Рішення № 107185303, 07.11.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року Справа№200/276/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . На день виключення зі списків особового складу військової частини йому не було проведено виплату індексації грошового забезпечення. 10.12.2021 року відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі №200/6970/21 йому була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 14.09.2016 року. Однак, провівши виплату індексації, відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, що вказує на протиправну бездіяльність військової частини. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів, що підтверджують проходження позивачем військової служби в Військовій частині НОМЕР_1 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі № 200/6970/21, на підставі якого позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення. Дані вимоги суду позивачем були виконані.

Ухвалою суду від 24.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За приписами п.1 ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи за наявності в особи офіційної електронної адреси здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційною електронною адресою відповідача є ІНФОРМАЦІЯ_1 За цією адресою з надсиланням копії до Національної гвардії України (public-info@ngu.gov.ua) здійснювалося відправлення ухвали про відкриття провадження у справі та інших документів, передбачених КАС України. Зважаючи на це відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи у суді та мав можливість скористатися всіма процесуальними правами відповідача у справі.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений строк не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши подані позивачем докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серія НОМЕР_4 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/6970/21 від 22.07.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідача 2: Військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.02.2016 року по 14.09.2016 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.02.2016 року по 14.09.2016 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року;

Зазначене рішення набрало законної сили 01.11.2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді адміністративної справи №200/6970/21 встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Крім того, судом встановлено, що позивач 11.02.2016 року був зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу № 5 о/с, 14.09.2016 року виключений із списків Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу № 198.

Як зазначено у рішенні суду, позивач у період з 11.02.2016 року по 14.09.2016 року мав право на проведення індексації грошового забезпечення.

Згідно довідки про рух коштів за рахунком позивача, індексація грошового забезпечення по справі №200/6970/21 від 22.07.2021 року виплачена Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 10.12.2021.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених законних прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

З урахуванням відсутності окремого закону щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до положень ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частиною 2 тієї самої статті визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Як вже зазнеачалося, рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/6970/21 від 22.07.2021 року встановлено, що позивач у період з 11.02.2016 року по 14.09.2016 року мав право на отримання грошового забезпечення з індексацією.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/6970/21 від 22.07.2021 року Військовою частиною НОМЕР_1 10.12.2021 виплачена позивачу індексація грошового забезпечення за період з 11.02.2016 року по 14.09.2016 року.

Відповідно до статей 1,2 Закону України Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 01 січня 2001 року). Під доходами у цьому законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Суд зазначає, що Верховний Суд приймаючи постанову у справі №240/11882/19 вказав на таке.

Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.

Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу №240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Суд при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважає, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.

Крім того, аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.

За приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням того, що позивач просив поновити його право, яке виникло та було порушене відповідем впродовж всього періоду проходження служби, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 11.02.2016 року по день фактичної виплати індексації.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Тому достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 11.02.2016 року по день фактичної виплати індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 11.02.2016 року по день фактичної виплати індексації.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 11.02.2016 року по день фактичної виплати індексації.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 11.02.2016 року по день фактичної виплати індексації.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07 листопада 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.