Рішення № 107178691, 01.11.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р. м. РівнеСправа № 918/1129/20(918/729/22)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Zelena biomasa a.s. ( резидент Республіки Чехія) (Bohdanec 87, PSC 28525 Czech Republic) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 39Б, РНОКРПП НОМЕР_1 )

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення 11 592, 00 Євро

в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 )

учасники справи не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 (боржника) від 01.12.2020 про неплатоспроможність.

16 вересня 2022 року через відділ канцелярії Господарського суду Рівненської області від Zelena biomasa a.s. ( резидент Республіки Чехія) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення 11 592, 00 Євро, разом із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1129/20(918/729/22) за позовом Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович до ОСОБА_1 про стягнення 11 592, 00 Євро у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.10.2022.

Ухвалою від 19.09.2022 у задоволенні заяви Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович про забезпечення позову у справі за позовом Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович до ОСОБА_1 про стягнення 11 592, 00 Євро у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 - відмовлено.

28 вересня 2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

07 жовтня 2022 року на адресу суду від Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 11.10.2022, оголошено перерву та повідомлено відповідача, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 20.10.2022.

Ухвалою від 20.10.2022 витребувано у ОСОБА_1 оригінал Контракту №2-2017 від 13.06.2017. Встановлено ОСОБА_1 строк для подання витребуваних доказів - до 31.10.2022 (включно). Оголошено перерву та повідомлено відповідача, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 01.11.2022.

31 жовтня 2022 року від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 01.11.2022 без участі адвоката Найдича М.А.

У судове засідання 01.11.2022 відповідач не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 20.10.2022, яка направлялась на адресу АДРЕСА_1 .

Із адреси ОСОБА_1 , повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.10.2022 за трек-номером 3301312211433 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 20.10.2022 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином.

Окрім того, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на його офіційну електронну адресу ухвали від 20.10.2022.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та зважаючи на наявність вказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

23 вересня 2019 року Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) було перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця Пушкар Максима Миколайовича грошові кошти у розмірі 11 592,00 Євро, згідно з проведеною транзакцією від 23.09.2019, та згідно з виставленим відповідачем інвойсом № 01 від 17.09.2019.

У позовній заяві позивач вказує, що вказані грошові кошти у розмірі 11 592,00 Євро, були перераховані на рахунок для ФОП Пушкар М.М безпідставно, оскільки між компанією Zelena biomasa a.s. та ФОП Пушкар М.М. не було укладено Контракт №2-2017 від 13.06.2017 про який зазначено в інвойсі № 01 від 17.09.2019. Окрім того, у зв`язку з неукладенням контракту, дерев`яні брикети в кількістю 154,56 тон на суму 11 592,00 Євро згідно інвойсу №01 від 17.09.2019 відповідачем поставлені не були. З огляду на вищенаведене, а саме неукладення між сторонами Контракту № 2-2017 від 13.06.2017, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 11 592,00 Євро, що перераховані 23.09.2019, як безпідставно набуті.

Судом встановлено, що 10.11.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було зареєстровано припинення підприємницької діяльності відповідача за № 2006080060006005011.

07 липня 2022 року позивачем було направлено вимогу для відповідача про повернення коштів за вих. № 1.

У відповіді на дану вимогу відповідач зазначив, що пред`явлена вимога є безпідставною і не може бути виконаною, оскільки жодних порушень з боку відповідача не вбачається. В тому числі, відповідач робить посилання на Контракт № 1-2017 від 11.05.2017.

На переконання позивача Контракт №1-2017 від 11.05.2017 не стосується здійсненого позивачем 23.09.2019 платежу в сумі 11 592,00 Євро. При цьому станом на дату подання даного позову, відповідачем не було вчинено жодних дій для задоволення даної вимоги, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду. Окрім того, позивач підкреслює, що і поставка товару не може бути здійснена відповідачем, оскільки останній припинив свою підприємницьку діяльність.

У свою чергу відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та у відзиві зазначає, що 11.05.2017 між фізичною особою-підприємцем Пушкарем М.М. та компанією Zelena biomasa a.s. було укладено Контракт № 1-2017. За умовами даного Контракту, позивачу було відвантажено дві партії товару. У зв`язку з тим, що сторони Контракту домовились перейти на форму розрахунку як 100% передоплата, за бажанням позивача, між позивачем та відповідачем було укладено інший Контракт № 2-2017 від 13.06.2017. Предметом Контракту відповідно до п.1.1. вищезазначеного Контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах FСА с. Лісопіль, Костопільській р-н, Україна Інкотермс 2010, паливні брикети типу РУФ, упаковка пакети 10 кг, 960 кг на палеті, 22,08 тонни в машині. Згідно з п.3.4 Контракту умови поставки - FСА с. Лісопіль, Костопільській р-н, Україна Інкотермс 2010. За Контрактом № 2-2017 від 13.06.2017 успішно було здійснено відправку чотирьох партій товару Позивачу про що свідчать міжнародні товаросупровідні документи як митні декларації та рахунки фактури в яких вказується згідно якого Контракту відвантажений товар. 17.09.2019 відповідачем було сформовано інвойс № 01 на підставі якого 23.09.2019 позивачем було перераховано кошти у розмірі 11592,00 Євро, як передоплату за товар. В даному інвойсі в деталях платежу було зазначено Контракт № 2-2017 від 13.06.2017. На момент здійснення оплати, позивач жодним чином не заперечував, що такий Контракт укладався. Так само, заперечень з боку позивача не було щодо даного Контракту і при попередніх відправках чотирьох партій товару. Відповідно до п. 3.3 Контракту № 2-2017 від 13.06.2017 термін поставки товару після її оплати складає 10 днів. Відповідно до умов постачання FСА Інкотермс 2010, а саме такі умови постачання товару визначені Контрактом, товар доставляється перевізнику замовника. В Контракті було визначено адресу де перевізник замовника, тобто Позивача мав забрати виконане замовлення, а саме в с. Лісопіль, Костопільського району. Проте позивачем було порушено ці умови Контракту і товар не забрано у визначений термін та у термін дії даного Контракту який спливає 31.12.2019 згідно з п. 7.4. вищевказаного Контракту. Відповідач підкреслює, що позивач у своїй позовній заяві зазначає про те, що 23.09.2019 ним було переказано кошти у розмірі 11592,00 Євро на рахунок фізичної особи - підприємця Пушкаря М.М.

Також у відзиві відповідач посилається на ст. 1215 ЦК України, ч. 1 якої передбачає, що, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. На переконання відповідача закон встановлює виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Позивач у відповіді на відзив звертає увагу, що відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог зазначає про наявність Контракту № 2-2017 та відправку за ним чотирьох партій товару, про що ніби-то свідчать такі міжнародні товаросупровідні документи як митні декларації та рахунки фактури. Однак відповідачем не було долучено до відзиву на позовну заяву доказів (митних декларацій, рахунків фактур), які б свідчили про існування Контракту № 2-2017. Позивач зазначає, що Контракт № 2-2017 не укладався. На підтвердження того, що Контракту №2-2017 не існувало до звернення позивача з позовом про стягнення коштів вказує також та обставина, що відповідач у своїй відповіді на вимогу про повернення коштів жодним чином не згадує про Контракт № 2-2017. Натомість, робить посилання на інший Контракт № 1-2017 від 11.05.2017, однак вказаний контракт не має відношення до здійсненого позивачем 23.09.2019 року платежу в сумі 11 592.00 Євро. Таким чином, Контракт № 2-2017 між Сторонами не укладався.

Окрім того, позивач зауважує, що відповідач посилаючись на ст. 1215 ЦК України не врахував, що положення даної статті стосуються щодо грошових сум, наданих Фізичній особі як засіб до існування, тоді як кошти у сумі 11 592,00 Євро відповідач набув як суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець).

Додатково позивач звертає увагу, що арбітражним керуючим боржника визначено склад майна та його вартість, а саме - лот № 1: верстат для нанесення клею BEAVER WT 2504 2008 року виписку, вартість визначена незалежною експертною оцінкою, грн.: 5 519,00 грн; верстат брусувальний TR 450/4 2007 року випуску, вартість визначена незалежною експертною оцінкою, грн.: 11 410.00 грн. Серед майна відсутній товар, який мав поставити відповідач позивачу, Початкова ціна лоту № 1 - 16 929,00 грн, без можливості зниження ціни на першому аукціоні. Вартість зазначених об`єктів визначена на замовлення арбітражного керуючого Сокотуна В.А. - суб`єктом оціночної діяльності ПП Експерт-Рівне-Консалт, з метою визначення вартості майна, для прийняття управлінських функцій. Оцінку проведено 13.10.2021, звіт складено 18.10.2021. Оскільки відповідач припинив свою господарську діяльність, відповідач повністю визнає той факт, що позивачем було перераховано, а відповідачем отримано кошти у сумі 11 592,00 Євро за товар, який поставлено не було, товар відсутній у складі майна боржника (відповідача), тому кошти у сумі 11 592,00 Євро підлягають поверненню як безпідставно набуті.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно перерахованих коштів в розмірі 11 592,00 Євро, заявлена на підставі ст. 1212 ЦК України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, і набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, за змістом ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що 23.09.2019 Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) було перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця Пушкар Максима Миколайовича грошові кошти у розмірі 11 592,00 Євро, згідно з проведеною транзакцією від 23.09.2019, та згідно з виставленим відповідачем інвойсом № 01 від 17.09.2019.

Судом встановлено, що у Інвойсі міститься посилання на Контракт № 2-2017 від 13.06.2017.

Позивач зазначає, що даний контракт № 2-2017 від 13.06.2017 між сторонами укладено не було, а відповідач у свою чергу вказує, що між сторонами існували господарські зобов`язання з даним Контрактом № 2-2017, який був укладений 13.06.2017 між позивачем та відповідачем.

Окрім того, відповідач вказує, що за Контрактом № 2-2017 від 13.06.2017 успішно було здійснено відправку чотирьох партій товару позивачу про що свідчать міжнародні товаросупровідні документи як митні декларації та рахунки фактури в яких вказується згідно якого Контракту відвантажений товар. В Контракті № 2-2017 від 13.06.2017 було визначено адресу де перевізник замовника, тобто позивача мав забрати виконане замовлення, а саме в с. Лісопіль, Костопільського району. Проте позивачем було порушено ці умови Контракту і товар не забрано у визначений термін та у термін дії даного Контракту який спливає 31.12.2019 згідно з п. 7.4. вищевказаного Контракту. Таким чином, на переконання відповідача, позивач підтверджує, що кошти були перераховані добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку відповідача.

Зважаючи на посилання відповідача у відзиві на укладення між Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) та Пушкарем М.М. Контракту №2-2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

ОСОБА_1 до відзиву подано копію Контракту №2-2017 від 13.06.2017.

Проте, зважаючи на те, що позивач заперечив факт укладення такого Контракту, суд ухвалою від 20.10.2022 витребував у Пушкаря М.М. оригінал Контракту №2-2017 від 13.06.2017, встановивши ОСОБА_1 строк для подання витребуваних доказів - до 31.10.2022 (включно).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не виконано вимоги ухвали від 20.10.2022 та оригінал Контракту №2-2017 від 13.06.2017 для огляду суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З огляду на викладене, оскільки копія Контракту № 2-2017 від 13.06.2017, яка долучена відповідачем до відзиву, викликає сумніви у відповідності поданої копії оригіналу, господарський суд дійшов висновку про те, що такий доказ - Контракт №2-2017 від 13.06.2017 - не береться судом до уваги.

Окрім того, як встановленого судом, відповідачем не надано суду жодного доказу в документальне підтвердження своїх обґрунтувань, що сторонами було виконано Контракт №2-2017 від 13.06.2017, а саме: не надано міжнародні товаросупровідні документи як митні декларації та рахунки фактури в яких, як зазначав у відзиві відповідач, вказано згідно якого Контракту відвантажений товар.

У пунктах 6.7- 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 зазначено, що: "6.7. Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.".

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 зазначено таке:

"… 108. При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 01.11.2019 у справі № 904/3074/18).

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що Контракт № 2-2017 від 13.06.2017 між Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) та фізичною особою-підприємцем Пушкарем М.М. не укладався.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 11 592,00 Євро, які 23.09.2019 було перераховано Zelena biomasa a.s. для ФОП Пушкаря М.М. згідно з проведеною транзакцією від 23.09.2019, та згідно з виставленим відповідачем інвойсом № 01 від 17.09.2019, - є безпідставно набутими відповідачем, який станом на 23.09.2019 був фізичною особою-підприємцем.

Суд відхиляє аргумент відповідача із посиланням на ст. 1215 ЦК України, оскільки норми даної статті стосуються щодо грошових сум, наданих Фізичній особі як засіб до існування, тоді як кошти у сумі 11 592,00 Євро відповідач набув як суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець).

Оскільки майновий перехід 11 592,00 Євро від позивача до відповідача не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, отже отримання відповідачем 11 592,00 Євро є безпідставним.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд на підставі доказів, наданих учасниками справи, встановив факт виникнення у відповідача кондикційних зобов`язань та встановив факт порушення відповідачем прав позивача.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, а відповідач своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 11 592, 00 Євро.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 11 592, 00 Євро, відтак судовий збір у розмірі 6 349 грн 00 коп., сплачений позивачем при зверненні до господарського суду покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 196, 202, 236-241, 252, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Zelena biomasa a.s. ( резидент Республіки Чехія) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович до ОСОБА_1 про стягнення 11 592, 00 Євро в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) (Bohdanec 87, PSC 28525 Czech Republic) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 39Б, РНОКРПП НОМЕР_1 ) 11 592 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто два) 00 Євро.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Zelena biomasa a.s. (резидент Республіки Чехія) (Bohdanec 87, PSC 28525 Czech Republic) від імені якої діє представник адвокат Найдич Микола Андрійович (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 39Б, РНОКРПП НОМЕР_1 ) 6 349 (шість тисяч триста сорок дев`ять) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано "07" листопада 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич