Рішення № 107212527, 08.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2022Справа № 910/8568/22

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомпресордеталь" (49005, м. Дніпро, вул. Севастопольська, 26-А, кв. 18)доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3)простягнення 213 845 грн 76 коп.Представники:не викликались обставини справи:

02.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомпресордеталь" з вимогами до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 213 845 грн 76 коп. заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-22-07520 від 04.03.2022, в тому числі: 213 600 грн 00 коп. сума основного боргу та 245 грн 79 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на постачання товару № 53-123-01-22-07520 від 04.03.2022 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 213 600 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 245 грн 79 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/8568/22, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.10.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог посилаючись на те, що на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача не виникло обов`язку щодо оплати вартості товару, оскільки такий обов`язок виникає у нього після спливу 45 робочих днів, серед іншого, з моменту реєстрації податкових накладних, що вчинено позивачем лише 15.07.2022.

03.10.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає про наявність у відповідача простроченої заборгованості, станом на підписання відзиву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомпресордеталь" (позивач у справі, постачальник за договором) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач у справ, покупець за договором) укладено договір постачання товару № 53-123-01-22-07520 (далі - договір), відповідно до умов постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 42120000-6 по ДК 021:2015 - Насоси та компресори (ЗІП до кисневого обладнання), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 178000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%: 35600,00 грн. Всього з ПДВ: 213600,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2 договору оплата за даним договором відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов пунктів 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

3 товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, складену належним чином та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у порядку та протягом строку, які визначені Податковим кодексом України; документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат, тощо) (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами нормативних та виробничих документів ДП "НАЕК "Енергоатом", зокрема Стандарту ДП "НАЕК "Енергоатом" - "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/соmрапу_standards-82 ).

Згідно х пунктом 13.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору на постачання товару № 53-123-01-22-07520 від 04.03.2022 позивач поставив, а відповідачем прийнято передбачений договором товар на загальну суму 213 600 грн 00 коп., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною від 16.04.2022 № ДК-00138, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язання щодо оплати, у строк встановлений договором, поставленого позивачем товару згідно вищенаведеної накладної, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 213 600 грн 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного колексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З огляду на умови укладеного між сторонами договору поставки, виникнення обов`язку покупця по оплаті товару поставлене в залежність від виконання постачальником певних дій, зокрема, подання позивачем електронної податкової накладної, складеної належним чином та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у порядку та протягом строку, які визначені Податковим кодексом України, та саме після здійснення вказаних дій у покупця виникає обов`язок здійснити розрахунок за поставлений товар.

Як зазначає сам позивач, у відповіді на відзив, податкову накладну ним було зареєстровано лише 15.07.2022, та як наслідок, з урахуванням пункту 2.2 договору, граничним строком виконання зобов`язань з оплати поставленого позивачем за договором товару є 16.09.2022.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що у даному випадку, станом на час звернення позивача із відповідним позовом до суду (02.09.2022), було відсутнє порушене право позивача.

Проте, враховуючи, що граничним строком виконання зобов`язань з оплати поставленого позивачем за договором товару є 16.09.2022, а станом на день розгляду справи по суті відповідачем не надано доказів сплати товару на суму 213 600 грн 00 коп. та відсутності простроченої заборгованості, суд, з метою процесуальної економії, уникнення можливого виникнення нового додаткового судового спору та керуючись імперативними приписами частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, вбачає за необхідне задовольнити вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомпресордеталь" про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-22-07520 від 04.03.2022 в розмірі 213 600 грн 00 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 245 грн 79 коп. відсотків річних, нарахованих за період прострочення з 19.08.2022 по 01.09.2022, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки за нормами статті 625 Цивільного кодексу України, право на нарахування відсотків річних виникає у позивача лише за умови прострочення виконання грошового зобов`язання, проте, як встановлено у відповідача взагалі, на момент звернення позивача із даним позовом до суду, не виникло обов`язку здійснити розрахунок за поставлений товар.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що звернення позивача з даним позовом до суду є передчасним, адже матеріали справи не містять доказів настання обставин, з якими законодавство України, що регулює спірні правовідносини, надає можливість для висновку про існування порушених прав позивача, а відповідачем не було порушено (прострочено) виконання своїх зобов`язань з оплати отриманого товару

Отже фактично спір у справі № 910/8568/22 виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомпресордеталь".

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповіда льністю "Дніпрокомпресордеталь" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Севастопольська, будинок 26-А, квартира 18, ідентифікаційний код 34657024) 213 600 (двісті тринадцять тисяч шістсот) грн 00 коп. основного боргу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька