Рішення № 107188579, 08.11.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 р. № 400/10727/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Спеціалізованої прокуратураиу військовій та оборонній сфері Південного регіону, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати у період з 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. грошового забезпечення із застосуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та iншим працiвникам органів прокуратури"; зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структyри та умов оплати працi працiвникiв органiв прокуратури", вiд 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структyри та умов грошовою забезпечення вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу", вiд 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу та деяких iнших осiб" та наказiв міністра оборони України вiд 11.06.2008 р. № 260 та вiд 07.06.2018 р. № 260 та виплатити рiзницю мiж фактично отриманим та належним пiсля перерахунку до сплати грошовим забезпеченням.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у Збройних Силах України та був відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі. З 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. дати втрати чинності постановою № 1294 у зв`язку з набранням чинності постановою № 704 відповідачем невірно застосовувались при нарахуванні позивачу грошового забезпечення норми постанови № 1090 замість постанови № 1294 та наказу № 260, що виразилось у безпідставному невpaxyвaнні окладу за військовим званням для розрахунку вислуги poків, а вiдтак, зменшеннi її розмiру. Вказане порушення суттєво впливало на загальну суму нарахованою позивачу грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відзначив, що станом на 06.10.2014 р. чинною була постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 р. № 425 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працiвникам органів прокуратури" (спеціальне законодавство), якою розмір і порядок виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури, передбачені не були. Отже, на таких осіб розповсюджувалося загальне законодавство постанова № 1294. В подальшому прийнято постанову № 1090, дія якої поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури, отже, є спеціальною та прийнята пізніше постанов № 505 і № 1294. Відтак, саме постанова № 1090 підлягала застосуванню з 01.07.2017 р. по 01.03.2018 р. Крім того, відповідач просив здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження, посилаючись на те, що позивач, як прокурор, займав відповідальне становище.

Щодо розгляду справи в порядку загального провадження суд виходить з того, що за п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Спір у даній справі не стосується прийняття, проходження служби чи звільнення з органів прокуратури, а лише щодо виплати грошового забезпечення. Станом на дату розгляду справи позивач звільнений з органів прокуратури. Відтак, дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та був відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі. Службу в органах прокуратури позивач проходив з квітня 2003 року по 10.09.2020 р. (дата звільнення за скороченням штатів).

У жовтні 2021 року позивач звернувся до відповідача щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з липня 2017 р. до 01.03.2018 р.

Листом від 07.10.2021 р. відповідач відмовив у здійсненні перерахунку у зв`язку з відсутністю підстав.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого:

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232), Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).

Статтею другою Закону № 2232 визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаних із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призивом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1697 організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частини четвертої статті 27 Закону № 1697 військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять військову службу відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.

Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

Відповідно до частини восьмої статті 81 Закону № 1697 грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 81 Закону № 1697 заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з частиною четвертою статті 83 Закону № 1697 на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

У період з 1 липня 2017 року до 28 лютого 2018 року надбавка за вислугу років, як складова грошового забезпечення для військовослужбовців була передбачена Постановою № 1294.

Пунктом першим Постанови № 1294 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пункту шостого постанови № 1294 виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу здійснюється в розмірах згідно з додатком 29.

Постанова № 1294 втратила чинність на підставі Постанови № 704, відповідно до пункту 2 якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пункту шостого постанови № 704 виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16.

Відповідно до пункту п`ятого Порядку № 1090 службовцям, іншим працівникам органів прокуратури (крім тих, що визначені у пунктах 3 і 4 цього Порядку) щомісячна надбавка за вислугу років обчислюється у відсотках посадового окладу залежно від періоду проходження служби (стажу роботи), до якого зараховується лише час роботи в органах прокуратури.

Постановою № 1153, внесено зміни до Порядку № 1090, який визначає механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки.

Так, Порядок № 1090 доповнено пунктом 3-1, згідно з яким військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Спірним питанням у даній справі є повнота виплати позивачу як прокурору військової прокуратури всіх складових грошового забезпечення за період з 1 липня 2017 року по 1 березня 2018 року, яке, за його твердженням, виплачувалося йому не в повному обсязі, а саме: щомісячна надбавка за вислугу років розраховувалась відповідачем виходячи лише із посадового окладу як передбачено Постановою № 1090, а не виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, як передбачено Постановою № 1294 (втратила чинність з 1 березня 2018 року) та Постановою № 704.

Частиною 4 статті 27 Закону України «Про прокуратуру» встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, та інших прокурорів, а відтак при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення останнім підлягають застосуванню положення Постанови № 1294 та Постанови № 704 як спеціальних, а не постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1090 як загальної.

Подібні правовідносини були досліджені Верховним Судом у справі № 640/19556/18 та мають бути враховані судом в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, у постанові від 30.11.2020 р. Верховний Суд зазначив, що аналіз приписів частини четвертої статті 27, частини четвертої статті 83 Закону № 1697 у взаємозв`язку з положеннями статті 2 Закону № 2232, статті 9 Закону № 2011 дає змогу дійти висновку, що військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом № 1697, разом з тим вони проходять військову службу особливого характеру відповідно до Закону № 2232 та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Положення частини восьмої статті 81 Закону № 1697 підлягають застосуванню у сукупності із частиною четвертою статті 27 та частиною четвертої статті 83 цього Закону, які містять пряму відсилку до спеціального законодавства, яке регулює виплату військовослужбовцям грошового забезпечення як складової гарантованого державою таким особам соціального захисту.

Таким чином, визначення частиною восьмої статті 81 Закону № 1697-VII складу грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах на підставі цього Закону, тобто із визначенням посадового окладу відповідно до прокурорсько-слідчої посади, не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати виплату складових грошове забезпечення, зокрема надбавки за вислугу років, відповідно до положень законодавчих актів про військову службу.

Також, Верховний Суд наголошує, що приписами Постанови № 1153 розмежовано порядок нарахування надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури та іншим прокурорам. Тобто, лише після її прийняття дія Порядку № 1090 почала поширюватися на прокурорів військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури, водночас пунктом 3-1 цього Порядку визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Верховний Суд дійшов висновку, що нарахування та виплата надбавки за вислугу років особі як військовослужбовцю, який проходить службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, повинна здійснюватися у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

З огляду на викладені висновки, починаючи з 1 липня 2017 року обчислення позивачу грошового забезпечення за правилами Порядку № 1090 здійснювалося відповідачем безпідставно.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 38296363) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати у період з 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. грошового забезпечення із застосуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та iншим працiвникам органів прокуратури"; зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структyри та умов оплати працi працiвникiв органiв прокуратури", вiд 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структyри та умов грошовою забезпечення вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу", вiд 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу та деяких iнших осiб" та наказiв міністра оборони України вiд 11.06.2008 р. № 260 та вiд 07.06.2018 р. № 260 та виплатити рiзницю мiж фактично отриманим та належним пiсля перерахунку до сплати грошовим забезпеченням задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. грошового забезпечення із застосуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та iншим працiвникам органів прокуратури".

3. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 р. до 01.03.2018 р. з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структyри та умов оплати працi працiвникiв органiв прокуратури", вiд 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структyри та умов грошовою забезпечення вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу", вiд 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу та деяких iнших осiб" та наказiв міністра оборони України вiд 11.06.2008 р. № 260 та вiд 07.06.2018 р. № 260 та виплатити рiзницю мiж фактично отриманим та належним пiсля перерахунку до сплати грошовим забезпеченням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 08.11.2022 р.

Суддя Н. В. Лісовська