Рішення № 107204605, 08.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 листопада 2022 року справа №640/35351/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Наш 365» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Наш 365»)доНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі по тексту - відповідач, Національна рада)провизнання протиправним та скасування рішення від 04 листопада 2021 року №1638 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «Наш 365», м. Київ (НР №01544-м від 08.11.2019, супутникове мовлення, логотип: «Наш», Акт перевірки №176 від 17.09.2021)»В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного рішення у зв`язку з відсутністю складу правопорушення та відсутністю підстав для притягнення до відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не навів жодних доказів на підтвердження своїх висновків та не провів аналізу висловлювань ОСОБА_2 на наявність розпалення національної ненависті та ворожнечі; не встановив, які конкретно її слова містять звернення до певного кола осіб, заклик чи спонукання до вчинення протиправних дій проти осіб певної національності чи етнічної групи тощо.

На думку позивача, висловлювання ОСОБА_1 щодо порушення прав російськомовних громадян були її особистою думкою, оціночним судженням, а не фактичним твердженням, відповідно, до таких висловлювань взагалі не може бути застосовано поняття «необ`єктивної інформації».

Як зазначає позивач, у діях відповідача наявні ознаки цензури та втручання у право свободи вираження поглядів.

Позивач також зазначає про незаконність та безпідставність рішення в звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії позивача, тому що під час проведення перевірки відповідач не досліджував питання виконання ТОВ «Наш 365» рішень від 28 квітня 2021 року №483 та №484 і відповідних розпоряджень.

Крім того, позивач уважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури прийняття рішення, у зв`язку із не повідомленням про час та місце проведення засідання Національної ради.

Ухвалою від 07 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/35351/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, підтримавши мотиви оскаржуваного рішення.

Серед іншого відповідач також зазначив, що Національна рада, приймаючи рішення про звернення до суду з відповідним позовом не була зобов`язана запрошувати ліцензіата для розгляду такого питання, тому що санкцією в розумінні статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» є анулювання ліцензії телерадіоорганізації на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідач зауважив, що 21 жовтня 2021 року, за 14 днів до засідання, надіслав позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням лист №17/1939, яким запрошено уповноважених представників телерадіоорганізації на засідання Національної ради, що мало відбутись 04 листопада 2021 року об 11:00 у режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів в приміщенні Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не навів доводів на спростування мотивів позовної заяви та акцентував увагу на деяких моментах щодо відсутності в оскаржуваному рішенні доказів наявності складу правопорушення.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де вказав, що позивач дублює аргументи позовної заяви та навмисно ігнорує надане у відзиві обґрунтування всіх порушених питань.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідач провів позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «Наш 365», результати якої оформлені актом від 17 вересня 2021 року №176 позапланової безвиїзної перевірки телерадіоорганізації, в якому зафіксовано наявність ознак порушення під час трансляції 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 року, 02 серпня 2021 року передачі «Важливе» (ведучі: ОСОБА_5 та ОСОБА_4; учасники передачі: ОСОБА_2 ) в ефірі ТОВ «Наш 365», м. Київ (ліцензія на мовлення НР №01544-м від 08 листопада 2019 року) норм чинного законодавства: абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для: закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті); пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об`єктивну інформацію).

Рішенням Національної ради від 04 листопада 2021 року №1638 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «Наш 365», м. Київ (НР №01544-м від 08.11.2019, супутникове мовлення, логотип: «Наш», Акт перевірки №176 від 17.09.2021)», розглянувши акт перевірки, керуючись абзацом четвертим частини другої статті 6, частиною першою статті 70, частинами першою, другою, п`ятою, шостою, тринадцятою статті 72, частинами першою та другою статті 73, частиною першою статті 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статтею 13 та частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»:

- визнано порушення ТОВ «Наш 365» абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

- визнано наявність розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «Наш 365», 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 року, 02 серпня 2021 року;

- визнано факт неусунення ТОВ «Наш 365» порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» після застосування санкцій у вигляді «стягнення штрафу» рішеннями від 28 квітня 2021 року №483, від 28 квітня 2021 року №484;

- керуючись частиною тринадцятою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» вирішено звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР №01544-м від 08 листопада 2019 року телерадіоорганізації ТОВ «Наш 365»;

- зобов`язано ліцензіата ТОВ «Наш 365», з дня набрання чинності цим рішенням привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого с нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цим законом.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Національна рада є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.

Статті 13 та 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» наділяють Національну раду наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.

Зокрема, Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм та застосовує в межах своїх повноважень санкції відповідно до закону.

Аналогічні положення містяться також у Законі України «Про телебачення і радіомовлення».

Так, відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, крім іншого, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Частина сьома статті 27 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлює, що ліцензіат зобов`язаний виконувати умови ліцензії; Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій та вимог чинного законодавства України, що регулює відносини в сфері телерадіомовлення, та в разі їх порушення - застосовує санкції відповідно до вимог цього Закону.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади (частина четверта статті 71 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Відповідно до частини першої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Частина друга цієї статті встановлює, що Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії.

Як визначає частина п`ята статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

За правилами частини шостої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

У частині першій статті 73 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Відповідно до частини другої та третьої статті 73 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.

До початку розгляду представник ліцензіата має право ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При розгляді питання представник ліцензіата має право користуватися правовою допомогою.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про:

а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій;

б) проведення додаткової перевірки;

в) відсутність фактів порушення.

З огляду на зміст позовних вимог та виявлені відповідачем порушення у межах цього спору суду належить встановити:

- чи мали місце порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», зокрема щодо

- чи мало місце розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, поширених в ефірі ТОВ «Наш 365», 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 року, 02 серпня 2021 року;

- чи усунуло ТОВ «Наш 365» порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» після застосування санкцій у вигляді «стягнення штрафу» рішеннями від 28 квітня 2021 року №483, від 28 квітня 2021 року №484;

- чи є підстави для звернення відповідача до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР №01544-м від 08 листопада 2019 року телерадіоорганізації ТОВ «Наш 365»;

- чи дотримався відповідач порядку повідомлення про засідання Національної ради чи був позивач належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання?

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.

Згідно з пунктами «а» та «в» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об`єктивну інформацію.

Суд встановив, що моніторингом телепрограми ТОВ «Наш 365» (ліцензія на мовлення НР №01544-м від 08 листопада 2019 року, логотип «НАШ») за 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 року, 02 серпня 2021 року зафіксовано трансляцію передачі «Важливе», присвяченої темі встановлення миру на території України.

Моніторингом зафіксовано фрагменти інтерв`ю, що містять висловлювання, в яких ОСОБА_2 стверджувала, що агресивні дії, «языковое насилие», «языковая дискриминация» та позбавлення прав однієї частини громадян України приписується іншій частині громадян України, які називаються «укроязычными насильниками», тобто злочинні, неправові, антисоціальні дії приписуються групі осіб за ознакою володіння та використання української мови.

Використана українофобська лексика характеризує інтенсивне та нераціональне особисте ставлення промовця, здатна виражати негативні емоції та почуття презирства, неприязні й створює відчуття ворожості, застосовує негативну стигматизацію щодо громадян, які володіють та користуються державною мовою.

Таким чином, висловлювання ОСОБА_1 , поширені шляхом публічного оприлюднення через засоби масової інформації до невизначеного кола глядачів телеканалу ТОВ «Наш 365» мають ознаки розпалення національної ворожнечі по відношенню до громадян, які володіють та користуються українською мовою шляхом поширення упередженої, необ`єктивної інформації, приписування їм дій, спрямованих на позбавлення прав та дискримінацію громадян України, які в певних комунікативних ситуаціях послуговуються російською мовою, що у контексті збройної агресії Російської Федерації та окупації окремих територій України можуть сприяти геополітичним намірам агресора, виправдання територіальної експансії намірами «захистити» права «російськомовного населення» України та ідеології повномасштабного вторгнення в Україну, підбурювати громадян України до дезінтеграційних та сегрегаційних процесів у всіх сферах суспільного життя, протестних проросійських настроїв та створювати загрозу національній безпеці та територіальній цілісності України, легітимізувати та активізувати гібридні засоби ведення війни.

Працівниками телерадіоорганізації були проігноровані обов`язки та відповідальність перед українським суспільством, передбачені законом України «Про телебачення і радіомовлення», зокрема ведучими передачі не було вжито заходів із припинення правопорушення під час прямої трансляції 28 липня 2021 року; під час повторної трансляції передачі (у запису) працівниками телерадіоорганізації не було вжито заходів із припинення правопорушення, надано безперешкодну можливість для поширення висловлювань, які мають ознаки розпалювання національної ворожнечі (повтор телепередачі «Важливе» (у запису) транслювався 7 разів з модерацією загального хронометражу, проте вказані фрагменти, що містили висловлювання ОСОБА_1 , транслювались без змін та модерації. Зазначено, що рівень деструктивного впливу публічного виступу ОСОБА_1 на глядацьку аудиторію є значним, оскільки промова політикині транслювалась в ефірі « НАШ », який здійснює телевізійне супутникове мовлення у некодованому вигляді та покриває сигналом значну територію не тільки України, але й країн Європи, європейську частину Російської Федерації, програма ретранслюється провайдерами програмної послуги по всій території України, що робить телеканал та будь-який мовленнєвий акт, поширений у програмі, загальнодоступним для багатомільйонної аудиторії, яка на цій території мешкає.

На думку відповідача, вплив публічного виступу ОСОБА_1 , який містить розпалення національної ворожнечі, на телевізійну аудиторію може бути цілком прогнозованим та більш значним, ніж подібні висловлювання непублічних осіб.

Відповідач зазначив, що технологією розпалення ворожнечі у зафіксованих висловлюваннях є маніпуляція термінами, непропорційне звинувачення, негативна стереотипізація, демонстрація зневаги до державної мови України і українців в очах української і світової спільноти, демонстрація зневаги до державної мови України, як наслідок, до української державності, приниження національної честі і гідності, залякування фейковими загрозами.

Так, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 14 липня 2021 року №1-р/2021 зауважено, що цей термін не має правового чи систематичного змісту, виокремити «російськомовних громадян» України як окрему соціально-демографічну групу неможливо. Історично в Україні значна частина населення по всій території України розуміє та може послуговуватись російською мовою. За даними статистики є частина етнічних українців, які вважають рідною мовою російську, є росіяни, які вважають рідною мовою українську, громадяни поважного віку, які жили під час існування СРСР, незалежно від етнічної приналежності змушені були послуговуватись російською мовою та в силу вікових особливостей не в змозі опанувати українську мову, але з повагою ставляться до неї, є значна кількість двомовних громадян України, які у побуті спілкуються російською мовою. Крім того, в рішенні зазначено: «слід брати до уваги те, що штучне творення в Україні «російськомовних громадян» є результатом тривалої політики зросійщення не тільки етнічних українців, а й представників різних національних меншин. Приписи Конституції України, насамперед статей 10 та 11, визначили таку модель мовного буття соціуму, що покликана забезпечити перехід від російсько-української двомовності (з виразним переважанням російської мови над українською в більшості визначальних ділянок мовокористування) до утвердження української мови в усіх ділянках публічного життя на всій території України. Такий перехід ще не завершено, його логічним наслідком є зміна простору функційного поля російської мови в Україні, зокрема його звуження, що об`єктивно зумовлено зміною функційного статусу цієї мови, визначеного Конституцією України… Істотно важливим є те, що «російськомовні громадяни» України не становлять одноцільної соціальної одиниці - такої, що як група осіб (коло осіб) має право на юридичний захист як етнічна або мовна одиниця (група), є політичним конструктом, а не юридичною категорією, на яку може поширюватися режим юридичного захисту, гарантований відповідними приписами Конституції України та інструментів міжнародного права. Словосполука «російськомовні громадяни» є виразом зі сфери політичної риторики, що перейшов у побутове використання, проте йому бракує не тільки юридичної, а й семантичної визначеності.

Тобто, Конституційним Судом України надано роз`яснення щодо відсутності такої соціальної одиниці як «російськомовні громадяни» як осіб, які становлять собою одноцільну соціальну одиницю, що, в свою чергу, свідчить про маніпулювання термінами щодо дискримінації «російськомовних громадян» та спростовує твердження про дискримінацію російської мови в Україні

Крім того, як зазначає відповідач, у своїх висловлюваннях ОСОБА_2 приписує злочинні, неправові, антисоціальні дії групі осіб за ознакою їх належності до україномовного населення, зокрема, такими виразами як «языковое насилие», «языковая дискриминация» «украиноязычными насильниками», чим також намагається створити уявлення про «україномовних» громадян України, як початково та історично ворожих до громадян України, які послуговуються російською мовою.

Демонстрація зневаги до державної мови України виразилася в ототожненні опанування та використання української мови з антисоціальною поведінкою та злочином; залякування фейковими загрозами виразилося у констатуванні наявності загрози існування української державності через поглиблене використання та послуговування українською мовою. Крім того, використана ОСОБА_3 лексика «україномовні насильники», «русскоязычных граждан…не признают…никем…это непонятно кто», «не русскоязычные забирали права у украиноязычных граждан, а всегда это было в отношении русскоязычных граждан. Т.е. всегда ущемляли права только одной большой языковой общины», «не останется тех, кто должен говорить на этом языке» не містить модальностей, які могли б пом`якшити його вплив на аудиторію, зокрема, виразів «можливо», «на мою думку», «мені здається» тощо.

Моніторингом зафіксовано фрагменти інтерв`ю, що містять висловлювання, в яких ОСОБА_2 стверджувала, що агресивні дії, «языковое насилие», «языковая дискриминация» та позбавлення прав однієї частини громадян України приписується іншій частині громадян України, які називаються «укроязычными насильниками», тобто злочинні, неправові, антисоціальні дії приписуються групі осіб за ознакою володіння та використання української мови.

Отже, на думку відповідача, висловлювання ОСОБА_1 , поширені в ефірі ліцензіата в передачі «Важливе», та невжиття працівниками ТОВ «Наш 365» належних заходів щодо припинення в прямому ефірі та у повторах ефіру поширення висловлювань, що мають ознаки розпалення ворожнечі та необ`єктивної інформації, може розцінюватися як свідоме викривлення дійсності та надання можливості інтерв`юеру маніпулювати аудиторією, що суперечить стандартам журналістики, або ж може бути ознакою замовлення цього матеріалу та/або свідомого наміру телерадіокомпанії формувати відповідний напрямок власної редакційної політики.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує змісту трансляцій передачі «Важливе» та висловлювань ОСОБА_1 , а лише вказує про відсутність складу правопорушень, оперуючи термінами словників української мови, зокрема таких як «розпалювати», «ворожнеча», «ненависть», «українофобський», та кваліфікує промови гості ефіру як висловлювання власного оціночного судження, які мають абстрактний та не конкретний характер.

Разом із тим, на думку суду, зафіксовані в акті перевірки та оскаржуваному рішенні фрагменти трансляції передачі «Важливе», поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365» 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 рок та 02 серпня 2021 року дійсно свідчать про розпалювання ворожнечі та ненависті між людьми.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що передача велася не у формі дискусії, а у формі інтерв`ю, а таким форматом телепередачі не передбачено надання різних думок та поглядів, увага зосереджена безпосередньо на думках та поглядах особи, яка відповідає на питання інтерв`юера, оскільки будь-який жанр і формат передачі не звільняє телерадіоорганізацію та її співробітників від обов`язку дотримуватись норм законодавства щодо припинення правопорушення в ефірі.

Позивач не довів будь-якими доказами, що з боку ведучих передачі «Важливе» були спроби збалансувати однобічність висловленої ОСОБА_3 під час інтерв`ю позиції, зокрема, за допомогою поставлених запитань, коментарів, реплік і зауважень, чим проігноровано вимоги пункту 3.1 редакційного статуту ТОВ «Наш 365», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Наш 365» протоколом №02/2021 від 02 липня 2021 року, щодо об`єктивності, точності, неупередженості та збалансованості подачі інформації.

Крім того, ТОВ «Наш 365» під час повторної трансляції не вжило заходів з усунення правопорушення та здійснило трансляцію без модерації.

Неспроможними є доводи позивача про те, що висловлювання ОСОБА_1 є власними оціночними судженнями, оскільки такі висловлювання не відповідають критеріям, визначеним у частині другій, зокрема позивач не довів використання спікером будь-яких мовно-стилістичних засобів, наприклад вживання гіпербол, алегорій, сатири.

Суд також не погоджується із твердженням позивача про наявність в діях відповідача ознак цензури та втручання у право свободи вираження поглядів.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про інформацію» забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Однак, позивач не довів, що відповідач висував до ТОВ «Наш 365» вимоги узгоджувати інформацію до її поширення або наклав заборону чи перешкодив в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації в рамках закону.

Суд звертає увагу, що заборона цензури не може бути підставою для зловживання правом на інформацію та зауважує, що відповідно до статті 28 Закону України «Про інформацію» інформація не може бути використана зокрема для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 травня 2018 року у справі №826/2810/15, Національна рада вправі надавати оцінку дотриманню під час трансляції передач основних принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, а також Закону України «Про інформацію», який згідно статті 3 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» відноситься до законодавства, нагляд за дотриманням якого вона здійснює.

При цьому, у межах спірних правовідносин Національна рада діяла на підставі та в межах повноважень наданих законом.

Враховуючи викладене, суд констатує, що мали місце порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», та розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, поширених в ефірі ТОВ «Наш 365», 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 року, 02 серпня 2021 року.

Вирішуючи питання, чи усунуло ТОВ «Наш 365» порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» після застосування санкцій у вигляді «стягнення штрафу» рішеннями від 28 квітня 2021 року №483, від 28 квітня 2021 року №484, суд виходить із такого.

Як встановив суд, в оскаржуваному рішенні зазначено, що факти публічних висловлювань в ефірі ТОВ «Наш 365» з ознаками мови ворожнечі неодноразово зафіксовані Національною радою, у зв`язку з чим прийняті рішення про застосування санкції «стягнення штрафу», зокрема, від 28 квітня 2021 року №483 та від 28 квітня 2021 року №484.

Так, відповідно до рішення від 28 квітня 2021 року №483 Національна рада визнала порушення ТОВ «Наш 365» вимог частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію», абзаців третього та четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; визнала наявність закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365»; застосувала до ТОВ «НАШ 365» санкцію «стягнення штрафу».

Відповідно до рішення Національної ради від 28 квітня 2021 року №484 визнано порушення ТОВ «Наш 365» вимог абзацу четвертого частини другої статті 6 та пункту а) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; визнано наявність закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365»; застосовано до ТОВ «НАШ 365» санкцію «стягнення штрафу».

По-перше, суд звертає увагу, що у справі відсутні докази оскарження вказаних рішень до суду або скасування їх в установленому порядку.

По-друге, зафіксовані в оскаржуваному рішенні порушення та визнання наявності розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «Наш 365», 28 липня 2021 року, 29 липня 2021 року, 31 липня 2021 року, 01 серпня 2021 року, 02 серпня 2021 року, свідчить про невиконання позивачем рішень Національної ради від 28 квітня 2021 року №483 та від 28 квітня 2021 року №484.

На думку суду, позивач не усунув виявлені порушення після застосування у до нього санкцій у вигляді стягнення штрафу за порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо не допущення використання телерадіоорганізацій для розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, а продовжив порушувати закон.

Відповідно до частини тринадцятої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, якщо порушення не були усунені після застосування санкції у вигляді стягнення штрафу, Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або анулювання ліцензії провайдера програмної послуги.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів усунення позивачем порушення після застосування санкції у вигляді стягнення штрафу на підставі рішень Національної ради від 28 квітня 2021 року №483 та від 28 квітня 2021 року №484, суд погоджується із наявністю у відповідача підстав для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР №01544-м від 08 листопада 2019 року телерадіоорганізації ТОВ «Наш 365».

Щодо тверджень позивача в частині невідповідності оскаржуваного рішення вимогам частини п`ятої статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Частина п`ята статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачає, що кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані: посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії; обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення суд вбачає, що воно не суперечить відповідає вимогам частини п`ятої статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та містить усі необхідні дані.

В частині доводів позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.

Як зазначає позивач, він не отримував запрошень на засідання Національної ради, де розглядалось питання накладення санкцій на ТОВ «Наш 365».

У свою чергу відповідач уважає, що Національна рада, приймаючи рішення про звернення до суду з відповідним позовом, не була зобов`язана запрошувати ліцензіата для розгляду такого питання, тому що санкцією в розумінні статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» є анулювання ліцензії телерадіоорганізації на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що частина п`ятої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» зобов`язує відповідача повідомляти повноважних представників відповідних ліцензіатів про засідання щодо питання про застосування санкцій до ліцензіатів.

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 71 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено, що міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Відповідно до частини першої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Наведені норми Закону України «Про телебачення і радіомовлення» свідчать, що санкція у вигляді анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради може бути застосована виключно судом і усі питання щодо наявності або відсутності підстав для анулювання ліцензії вирішуються під час судового розгляду.

Водночас частина шоста статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачає, що Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій такі санкції як анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Тобто, має місце неоднозначне трактування закону - санкція у вигляді анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради може бути застосована судом але також є санкцією, яку застосовує Національна рада.

Тому суд приходить до висновку, що відповідач повинен був повідомити позивача про час та місце проведення засідання не пізніш як за три дні до засідання.

Суд встановив, що 21 жовтня 2021 року відповідач надіслав позивачу засобами поштового зв`язку лист від 21 жовтня 2021 року №17/1939, яким запросив уповноважених представників ТОВ «Наш 365» на засіданні Національної ради, що мало відбутись 04 листопада 2021 року об 11:00 год., що підтверджується копією списку №13 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 21 жовтня 2021 року №0600011245100.

Згідно з копією повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист представник позивача отримав лише 30 листопада 2021 року.

Таким чином, відповідач повідомив позивача про засідання Національної ради не пізніш як за три дні до засідання, але позивач отримав це повідомлення вже після проведення засідання. При цьому несвоєчасне отримання позивачем запрошення на засідання не є порушенням Національної ради.

Наведені обставини можуть свідчити лише про те, що на момент проведення засідання 04 листопада 2021 року у відповідача не було відомостей про вручення ліцензіату повідомлення про час та місце проведення засідання, що могло б бути підставою для перенесення засідання.

Однак, суд звертає увагу, що позивач не оскаржує дії чи бездіяльність Національної ради в частині повідомлення про засідання, а саме по собі не перенесення засідання не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не свідчить про позбавлення позивача права бути присутнім на засіданні та надати свої пояснення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття від рішення 04 листопада 2021 року №1638 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «Наш 365», м. Київ (НР №01544-м від 08.11.2019, супутникове мовлення, логотип: «Наш», Акт перевірки №176 від 17.09.2021)» та не знаходить підстав для його скасування.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Наш 365» не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Наш 365» повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш 365» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101А; ідентифікаційний код 42590855);

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2; ідентифікаційний код 00063928).

Суддя В.А. Кузьменко