Ухвала суду № 107195529, 07.11.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11186/22

Провадження №: 1-кс/755/2206/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2022 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вендичани Могилів-Подільського районну Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003548 від 05.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 04.11.2022 року близько 19:00, тобто під час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, продовженого Указом Президента України від 12.08.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, заволодів ключами від автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , та музичною колонкою «Trablab» моделі FX 100 вартістю 800 грн, що належить ОСОБА_7 .

Надалі, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення, діючи умисно, керуючись у своїх діях корисливим мотивом, ОСОБА_4 підійшов до запаркованого автомобіля марки «Volkswagen Golf»Ю, д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Київ, вул. П. Тичині, 5а, який перебуває у праві власності ОСОБА_7 , за допомогою раніше викраденого ключа проник до вказаного автомобілю та таємно, умисно заволодів гаманцем зі шкіри коричневого кольору вартістю 500 грн, в середині якого лежали банківські картки ПриватБанк № НОМЕР_2 , Монобанк № НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_7 . Надалі ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріального збитку у розмірі 1300 грн.

06.11.2022 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності. Слідчий вказував, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , покладається необхідність запобігання спробам:

1. Переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинений ним тяжкий злочини, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, що може бути сприйняте ОСОБА_4 більш небезпечним, ніж переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, слід врахувати, що 24.06.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України було призначено покарання у вигляді 4 роки 1 місяць позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки (триває розгляд апеляційної скарги, що була подана прокурором Дніпровської окружної прокуратури).

2. Може незаконно впливати на потерпілого, свідків та понятих у кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця роботи останніх та може в будь-який момент з`явитися до них та схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні, шляхом умовляння, погроз, підкупу, тощо.

3. Вчинити інший злочин, оскільки не має офіційних чи джерел доходу, а вчинення злочинів обрав як спосіб для задоволення своїх особистих матеріальних потреб. Крім цього, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нового злочину проти власності, попередньо будучи повідомленим про підозру за вчинення грабежу.

Слідчий у клопотанні зазначає, що враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у подальшому може вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що ОСОБА_4 може вчиняти інші злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду і поза межами м. Києва. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави пов`язана з тим, що у підозрюваного відсутній постійний заробіток.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що житло, в якому він проживає, йому на праві власності не належить, він не працює, забезпечує свої життєві потреби внаслідок злочинної діяльності та перебуваючи на свободі, може впливати на свідків, які ще не допитані у суді.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий у клопотанні вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, зазначила, що ОСОБА_4 хоч і вважається не судимим, однак засудженний вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2021 року за корисливий злочин до позбавлення волі з застосуванням іспитового строку, який не набрав законної сили у зв`язку з оскарженням органом прокуратури на м`якість покарання. Також у іншому кримінальному провадженні ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, під час якого він вчинив інший корисливий злочин. Окрім того, щоодо ОСОБА_4 розглядається кримінальне провадження у Броварському міськрайонному суду Київської області за ч. 2 ст.185 КК України. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики, наведенні у клопотанні, є необгрунтованими. Крім того, вважає, що ОСОБА_4 раніше не судимий, оскільки вирок Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_4 оскаржується в апеляційному порядку та не набрав законної сили, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки (дружину та 4 дітей, 2 з яких його), тому просив застосувати до підозрюваного домашній арешт за місцем проживання у м. Києві. У разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчим суддею встановлено, що 05.11.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003548буливнесені відомостіпро вчиненнязлочину,передбаченого ч.4ст.185КК України.

06.11.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке пов`язане з викраденим чужого майна в період військового стану, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022100040003548від05.11.2022року;рапортом працівникаполіції від05.11.2022року;протоколом прийняттязаяви провчинення кримінальногоправопорушення від05.11.2022року;протоколами оглядумісця подіївід 05.11.2022року;протоколом допитупотерпілого від05.11.2022року; протоколом предявленняособи длявпізнання зафотознімками від05.11.2022року; протоколом допиту підозрюваного від 05.11.2022 року; протоколами огляду предмету від 05.11.2022 року; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06.11.2022 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого чч. 4 ст. 186 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від семи до десяти років; молодий вік підозрюваного та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ Київський слідчий ізолятор; відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу); раніше не одноразово судимий; не одружений; відсутність міцних соціальних зв`язків; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тому даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України,зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на свідків та потерпілого, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним.

Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України, зважаючи на наступне. Підозрюваний офіційноне працевлаштований, тобто немає джерела доходів. Щодо нього існує кримінальне провадження за корисливий злочин у Броварському міськрайонному суду Київської області. Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.09.2022 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. З огляду на наведене, ОСОБА_4 має схильність до вчинення нових злочинів.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На думкуслідчого судді,у разізастосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, про який просив захисник і підозрюваний, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Клопотання захисника про застосування до підозрюваного домашній арешт за місцем проживання є необгрунтованим, оскільки стороною захисту не надано будь-яких доказів про проживання ОСОБА_4 у м. Києві. Також суду не додано жодного доказу на підтвердження доводів щодо міцності соціальних зв`язку підозрюваного. Крім того, у судовому засіданні судом з`ясовано, що у свідоцтвах про народження дітей він не записаний як батько двох дітей, які ОСОБА_4 вважає своїми. Крім того, суд вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі належної процесцальної поведінки підозрюваного. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 04 січня 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 99 240 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 08 листопада 2022 року о 11 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1