Рішення № 107177345, 04.11.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2376/22Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» м. Дніпро

до Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» м. Павлоград

про стягнення суми боргу в розмірі 62321грн.48коп., пені у розмірі 9704грн.73коп., 365% річних від простроченої суми у розмірі 144728грн.69коп.

Без представників учасників справи.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» звернулось до Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 62321грн.48коп., пені у розмірі 9704грн.73коп., 365% річних від простроченої суми у розмірі 144728грн.69коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки та комплексного обслуговування №0054721ЗС від 01.09.2021.

Позивач зазначив, що ним були виконані договірні зобов`язання та здійснено сервісне обслуговування/ремонт сільськогосподарської техніки відповідача на загальну суму 462321грн.48коп. та послався на акти виконаних робіт.

Позивач вказав, що згідно з пунктом 2.2. додатку №2 до договору за надання передбачених договором послуг відповідач здійснює оплату 100% вартості послуг зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Позивач повідомив, що в рахунок погашення заборгованості відповідачем було лише частково сплачено вартість сервісного обслуговування/ремонту сільськогосподарської техніки у розмірі 400000грн. Сума боргу становить 62321грн.48коп.

Посилаючись пункти 3.5, 5.2 договору та на неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 9704грн.73коп. за загальний період з 19.10.2021 по 12.07.2022, 365% річних від простроченої суми в розмірі 144728грн.69коп. за загальний період з 19.10.2021 по 12.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними матеріалами; роз`яснено відповідачу про наявність права надати відзив протягом 15днів з моменту отримання ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2022 задоволено клопотання Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» №79 від 05.09.2022 та продовжений строк для надання відзиву до 15.09.2022.

На адресу суду 16.09.2022 надійшла заява відповідача та відзив на позовну заяву.

У заяві відповідач повідомляє про неможливість направити на адресу позивача копії відзиву на позов з додатками 15.09.2022, у зв`язку неодноразовим оголошенням в цей день у м. Дніпрі повітряної тривоги та припиненням на відповідний час надання послуг поштового зв`язку. Тому відзив був направлений позивачу в першій половині 16.09.2022 і відповідні докази надані до суду разом з відзивом.

Відповідач просить врахувати наведене, долучити відзив до справи та прийняти рішення з урахуванням поданих відповідачем матеріалів.

У відзиві відповідач вказує, що

- заявлена позивачем вартість виконаних робіт (наданих послуг) в розмірі 462321грн.48коп. за договором №005547213С від 01.09.2021 не підтверджується доказами і визначена безпідставно.

З матеріалів справи (акти виконаних робіт №67092 від 02.11.2021 на суму 410000грн.04коп., №67167 від 01.12.2021 на суму 15523грн.20коп., №68510 від 28.03.2022 на суму 6062грн.22коп.) вбачається, що за договором №005547213С від 01.09.2021 виконані роботи (надані послуги) на суму 431585грн.46коп.

Виконання робіт за актом виконаних робіт №65560 від 13.10.2021 здійснювалося на підставі іншого договору.

Відповідачем сплачено 429463грн.20коп. платіжними документами №676 від 02.11.2021 на суму 39463грн.20коп., №678 від 02.11.2021 на суму 205000грн. №737 від 01.12.2021 на суму 100000грн. №767 від 15.12.2021 на суму 60000грн. №786 від 23.12.2021 на суму 25000грн.

Таким чином сума боргу за договором №005547213С від 01.09.2021 складає 2122грн.26коп. (акт виконаних робіт №68510 від 28.03.2022 оплачений частково).

- пеня нарахована з урахуванням суми боргу в розмірі 62321грн.48коп., що не підтверджена матеріалами справи.

- початкова дата розрахунку пені (19.10.2021) не відповідає пункту 3.4 Додатку №1 та пункту 2.2 Додатку №2 до договору.

З огляду на дату підписання акту виконаних робіт №67092 від 02.11.2021, нарахування пені з 19.10.2021 є безпідставним, оскільки на цю дату не настав строк здійснення платежу.

- сума 365% річних нарахована з урахуванням суми боргу в розмірі 62321грн.48коп., що не підтверджена матеріалами справи.

- початкова дата нарахування 365% річних (19.10.2021) не відповідає пункту 3.4 Додатку №1 та пункту 2.2 Додатку №2 до договору.

З огляду на дату підписання акту виконаних робіт №67092 від 02.11.2021, нарахування 365% річних з 19.10.2021 є безпідставним, оскільки на цю дату не настав строк здійснення платежу.

- згідно з пунктом 5.2 договору №005547213С від 01.09.2021 нарахування відсотків річних відбувається лише у випадку порушення встановлених договором строків оплати робіт (послуг) більше як на десять днів.

Відповідач просить зменшити розмір нарахованих відсотків річних за договором №005547213С від 01.09.2021 та встановити належну до стягнення фіксовану суму 2000грн.

Обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення розміру 365% річних, відповідач зазначає, що діяльність підприємства має сезонний характер, основний обсяг виконання робіт (продажу товарів) забезпечується протягом весняного та осіннього періоду.

Запровадження воєнного стану призвело до істотного скорочення обсягів господарської діяльності та часткового її зупинення.

Через відсутність прогнозованих перспектив провадження господарської діяльності значно скоротився обсяг замовлень сільськогосподарськими підприємствами інших послуг підприємства (оранка ґрунту, внесення добрив, обробка посівів, збирання урожаю тощо).

Припинення експорту металургійної продукції на початку березня 2022р. призвело до зменшення обсягу замовлень на послуги з оренди залізничних напіввагонів.

Наслідком сукупності вказаних чинників є істотне скорочення обсягів доходу підприємства та збитковість його господарської діяльності.

Вказаний розмір нарахувань не відповідає засадам розумності і справедливості через надмірно завищений розмір. З наведеного в позові розрахунку вбачається, що розмір нарахованих процентів річних значно перевищує суму основного боргу. Грошове зобов`язання за договором №005547213С від 01.09.2021 виконано більш як на 90% від загального розміру в добровільному порядку до подання позову до суду.

Як зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2022 було задоволено Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» №79 від 05.09.2022 та продовжений строк для надання відзиву до 15.09.2022.

Відзив надійшов до суду 16.09.2022, тобто за межами встановленого судом строку.

Разом з тим відповідач повідомив про поважні причини пропуску процесуального строку надання відзиву до суду. Згідно із застосунком «!!Сирена. Дніпро!!» повітряна тривога оголошувались протягом 15.09.2022 сім разів.

На підставі статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд визнає поважними причини пропуску відповідачем строку подачі відзиву та поновлює цей строк.

На адресу суду 07.10.2022 надійшла заява відповідача щодо неналежного виконання обов`язку з направлення копії позовної заяви.

Відповідач зазначає, що при оформленні поштових документів на відправку відповідачеві копії позовної заяви з додатками позивач не зазначив конкретної адреси доставки листа (адреса - до відділення, м. Павлоград, 51400), в якості контактного номеру телефону вказав власний номер. При цьому позивачеві були відомі (зазначені в позові) адреса ПП «Павлоградська зернова компанія» та контактний номер телефону відповідача.

Відповідач вказує, що з урахуванням зазначених відомостей та технічних алгоритмів роботи АТ «Укрпошта» цінний лист за трекномером 4904103370656 після прибуття до відділення поштового зв`язку 51400 знаходився безпосередньо у відділенні. Для інформування одержувача повідомлення було направлено на вказаний відправником контактний номер телефону (номер телефону позивача). Відповідач не міг отримати відповідний лист у відділенні поштового зв`язку, оскільки не мав будь-яких даних про його надходження. Доставка листа безпосередньо до відповідача органом поштового зв`язку не забезпечувалася внаслідок зазначення відправником про доставку листа саме до відділення.

Відповідач стверджує, що маніпулювання позивачем реквізитами одержувача при оформленні документів на відправку цінного листа відповідачеві призвело до неможливості його належного отримання та своєчасного ознайомлення з позовом. Згідно з наявними даними вказаний лист 16.07.2022 надійшов до поштового відділення 51400, але 01.08.2022 повернений за зворотною адресою у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На думку відповідача, такі дії позивача (неправильне та неповне зазначення поштових реквізитів та контактного телефону одержувача) свідчать про неналежне виконання вимог ст. 173 Господарського процесуального кодексу України і спрямовані на ускладненням захисту прав відповідача в судовій справі, що суперечить ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на 04.11.2022 відповідь позивача на відзив не надходила.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» (далі виконавець) та Приватним підприємством «Павлоградська зернова компанія» (далі замовник) був укладений договір №0054721ЗС від 01.09.2021 (далі договір від 01.09.2021).

Пунктами 1.1 1.3 договору від 01.09.2021 визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується передати у власність замовника запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі - товар) на умовах визначених в додатку №1 та/або на умовах визначених в додатку №2 здійснювати ремонт та сервісне обслуговування техніки замовника, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки та/або ремонт, сервісне обслуговування техніки замовника.

Невід`ємною частиною договору є відповідні додатки №1, №2.

Ціна договору визначається як сума вартості поставки всіх товарів та/або комплексного обслуговування, ремонтів та наданих послуг, здійснених виконавцем в рамках договору.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.5 договору від 01.09.2021 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань.

У випадку, якщо за 30календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону про наявність заперечень відносно продовження строку дії договору, строк дії договору автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Після підписання договору всі попередні договори, додаткові угоди, укладені між сторонами договору по даному предмету, а також протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються договору, втрачають юридичну чинність.

Сторони, підписуючи даний договір, підтверджують, що їм зрозумілі всі положення цього договору, і вони не мають потреби в тлумаченні положень даного договору.

Суду не надано доказів повідомлення однією із сторін іншої сторони про наявність заперечень відносно продовження строку дії договору. Позивач або відповідач не повідомляли про це суд. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про продовження строку дії договору на наступний календарний рік.

Відповідно до пунктів 3.5, 5.2 договору від 01.09.2021 у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення.

Крім того, у разі порушення замовником строків оплати, замовник на вимогу виконавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

У разі порушення замовником строків оплати передбачених договором більше десяти днів, річні проценти у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України становлять триста шістдесят п`ять відсотків річних за весь час прострочення.

Пунктами 4.1, 4.2 договору від 01.09.2021 передбачено, що кожна зі сторін звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили.

Належним підтвердженням дії обставин непереборної. сили є довідка, видана відповідною державною установою.

Відповідно до пунктів 1.1 1.5 Додатку №1 до договору від 01.09.2021 в порядку та на умовах, визначених договором та цим додатком, виконавець зобов`язується передати у власність замовника, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі - товар).

Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару, ціна певної партії товару і його кількість обумовлюються в погоджених сторонами специфікаціях до договору та цього додатку, які є його невід`ємною частиною.

Строки оплати та поставки товару визначаються, зокрема, в Графіку оплати та поставки товару, зазначеному у специфікації до даного договору та цього додатку, що є невід`ємною частиною цього договору.

Партія товару - сукупність товарів, зазначених у одній специфікації.

Після підписання специфікації замовник не має право на односторонню відмову від замовлення.

В матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами специфікацій до договору від 01.09.2021 та Графіку оплати та поставки товару.

Згідно з пунктами 3.2 3.4 Додатку №1 до договору від 01.09.2021 розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України згідно з пунктом 3.1 цього додатку №1 та специфікації до договору.

Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.

У разі відсутності або/та не зазначення строків оплати замовником коштів за поставлений товар у специфікації, замовник зобов`язаний здійснити 100% оплату протягом 2 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

В пункті 3.1 Додатку №1 до договору від 01.09.2021 вказано, що ціна на товар формується виходячи з вартості товару в доларах США (в еквіваленті, за курсом, передбаченим цим договором) і встановлюється в українських гривнях та вказується в специфікації до договору. При цьому оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до формули за відрахуванням раніше здійснених платежів:

S=Z х А гривень, де

S - ціна товару на момент оплати (грн.);

Z - узгоджена сторонами ціна товару у валюті, зазначена у відповідній специфікації до договору;

А - курс долару США, встановлений на інтернет-сайті http://minfin.com.ua/ (далі - міжбанківський курс), сформований на дату, що передує даті фактичної сплати замовником коштів за товар.

Пунктами 2.1, 2.3, 2.11 Додатку №1 до договору від 01.09.2021 передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється виконавцем на умовах - EXW (Франко-склад продавця; за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 62А), згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Передання товару від виконавця до замовника за цим договором здійснюється та оформлюється актами приймання-передачі товару та/або видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками сторін (момент поставки). Датою поставки товару (його певної партії) вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

Право власності на товар (певну партію товару) переходить від виконавця до замовника в момент підписання сторонами акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пунктів 1.1 1.5 Додатку №2 до договору від 01.09.2021 в порядку та на умовах, визначених договором та цим додатком №2, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в додатку строку здійснювати ремонт та сервісне обслуговування техніки замовника (далі - техніка), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги та використані запасні частини.

Ремонт та сервісне обслуговування включає наступні роботи: здійснення виконавцем регламентних (обов`язкових) робіт, передбачених в інструкції з експлуатації; поточний та терміновий ремонт техніки, що здійснюється за заявкою замовника.

Сервісне обслуговування техніки, а також поточний та терміновій ремонт здійснюється з використанням запасних частин, які замовник придбає у виконавця на умовах даного договору та Додатку №1.

Обсяги, строки, вартість, види робіт, а також інші суттєві умови їх здійснення узгоджуються між сторонами та підтверджуються актом виконаних робіт, підписаним сторонами.

Місце розташування техніки та проведення робіт вказується замовником в наряд-замовленні на проведення сервісного обслуговування.

Заявку на надання послуг (наряд-замовлення) замовник надсилає в письмовій формі на адресу виконавця, підписану зі своєї сторони та скріплену печаткою підприємства або надсиланням на електронну пошту сканованої копії заявки з подальшим підтвердженням, шляхом надання оригіналу, чи за телефоном (в пункті 1.4 Додатку №2 до договору від 01.09.2021 наведені конкретні адреси електронної пошти та номери телефону).

Прийняття заявки в роботу виконавець підтверджує письмово або за допомогою електронного зв`язку.

Термін виконання робіт: приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підтвердження заявки замовника, за умови наявності запасних частин.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Додатку №2 до договору від 01.09.2021 вартість послуг/робіт та запасних частин/матеріалів за даним договором узгоджуються сторонами у відповідних актах виконаних робіт, підписаним сторонами в доларах США (в еквіваленті, за курсом, передбаченим цим договором) і встановлюється в українських гривнях та вказується в актах виконаних робіт до договору. При цьому оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до нижченаведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів:

S=Z х А гривень, де

S - вартість послуг/робіт та запасних частин/матеріалів на момент оплати, (гри.);

Z - узгоджена сторонами ціна вартості послуг/робіт та запасних частин/матеріалів у валюті, зазначена у відповідних актах виконаних робіт до договору;

А - курс долару США, встановлений на інтернет-сайті http://minfin.com.ua/ (далі - міжбанківський курс), сформований на дату, що передує даті фактичної сплати замовником коштів за послуги/роботи та запасні частини/матеріали.

За надання передбачених договором послуг замовник здійснює оплату 100% вартості послуг зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Здавання послуг виконавцем з використаними запасними частинами та приймання їх результатів замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін.

Позивач зазначив про здійснення ним сервісного обслуговування/ремонту сільськогосподарської техніки відповідача на загальну суму 462321грн.48коп. в межах виконання зобов`язань за договором від 01.09.2021 та послався на акти виконаних робіт.

До позову були надані підписані сторонами акти виконаних робіт №65660 від 13.10.2021 на суму 30736грн.02коп. (рахунок №82690 від 16.09.2021 на суму 30736грн.02коп.), №67092 від 02.11.2021 на суму 410000грн.04коп. (рахунок №83750 від 11.10.2021 на суму 410000грн.04коп.), №67167 від 01.12.2021 на суму 15523грн.20коп. (рахунок №84841 від 02.11.2021 на суму 15523грн.20коп.), №68510 від 28.03.2022 на суму 6062грн.22коп. (рахунок №84867 від 23.12.2021 на суму 6062грн.22коп.). Загальна сума за всіма актами становить 462321грн.48коп.

В цих актах вказано як про проведення робіт (заміна важеля управління, заправлення кондиціонера, поліровка коленвалу, ремонт двигуна, ремонт форсунок, знімання та встановлення двигуна, діагностика, послуги з виїзду сервісного спеціаліста), так і про встановлення запасних частин й матеріалів.

В актах виконаних робіт сторонами узгоджені - види робіт, кількість та їх вартість; найменування, ціна за одиницю товару, кількість товару (матеріалів і запасних частин).

В матеріалах справи наявні надані сторонами платіжні доручення №1149 від 13.10.2021 на суму 10000грн. (в графі «призначення платежу» - оплата за послуги ремонту згідно рахунку №82690 від 16.09.2021), №676 від 02.11.2021 на суму 39463грн.20коп. (в графі «призначення платежу» - оплата за послуги ремонту згідно рахунку №82956 від 23.09.2021), №678 від 02.11.2021 на суму 205000грн. (в графі «призначення платежу» - оплата за послуги ремонту згідно рахунку №83750 від 11.10.2021), №737 від 01.12.2021 на суму 100000грн. (в графі «призначення платежу» - оплата за послуги ремонту згідно рахунку №83750 від 11.10.2021), №767 від 15.12.2021 на суму 60000грн. (в графі «призначення платежу» - оплата за послуги ремонту згідно рахунку №83750 від 11.10.2021), №786 від 23.12.2021 на суму 25000грн. (в графі «призначення платежу» - оплата за послуги ремонту згідно рахунку №83750 від 11.10.2021).

З огляду на зміст графи «призначення платежу» вищевказаних платіжних доручень відповідач перерахував:

- 10000грн. для оплати вартості робіт та матеріалів за актом виконаних робіт №65660 від 13.10.2021 на суму 30736грн.02коп. (рахунок №82690 від 16.09.2021 на суму 30736грн.02коп.)

- 390000грн. (205000грн. + 100000грн. + 60000грн. + 25000грн.) для оплати вартості робіт та матеріалів за актом виконаних робіт №67092 від 02.11.2021 на суму 410000грн.04коп. (рахунок №83750 від 11.10.2021 на суму 410000грн.04коп.)

- 39463грн.20коп. для оплати за послуги ремонту згідно рахунку №82956 від 23.09.2021.

Заперечуючи проти заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 62321грн.48коп., відповідач звертав увагу суду, що акт виконаних робіт №65660 від 13.10.2021 на суму 30736грн.02коп. складений в межах виконання іншого договору.

Дійсно, в акті виконаних робіт №65660 від 13.10.2021 на суму 30736грн.02коп. підставою його складення визначений договір №1154 від 08.10.2018.

В даній справі позивач заявив до стягнення суму боргу, що утворилась внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором №0054721ЗС від 01.09.2021.

Акт виконаних робіт №65660 від 13.10.2021 на суму 30736грн.02коп. не стосується спірних правовідносин за договором №0054721ЗС від 01.09.2021, тому він не приймається судом до уваги як належний доказ при визначенні загальної вартості робіт та матеріалів, виконаних та наданих позивачем за договором від 01.09.2021.

Водночас суд не приймає в якості належного доказу виконання відповідачем зобов`язань за договором від 01.09.2021 платіжне доручення №676 від 02.11.2021 на суму 39463грн.20коп. В графі «призначення платежу» цього платіжного доручення міститься посилання на рахунок №82956 від 23.09.2021, що відсутній в матеріалах справи.

Відповідач не довів, що ним сплачена сума для оплати вартості робіт та матеріалів за актами виконаних робіт №67092 від 02.11.2021 на суму 410000грн.04коп. (рахунок №83750 від 11.10.2021 на суму 410000грн.04коп.), №67167 від 01.12.2021 на суму 15523грн.20коп. (рахунок №84841 від 02.11.2021 на суму 15523грн.20коп.), №68510 від 28.03.2022 на суму 6062грн.22коп. (рахунок №84867 від 23.12.2021 на суму 6062грн.22коп.).

З огляду на викладене, вартість виконаних робіт та наданих матеріалів/запчастин за договором від 01.09.2021 згідно з актами виконаних робіт №67092 від 02.11.2021, №67167 від 01.12.2021, №68510 від 28.03.2022 становить 431585грн.46коп. Відповідачем сплачено 390000грн.

Таким чином сума боргу становить 41585грн.46коп., до складу якої входять сума боргу в розмірі 20000грн.04коп. за актом виконаних робіт №67092 від 02.11.2021; сума боргу в розмірі 15523грн.20коп. за актом виконаних робіт №67167 від 01.12.2021; сума боргу в розмірі 6062грн.22коп. за актом виконаних робіт №68510 від 28.03.2022.

В усіх перелічених вище актах виконаних робіт міститься застереження про те, що оплата вартості послуг та використаних запчастин, зазначених в акті виконаних робіт, здійснюється протягом 5днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (якщо інше не зазначено в договорі). У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим актом, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того у разі порушення замовником строків оплати більше 30днів, він сплачує виконавцю у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України 365% річних від простроченої суми за весь час прострочення (якщо інше не зазначено в договорі).

Пунктом 3.4 додатку №1 до договору від 01.09.2021 визначено, що у разі відсутності або/та не зазначення строків оплати замовником коштів за поставлений товар у специфікації, замовник зобов`язаний здійснити 100% оплату протягом 2робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

Пунктом 2.2 додатку №2 до договору від 01.09.2021 передбачено, що за надання передбачених договором послуг замовник здійснює оплату 100% вартості послуг зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 5днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

З огляду на викладене та положення статті 254 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за актом виконаних робіт №67092 від 02.11.2021 закінчився 08.11.2021, за актом виконаних робіт №67167 від 01.12.2021 - 06.12.2021, за актом виконаних робіт №68510 від 28.03.2022 - 04.04.2022.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Станом на 04.11.2022 до суду не надано докази сплати суми боргу в розмірі 41585грн.46коп. в повному обсязі або частково.

З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 41585грн.46коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 20736грн.02коп. задоволенню не підлягають через необґрунтованість.

Наполягаючи на порушенні відповідачем строків виконання зобов`язання та посилаючись на пункт 3.5 договору від 01.09.2021, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 9704грн.73коп. за загальний період з 19.10.2021 по 12.07.2022.

Згідно з пунктом 3.5 договору від 01.09.2021 у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пункт 3.5 договору від 01.09.2021 не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Відтак, умову, передбачену в пункті 3.5 договору від 01.09.2021, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування частини 6 статті 232 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19, від 12.12.2019 у справі №911/634/19, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20.

Таким чином належний розмір пені за порушення строку оплати сум боргу становить 3985грн.25коп., що складається з сум:

- в розмірі 1897грн.54коп. за період з 09.11.2021 по 09.05.2022 за порушення строків оплати суми боргу в розмірі 20000грн.04коп. за актом виконаних робіт №67092 від 02.11.2021

- в розмірі 1559грн.55коп. за період з 07.12.2021 по 06.06.2022 за порушення строків оплати суми боргу в розмірі 15523грн.20коп. за актом виконаних робіт №67167 від 01.12.2021

- в розмірі 528грн.16коп. за період з 05.04.2022 по 12.07.2022 за порушення строків оплати суми боргу в розмірі в розмірі 6062грн.22коп. за актом виконаних робіт №68510 від 28.03.2022.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 5719грн.48коп. слід відмовити через необґрунтованість.

Наполягаючи на порушенні відповідачем строків виконання зобов`язання та посилаючись на пункт 5.2 договору від 01.09.2021, позивач нарахував та заявив до стягнення 365% річних від простроченої суми в розмірі 144728грн.69коп. за загальний період з 19.10.2021 по 12.07.2022.

Пунктом 5.2 договору від 01.09.2021 передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати передбачених договором більше десяти днів, річні проценти у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України становлять 365% річних за весь час прострочення.

З огляду на матеріали справи належний розмір 365% річних за порушення строку оплати сум боргу становить 89042грн.28коп., що складається з сум:

- в розмірі 49200грн.10коп. за період з 09.11.2021 по 12.07.2022 за порушення строків оплати суми боргу в розмірі 20000грн.04коп. за актом виконаних робіт №67092 від 02.11.2021

- в розмірі 33840грн.58коп. за період з 07.12.2021 по 12.07.2022 за порушення строків оплати суми боргу в розмірі 15523грн.20коп. за актом виконаних робіт №67167 від 01.12.2021

- в розмірі 6001грн.60коп. за період з 05.04.2022 по 12.07.2022 за порушення строків оплати суми боргу в розмірі в розмірі 6062грн.22коп. за актом виконаних робіт №68510 від 28.03.2022.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 365% річних в розмірі 55686грн.41коп. слід відмовити через необґрунтованість.

Відповідач просить зменшити розмір 365% річних до 2000грн., посилаючись на те, що діяльність підприємства має сезонний характер, основний обсяг виконання робіт (продажу товарів) забезпечується протягом весняного та осіннього періоду. Запровадження воєнного стану призвело до істотного скорочення обсягів господарської діяльності та часткового її зупинення.

Через відсутність прогнозованих перспектив провадження господарської діяльності значно скоротився обсяг замовлень сільськогосподарськими підприємствами інших послуг підприємства (оранка ґрунту, внесення добрив, обробка посівів, збирання урожаю тощо).

Припинення експорту металургійної продукції на початку березня 2022р. призвело до зменшення обсягу замовлень на послуги з оренди залізничних напіввагонів.

Наслідком сукупності вказаних чинників є істотне скорочення обсягів доходу підприємства та збитковість його господарської діяльності.

Вказаний розмір нарахувань не відповідає засадам розумності і справедливості через надмірно завищений розмір. З наведеного в позові розрахунку вбачається, що розмір нарахованих процентів річних значно перевищує суму основного боргу. Грошове зобов`язання за договором №005547213С від 01.09.2021 виконано більш як на 90% від загального розміру в добровільному порядку до подання позову до суду.

Відповідно до частини третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до встановлених обставин справи, за змістом пункту 5.2 договору від 01.09.2021, положень статті 611 та статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару та робіт є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

В даній справі розмір нарахованої суми 365% річних вдвічі більше суми боргу. Це не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності. Грошове зобов`язання за договором від 01.09.2021 відповідач виконав на 90%.

Враховуючи викладене, суд зменшує розмір 365% річних з 89042грн.28коп. до 10000грн.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2019грн.19коп. покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 170, 233, 236 - 238, 240, 241, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» м. Дніпро до Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» м. Павлоград про стягнення заборгованості у розмірі 62321грн.48коп., пені у розмірі 9704грн.73коп., 365% річних від простроченої суми у розмірі 144728грн.69коп. задовольнити частково.

Зменшити розмір 365% річних з 89042грн.28коп. до 10000грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» (Ідентифікаційний код: 31572760; місцезнаходження: 51400, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, буд. 59л) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс» (Ідентифікаційний код: 37303065; місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд.62а) суму боргу в розмірі 41585грн.46коп., пеню в розмірі 3985грн.25коп., 365% річних в розмірі 10000грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2019грн.19коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова