Ухвала суду № 107204596, 03.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

03 листопада 2022 року м. Київ № 640/28563/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Господарського суду Київської області

Державної судової адміністрації України

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоотриманої суддівської винагороди

за участі представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києві заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/28563/20, зазначений у абзаці 3 резолютивної частини, на: "Стягнути з Господарського суду Київської області (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108; код ЄДРПОУ 03499945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 178718 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 32 коп.

Заява обґрунтована тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/28563/20 на даний час не виконано. З огляду на те, що Господарський суд Київської області наділений повноваженням щодо нарахування, виплати суддівської винагороди, отже сума недоотриманої суддівської винагороди може бути стягнута безпосередньо х рахунків суду, який не донараховав та не виплачував позивачу суддівську винагороду, що й слугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/28563/20 призначено до розгляду в судовому засіданні.

З урахуванням частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення за відсутністю представників сторін.

Представник Державної судової адміністрації у відзиві на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/28563/20 заперечував проти її задоволення, з огляду на те, що зміна способу та порядку виконання згадуваного судового рішення у зазначений ОСОБА_1 спосіб матиме наслідком зміну боржника та й самого рішення по суті. При цьому, представник Державної судової адміністрації наголошував, що виконання даного судового рішення можливо виключно за рахунок коштів бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Розглянувши заяву про зміну порядку і способу виконання рішення, заслухавши пояснення представників сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Господарського суду Київської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно, стягнуто з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 178718 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 32 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) недоотриманої суддівської винагороди за один місяць (червень 2020 року) у розмірі 60357 (шістдесят тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 38 коп. з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Згідно із частинами 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Як зазначено вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року, зокрема, стягнуто з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 178718 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 32 коп.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) недоотриманої суддівської винагороди за один місяць (червень 2020 року) у розмірі 60357 (шістдесят тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 38 коп. з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Судом встановлено, що в даному випадку має місце невиконання судового рішення встановленим раніше способом та порядком.

Тобто, в разі залишення без змін порядку та способу виконання судового рішення, позивач фактично залишиться в ситуації, коли його порушене право не буде відновлено в дійсності, а судове рішення залишиться без виконання.

При цьому, судом враховано, що згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва було встановлено порушення прав позивача (ненарахування та невиплата суддівської винагороди), що відбулося саме в результаті бездіяльності Господарського суду Київської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно.

При цьому, стягнення з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суми недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, як спосіб відновлення порушеного права визначений як позивачем у позові, так і судом у рішенні від 27 травня 2021 року, фактично має наслідком невиконання згадуваного рішення суду.

Відповідно до приписів статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів») встановлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та ДСА визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Відповідно до частини 1 статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення про Державну судову адміністрацію України, відповідно до покладених на неї завдань здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, ДСА України та її територіальних управлінь.

Отже, виходячи з вищевикладеного вбачається, що Державна судова адміністрація України є розпорядником коштів вищого рівня, а розпорядником бюджетних коштів, який здійснює нарахування та виплату суддівської винагороди судді, є суд у якому він працює, тобто у даному випадку Господарський суд Київської області.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 640/22025/18.

Отже, керуючись викладеним вище, суд приходить до висновку, що саме на Господарський суд Київської області покладений обов`язок та повноваження щодо нарахування, виплати суддівської винагороди, дотриманням бюджетного законодавства при взятті таких бюджетних зобов`язань, їх реєстрації в органах Казначейства та здійсненням платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань та своєчасного та у повному обсязі перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів) до відповідних бюджетів, зумовлених таким нарахування. Статтею 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

З викладеного вище можна прийти до висновку, що фінансування за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" у 2020 році здійснювалось згідно затвердженого, як то передбачено статтею 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Державною судовою адміністрацією України кошторису та плану асигнувань Господарського суду Київської області. Тобто, з урахуванням того, що обставини щодо обмеження виплати суддівської винагороди виникли у квітні 2020 року, суд доходить висновку про те, що на момент обмеження виплати позивачу суддівської винагороди у бюджеті Господарського суду Київської області було закладено суму заробітної плати позивача на 2020 рік, за 12 календарних місяців у повному обсязі.

Положеннями частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються: на головних розпорядників бюджетних коштів; розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, зокрема Державна судова адміністрація України.

За змістом частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Пропозиції про зменшення бюджетних призначень на утримання судів, інших органів і установ системи правосуддя мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Вищою радою правосуддя.

Таким чином, з урахуванням наведеного, можна прийти до висновку, що виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, апеляційні, окружні адміністративні, господарські суди чи територіальні управління Державної судової адміністрації, як розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, здійснюють свої повноваження в межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі на відповідний рік.

Отже, Державна судова адміністрація України, у разі відсутності у Господарського суду Київської області необхідних бюджетних асигнувань, може включити такі кошти у відповідному порядку до кошторису.

Як зазначено вище, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року, яке набрало законної сили 14 вересня 2021 року станом на час розгляду заяви не виконано,

Згідно статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, і лише в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто, згадуваним законом щодо виконання судових рішень передбачено в цьому випадку для стягувача порядок виконання судового рішення саме шляхом списання коштів первісно з рахунків боржника, і лише в разі їх нестачі, можливо застосувати безспірне списання коштів з окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на визначені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, стаття 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" підлягає застосуванню. В даному випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року.

Керуючись статтями 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/28563/20 з «Стягнути з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - "виконання рішень судів на користь суддів та працівників", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 178718 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 32 коп.» на «Стягнути з Господарського суду Київської області (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108; код ЄДРПОУ 03499945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 178718 (сто сімдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 32 коп.».

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко