Рішення № 107190423, 08.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2022 року № 520/22399/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахування уточнень просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 №831 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" щодо застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції №2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 №591 о/с «По особовому складу» про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 (0082858), заступника начальника відділу поліції № 2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції №2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі №520/22399/21 та призначено підготовче засідання.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду представником надано клопотання, в якому просить суд здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду представником надано клопотання, в якому просить суд здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що оскаржувані накази прийняті відповідачем без повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Крім того, службове розслідування, за результатами якого були прийняті спірні накази, здійснено з порушенням норм, передбачених законодавством, а саме: позивач був позбавлений можливості надати пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, при цьому, зі спірними наказами позивача не було ознайомлено.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що позивач скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки позивачем грубо порушені норми професійної та службової етики, які не сумісні з проходженням служби в поліції.

Відповідач зазначив, що звільнення позивача здійснено на підставі висновку службового розслідування та його матеріалів у відповідності, у межах повноважень та з метою, що визначено Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді заступника начальника відділу поліції № 2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 №1944 призначено службове розслідування на підставі доповідної записки т.в.о. заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції Шадріна А.О. (вих. від 30.09.2021 № 63/119-15/02-2021).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 №1944 позивача відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) на час проведення службового розслідування.

30.09.2021 начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області затверджено висновок службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», в частині недотримання прав і свобод людини та жорсткого поводження з нею; п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, не професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів; ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині не повідомлення про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці до найближчого органу поліції та не вжиття необхідних заходів; ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недобровільного надання особою інформації; ч. 1 ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію» в частині безпідставного затримання особи; ч. 5 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», в частині безпідставного застосування заходу примусу, не визначеного цим Законом; ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», в частині безпідставного застосування фізичної сили; ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» в частині безпідставного застосування спеціального засобу - кайданки; п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського; п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; п. 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині не вжиття заходів для припинення порушення підлеглими службової дисципліни; пункту 1 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, в частині безпідставного та незаконного обмеження свободи людини; пункту 4 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, в частині піддавання катуванню затриманих осіб, вчинення жорсткого, нелюдського та такого, що принижує людську гідність, ставлення до них; незабезпечення людського ставлення та поваги до затриманою особи; застосовування заходів поліцейського примусу до затриманої особи не передбачених законом випадках, з порушення вимог законності, необхідності, пропорційності та ефективності.

Так, вказаним службовим розслідуванням, зокрема, встановлено, що на підставі доповідної записки т.в.о. заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції Шадріна А.О. (вих. від 30.09.2021 № 63/119-15/02-2021) про те, що працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42019221440000098 від 19.11.2019 за ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України вручено повідомлення про підозру заступникові начальника ВП - начальникові СКП відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_1 , який 17.11.2019 разом з іншими невстановленими поліцейськими, учинив катування, а саме наносив побої громадянину ОСОБА_2 , з метою примушування останнього визнати вину у вбивстві громадянина ОСОБА_3 , відомості за яким 17.11.2019 унесено до ЄРДР за № 12019220300001038 за ч. 1 ст. 115 КК України.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 № 591 о /с « 11 по особовому складу», підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції № 2 начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, звільнено зі служби в поліції згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову відпустку за період з 01.01.2021по 30.09.2021 у кількості 34 діб.

Не погоджуючись із спірними наказами, вважаючи, що службове розслідування відбулось неповно та з порушеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Частиною 1 ст. 7 Закону № 580-VIII визначено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції, зокрема за п. 6 ч. 1 цієї статті - у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як зазначено у наказі відповідача від 30.09.2021 № 591 о /с « 11, позивача звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідно до Дисциплінарного статуту.

За ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції, у преамбулі якого вказано, що цей статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно частин 1, 2, 3 та 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Адміністративний суд у силу вимог ч.3 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Отже, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає дотримання порядку проведення службового розслідування та з`ясування наявності складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Так, за змістом п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, (далі-Порядок № 893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 2 та п. 5 розділу ІV Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У свою чергу, положеннями ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Розгляд справи дисциплінарної комісією зазвичай проводиться у формі письмового провадження. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (п. 7, п. 14 розділу V Порядку № 893).

Однак матеріали службового розслідування не містять докази щодо повідомлення позивача про призначення службового розслідування та в якій формі, що свідчить про недотримання ГУНП в Харківській області вказаних положень Порядку № 893 і позбавлення позивача прав, передбачених п. 2 та п. 5 розділу ІV, п. 14 розділу V Порядку № 893 та ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Отже, службове розслідування проведено з порушенням п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, висновок службового розслідування від 30.09.2021 є недопустимим доказом в аспекті доведення правомірності наказів про звільнення позивача як такий, що одержаний із порушенням Порядку № 893.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що результати такого службового розслідування (оформленого висновком) не можуть мати правових наслідків, оскільки процедура його проведення порушена відповідачем.

Крім того, відповідно п. 2, розділу VІІ Порядку № 893, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, спірні накази Головного управління Національної поліції в Харківській області, у тому числі висновок по службовому розслідуванні винесені в один день - 30.09.2021. При цьому, оскаржувані накази направлені засобами поштового зв`язку позивачу, та отримані останнім 05.10.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, відповідач не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування, не забезпечив можливість надати письмове пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, не викликав у дисциплінарну комісію, чим порушив закон і право на захист. Всупереч нормам Дисциплінарного статуту перед прийняттям спірного наказу про звільнення відповідач не викликав позивача рекомендованим листом чи навіть по телефону для надання пояснень та доказів, позбавив можливості клопотати про залучення нових документів, додаткових свідчень від причетних осіб, ознайомитися з матеріалами службового розслідування, оскаржити його.

Щодо поновлення на попередньо займаній посаді суд зазначає наступне.

Законом №580-VII не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відтак, позивач підлягає поновленню на попередньо займаній посаді заступника начальника відділу поліції №2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 року за №669/28799 визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (пункт 9 розділу І); при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно (пункт 15 розділу І); поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення (пункт 6 розділу ІІІ).

Відтак, внаслідок скасування судом наказу про звільнення позивача та задоволення позовної вимоги про поновленні на роботі належить також задовольнити позовну вимогу про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995, №100 (надалі за текстом - Порядок № 100).

За правилами п. 2 Порядку №100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У силу пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

За змістом абзацу 2 пункту 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 4 пункт 8 Порядку № 100).

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку. Важливою ознакою, яка підтверджує опосередковано те, що виплата за вимушений прогул є заробітною платою, є те, що вона обчислюється саме у прив`язці до часу такого стану працівника, коли він вимушений був (не з його вини) не виконувати свою трудову функцію.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при обчисленні середньої заробітної плати до її розрахунку не включаються виплати, які мають одноразовий та несистематичний характер.

Суд відзначає, що 30.09.2021 є останнім робочим днем позивача, тому середній заробіток за період вимушеного прогулу підлягає стягненню з 01.10.2021 по 08.11.2022 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції).

Згідно довідки про доходи №18, виданої ГУНП у Харківській області заробітна плата позивача на час звільнення складала 543 грн. 05 копійок.

При цьому, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 07.07.2022 було змінено порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, поліцейським та їх сім`ям, у зв`язку з чим, на даний момент не має можливості здійснити точний розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Так, відповідно до пункту 2 та 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати у межах одного місяця, підлягає негайному виконанню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 №831 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" щодо застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції №2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.09.2021 №591 о/с «По особовому складу» про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 (0082858), заступника начальника відділу поліції № 2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника відділу поліції №2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2021 по 08.11.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній на час звільнення посаді заступника начальника відділу поліції №2 - начальника сектору кримінальної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області та стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати - у межах одного місяця.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2022.

Суддя О.М. Шляхова