Ухвала суду № 107179209, 03.11.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1266/22

Провадження №1-кс/157/612/22

УХВАЛА

Іменем України

03 листопада 2022 року слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2022 року за №12022030530000501, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого вироком Камінь-Каширського районного суду від 23.07.2008 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, звільненого 05 лютого 2016 року по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідча СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 на початку серпня 2022 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, продовженого до 23.08.2022 Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022, перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , діючи із прямим умислом та з корисливим мотивом, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії ніким не помічені, шляхом відкриття дверей, проник до багажного відділення автомобіля марки «SUZUKI», моделі «GRAND VITARA», н.з. НОМЕР_1 , звідки умисно, повторно, таємно викрав належний ОСОБА_7 автомобільний механічний насос марки «Belauto», моделі «BL 11», вартістю 500 грн, чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_5 в серпні місяці 2022 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, продовженого до 23.08.2022 Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022, перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_3 , діючи із прямим умислом та з корисливим мотивом, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись що його дії ніким не помічені, шляхом відкриття дверей, проник до господарського приміщення, звідки, умисно, повторно, таємно викрав належні ОСОБА_8 два алюмінієві бідони об`ємом 40 л вартістю 766,67 грн. та об`ємом 25 л вартістю 466,67 грн., чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 1233,34 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 повністю визнав свою вину та причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та детально розповів про обставини їх скоєння.

Окрім цього, вина підозрюваного ОСОБА_5 у скоєному повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом-заявою ОСОБА_7 про скоєння крадіжки; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; заявою ОСОБА_9 про видачу автомобільного компресора; протоколом огляду місця події; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом-заявою ОСОБА_8 ; показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; висновками судових товарознавчих експертиз; показаннями самого підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами.

Підозрюваний ОСОБА_5 неодружений, на утриманні нікого не має, проживає сам, офіційно не працевлаштований, у зв`язку із чим не має будь-яких доходів для задоволення своїх матеріальних потреб, раніше судимий за скоєння особливо тяжкого корисливого злочину проти власності.

Вказане свідчать про вперте небажання ОСОБА_5 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві та про наявність, передбачених ст. 177 КПК України, ризиків, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення корисливого та насильницького характеру, переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на потерпілого та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів підтримали повністю з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Захисник посилався на те, що підозрюваний вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю і щиро розкаюється, має стійкі соціальні зв`язки, не має наміру переховуватися, не буде вчиняти інших злочинів та органом досудового розслідування не доведено, що останній зможе впливати на потерпілих і свідків.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри підтверджується наявністю вагомих доказів, зокрема:

протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення;

протоколами допиту потерпілого згідно з якими ОСОБА_7 показав, що у серпні 2022 року помітив відсутність електрокомпресора у вигляді автомобільної шини, який знаходився у багажнику його автомобіля, що постійно зберігається у подвір`ї за місцем його проживання на АДРЕСА_2 . Крім цього, у двадцятих числах вересня 2022 року помітив відсутність механічного насосу зеленого кольору, який знаходився у багажнику вказаного вище автомобіля. Спочатку на відсутність вказаних насосів не звернув уваги, проте згодом від сусіда ОСОБА_10 дізнався, що йому подібного механічного насоса, який зник, пропонував придбати ОСОБА_5 . Через деякий час від місцевих жителів дізнався, що ОСОБА_5 продав автомобільного компресора ОСОБА_11 , який це підтвердив;

заявою ОСОБА_12 про надання дозволу працівникам поліції на проведення слідчих дій на території його домогосподарства по АДРЕСА_4 ;

протоколом огляду місця події від 14.10.2022 АДРЕСА_5 , неподалік домогосподарства ОСОБА_12 , який добровільно видав працівникам поліції механічний автомобільний насос, якого йому продав ОСОБА_14 за 60 грн.;

заявою ОСОБА_12 про добровільну видачу механічного насоса зеленого кольору, якого йому продав ОСОБА_5 в кінці вересня 2022 року;

заявою ОСОБА_11 про надання дозволу працівникам поліції на проведення слідчих дій на території його домогосподарства по АДРЕСА_1 ;

протоколом огляду місця події від 14.10.2022 АДРЕСА_2 , неподалік домогосподарства ОСОБА_11 , який добровільно видав працівникам поліції електричний автомобільний насос чорного кольору, якого йому продав ОСОБА_5 за 60 грн.;

заявою ОСОБА_11 про добровільну видачу електричного насоса чорного кольору у формі шини з написом «AVTO WELLE GERMANY», якого йому продав ОСОБА_5 в липні 2022 року;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , згідно з яким він показав, що приблизно в середині вересня 2022 року біля 07.00 год до його будинку прийшов ОСОБА_5 , який пропонував придбати механічного насоса, що приніс із собою та тримав під курткою, однак він його не придбав;

протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , згідно з яким він показав, що приблизно на початку серпня 2022 року біля обіду до нього прийшов односельчанин ОСОБА_5 , який запропонував придбати електричний автомобільний компресор, що приніс із собою, на що він погодився та заплатив за нього 100 грн;

протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , згідно з яким він показав, що приблизно наприкінці вересня чи початку жовтня 2022 року в обідню пору, коли він знаходився вдома, до нього прийшов місцевий житель ОСОБА_5 , який запропонував придбати механічного ножного автомобільного насоса зеленого кольору, що приніс із собою, на що він погодився та заплатив за нього обумовлену суму 100 грн.;

висновком судової товарознавчої експертизи від 18.10.2022 № СЕ-19/103-22/8974-ТВ згідно з яким ринкова вартість автомобільного насоса марки «BELAUTO» моделі «BL 11» станом на 27.09.2022 складала 500 грн.;

висновком судової товарознавчої експертизи від 18.10.2022 № СЕ-19/103-22/8975-ТВ згідно з яким ринкова вартість автомобільного електричного компресору чорного кольору з написом «AVTO WELLE GERMANY» у формі шини станом на кінець липня 2022 могла складати 236,33 грн.;

протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення;

протоколом допиту потерпілого згідно з яким ОСОБА_8 показав, що наприкінці серпня 2022 року після обіду вияви крадіжку двох алюмінієвих бідонів ємністю 25 л та 40 л, які знаходилися в приміщенні колишньої кухні, що розміщена на території його домогосподарства по АДРЕСА_3 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , згідно з яким він показав, що приблизно у червні 2022 року від ОСОБА_8 дізнався, що з його господарства викрали два алюмінієві бідони. Через деякий час від односельчан дізнався, що ОСОБА_5 його конем з підводою, якого він давав останньому на його прохання у червні 2022 року аби привезти дрова з лісу, возив викрадені бідони до ОСОБА_12 , де й продав їх;

протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , згідно з яким він показав, що приблизно у червні 2022 року стояв власним автомобілем в кінці с. Видричі Камінь-Каширського району та приймав ягоди чорниці. Під вечір підводою до нього приїхав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_15 на прізвисько « ОСОБА_16 » і ОСОБА_5 запропонував йому придбати два алюмінієві бідони, один з яких звичайний ємністю 40 л, а інший 25 л від доїльного апарату, на що той погодився та заплатив за них близько по 200-300 грн. за кожного.

висновком судової товарознавчої експертизи від 21.10.2022 № СЕ-19/103-22/9147-ТВ згідно з яким станом на серпень 2022 року ринкова вартість бувших у користуванні понад 8 років алюмінієвого бідону об`ємом 40 л могла складати 766,67 грн., алюмінієвого бідону об`ємом 25 л 766,67 грн.

Відомості про перший із зазначених злочинів внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 за № 12022030530000501 від 13 жовтня 2022 року з коротким викладом обставин про те, що в період часу із серпня 2022 року по даний час невідома особа, під час дії воєнного стану, з багажного відділення легкового автомобіля, який знаходився на території домогосподарства АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрала механічний автомобільний компресор та автомобільний електричний компресор, що належать на праві приватної власності ОСОБА_7 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий 03 листопада 2022 року о 12 год. 10 хв.

27 жовтня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , належать до категорії тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується негативно, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, звільнений по відбуттю строку покарання, не працевлаштований, офіційного доходу не має, знову підозрюється у вчиненні в умовах воєнного стану нових тяжких злочинів, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та не бажання стати на шлях виправлення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З врахуванням зазначених обставин у сукупності з вагомістю доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри, і суворістю передбаченого покарання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність високого ступеня ризику щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим клопотання слідчого належить задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обсягу проведення необхідних слідчих дій, на строк 60 днів.

Більш м`які запобіжні заходи, зокрема, у вигляді домашнього арешту, з урахуванням вищезазначених обставин, не зможуть дієво запобігти зазначеним ризикам.

Згідно із ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Згідно з протоколом затримання від 03 листопада 2022 року ОСОБА_5 фактично було затримано 03 листопада 2022 року о 12 год. 10 хв. Отже, строк тримання під вартою належить обчислювати з цієї дати.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість злочину, що ставиться йому у вину, ступінь вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 грн., та в разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193-194, 196-197, 205, 369 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити повністю.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 січня 2023 року включно, взявши його під варту із зали суду.

Визначити розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок № UA278201720355279002000002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_5 негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення вказаної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання.

У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків, покладених на нього судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та його захиснику, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1