Рішення № 10717575, 04.08.2010, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-744/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», про стягнення депозитного вкладу та відсотків по ньому,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в липні 2009 року звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», про стягнення депозитного вкладу тв. відсотків по ньому. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач повідомила, що 05 вересня 2008 року між позивачем, ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту), згідно якого позивачем надано відповідачу грошовий вклад в розмірі 6500,00 євро, строком розміщення 9 місяців та зі сплатою 11 % річних. Незважаючи на її неодноразові звернення до банку з вимогою повернути вклад та відсотки по ньому, відповідач свої обовязки за договором не виконує, на підставі чого позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Просить суд стягнути на її користь 6782,00 євро в тому числі 6500 євро основного боргу та 282 євро нарахованих процентів за договором строкового банківського вкладу, судові витрати по справі покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги в частині збільшення суми стягнення з відповідача, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 6782,00 євро, в тому числі 6500 євро основного боргу та 282 євро нарахованих процентів за договором строкового банківського вкладу (депозиту)., судові витрати державне мито у сумі 1%-738 грн.79 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання договору, за невиконання договору у розмірі 225 євро 78 євроцентів, інфляційні втрати за невиконання договору в сумі 591 євро 50 євроцентів за червень 2009-квітень 2010 року, 5000 гривень моральної шкоди за завдання позивачу душевних страждань внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, розписки у явочному листі, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Зі згоди позивача, представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши показання сторони, перевіривши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.208 р., між позивачем, ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовій+ №1268146, відповідно до п.1 якого позивач передала (банку) відповідачу грошові кошти в сумі 6500,00 євро, строком розміщення 9 місяців зі сплатою 11% річних.

Випискою-повідомленням по договору про комплексне банківське обслуговування ВАТ КБ «Надра» від 05.09.2008 року відповідач повідомив позивача про відкриття поточного карткового рахунку №НОМЕР_1 у євро, що підтверджується квитанцією №2246 від 05.09.2008 року, термін повернення вкладу та процентів по зазначеному договору 05.06.2009 р.

Згідно з п.3.4.4 Банк зобовязався оплатити вкладнику проценти шляхом перерахування коштів на рахунковий рахунок в останній день строку дії вкладу (незалежно від того чи буде цей строк продовжено), а також у випадках дострокового розірвання договору.

Відповідно до п.3.4.5 банк зобовязався повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті відповідно до законодавства України та умов договору;

ч.1 ст.1058 ЦК України передбачає що за договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на умовах і в порядку, встановленому договором.

частнною.3 ст.1058 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 цього кодексу) якщо інше не встановлено цією главою або випливає або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а в ч.2 цієї норми вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на введення тимчасовим адміністратором мораторію на виконання вимог кредиторів не заслуговує на увагу, оскільки:

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» мораторій це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

ст.85 даного Закону визначено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, мораторій не розповсюджується на вимоги вкладника на повернення своїх депозитних коштів, а стосується стягнень на підставі виконавчих документів, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода складається з душевних страждань, які фізична особа зазнала, у звязку з пошкодженням її майна.

Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У абз. 1 і 2 п.3 Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди» (далі по тексту ППВС України № 4) вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з погіршенням здоров'я, в порушенні права власності (зокрема інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з навколишніми людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Виходячи з засад розумності та справедливості, відповідно до характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача ОСОБА_2 через неповернення їй грошових коштів, враховуючи обставини, викладені вище, суд оцінює моральну шкоду, завдану позивачу у розмірі 5000 гривен.

Крім цього, згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.23, 316, 321, 526, 625, 1058, 1060, 1167 ЦК України, ст.41 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», про стягнення депозитного вкладу та відсотків по ньому - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, МФО 320003 кор./р. 32005102601, МФО 321024 кор./р. 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, 04053, м. Київ, вул. Артема 15, на користь ОСОБА_2 6782,00 євро, в тому числі 6500 євро основного боргу та 282 євро нарахованих процентів за договором строкового банківського вкладу(депозиту).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, МФО 320003 кор./р. 32005102601, МФО 321024 кор./р. 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, 04053, м. Київ, вул. Артема 15, на користь ОСОБА_2, 3% річних за несвоєчасне виконання договору, за невиконання договору у розмірі 225 євро 78 євроцентів, інфляційні втрати за невиконання договору в сумі 591 євро 50 євроцентів за червень2 009-квітень 2010 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, МФО 320003 кор./р. 32005102601, МФО 321024 кор./р. 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, 04053, м. Київ, вул. Артема 15, на користь ОСОБА_2, завдану моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, МФО 320003 кор./р. 32005102601, МФО 321024 кор./р. 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, 04053, м. Київ, вул. Артема 15, на користь ОСОБА_2, витрати, повязані з розглядом справи: державне мито у сумі 1%-738 грн.79 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: