Рішення № 107204627, 08.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 листопада 2022 року справа №640/29676/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА»)доГоловного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДСНС)про1) визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 30 березня 2021 року №398; 2) визнання протиправним та скасування посвідчення №2408 від 30 березня 2021 року на проведення заходу державного нагляду (контролю) підписане заступником начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям полковником служби цивільного захисту Вячеславом Асирбабаяном; 3) визнання протиправними дій ГУ ДСНС під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в період з 01 квітня 2021 року по 02 квітня 2021 року, що оформлені актом №33 від 02 квітня 2021 рокуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних наказу та посвідчення, оскільки не відповідають формі, встановленій вимогами чинного законодавства, а тому не є підставою для проведення позапланових заходів державного нагляду.

Ухвалою від 26 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/29676/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 08 листопада 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДСНС під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в період з 01 квітня 2021 року по 02 квітня 2021 року, що оформлені актом №33 від 02 квітня 2021 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відповідність своїх дій вимогам чинного законодавства; посвідчення та наказ, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача; акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Наказом ГУ ДСНС від 30 березня 2021 року №398 «Про проведення позапланових перевірок» призначено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, зокрема, ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА».

30 березня 2021 року оформлене посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №2408 (далі по тексту - посвідчення), підписане заступником начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям полковником служби цивільного захисту Вячеславом Асирбабаяном.

У період з 01 квітня 2021 року по 02 квітня 2021 року ГУ ДСНС проведено позаплановий захід державного нагляду, за результатами якого складено акт проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 02 квітня 2021 року №33 (далі по тексту - акт перевірки).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що ГУ ДСНС є територіальним органом ДСНС, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Частинами першою, другою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною п`ятою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина шоста статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Як встановив суд вище, у період з 01 квітня 2021 року по 02 квітня 2021 року ГУ ДСНС проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено відповідний акт перевірки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправним та скасування наказу і посвідчення, які заявлені як самостійний предмет позову, є неналежним способом захисту у цій справі, з огляду на таке.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення та відповідного посвідчення, і за наслідками такої перевірки, зокрема, складено акт щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки, то цей наказ та посвідчення, як акти індивідуальної дії реалізовано їх застосуванням, а тому оскарження таких актів після допуску суб`єктом господарювання контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права суб`єкта господарювання, оскільки наступне скасування наказу чи посвідчення на проведення перевірки не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права суб`єкта господарювання у такому випадку є саме оскарження відповідних рішень, прийнятих за результатами перевірки.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» про визнання протиправними та скасування наказу та посвідчення задоволенню не підлягають, оскільки вичерпали свою дію внаслідок реалізації.

Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі №826/3132/17.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» (09301, Київська область, Володарський район, смт. Володарка, вул. Зарічна, 100; ідентифікаційний код 03744215);

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8; ідентифікаційний код 38537963).

Суддя В.А. Кузьменко