Рішення № 107182132, 08.11.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2648/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання Козак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті та старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті та старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. про визнання протиправними та скасування постанов.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що він, починаючи з 01.03.2017 є директором ТОВ «ВАГО.», а тому відповідно до приписів частини першої статті 14-2 КУпАП є відповідальною особою за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, якщо такі вчинені на транспортних засобах належних ТОВ «ВАГО.».

08.02.2022 засобами поштового зв`язку позивачем було отримано три постанови, винесені старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О., у справам про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, а саме:

постанову від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, якою позивача, як особу відповідальну за правопорушення вчинення на транспортних засобах ТОВ «ВАГО.», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (нібито 23.11.2021 о 17 год. 15 хв., за адресою М-25, км 13+199, Закарпатська область, допущено рух транспортного засобу Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 22,3 % (7,302 тон)), відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.;

постанову від 21.01.2022 року серії ВМ № 00008737, якою позивача, як особу відповідальну за правопорушення вчинення на транспортних засобах ТОВ «ВАГО.», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (нібито 23.11.2021 о 12. год. 36 хв., за адресою М-25, км 13+199, Закарпатська область, допущено рух транспортного засобу Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 18,5 % (6,58 тон)), відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.;

постанову від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, якою позивача, як особу відповідальну за правопорушення вчинення на транспортних засобах ТОВ «ВАГО.», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (нібито 24.11.2021 о 1 год. 32 хв., за адресою М-25, км 13+199, Закарпатська область, допущено рух транспортного засобу Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 25,5 % (7,908 тон)), відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Позивач вважає оскаржувані постанови незаконними, такими що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, а тому такі постанови підлягають скасуванню з наступних підстав.

Посилаючись на положення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, частини другої статті 132-1, статті 251, 280, частини другої статті 283 КУпАП, абзаци 5 та 6 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, Додатку № 1 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктур України від 27.09.2021 № 512, вказує, оскаржувані постанови не відповідають вимогам Інструкції, оскільки такі постанови відомостей про категорію транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, в собі не відображають.

Натомість, оскаржувані постанови містять лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної необхідної для обчислення інформації оскаржувані постанови не містить. Фотографії, які містяться у постановах, що оскаржуються, також не дають можливості достовірно визначити ані категорію транспортного засобу, ані його тип. Тим більше не дають можливість встановити дійсну загальну масу навантаження транспортного засобу в момент його проїзду 23 та 24 листопада 2022 року за адресою М-25, км 13+199, Закарпатська область.

Зауважує, що вказані недоліки оскаржуваних постанов дають підставі для розумного та обґрунтованого сумніву щодо врахування відповідачем старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. вищеперерахованих критеріїв при встановленні факту перевищення визначених законодавством вагових норм. Адже, сама по собі постанова, без інших доказів на підтвердження правомірності дій посадової особи, яка її винесла, не дає можливості з`ясувати всі об`єктивні обставини справи та перевірити достовірність існування, викладених в оскаржуваних постановах фактів порушення вимог законодавства.

Стосовно постанови від 21.01.2022 серії ВМ № 00008737, окрім вищенаведених підстав для її скасування, додатково звертає увагу на те, що така винесена з порушенням вимог статті 36 КУпАП. яка регламентує порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. За загальним правилом, яке закріплено законодавцем у частині першій цієї статті, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Проте, із вказаного загального правила є виняток, умови застосування якого визначено частиною 2 цієї є статті, згідно з якою якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Відтак, у випадку вчинення особою кілька адміністративних правопорушень, то стягнення повинно бути накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, якщо має місце виконання наступних умов поглинання міри відповідальності: особою відповідальною за вчинення кількох адміністративних правопорушень є одна й та ж особа; справи про такі правопорушення розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою).

Не визнаючи факту вчинення адміністративних правопорушень, стягнення за вчинення яких накладено на позивача згідно з постановами від 21.10.2022 серії ВМ № 00008724 та від 21.01.2022 серії ВМ № 00008737, наголошує, що, навіть якщо припустити, що такі правопорушення мали місце, то підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 17000 грн. згідно з постановою від 21.01.2022 серії ВМ 00008737 у будь-якому випадку були відсутні, оскільки ця міра відповідальності, в силу приписів частини другої статті 36 КУпАП підлягала поглинанню санкцією у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., який накладено за більш серйозне правопорушення згідно з іншою постановою від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724.

Наголошує, що умови, за яких відбувається поглинання стягнень при вчиненні особою кількох адміністративних правопорушень та які визначено частиною другою статті 36 КУпАП, у даному конкретному випадку існували (дотримувалися), адже справа про відповідні адміністративні правопорушення, які були вчиненні в одному й тому самому місці (за адресою М-25, км 13+199, Закарпатська область), на одному й тому самому транспортному засобі (Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 ), в один і той же день (23.11.2021) та відповідальність за які несе одна й та сама особа (позивач), були. розглянуті одночасно (21.01.2022) однією і тією ж посадовою особою (старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О).

На думку позивача, вказана обставина є самодостатньою підставою для скасування постанови від 21.01.2022 серії ВМ № 00008737.

Враховуючи вказане у своїй сукупності вважає, що оскаржувані постанови від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, від 21.01.2022 та серії ВМ № 00008737 та від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, згідно з якими на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 132-1 КУпАП, є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Щодо об`єднання позовних вимог позивач зазначає, що у даному випадку ним об`єднано в одне провадження декілька однорідних по своїй природі позовних вимог з тих мотивів, що такі пов`язані між собою як підставами виникнення, так і поданими доказами. Пов`язаність пред`явлених позовних вимог зумовлена тим, що кожна з трьох оскаржуваних постанов, зокрема: прийняті однією й тією ж посадовою особою старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті; прийняті з мотивів вчинення правопорушення в одному й тому ж самому місці за адресою М-25, км 13+199, Закарпатська область; прийняті з мотивів вчинення правопорушення на одному й тому ж транспортному засобі, який належить ТОВ «ВАГО.» Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 . Таким чином, вважає, що спільний розгляд об`єднаних в одній позовній заяві трьох однорідних позовних вимог відповідає приписам частини першої статті 172 КАС України та є доцільним, оскільки таке об`єднання сприятиме досягненню процесуальної економії, сприятиме оперативності розгляду справ та перешкоджатиме ухваленню судом протилежних рішень у подібних справах.

На підставі наведеного, позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати винесену старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП;

визнати протиправною та скасувати винесену старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 21.01.2022 серії ВМ № 00008737, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП;

визнати протиправною та скасувати винесену старшим державним інспектором Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП;

стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (у тому числі витрати на професійну правничу допомогу).

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

18.07.2022 від представника відповідач Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов відзив на позов, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що та обставина, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у кожній оскаржуваній постанові, а також підтверджуються інформаційними картками габаритно-вагового контролю, в яких містяться результати зважування, які додано до відзиву.

Зазначає, що згідно з інформаційною карткою габаритно-вагового контролю за постановою ВМ № 00008724 від 21.01.2022 навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на момент фіксації порушення склало 23302 кг (11764 + 11538) при нормативно допустимому 16 т, що і було відображено в оскаржуваній постанові. Згідно з інформаційною карткою габаритно-вагового контролю за постановою ВМ № 00008737 від 21.01.2022 навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на момент фіксації порушення склало 22580 кг (11308+11272) при нормативно допустимому 16 т, що і було відображено в оскаржуваній постанові. Згідно з інформаційною карткою габаритно-вагового контролю за постановою ВМ № 00008809 від 24.01.2022 навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на момент фіксації порушення склало 23908 кг (12305+11603) при нормативно допустимому 16 т, що і було відображено в оскаржуваній постанові.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги (пункт 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174).

Допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі, що передбачено ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування» (пункт 2.2 таблиці 2 по загальній вазі та табл. 4 по осям).

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу здійснюється за формулою: (Мфакт-Ммакс-16%*Мфакт)/Ммакс*100%, де: Мфакт фактичне навантаження транспортного засобу, зафіксоване в автоматичному режимі, Ммакс максимально допустиме пунктом 22.5 Правил навантаження на осі;

Згідно з постановою серії ВМ № 00008724 від 21.01.2022 фактично зафіксоване навантаження на здвоєні осі склало 23302 кг замість 16000 кг дозволених.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення виглядає наступним чином: (23302 - 16000 - 16 % * 23302) / 16000) * 100 = 22,3 %.

Розмір відсотку 22,3%, отриманий у результаті даних розрахунків, відповідає зазначеному в постанові серії ВМ № 00008724 від 21.01.2022.

Розрахунки за іншими подіями адміністративних правопорушень були виконані в аналогічний спосіб.

Звертає увагу, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву надано копію сертифікату перевірки типу, копію сертифікату відповідності, а також копію експертного висновку.

Представник відповідача вважає, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, явно не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за частиною другою статті 132-1 КУпАП, а отже, враховуючи, що сам по собі факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху доведений належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваної постанови.

Стосовно доводів щодо відсутності необхідного, на думку позивача, обсягу інформації в постанові представник відповідача зауважує, що у зв`язку із посиланням позивача на невідповідність оскаржуваних постанов вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МІУ від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція), слід зазначити, що згідно з пунктом 3 Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою з автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Отже, Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові, в залежності від обставин вчинення порушення.

Оскаржувані постанови в повній мірі відповідають формі, затвердженій додатком 1 Інструкції.

Стосовно вимог до змісту постанови необхідно керуватися виключно вимогами статті 283 КУпАП, при цьому кожна оскаржувана постанова містить наступну інформацію: 1) про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 2) транспортні засоби, які зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 3) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; 4) розмір штрафу та порядок його сплати; 5) правові наслідки, що настають у разі несплати штрафу, а також порядок оскарження постанови; 6) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Також кожна оскаржувана постанова містить адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Таким чином, за твердженням представника відповідача, кожна оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України, відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП. При цьому подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові.

Наголошує, що відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у кожній постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Звертає увагу на те, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, що діяла на час фіксації правопорушення) не передбачає диференціацію нормативних вагових параметрів в залежності від ділянки дороги, що унеможливлює помилкове тлумачення у вказаному аспекті.

Позивачем також було зазначено, що оскаржувані постанови не містять наступні дані: категорія транспортного засобу; тип транспортного засобу; повна маса транспортного засобу, марка та модель причіпу, відомості про осі, сумарне навантаження на них, міжосьову відстань і т.п.

На спростування даного твердження, звертає увагу, що відповідно до пунктів другого, п`ятнадцятого, шістнадцятого Порядку № 1174 вищезазначені відомості входять до складу інформаційних файлів, які використовує посадова особа Укртрансбезпеки, уповноважена розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.

Посадовою особою під час розгляду справи були враховані вищезазначені дані, однак ні КУпАП, ні Порядком № 1174, не передбачено внесення таких даних до постанов про адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 № Н-35267-18 вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Відтак, у випадку, якщо Інструкцією передбачений порядок дій чи додаткові вимоги до рішення суб`єкта владних повноважень, не визначені законом та які ним безпосередньо не вимагаються, поведінка суб`єкта, який діє на виконання норм Конституції та законів України, не може бути поставлена під сумнів, а його рішення, зокрема, постанова, у випадку відповідності її Конституції України та законам України, не може бути скасована лише з міркувань, коли норми підзаконного акту передбачають інший порядок її оформлення.

На думку представника відповідача, необґрунтованими є доводи позивача про необхідність скасування постанови серії ВМ № 00008737 від 21.01.2022, оскільки відповідне адміністративне стягнення підлягало «поглинанню» за більш серйозне правопорушення згідно іншої постанови відповідно до вимог статті 36 КУпАП.

Звертає увагу на те, що до ОСОБА_1 були накладенні адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені однією частиною однакової статті частиною другою статті 132-1 КУпАП. Вказані правопорушення були здійсненні в різний проміжок часу, їх об`єднує однаковий склад правопорушення і та ж санкція, тобто має місце повторність однорідних правопорушень, а не їх сукупність.

18.08.2022 представником позивача до суду подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі містить формулювання складу адміністративного правопорушення щодо перевищення нормативних параметрів навантаження на осі транспортного засобу. Водночас визначаючи відповідність оскаржуваних постанов вимогам Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та Інструкції зауважує наступне: частина друга статті 132-1 КУпАП (як і в цілому вказана стаття) має банкетний характер та містить безпосередньо посилання на правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів (пункт 22.5 ПДР); пункт 22.5 ПДР передбачає три окремі параметри (з різними значеннями), за якими визначається можливість руху транспортних засобів: зовнішні габарити; фактична маса; навантаження на вісь. Тому при визначенні дотримання/недотримання порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід виходити саме з належного/неналежного встановлення відповідачами невідповідності руху транспортного засобу Renault К440, НОМЕР_1 (по всіх постановах) параметрам навантаження на вісь, які визначаються підпунктом в) пункту 22.5. Наведений пункт диференціює максимальне значення навантаження на вісь (осі) в залежності від: кількості осей; дороги державного чи місцевого значення; відстані між осями; кількості коліс (їх спареність/неспареність). Зважаючи на наведене, зміст оскаржуваних постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, якими нібито встановленого порушення позивача у вигляді перевищення нормативних параметрів навантаження на вісь (осі) має безпосередньо співвідноситися зі змістом підпункту в) пункту 22.5 ПДР. З огляду на це, законодавцем послідовно Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі визначено імперативні вимоги, що зміст постанови мас містити, зокрема: розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей); фактичну міжосьову відстань; фактичну шинність (кількість коліс) на вісі (спареність/неспареність коліс). Однак наведені відомості в оскаржуваних постановах відсутні. Водночас, визначення відповідачами порушення правил проїзду великовагового транспортного засобу у вигляді перевищення нормативних параметрів навантаження на вісь (осі) безпосередньо зумовлювала необхідність зазначення в оскаржуваних постановах кількості таких осей, відстані між ними, розподіл навантаження за ними та фактичної шинності. Відсутність таких відомостей формальною помилкою вважатися не може, оскільки безпосередньо пов`язано із встановленням факту наявності складу адміністративного правопорушення у вигляді перевищення нормативних параметрів навантаження на здвоєні осі. За відсутності таких відомостей, оскаржувана постанова законною та обґрунтованою вважатися не може. Також звертає увагу на те, що, оскаржувані постанови не відповідають іншим вимогам Інструкції та Порядку, оскільки не містять наступних відомостей: смугу та напрямок руху; категорію та тип транспортного засобу, встановлення яких є обов`язковим з огляду на те, що пункт 22.5 ПДР диференціює максимальну масу навантаження також залежно від категорії та типу транспортного засобу; повної маси транспортного засобу, що є необхідним з огляду на те, що частиною другою статті 132-1 КУпАП як обов`язкову ознаку складу адміністративного правопорушення передбачає вчинення його, зокрема на великоваговому транспортному засобі. Своєю чергою великоваговий транспортний засіб це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»). Зазначення лише маси перевищення вагової норми та її відсотка без наведення відповідного розрахунку не може вважатися обґрунтованим при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що сформовані системою в автоматичному режимі постанови виносяться без складання протоколів про адміністративне правопорушення, що передбачено частиною другою статті 258 КУпАП, а також враховуючи, що, а ні Порядком № 1174, а ні Інструкцією № 512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), зазначення відповідних відомостей в постанові є обов`язковим та надає можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП. З огляду на наведене, на підставі частини п`ятої статті 159 КАС України, з метою об`єктивного, повного, всебічного та офіційного з`ясування всіх обставин справи, просить врахувати додаткові пояснення при розгляді справи та позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

02.09.2022 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, якому зазначив, що позивач наведені у відзиві на позов доводи відповідача вважає необґрунтованими.

Як зауважує представник позивача, щодо обсягу інформації в оскаржуваних постановах, то доводи відзиву на позовну заяву в цій частині зводяться до того, що в змісті оскаржуваних постанов належним чином відображено подію та склад адміністративних правопорушень. При цьому, обґрунтовуючи відзив у цій частині відповідач вказує, що стосовно вимог до змісту постанови слід керуватися виключно вимогами статті 283 КУпАП. Не погоджуючись з цим, представник позивача зауважує, що стаття 283 КУпАП вимагає зазначення у постанові опису обставин, установлених під час розгляду справи. Належне виконання зазначеного пункту безпосередньо залежить від конкретного складу адміністративного правопорушення. Водночас частина друга статті 132-1 КУпАП (як і в цілому вказана стаття) має бланкетний характер та містить безпосередньо посилання на правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів (пункт 22.5 ПДР), а отже зміст оскаржуваних постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, якими нібито встановленого порушення позивача у вигляді перевищення нормативних параметрів навантаження на вісь (осі) має безпосередньо співвідноситися зі змістом підпункту в) пункту 22.5 ПДР. З огляду на це, законодавцем послідовно Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, визначено імперативні вимоги, що зміст постанови має містити, зокрема: розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей); фактичну міжосьову відстань; фактичну плинність (кількість коліс) на вісі (спареність/неспареність коліс). Однак наведені відомості в оскаржуваних постановах відсутні, про що позивачем наголошувалося у позовній заяві та додаткових поясненнях, а сам відповідач цю обставину ніяк не заперечує. Наголошує, що вищенаведені приписи Порядку № 1174 та Інструкції № 512 приписам змісту статті 283 КУпАП, як про це помилково стверджує відповідач, не суперечать, а тільки доповнюють її, конкретизуючи які саме відомості слід відображати у постановах під час опису обставин, установлених під час розгляду справи, з огляду на конкретний вид адміністративного правопорушення, тим самим забезпечуючи реалізацію принципу правової визначеності. Порядок № 1174 та Інструкція № 512, які регулюють досліджувані відносини, є чинними та є обов`язковими до застосування. Натомість, виправдання відповідачем як суб`єктом владних повноважень незаконності оскаржуваних постанов через призму «ігнорування» імперативних вимог цих нормативно-правових актів є неправильним та суперечить принципам законності га верховенства права. Відтак, вважає, що висновок відповідача про те, що подія та склад адміністративних правопорушень, які були обов`язковими умовами для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені в оскаржуваних постановах є безпідставним та не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи. Фактично такий висновок ґрунтується на обмежувальному (звуженому) тлумаченню положень статті 283 КУпАП, що є невірним з огляду на те, що така норма має загальний характер та повинна застосовуватися у системному взаємозв`язку із іншими нормами права, які регулюють досліджувані правовідносини.

Щодо застосування положень частини другої статті 36 КУпАП, яке визначає порядок накладання стягнення при вчиненні кількох правопорушень, представник позивача вказує, що у відзиві відповідач стверджує про неможливість об`єднання в одне провадження однорідних адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею Особливої частини КУпАП. Позивач із вірністю цього доводу не погоджується, оскільки детальний аналіз норми частини другої статті 36 КУпАП (якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним, і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених) достатніх підстав для такого висновку не дає, оскільки положення частини другої статті 36 КУпАП жодної диференціації (поділу за видами) адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), в собі не містить, зокрема й в аспекті сукупності/повторності/однорідності адміністративних правопорушень. У вказаній нормі права законодавець передбачив виключно один критерій для накладення стягнення за кілька адміністративних правопорушень у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: справи про відповідні адміністративні правопорушення повинні одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

Щодо змісту інформаційних карток габаритно-вагового контролю представник позивача зазначає наступне. Щодо посилань відповідача на інформаційні картки габаритно-вагового контролю, які містять дані про навантаження на осі транспортного засобу в момент фіксації правопорушення, та відомості про загальну масу транспортного засобу, зазначає, що це не впливає на вирішення даної справи по суті, з урахуванням наведених вище позицій щодо суттєвих недоліків оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення. Вільний доступ до Інформаційних карток (у тому числі за вебпосиланням, яке зазначене у постанові), копії яких надано до справи, неможливий. Водночас такі картки не містять в собі підпису посадової особи, яка розглядала адміністративні матеріали, а надані їх копії не є посвідченою, що додатково викликає обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка зазначена у цих документах. Надані відповідачем фотографії транспортного засобу також не відповідають критеріям належного, достатнього, достовірного та допустимого доказу, оскільки такі або точної дати їх виготовлення не відображають, або місять в собі дату, яка даті інкримінованого правопорушення не відповідає. Більше того, ні Інформаційними картками, ні фотознімками, ні оскаржуваними постановами не визначається та не конкретизується спареність/неспареність коліс, інформація про що, з огляду на норми Інструкції № 512, є обов`язковою для встановлення під час накладення адміністративного стягнення на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП.

Щодо визначення максимального допустимого розміру навантаження представник позивача вказує, що в основу формули, яка наведена представником відповідача у відзиві, як максимальне значення вказано 16 тонн, яке є релевантним, якщо відстань між осями становить від 1 до 1,3 метра. Водночас у чинній на момент звернення до суду редакції пункту 22.5 ПДР вже було диференційовано максимальне значення навантаження на вісь (осі) в залежності від відстані між осями. У залежності від відстані між осями підпункт «в» пункту 22.5 ПДР розрізняє різні максимальні значення навантаження на здвоєні осі на дорогах державного значення: менше як 1 метр це 11,5 тонн; від 1 до 1,3 метра це 16 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни це 19 тонн. Зі змісту інформаційних карток ГВК оскаржуваних постанов вбачається, що відстань між здвоєними осями становить 1,38 метра та 1,39 метра. Тобто, чинний зміст пункту 22.5 ПДР передбачає, що при розрахунку відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу як максимальне допустиме значення навантаження на здвоєні осі слід брати або 18 тонн, або 19 тонн у залежності від спареності/неспареності коліс, що суттєво виливає розрахунок відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі та, відповідно, на розмір відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП у разі доведеності відповідачем складу та події адміністративного правопорушення. У цьому випадку є очевидним, що чинна на момент звернення до суду редакція пункту 22.5 ПДР пом`якшує відповідальність позивача, зменшуючи відсоток перевантаження та відповідно розмір штрафу, а отже підлягає застосуванню судом при вирішенні даної справи.

Щодо судових витрат представник позивача у відповіді на відзив вказує, що заперечення відповідача стосовно заявленого позивачем розміру судових витрат є передчасними, оскільки докази понесення позивачем заявлених витрат на професійну правничу допомогу (у тому числі договір про надання правової допомоги) будуть подані у строки визначені частиною сьомою статті 139 КАС України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

Враховуючи наведене, зокрема те, що відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача, наведені у позовній заяві, на підставі статті 163 КАС України представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у дане судове засідання не з`явився, при цьому його представник адвокат Ігнатенко С.С. подав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без їх участі, зазначивши, що позовні підтримують та просять задовольнити повністю.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті та відповідач старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. у дане судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до частини першої, другої та восьмої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначенихстаттею 263цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., а саме за те, що 23.11.2021, о 17 год. 15 хв., за адресою: М-25, км 13 + 199, Закарпатська область, зафіксовано транспортний засіб Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 22,3 % (7,302 тонн), відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП. Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер: Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10021. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії: № UA.TR.113-001_62/01F-21 до 22.09.2022. Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній форі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00008724/. Ідентифікатор доступу: 1tlQlyq5rrcc0.

Постановою старшогодержавного інспектораДепартаменту реалізаціїдержавної політикита нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті Державноїслужби Україниз безпекина транспортіСавченка В.О.по справіпро адміністративнеправопорушення усфері безпекина автомобільномутранспорті,зафіксоване вавтоматичному режимі,стосовно особи,яка маєреєстрацію місцяпроживання/перебування(місцезнаходженняюридичної особи)на територіїУкраїни,від 21.01.2022серії ВМ№ 00008737, ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза частиноюдругою статті132-1КУпАП танакладено нанього адміністративнестягнення увигляді штрафув розмірі17000грн.,а самеза те,що 23.11.2021,о 12год.36хв.,за адресою:М-25,км 13+199,Закарпатська область,зафіксовано транспортнийзасіб RenaultК440,д.н.з. НОМЕР_1 ,відповідальна особадопустила рухтранспортного засобуіз перевищеннямнормативних параметрів,зазначених пунктом22.5ПДР:навантаження наздвоєні осітранспортного засобуна 18,5%(6,58тонн), відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП. Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер: Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10021. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії: № UA.TR.113-001_62/01F-21 до 22.09.2022. Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній форі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00008737/. Ідентифікатор доступу: H5gqulv7Xkual.

Постановою старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., а саме за те, що 24.11.2021, о 18 год. 32 хв., за адресою: М-25, км 13 + 199, Закарпатська область, зафіксовано транспортний засіб Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 25,5 % (7,908 тонн), відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП. Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер: Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10021. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії: № UA.TR.113-001_62/01F-21 до 22.09.2022. Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній форі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00008809/. Ідентифікатор доступу: 1fHhJ77MN3Kav.

Транспортний засіб Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «ВАГО.», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Позивач є директором ТОВ «ВАГО.», відтак згідно з положеннями частини першої статті 14-2 КУпАП є відповідальною особою за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, у разі вчинення таких правопорушень на транспортних засобах, що належать ТОВ «ВАГО.».

Не погоджуючись з правомірністю вказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанови не відповідають вимогам нормативно-правових актів та порушено порядок накладення адміністративного стягнення.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (Порядок № 879).

У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019 (Порядок № 1174).

Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:

вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

вимірювання загальної маси транспортного засобу;

визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;

вимірювання габаритів транспортного засобу;

фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);

фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 229 КУпАП посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП.

Згідно зі статтею 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.

Частиною першою статті 279-5 КУпАП передбачено, що в разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців встановлюють відповідальну особу, зазначену в частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відповідно до частини четвертої статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Виходячи зі змісту постанови від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., а саме за те, що 23.11.2021, о 17 год. 15 хв., за адресою: М-25, км 13 + 199, Закарпатська область, зафіксовано транспортний засіб Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 22,3 % (7,302 тонн).

Виходячи зі змісту постанови від 21.01.2022 серії ВМ № 00008737, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., а саме за те, що 23.11.2021, о 12 год. 36 хв., за адресою: М-25, км 13 + 199, Закарпатська область, зафіксовано транспортний засіб Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 18,5 % (6,58 тонн).

Виходячи зі змісту постанови від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., а саме за те, що 24.11.2021, о 18 год. 32 хв., за адресою: М-25, км 13 + 199, Закарпатська область, зафіксовано транспортний засіб Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 25,5 % (7,908 тонн),

Разом з тим, ані постанови, ані інші подані відповідачем докази на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов, не містять відомостей про категорію транспортного засобу, типу, повної маси, ширини, висоти, довжини, даних про розподіл навантаження за осі, тобто відомостей, на підставі яких встановлено перевищення маси, а постанови містить лише посилання на перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В цьому випадку відповідачем в порушення зазначеної процесуальної норми не подано суду документи та матеріали на підтвердження перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на здвоєнні осі транспортних засобів.

Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про:

засоби вимірювальної техніки назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

фотографії транспортного засобу фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржені в цій справі постанови, не містять дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі).

Відтак, оскаржувані позивачем постанови у справі про адміністративне правопорушення не містять необхідних складових, зокрема, обставин правопорушення, необхідних в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тому суд визнає недоведеним вчинення ОСОБА_1 як відповідальною особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Разом з тим, процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908.

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції № 512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про оформлення вказаних постанов з порушенням вимог Порядку № 1174 та Інструкції № 512 (додатку № 1).

Зокрема, у спірних постановах відсутні відомості щодо максимального дозволеного навантаження на вісь, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, виміряних з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також щодо допустимих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512, а також враховуючи, що ні Порядком № 1174, а ні Інструкцією № 512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), зазначення відповідних відомостей в постанові є обов`язковим та надає можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

За наведених суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого згідно з частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено перевищення встановлених законодавством норм (навантаження на здвоєні осі транспортного засобу) в транспортному засобі Renault К440, д.н.з. НОМЕР_1 , 23.11.2021, о 12 год. 36 хв., 23.11.2021, о 17 год. 15 хв., та 24.11.2021, о 18 год. 32 хв. за адресою: М-25, км 13 + 199, Закарпатська область, відповідно.

Щодо посилань представника відповідача наінформаційні картки габаритно-вагового контролю, які містять дані про навантаження на осі транспортного засобу в момент фіксації правопорушення, а також відомості про загальну масу транспортного засобу, суд зазначає, що це не впливає на вирішення даної справи по суті, з урахуванням наведених вище висновків суду щодо суттєвих недоліків оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а також необґрунтованості доводів представника відповідача щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного і відсутності належних, достатніх та достовірних доказів вчинення позивачем порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, беручи до уваги наведені норми, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП, постанову старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 21.01.2022 року серії ВМ № 00008737, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП, та постанову старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП, а справи про адміністративні правопорушення закрити відповідно.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з приписів статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позову в розмірі 1488,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 2, 9, 76, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті та старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 21.01.2022 серії ВМ № 00008724, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 21.01.2022 серії ВМ № 00008737, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову старшого державного інспектора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 24.01.2022 серії ВМ № 00008809, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, що знаходиться за адресою: проспект Перемог, 14, м. Київ;

старший державний інспектор Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислав Олегович, що знаходиться за адресою: проспект Перемог, 14, м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихч. 2ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складення повного рішення суду 08 листопада 2022 року.

Головуюча А.І. Сарай