Рішення № 107185347, 07.11.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року Справа№200/3511/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 №ФС-98101/09/01/929, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 11 жовтня 2021 року у справі №200/10580/21 з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку відповідача та з січня 2018 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.

Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 11 жовтня 2021 року у справі № 200/10580/21, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснило позивачу перерахунок пенсії по інвалідності на підставі нової довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 №ФС-98101/09/01/929 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року.

З 01 березня 2022 року розмір пенсії позивача після її індексації становив 19340,00 грн.

На запит позивача щодо надання розрахунку пенсії, відповідач надав відповідь, де зазначив, що розмір пенсії позивача складає 21008,10 грн, але, оскільки максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, пенсія виплачується в максимальному розмірі - 19340,00 грн.

Таким чином, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішення суду у справі № 200/10580/21, обмежив максимальний розмір пенсії позивача в розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою суду від 09.06.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що позивач є одержувачем пенсії відповідно доЗакону № 2262.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, внесені зміни до статті 43Закону №2262згідно яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Вважає застосоване обмеження таким, що відповідає чинному законодавству. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.

На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.

Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 p. № 2262-XII.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року в адміністративній справі № 200/10580/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії по інвалідності з 01.04.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФС-98101/09/01/929 від 06.07.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.07.2021 №ФС-98101/09/01/929 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 та здійснити виплату з врахуванням раніше виплачених сум.

На звернення позивача від 19.03.2022 року щодо розрахунку пенсії, Головним управлінням ГУ ПФУ в Донецькій області було надано відповідь від 10.05.2022 року №7030-5077/М-15/8-0500/22, в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.12.2021 року величина прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складає 1934,00 грн.

Отже, з 01.12.2021 максимальний розмір пенсії складає 19340,00 грн., а розмір пенсії позивача складає 21008,10 грн., а саме: 19604,30 грн. основний розмір пенсії; 773,60 грн. підвищення інваліду війни 2 групи; 580,20 грн. щомісячна доплата вивільненим з ЧАЕС; 50,00 грн. підвищення інваліду війни.

Оскільки максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, тощо) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, пенсія позивача виплачується в максимальному розмірі - 19340,00 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою№ 0501017916 від 01.02.2022 року починаючи з 01.03.2022 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії згідно Закону України №2262-XII в загальному розмірі 19340,00 грн.

Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставіЗакону № 2262-XII.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, єЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"(далі також -Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 43 Закон № 2262-XIIпередбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

08.07.2011 прийнятоЗакон України №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 (даліЗакон №3668-VI), частиною другою якого було визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно доМитного кодексу України,Законів України "Про державну службу", «;Про прокуратуру", «;Про статус народного депутата України", «;Про Національний банк України", «;Про Кабінет Міністрів України", «;Про дипломатичну службу", «;Про службу в органах місцевого самоврядування", «;Про судову експертизу", «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «;Про наукову і науково-технічну діяльність", «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «;Про пенсійне забезпечення", «;Про судоустрій і статус суддів",Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим жеЗаконом № 3668-VIвнесено зміни достатті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частину 5, яка із врахуванням змін, внесенихЗаконом №1080-VIII від 12.04.2016є частиною 7, викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність"» (підпункт 8 пункту 6 розділу II).

В подальшому, із набранням чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIIIвказану частинустатті 43 Закону №2262-ХІІдоповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону№ 911-VIIIдія положень цьогоЗаконущодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 за результатами розгляду справи № 1-38/2016 ( рішення № 7-рп/2016) зазначено, що Суд:

- визнав таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), положенняЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року№2262-XIIзізмінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;

- положення частини сьомоїстатті Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XIIзі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другоїстатті 152 Конституції Українизакони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України в цьому рішенні зазначив, що оспорюваними положеннямиЗакону №2262-ХІІтимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).

Конституційний Суд України ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43Закону № 2262суперечатьстатті 17 Конституції України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІII(далі - №1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьомустатті 43 Закону № 2262-ХІІслова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, з 20.12.2016 частина сьомастатті 43Закону № 2262-ХІІє нечинною.

Відповідно доЗакону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який згідно Прикінцевих положеньцього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІслова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

На переконання суду, положення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-ХІІв цілому визнано неконституційним з 20.12.2016, що означає, що з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 вЗаконі № 2262-ХІІ, а отже, зміни внесеніЗаконом України від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуваннямРішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже, внесеніЗаконом № 1774-VIIIдо частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності доЗакону№ 2262-ХІІ, максимальним розміром.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19.

На підставі наведеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що максимальний розмір пенсій, призначених згідноЗакону№ 2262-ХІІне може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2021 рік№ 1082-ІХ від 15.12.2020 встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

З матеріалів страви встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача становить 21008,10 грн.

Рішенням суду від 11.10.2021 у справі №200/10580/21, яке набрало законної сили 20.12.2021, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.07.2021 №ФС-98101/09/01/929 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 та здійснити виплату з врахуванням раніше виплачених сум, що не заперечується сторонами.

З наведеного слідує, що відповідачем обмежено розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Із матеріалів справи слідує, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставіЗакону № 2262-ХІІ, отже дія вказаних положеньЗакону № 3668-VIщодо визначення максимального розміру пенсії не застосовується до пенсії позивача.

За приписамистатті 1-1 Закону№ 2262-ХІІзміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗаконутаЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На час спірних правовідносин спеціальний Закон№ 2262-ХІІ не передбачає обмежень пенсії, призначених згідно цьогозакону, максимальним розміром.

Закон №2262-XIIє спеціальним у спірних правовідносинах, а тому саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суд зауважує, що положеннястатті 2 Закону № 3668-VІє аналогічними за змістом положенням частини 7статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційнимиРішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Разом з цим, застосування положеньЗакону № 3668-VIщодо військовослужбовців заперечує наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.201 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідаєстатті 17 Конституції України.

На переконання суду, невизнання в окремому порядку неконституційним допоміжного (доповнюючого)Закону №3668-VIне змінює правового регулювання спірних правовідносин.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, суд зазначає, що відповідач, не приймаючи обґрунтованого рішення, проте листом відмовив позивачу у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписамКонституції УкраїнитаЗакону №2262-ХІІ.

Згідно з частиною другоюстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що згідно зістаттею 22 Конституції Українизакріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.

Також на користь зазначеного висновку суду апеляційної інстанції свідчить стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, в рішенні ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10) зазначено, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Отже, відповідачем протиправно обмежено максимальним розміром належну позивачу пенсію.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача. Проте наголошує, що відповідачем вчинено не бездіяльність, а дії, котрі й мають бути визнані протиправними. Розподіл судових витрат, згідно вимог пункту 9 частинипершоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», не передбачено, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями2,8,9,19,20,32,72,77,90,94,132,139,241-246,250,255,262,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 №ФС-98101/09/01/929, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 11 жовтня 2021 року у справі №200/10580/21 з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш