ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Реєстр матеріалів досудового розслідування, як процесуальний документ фіксування кримінального провадження є інформаційним додатком до обвинувального акту, який містить відомості про рух утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

В ч.1 ст.109 КПК України зазначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Згідно з ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Вказана норма КПК України є імперативною, а тому не передбачає можливості внесення інших даних або даних з обмеженою інформацією.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов`язково повинні міститися: в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок); зазначення в певній послідовності про всі прийняті під час досудового розслідування рішення; всі обставини, пов`язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (дата прийняття, строк застосування), які приймаються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Виключний перелік заходів забезпечення кримінального провадження, які приймаються під час досудового розслідування, наводиться в ч. 2 ст. 131 КПК України.

Так, в порушення п.1 ч.2 ст.109 КПК України у Розділі І «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» Реєстру матеріалів досудового розслідування: дані про проведені процесуальні дії було викладено слідчим не в хронологічному порядку, а хаотично, на власний розсуд; відсутні дані про часові проміжки проведення наступних процесуальних дій: надання доступу до матеріалів захиснику підозрюваного ОСОБА_4 та ознайомлення з ними; надання доступу до матеріалів підозрюваному ОСОБА_5 та ознайомлення з ними; у колонці «Вилучені предмети, документи і місце їх знаходження» відсутній перелік предметів у колонці №204 «Обшук у приміщенні ТОВ «БК «УКРТЕХНОСФЕРА» за адресою м. Дергачі, вул. Киргизька 15»; які були вилучені та покладені, як докази в основу обвинувачення; у колонці №204 «Обшук у приміщенні ТОВ «БК «УКРТЕХНОСФЕРА» за адресою м. Дергачі, вул. Киргизька 15» взагалі такого приміщення за такою адресою у ТОВ «БК «УКРТЕХНОСФЕРА» не має, тому не зрозуміло чи відповідає зазначена адреса дійсності.

Крім того, в порушення п.2 ч.2 ст.109 КПК України у Розділ II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» Реєстру матеріалів досудового розслідування: в порушення вимог ч. 1 ст. 94 та ч. 1 ст. 110 КПК України до Розділу II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» не внесено відомості про процесуальне рішення у вигляді оцінки слідчим, прокурором доказів та визнання їх достатніми для складання обвинувального акта.

Всі ці обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього, тому у даному випадку суд погоджується з доводами захисника про те, що є перешкодою для постановлення по справі законного і обґрунтованого та справедливого судового рішення, що є безумовною підставою для повернення акту прокурору в порядку п.3 ч.2ст.314 КПК Українита виконання вимогКПК Україниз дотриманням права підозрюваного на захист.

Вказані обставини, згідноКПК України, є обов`язковими вимогами стосовно змісту обвинувального акту та фактичних обставин злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314,315КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту - задовольнити.

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021221230000526 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвала набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такуне подано.У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяухвалення рішеннясудом апеляційноїінстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено в приміщенні Котелевського районного суду Полтавської області 09 листопада 2022 року о 11.30.

Суддя: ОСОБА_1