Рішення № 107178193, 03.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2022Справа № 910/17279/21За позовом Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про визнання односторонніх правочинів недійсними

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники сторін

від позивача: Довгалюк Р.О.

від відповідача: Кулик О.І.

У судовому засіданні 03.11.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Оператор Газорозподільної Системи "Житомиргаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної Системи України" в якому позивач просить суд визнати недійсними односторонні правочини відповідача, а саме заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог:

-№ ТОВВИХ-20- 5692 від 21.05.2020 на суму 11012,98 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-6153 від 02.06.2020 на суму 16361,79 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-7082 від 19.06.2020 на суму 3013,70 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-7650 від 01.07.2020 на суму 8541,90 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-8460 від 20.07.2020 на суму 472,16 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-9640 від 20.08.2020 на суму 1238,81 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-9606 від 20.08.2020 на суму 5,36 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-10698 від 18.09.2020 на суму 3127,94 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-11855 від 20.10.2020 на суму 8723,44 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-11956 від 22.10.2020 на суму 94,99 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-12975 від 19.11.2020 на суму 62952,83 грн.;

-№ ТОВВИХ-20-14133 від 16.12.2020 на суму 148044,88 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-590 від 16.01.2021 на суму 17552,80 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-841 від 22.01.2021 на суму 138,18 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-2218 від 22.02.2021 на суму 170,16 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-5552 від 17.05.2021 на суму 14768,84 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-6774 від 16.06.2021 на суму 18590,65 грн;

-№ ТОВВИХ-21-7753 від 15.07.2021 на суму 25671,00 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-7920 від 20.07.2021 на суму 13,28 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-9036 від 16.08.2021 на суму 68466,84 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-9219 від 20.08.2021 на суму 2,22 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-10231 від 15.09.2021 на суму 157032,14 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-10413 від 21.09.2021 на суму 9,78 грн.;

-№ ТОВВИХ-21-11570 від 19.10.2021 на суму 171598,69 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.11.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 02.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2022.

21.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач проти позову заперечує, наголошуючи на тих обставинах, що спір між сторонами з приводу суми зарахованих за спірними правочинами вимог відсутній. Крім того, позивачем не доведено обставин щодо не надання послуг щодо врегулювання щодобових небалансів. А отже, в зв`язку з існуванням між сторонами взаємних грошових зобов`язань, односторонні правочини, що оспорює позивач, не суперечать чинному законодавству, а тому відсутні підстави для їх недійсності.

13.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги та наголошує, що п. 9.6 договору транспортування природного газу до вирішення між сторонами спору щодо вартості добових небалансів, в тому числі і в суді, унеможливлює зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки, сума зобов`язання позивача є спірною. Позивач також подав заяву про зміну предмета позову, в якій просить визнати недійсними також наступні правочини: -№ ТОВВИХ-21-12796 від 15.11.2021 на суму 206809,42 грн.; -№ ТОВВИХ-21-13273 від 25.11.2021 на суму 333,71 грн.; -№ ТОВВИХ-21-14298 від 15.12.2021 на суму 158874,72 грн.

20.01.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримував свої доводи, викладені у відзиві та наголосив, що наявність судових справ, ініційованих відповідачем не свідчить про наявність спору саме щодо суми зобов`язань позивача, а стосується прострочення виконання цих зобов`язань. Отже, п. 9.6 договору, укладеного між сторонами в даному випадку не перешкоджає вчиненню правочинів по зарахуванню. Крім того позивачем було добровільно визнано розмір заборгованості шляхом здійснення часткових оплат.

В підготовчому засіданні 20.01.2022 судом було поставлено на вирішення питання щодо прийняття заяви позивача про зміну предмету позову.

Позивач підтримав свою заяву, відповідач поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд, протокольною ухвалою 20.01.2022 прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, справа розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви.

У підготовчому засіданні 20.01.2022 судом оголошено перерву до 03.02.2022.

03.02.2022 від позивача надійшли пояснення по справі з додатками, в яких підтримані позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 03.03.2022.

11.04.2022 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просить крім попередньо заявлених правочинів, визнати недійсними також односторонній правочин: -№ ТОВВИХ-22-2318 від 21.02.2022 на суму 13070,52 грн.

05.07.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він зазначає, що додатково обсяг стягнення за небаланси та розмір заборгованості підтверджується звітом про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за лютий 2021, який поданий позивачем до НКРЕКП.

14.07.2022 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких вказано, що звіт, на який посилається відповідач, не є належним та допустимим доказом в підтвердження розміру заборгованості за небаланси. Крім того, позивач заперечує проти долучення поданого відповідачем доказу до матеріалів справи, оскільки, він поданий з простроченням та без клопотання про поновлення строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 29.08.2022.

24.08.2022 від відповідача надійшли пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 29.08.2022 судом оголошено перерву до 01.09.2022.

30.08.2022 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільних Систем "Житомиргаз" від 30.08.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 задоволено заяву Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільних Систем "Житомиргаз" від 30.08.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

В підготовчому засіданні 01.09.2022 судом поставлено на вирішення питання щодо прийняття заяви про зміну предмету позову, подану до суду 11.04.2022.

Представник позивача підтримав подану заяву, відповідач проти її прийняття заперечував.

Оскільки, заява про зміну предмету позову була подана з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України, суд протокольною ухвалою прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, справа розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви.

Судом поставлено на вирішення питання про прийняття додаткових пояснень відповідача, поданих до суду 05.07.2022, з долученими до них доказами.

Представник позивача заперечував проти долучення пояснень та доказів до матеріалів справи.

Відповідач просив долучити до матеріалів справи додаткові пояснення з долученими до них документами.

Згідно ч. 3, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідачем не зазначено причин своєчасного не подання додаткових доказів та не заявлено клопотання про поновлення строку на їх подання, в зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та долучених до них доказів.

Суд протокольною ухвалою 01.09.2022 відмовив у долученні додаткових пояснень відповідача, що надійшли до суду 05.07.2022.

В підготовчому засіданні 01.09.2022 оголошено перерву до 12.09.2022.

08.09.2022 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільних Систем "Житомиргаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 09.09.2022 клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

12.09.2022 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просив зупинити провадження у справі № 910/17279/21 до набрання чинності судових рішень по суті спору в судових справах № 906/1261/20 та 906/906/21.

У підготовчому засіданні 12.09.2022 представник позивача підтримав своє клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідач заперечував проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Суд, протокольною ухвалою від 12.09.2022 відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2022.

13.09.2022 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільних Систем "Житомиргаз" від 13.09.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 14.09.2022 клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

28.10.2022 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС".

Ухвалою суду від 31.10.2022 клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

В судовому засіданні 03.11.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (замовник) був укладений договір транспортування природного газу № 2002000100, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1. договору).

В п. 5.2. договору визначено, що якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.

Відповідно до п. 5.3. договору за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.

Згідно п. 10.1. договору сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов`язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу. Відповідальною стороною за якість газу є: у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) - замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) - перед оператором. У точках входу на міждержавному з`єднанні - замовник - перед оператором; у точках виходу відповідальним є оператор - перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з`єднанні - оператор - перед замовником.

Пунктом 10.7. договору визначено, що сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов`язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Як зазначено відповідачем та не заперечено позивачем, у ТОВ "Оператор ГТС України" перед АТ "Житомиргаз" існувала заборгованість по платі за недотримання параметрів якості природного газу. Крім того, в заявах про зарахування вказано про наявність заборгованості по щодобових небалансах. Згідно долучених до матеріалів справи заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, загальна сума зобов`язань відповідача перед позивачем припинена шляхом зарахування становить 1116693,73 грн.

Позивач не заперечував та не оспорював суму зобов`язань відповідача перед ним, яка була припинена шляхом зарахування за спірними правочинами.

Відповідно до п. 9.2 договору, у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У п. 9.3 договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Згідно з п. 9.6 договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

Як встановлено у п. 11.1 договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Згідно акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000100 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 20808520,10 грн. В актах врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-2002000100 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 74609393,95 грн та 58498925,59 грн. Згідно реєстрів файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" акт та рахунок за січень були направлені 14.02.2020, а рахунки та акти за лютий 2021 направлені 13.03.2021.

Як зазначає позивач, відповідачем були вчинені односторонні правочини із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: заявив про припинення зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" перед AT "Житомиргаз" на суму 726592,38 грн. за договором шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань AT "Житомиргаз" перед ТОВ "Оператор ГТС України" у частині суми основної заборгованості за договором та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 року № 01-2020-2002000100 та актами врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 від 28.02.2021 № 02-2021-2002000100.

Як вбачається з поданих до матеріалів справи заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог зарахування відбулись на наступні суми: № ТОВВИХ-20- 5692 від 21.05.2020 на суму 11012,98 грн.; № ТОВВИХ-20-6153 від 02.06.2020 на суму 16361,79 грн.; № ТОВВИХ-20-7082 від 19.06.2020 на суму 3013,70 грн.; № ТОВВИХ-20-7650 від 01.07.2020 на суму 8541,90 грн.; № ТОВВИХ-20-8460 від 20.07.2020 на суму 472,16 грн.; № ТОВВИХ-20-9640 від 20.08.2020 на суму 1238,81 грн.; № ТОВВИХ-20-9606 від 20.08.2020 на суму 5,36 грн.; № ТОВВИХ-20-10698 від 18.09.2020 на суму 3127,94 грн.; № ТОВВИХ-20-11855 від 20.10.2020 на суму 8723,44 грн.; № ТОВВИХ-20-11956 від 22.10.2020 на суму 94,99 грн.; № ТОВВИХ-20-12975 від 19.11.2020 на суму 62952,83 грн.; № ТОВВИХ-20-14133 від 16.12.2020 на суму 148044,88 грн.; № ТОВВИХ-21-590 від 16.01.2021 на суму 17552,80 грн.; № ТОВВИХ-21-841 від 22.01.2021 на суму 138,18 грн.; № ТОВВИХ-21-2218 від 22.02.2021 на суму 170,16 грн.; № ТОВВИХ-21-5552 від 17.05.2021 на суму 14768,84 грн.; № ТОВВИХ-21-6774 від 16.06.2021 на суму 18590,65 грн; № ТОВВИХ-21-7753 від 15.07.2021 на суму 25671,00 грн.; № ТОВВИХ-21-7920 від 20.07.2021 на суму 13,28 грн.; № ТОВВИХ-21-9036 від 16.08.2021 на суму 68466,84 грн.; № ТОВВИХ-21-9219 від 20.08.2021 на суму 2,22 грн.; № ТОВВИХ-21-10231 від 15.09.2021 на суму 157032,14 грн.;№ ТОВВИХ-21-10413 від 21.09.2021 на суму 9,78 грн.; № ТОВВИХ-21-11570 від 19.10.2021 на суму 171598,69 грн; № ТОВВИХ-21-12796 від 15.11.2021 на суму 206809,42 грн.; № ТОВВИХ-21-13273 від 25.11.2021 на суму 333,71 грн.; № ТОВВИХ-21-14298 від 15.12.2021 на суму 158874,72 грн; № ТОВВИХ-22-2318 від 21.02.2022 на суму 13070,52 грн. Загальна сума припинених згідно вказаних заяв зустрічних вимог складає 1116693,73 грн.

Натомість, позивач вказує, що припинення зобов`язань за спірними правочинами відбулось на суму 726592,38 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги не відповідністю спірних правочинів вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у статті 601 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне. Позивач не був замовником послуг транспортування природного газу, а тому відповідач не міг надати позивачу послуги транспортування, балансування природного газу, при цьому відповідач не вчиняв балансуючих дій у період січень 2020, лютий 2021, а отже грошові зобов`язання у позивача перед відповідачем не виникли, що свідчить про спірність грошових вимог, які були зараховані вчиненням спірних правочинів.

Домовленість сторін за пунктом 9.6. договору, це обставина, яка виключає можливість вважати борг AT "Житомиргаз" безспірним, оскільки існує можливість останнього оспорити в судовому порядку факт надання послуги балансування, її ціну, загальну вартість щодобових небалансів та суми плати, у тому числі шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з боржника заборгованості за таке балансування. У зв`язку з чим, позивач зазначав, що у провадженні Господарського суду Житомирської області знаходяться справи № 906/1261/20 та 906/906/21 за позовом ТОВ "Оператор ГТС України" до AT "Житомиргаз" про стягнення заборгованості з оплати добових небалансів природного газу за січень 2020 року та за лютий 2021 за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000100. Отже суми, визначені відповідачем у актах за січень 2020 і лютий 2021 є спірними, а тому не можуть бути предметом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог у даному випадку відповідає як положенням договору, так і вимогам чинного законодавства щодо однорідності, зустрічності та настання строку для оплати. Крім того, здійснення позивачем оплати за щодобові негативні небаланси, в тому числі за спірні періоди, свідчить про наявність самого зобов`язання з оплати щодобових небалансів, так і його прострочення виконання. Тобто, позивач вчиняв дії, що свідчать про добровільне визнання ним боргу перед відповідачем. При цьому, предметом спору, що розглядається Господарським судом Житомирської області, є не об`єми та вартість щодобових негативних небалансів за січень 2020, лютий 2021 року, а несвоєчасна оплата AT "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" в неповному обсязі вартості щодобових негативних небалансів. Також відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача про п. 9.6 договору щодо підстав наявності спору між позивачем та відповідачем, оскільки, позивачем не було оспорено в судовому порядку питання щодо вартості щодобових небалансів, а отже, трактування ним п. 9.6 договору як підстави для заборони здійснення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог є хибним.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частинами 3, 5 ст. 202 ЦК України визначено, що одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до положень ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи наведені положення законодавства, суд погоджується з твердженнями відповідача, що у сторін, в межах виконання договірних зобов`язань, утворилася взаємна заборгованість, яка визнавалась сторонами та не була оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. В такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Такий правовий висновок, зокрема, сформовано в пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 зі справи № 914/3217/16.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 зі справи № 910/21652/17, від 11.09.2018 зі справи № 910/21648/17, від 11.10.2018 зі справи № 910/23246/17, від 15.08.2019 зі справи № 910/21683/17, від 01.10.2019 зі справи № 910/12968/17, від 05.11.2019 зі справи № 914/2326/18.

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду.

У постановах від 28.02.2018 по справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 по справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 по справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 по справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 по справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 по справі № 918/329/18 Верховний Суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 зазначено, що інформація про наявність у суді іншого позову стягувана до боржника чи божника до стягувана сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Тобто, наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) так - безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, за відсутності спору, у відповідності до умов договору, на підставі актів врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-200200010 та лютий 2021 від 28.02.2021 № 02-2021-200200010 в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, відповідачем було частково проведено між сторонами договору залік взаєморозрахунків на загальну суму 1116693,73 грн. по існуючим грошовим зобов`язанням щодо заборгованості: ТОВ "Оператор ГТС України" перед AT "Житомиргаз" по оплаті за врегулювання позитивних щодобових небалансів та платі за недотримання параметрів якості природного газу та AT "Житомиргаз" перед ТОВ "Оператор ГТС України" за добовий негативний небаланс природного газу за січень 2020, лютий 2021 року.

Так, наявність у обох сторін заборгованості за договором та її погашення відповідачем шляхом зарахування між сторонами зустрічних однорідних вимог, у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, у формі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідає як положенням договору, так і вимогам чинного законодавства України щодо однорідності, зустрічності та настання строку для оплати.

Посилання позивача на справи № 906/1261/20, 906/906/21, що перебувають у провадженні Господарського суду Житомирської області, у контексті наведеного не є слушним та доцільним, оскільки вказані спори виникли внаслідок звернення саме відповідача про стягнення з позивача заборгованості у зв`язку з несплатою останнім за добовий небаланс природного газу (січень 2020, лютий-березень 2021 року) за договором транспортування природного газу № 2002000100 від 04.02.2020, тобто, предметом спору є не об`єми та вартість щодобових негативних небалансів, зокрема, за січень 2020, лютий 2021 року, а несвоєчасна та неповна оплата AT "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" вартості щодобових негативних небалансів.

Отже, наявність спору в суді за позовом кредитора (відповідача) до боржника (позивача) про стягнення суми заборгованості за договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника, що також відповідає наведеній вище позиції Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).

Як встановлено судом, внаслідок укладення AT "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" та ТОВ "Оператор газотранспортної України" договору транспортування природного газу № 2002000100 від 04.02.2020 у оператора виник обов`язок надання замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, в той час як у замовника - сплачувати оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Відповідно до положень пунктів 2-3 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.20215 № 2493 (надалі також - Кодекс ГТС), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до пункту 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: - доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; - замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; - вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору, замовник, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. (п. 2.6 договору).

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування.

У пункті 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС вказано, що відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу. Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

У пункті 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу; алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

За приписами пунктів 1, 2 Глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Аналогічно, у п. 9.3 договору вказано, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Відповідач за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору позивачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020, лютий 2021 року виявив наявність у позивача негативних щодобових небалансів як різниці між попередньою і остаточною алокаціями, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу позивача за кожну газову добу звітного місяця та визначив остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, зокрема, за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 6359,22689 тис.куб.м (65817998 кВт*год) на загальну суму 74609393,95 грн; за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 8095,63901 тис.куб.м (83789864 кВт*год) на загальну суму 58498925,59 грн, за січень 2020 року (з 01.01.2020 по 31.01.2020) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 3319,65865 тис.куб.м (34358467 кВт*год) на загальну суму 20808520,10 грн.

У п. 9.6 договору сторони погодили, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

При цьому, в п. 2.8 договору сторони дійшли згоди, що взаємовідносини між замовником (позивач) та оператором (відповідач) при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційної платформою, визначеного Кодексом.

У п. 19.1 договору встановлено, що сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Саме в порядку положень Кодексу ГТС та умов договору відповідач сформував та направив через інформаційну платформу акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-200200010 та відповідні рахунки на оплату від 28.02.2021 № 02-2021-2002000100 на суму 74609393,95 грн та на суму 58498925,59 грн за щодобові негативні небаланси за лютий 2021 року та акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-200200010 та відповідний рахунок на оплату від 31.01.2020 № 01-2020-2002000100 на суму 20808342,06 грн за щодобові негативні небаланси за січень 2020 року, на підтвердження чого надав Реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи.

Оскільки умовами договору не обмежено, а Кодексом ГТС передбачено обмін даними між сторонами (учасниками ринку) за допомогою інформаційної платформи, суд доходить висновку про належне направлення позивачу вказаних документів.

Односторонні акти врегулювання щодобових небалансів, що відповідають п. 11.4 договору, в свою чергу, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1905 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу" засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів.

Отже, суд доходить висновку, що в розумінні умов договору та Кодексу ГТС у позивача виникли зобов`язання з оплати за добові небаланси у лютому 2021 року та січні 2020 року на загальну суму 153916661,60 грн.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на п. 9.6 договору як обставину, яка виключає можливість вважати борг позивача безспірним, з огляду на таке.

Так, названим пунктом 9.6 договору встановлено, що розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

Тобто, відповідно до вказаного положення договору, сторони мають право (у разі незгоди) оскаржити в судовому порядку вартість щодобових небалансів.

Однак, позивачем не було оскаржено в судовому порядку, а ні обсяги щодобових небалансів за січень 2020, лютий 2021 року, а ні їх вартість. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, згідно з п. 9.6 договору, вартість негативних добових небалансів замовника (позивача) лишається такою, яка визначена за даними оператора (відповідача).

За таких обставин, саме існування п. 9.6 договору за відсутності факту його практичної реалізації позивачем шляхом звернення до суду з відповідним позовом не може трактуватися як обставина існування спору щодо заборгованості позивача перед відповідачем з оплати за негативний щодобовий небаланс січня 2020, лютого 2021 року.

Більше того, відповідач частково сплачував за негативний щодобовий небаланс січня 2020, лютого 2021 року, фактично визнавши таким чином борг перед позивачем, про що свідчать відомості, надані АБ "Укргазбанк" у довідках від 15.04.2021 № 15932/27195/2021, від 08.10.2020 № 15932/30537/2020 з реєстром платежів позивача на користь ТОВ "Оператор ГТС України" за період з 01.10.2020-30.06.2021, 01.01.2020 по 29.09.2020.

З урахуванням наведеного, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за договором по актах від 31.01.2020 № 01-2020-200200010, від 28.02.2021 № 02-2021-200200010 на дату вчинення односторонніх правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заявах № ТОВВИХ-20- 5692 від 21.05.2020; № ТОВВИХ-20-6153 від 02.06.2020; № ТОВВИХ-20-7082 від 19.06.2020; № ТОВВИХ-20-7650 від 01.07.2020; № ТОВВИХ-20-8460 від 20.07.2020; № ТОВВИХ-20-9640 від 20.08.2020; № ТОВВИХ-20-9606 від 20.08.2020; № ТОВВИХ-20-10698 від 18.09.2020; № ТОВВИХ-20-11855 від 20.10.2020; № ТОВВИХ-20-11956 від 22.10.2020; № ТОВВИХ-20-12975 від 19.11.2020; № ТОВВИХ-20-14133 від 16.12.2020; № ТОВВИХ-21-590 від 16.01.2021; № ТОВВИХ-21-841 від 22.01.2021; № ТОВВИХ-21-2218 від 22.02.2021; № ТОВВИХ-21-5552 від 17.05.2021; № ТОВВИХ-21-6774 від 16.06.2021; № ТОВВИХ-21-7753 від 15.07.2021; № ТОВВИХ-21-7920 від 20.07.2021; № ТОВВИХ-21-9036 від 16.08.2021; № ТОВВИХ-21-9219 від 20.08.2021; № ТОВВИХ-21-10231 від 15.09.2021; № ТОВВИХ-21-10413 від 21.09.2021; № ТОВВИХ-21-11570 від 19.10.2021; № ТОВВИХ-21-12796 від 15.11.2021; № ТОВВИХ-21-13273 від 25.11.2021; № ТОВВИХ-21-14298 від 15.12.2021; № ТОВВИХ-22-2318 від 21.02.2022, не надав доказів погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов`язання з оплати вказаної суми, суд дійшов висновку про її безспірність.

Отже, відповідач, за наявності у нього та позивача по справі зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, вправі заявити про зарахування таких вимог.

Інші доводи позивача суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що також не підтверджені належними доказами та не є умовою, що виключає можливість для зарахування зустрічних однорідних вимог за оспорюваним правочином.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсним односторонніх правочинів - заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог № ТОВВИХ-20- 5692 від 21.05.2020; № ТОВВИХ-20-6153 від 02.06.2020; № ТОВВИХ-20-7082 від 19.06.2020; № ТОВВИХ-20-7650 від 01.07.2020; № ТОВВИХ-20-8460 від 20.07.2020; № ТОВВИХ-20-9640 від 20.08.2020; № ТОВВИХ-20-9606 від 20.08.2020; № ТОВВИХ-20-10698 від 18.09.2020; № ТОВВИХ-20-11855 від 20.10.2020; № ТОВВИХ-20-11956 від 22.10.2020; № ТОВВИХ-20-12975 від 19.11.2020; № ТОВВИХ-20-14133 від 16.12.2020; № ТОВВИХ-21-590 від 16.01.2021; № ТОВВИХ-21-841 від 22.01.2021; № ТОВВИХ-21-2218 від 22.02.2021; № ТОВВИХ-21-5552 від 17.05.2021; № ТОВВИХ-21-6774 від 16.06.2021; № ТОВВИХ-21-7753 від 15.07.2021; № ТОВВИХ-21-7920 від 20.07.2021; № ТОВВИХ-21-9036 від 16.08.2021; № ТОВВИХ-21-9219 від 20.08.2021; № ТОВВИХ-21-10231 від 15.09.2021; № ТОВВИХ-21-10413 від 21.09.2021; № ТОВВИХ-21-11570 від 19.10.2021; № ТОВВИХ-21-12796 від 15.11.2021; № ТОВВИХ-21-13273 від 25.11.2021; № ТОВВИХ-21-14298 від 15.12.2021; № ТОВВИХ-22-2318 від 21.02.2022, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35; ідентифікаційний код 03344071) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) про визнання недійсними односторонніх правочинів - відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 08.11.2022

Суддя І.В.Усатенко