Рішення № 107188566, 08.11.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 р. № 400/2649/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Полтавська, 41, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100,

про:скасування арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), (далі - відповідач), в якому просив суд: скасувати арешт на все майно накладений постановою відділу державної виконавчої служби Баштанського районного управління юстиції ВП № 39506305 від 23.08.2013 року, а також внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборони по виду обтяжень: арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження а саме: обтяження реєстраційний № 2280633 зареєстрованого 29.08.2013 року державним реєстратором Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області Майдановим В.В., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 5378688 від 29.08.2013 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Ухвалою від 20.04.2022р. суд відкрив провадження у справі відповідно до вимог ст.287 КАС України та вказав в пункті другому резолютивної частини такої ухвали про те, що питання дотримання вимог статей 19, 122, 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, форми розгляду справи, дати судового засідання вирішити після завершення бойових дій поблизу м. Миколаєва та зняття загрози безпечному здійсненню правосуддя.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив те, що позивач після смерті своєї матері не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, так як при перевірці нотаріусом наявності обтяжень чи арештів за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було встановлено, що постановою Баштанського районного ВДВС ММУЮ від 23.08.2013р. накладено арешт на майно позивача та оголошего заборону на його відчуження. Позивач звернувся до відповідача про скасування арешту та накладених на нього обмежень, однак йому було відмовлено у задоволенні такої заяви, оскільки на даний момент у виконавчій службі на позивача немає відкритих виконавчих проваджень, а виконавче провадження № 39506305 було закрито в 2013 році, а його матеріали знищено. В листі від 18.02.2022р. відповідач порадив позивачу звернутись з даним питанням до суду. Позивач вважає, що він не має можливості оформити спадщину за законом та розпорядитись своїм майном, тому звернувся до суду з даним позовом.

В той же час, 24.02.2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. Указом Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/22 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено воєнний стан в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Бойові дії протягом лютого - листопада 2022 року ведуться на території Миколаївської області та м. Миколаєва, у зв`язку з чим Миколаївський окружний адміністративний суд працює з обмеженнями у здійсненні правосуддя, та не має об`єктивної можливості для вирішення питання про відкриття провадження у справі за цим позовом, в межах строку передбаченого КАС України.

Ухвалою від 10.10.2022р. суд поновив позивачу строк звернення до суду з даним позовом та встановив відповідачу строк для подання до суду відзиву з одночасним направленням його копії іншим учасникам справи до 20.10.2022 року. Крім того, враховуючи воєнний стан, та те, що бойові дії ведуться на території Миколаївської області, м. Миколаїв постійно зазнає враження ворожою артилерією та авіацією, з метою безпеки учасників судового процесу, суд вказав в ухвалі від 10.10.2022р. про те, що не призначає судового засідання, та розгляне справу без виклику сторін.

Станом на час розгляду справи, відповідач в строк, встановлений ухвалою суду від 10.10.2022 року, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, оскільки зареєстрований в системі "Електронний суд", тому про хід розгляду даної справи був повідомлений завчасно.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , з метою купівлі для сім`ї квартири у 2008 році оформив в Миколаївському регіональному Управлінні ПАТ КБ «Надра» (код ЄДРОУ 26029745) на свою матір, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кредитний договір № 08/05/2008/840 К1080 від 15.05.2008 року на суму 67236,40 доларів США. За таким договором ОСОБА_4 придбав в кредит квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

В якості забезпечення виконання «Позичальником» своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та інших платежів, банк уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якої стала згадана вище квартира. За цією угодою вартість предмета іпотеки «сторони» визначили у 76353,00 доларів США.

"Позичальником" за таким договорм стала мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , а "Поручителем" став позивач у справі - ОСОБА_1 .

В лютому місяці 2022 року на адресу позивача як "поручителя" прийшла вимога-попередження з банку про дострокове повернення кредиту за кредитним договором від 15.05.2008р. № 08/05/2008/840 К1080.

Згідно п.5.1 ст. 5 договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань банк мав право звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_4 .

Пунктом 1.2 даної угоди сторони визначили вартість квартири у 76 353 доларів США.

22.01.2010 року банк звертався з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення в солідарному порядку з «Позичальника» та «Поручителя» суми боргу.

Як вказав позивач в позові, з таким позовом його ознайомлено не було, про судовий розгляд такої справи позивач не знав.

Після смерті матері в 2013 році ОСОБА_1 звернувся до Баштанської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де нотаріус відкрив спадкову справу № 84/2013.

В то же час, 23.08.2013 року відповідчаем відкрито виконавче провадження № 39506305 на підставі виконавчого листа № 2-8082/10 від 03.08.2010 року виданого Шевченківським районним судом м.Києва пр стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості за кередитним договором у розмірі 664845,75грн., судового збору 17000,00грн., витрат ІТЗ 120,00грн., а всього - 666665,75грн. За даним виконавчим провадженням було накладено арешт на нерухоме майно боржника. 25.10.2013 року ВП 39506305 було закрито на підставі п.10 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". В 2017 році вказане вище виконавче провадження було знищено, так як закінчились строки зберігання такого виконавчого провадження.

25.10.2013 року відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 39506305 та напрвив виконавчий лист за належністю до Ленінського районного відділу ДВС м.Миколаєва де було відкрито виконавче провадження № 0795532 від 19.11.2013р..

27.04.2014 року через відстуність у позивача майна Ленінський районний відділ ДВС м.Миколаєва повернув виконавчий документ стягувачу та закрив виконавче провадження.

05.02.2015 року Національний банк України визнав банк «Надра» неплатоспроможним та прийняв рішення про його ліквідацію. Керівництво банку було відсторонено від його управління та призначена тимчасова адміністрація.

Після повернення 27.04.2015 року виконавчого документу стягувану банк повторно не пред`являв його до виконання.

10.05.2017 року закінчився кінцевий термін дії договорів кредиту, іпотеки та поруки.

Згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. З травня 2017 року позивач втратив статус «боржника», а банк статус «кредитора».

06.11.2018 року ОСОБА_4 через свою фірму ТОВ «Центр-Ліфт» закрив борг за кредитним договором від 15.05.2008р. № 08/05/2008/840 К1080, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Проте, відповідно до листа відповідача від 18.02.2022р. № 2489 станом на 18.02.2022р. рішення Шевченківського районного суду м.Києва пр стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості за кередитним договором у розмірі 664845,75грн., у відділі ДВС не перебуває, фактично борг за кредитним договорм, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачені, тому підстави для зняття арешту відсутні.

Не погодившись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом для зазисту своїх прав та законних інтересів що перешкоджають реалізації права на спадщину.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В період з 1999 року по червень 2016 року був чинним Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV.

Станом на теперішній час спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV арешт майн боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошенню, заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення Опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону: повернення виконавчого документа стягувану - згідно із статтею 47 цього Закону: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд зазначає, що існування арешту майна позивача при завершенні відповідачем всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує мету застосування відповідної процедури. Так, наразі, механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження в рамках якого його було застосовано завершено, що суперечить приписам Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІVта Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ чітко визначено перелік підстав для зняття самостійно державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується факт того, що відносно ОСОБА_1 не зареєстровано жодного триваючого та незавершеного виконавчого провадження, де позивач може бути боржником.

Отже, на майно позивача у 2013 році накладений арешт у виконавчому провадженні, матеріали якого знищено в 2017 році, але відомості про наявність такого арешту містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і не дають змоги позивачу оформити успадковане майно.

У зв`язку із відсутністю жодних документів виконавчого провадження та спливом значного терміну часу, права позивача підлягають судовому захисту у зв`язку із неможливістю їх захисту в інший спосіб іншими органами.

Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606- IV та ст. 56 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-УІІІ, арешт майна коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи те, що відповідачем не заперечується факт знищення матеріалів винавчого провадження № 39506305 відкритого на підставі виконавчого листа № 2-8082/10 від 03.08.2010 року виданого Шевченківським районним судом м.Києва пр стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості за кередитним договором у розмірі 666665,75грн., суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з усього нерухомого майна (накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Баштанського районного управління юстиції ВП № 39506305 від 23.08.2013 року, а також внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборони по виду обтяжень: арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження, а саме: обтяження реєстраційний № 2280633 зареєстрованого 29.08.2013 року державним реєстратором Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області Майдановим В.В., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 5378688 від 29.08.2013 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження, опис предмета обтяження: все нерухоме майно), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )), накладений постановою заступника начальника відділу ДВС Баштанського районного управління юстиції Чайкою А.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 23.08.2013 року, та зобов`язання відповідача зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витраті підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.139 КАС України. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Полтавська, 41, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, код ЄДРПОУ 34703714) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльності Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою заступника начальника відділу ДВС Баштанського районного управління юстиції Чайкою А.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 23.08.2013 року, а також внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборони по виду обтяжень (арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження: обтяження реєстраційний № 2280633 зареєстрованого 29.08.2013 року державним реєстратором Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області Майдановим В.В., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 5378688 від 29.08.2013 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження, опис предмета обтяження: все нерухоме майно).

3. Зобов`язати Баштанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 34703714) зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження з нерухомого майна (об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми стягнення 666665,75грн.), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та вилучити запис про обтяження за №2280633 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Баштанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Полтавська, 41, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, код ЄДРПОУ 34703714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40грн., сплачений квитанцією від 25.03.2022р. за №0.0.2498208784.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов