Рішення № 107193969, 19.10.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/675/22

Провадження № 2/361/2381/22

19.10.2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 жовтня 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2022 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просив суд визнати виконавчий напис від 29 липня 2020 року № 5595, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, яким стягнуто з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінпром маркет? заборгованість за кредитним договором № 26256005143908 від 19.08.2013 року в сумі 14316,11 грн. та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1486 грн.

Свій позов обґрунтовувала тим, що 29 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5595, яким стягнуто з позивача на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет заборгованість в сумі 14316,11 грн., відповідно до кредитного договору № 26256005143908 від 19.08.2013 року, укладеним між первісним кредитором АТ "Укрсиббанк", укладеним між первісним кредитором АТ "Банк Ренесанс капітал" в сумі 16123,995 грн.

Відповідно до змісту виконавчого напису нотаріуса стягнення заборгованості проводиться за період з 15.11.2017 року по 29.07 2020 року.

Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус вчинив його з порушенням вимог законодавства, а саме не перевіривши безспірності розміру заборгованості, а відтак нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнанні їх.

Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання, але така вимога до позивача не надходила.

Таким чином позивач був позбавлений можливості подати приватному нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу, шо об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що у розпорядженні нотаріуса були відсутні документи, необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, підтверджують надіслання боржнику (позивачу) письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

03 лютого 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 08 червня 2022 року.

Будучи належним чином повідомленим, позивач в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просив позовні вимоги задовольнити, позов розглядати без його участі.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив обставини у справі, та виниклі їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5595, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет,якому Товариствомз обмеженоювідповідальністю Фінансовакомпанія управлінняактивами? відступленоправо вимогина підставідоговору факторингу№20/ФКвід 09липня 2020року,якому всвою чергуТовариством зобмеженою відповідальністю?Фінансова компанія?Європейська агенціяз поверненняборгів? відступленоправо вимогина підставідоговору факторингу№20/01/20-1/2від 20січня 2020року,якому всвою чергуАкціонерним товариством?Укрсиббанк? напідставі договоруфакторингу №96від 16листопада 2017року,відступлено правовимоги закредитним договором№ 26256005143908 від 19.08.2013 року, укладеним між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 .

Запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет, стягнути з ОСОБА_1 за період з 15.11.2017 року по 29.07 2020 року включно, суму у розмірі:

-9960,63 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-4305,48 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією;

-50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 14316,11 грн.

03.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №67370755, а 13.11.2021 року була винесена постанова про арешт коштів боржника.

Відповідно ч.1,2ст.76ЦПКУкраїни доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимогиі заперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначеннядлявирішеннясправи. Ціданівстановлюютьсятакимизасобами:1)письмовими,речовимиіелектроннимидоказам; 2)висновкамиекспертів; 3)показаннямисвідків.

Відповідно ч.1,2ст.77ЦПКУкраїни належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудовогорішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч.1,2ст.80ЦПК України достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1,5,6,7ст.81ЦПК України кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадківвипадків,встановленихцим Кодексом. Доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказуваннянеможеґрунтуватисяна припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч.1,2,3ст.83ЦПК України сторонита іншіучасники справи подаютьсядокази усправі безпосередньодо суду. Позивач,особи,яким закономнадано право звертатисядосудувінтересахіншихосіб,повинніподатидоказиразомзподаннямпозовноїзаяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до статей 15, 16ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом (тут і далі Закон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" таГлава 16розділу ІІПорядку вчинення нотаріальнихдійнотаріусамиУкраїни,затвердженогонаказомМіністерстваюстиціїУкраїни від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19частини першої статті 34 Закону України Про нотаріат).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, провадження № 14-84цс19.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" в редакції, чинній на момент видачі виконавчого напису, визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року N1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України"Пронотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").Однак характерправового регулюванняцього питаннядає підставидля висновкупро те,що безспірністьзаборгованості чиіншої відповідальностіборжника длянотаріуса підтверджуєтьсяформальними ознаками-наданими стягувачемдокументами згідноз Перелікомдокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів .

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" утакомуспорісудповиненперевіритидоводиборжника вповномуобсязійустановити тазазначитив рішенні,чисправдінамоментвчиненнянотаріусомвиконавчого написуборжник мавбезспірнузаборгованістьпередстягувачем,тобто,чиіснувалазаборгованістьвзагалі,чибулазаборгованість саметакогорозміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Матеріали справи відомостей про надіслання відповідачем вимоги-повідомлення ОСОБА_1 та отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять, окрім того з виконавчого напису не вбачається строк виконання кредитного Договору, натомість приватним нотаріусом пропонується стягнути суму заборгованості за період з 15.11.2017 року по 29.07 2020 року.

Таким чином суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволений, слід стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, які підтверджуються квитанціями від 01.02.2022 року на суму 992 грн. 40 коп. та 496 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 83, 89, 90, 95, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягаєвиконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 5595, вчинений 29 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет заборгованості за кредитним договором № 26256005143908 від 19 серпня 2013 року в розмірі 14316 грн. 11 коп. за період з 15 листопада 2017 року по 29 липня 2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1488 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.